Справа № 191/2127/17
Провадження № 1-і/191/5/22
іменем України
28 липня 2022 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суду Дніпропетровської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за № 12015040390002212 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Раївка Синельниківського району Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня, який має на утриманні двох дітей: сина ОСОБА_4 -2016 року народження, сина ОСОБА_5 - 2020 року народження, не працюює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185, ст. 198 КК України,
із участю в судовому розгляді:
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_7
28.07.2022 року прокурор звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 , в якому посилається на те, що Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області здійснюється судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.289, ч.2 ст.186, ч.1 ст.357, ч.2 ст.190, ч.2 ст.185 та ст.198 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судові засідання неодноразово не з'являвся, хоча і був належним чином повідомлений про дату та час їх проведення, до нього судом застосовувалися примусові приводи, але виконані не були, оскільки обвинувачений за місцем свого проживання був відсутній.
Прокурор вважає, що з метою більш повного та комплексного використання можливостей правоохоронних органів, враховуючи те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочинів, які відноситься до категорії тяжких та нетяжких, за які законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років, з конфіскацією майна, на розгляді суду перебувають кримінальні провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , останній не працює, ухиляється від прибуття до суду, двічі оголошувався судом у розшук, тим самим порушує встановлені ст.42 КПК України, процесуальні обов'язки та перешкоджає розгляду кримінального провадження судом, існують ризики з боку обвинуваченого ОСОБА_3 вчинити дії передбачені пп.1), 4), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: продовжити переховуватися від суду перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, виникає необхідність застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобігання ризикам зазначеним в клопотанні.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.
Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що до суду не з'являвся, оскільки перебував на заробітках в м.Івано-Франківськ. Просив застосувати інший запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою та зазначив, що переховуватися від органів досудового розслідування та суду не буде.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_7 у судовому засіданні просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора. Просила обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, а також зазначив, що дане клопотання є необґрунтованим.
Суд, заслухавши думку прокурора, пояснення обвинуваченого та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.
У судовому засіданні були оглянуті матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.289, ч.2 ст.186, ч.1 ст.357, ч.2 ст.190, ч.2 ст.185 та ст.198 КК України, а також долучені до матеріалів клопотання документи, а саме: витяг № 822 про зареєстрованих осіб у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; лист непрацездатності серії АЛА №293144 відносно ОСОБА_3 за період з 20.04.2021 по 24.04.2021.
З матеріалів вищезазначеного кримінального провадження вбачається, що до обвинуваченого ОСОБА_3 неодноразово було застосовано примусовий привід. Також ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.06.2022 року ОСОБА_3 було оголошено в розшук. Дані обставини підтверджують наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Частинами 1,2,3 ст.331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.
Згідно із ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
У рішенні ЄСПЛ по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 року зазначено, що наявність вагомих підстав обвинуваченого затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні ЄСПЛ по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року зазначено, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. Згідно з рішенням ЄСПЛ від 30.08.1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальні правопорушення. Рішення ЄСПЛ «Харченко проти України» визначає, що таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
Приймаючи до уваги такі обставини, що ОСОБА_3
обвинувачується у вчиненні злочинів, які відноситься до категорії тяжких та
нетяжких, за які законом про кримінальну відповідальність передбачено
покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років, з конфіскацією майна, на
розгляді суду перебувають кримінальні провадження за обвинуваченням
ОСОБА_3 , не працює, ухиляється від прибуття до суду, двічі оголошувався
судом у розшук, тим самим порушує встановлені ст.42 КПК України,
процесуальні обов'язки, та перешкоджає розгляду кримінального провадження
судом, які в своїй сукупності є достатніми вважати про існування з боку обвинуваченого ОСОБА_3 спроб вчинити дії передбачені пп.1), 4), 5) ч.1 ст.177 КПК України, а саме: продовжити переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
З урахуванням того, що у даному клопотанні наявні наведені ризики та обставини, що є підставою для застосування обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає необхідним застосувати запобіжний захід обвинуваченому у виді тримання під вартою терміном на 60 днів і тільки такий вид і міра запобіжного заходу зможе забезпечити виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків та досягнення дієвості цього провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 317, 331 КПК України, суд. -
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , задовольнити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, а саме до 25 вересня 2022 року включно.
Обчислюючи строк тримання під вартою з моменту його затримання - з 28 липня 2022 року.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту проголошення.
Суддя ОСОБА_1