Справа № 177/1591/21
Провадження № 2/177/182/22
02.08.2022
Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Березюк М. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, третя особи Шоста Криворізька державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивач звернулася до суду з позовом, уточнивши який просила суд визнати за нею право власності на житловий будинок загальною площею 60,3 кв.м., в тому числі житловою площею 46,5 кв.м., що на технічному плані позначено літерою «А», літню кухню «Б», сарай «В», вбиральню «Г», гараж «Д», огорожу № 1, ворота/хвіртку № 2, водоколонку І, замощення ІІ, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 20.12.2021 провадження по справі відкрито та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження, по справі призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 25.04.2022 підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду.
Відповідач, зареєстроване місце проживання якої встановити не вдалося (а.с. 68-69), повідомлялася судом про дату, час та місце розгляду справи в порядку визначеному законом, але до суду не з'явилася.
27.06.2022 на адресу суду надійшла заява від імені ОСОБА_2 про визнання позову (а.с. 139).
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися в порядку визначеному законом, про причини неявки суду не повідомили.
Лозуватська сільська рада та Шоста криворізька державна нотаріальна контора надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності. Вказане, в силу ст. 223 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи за відсутності учасників, які не з'явилися до суду.
Розглянувши заяву подану суду від імені ОСОБА_2 про визнання позову, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 49 ЦПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ст. 206 ЦК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не отримала копії позову з додатками (а.с. 70, 136-138), всі повістки надіслані на адресу ОСОБА_2 зазначену в позові та в заяві про визнання позову повернулися до суду з відмітками «адресат відсутній» (а.с. 157). Вказані обставини, унеможливлюють виконання судом вимог щодо роз'яснення відповідачу наслідків подання заяви про визнання позову, з'ясування розуміння нею таких наслідків, тим більше враховуючи не отримання нею позову.
Більш того, визнання відповідачем позову не є безумовною підставою для задоволення позовних вимог. Суд може відмовити у прийнятті визнання відповідачем позову та продовжити судовий розгляд справи, у разі якщо таке визнання суперечить закону.
Так, як слідує зі змісту позову, позивач просить суд визнати за нею право власності на спірний будинок в порядку спадкування за законом, при тому, що згідно вимоги законодавства вказаний будинок є об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , тобто кожному з них належало право на певну частину вказаного майна. Доказів належності ОСОБА_3 вказаного будинку в цілому, припинення права ОСОБА_2 на частку у вказаному будинку, суду не надано, відповідних позовних вимог перед судом не заявлено.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, суд розглядає справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів осіб, та не уповноважений посвідчувати договори, домовленості, угоди між сторонами щодо нерухомого майна, підміняючи функції нотаріуса.
У разі відсутності між сторонами спору щодо вказаного майна, відповідач не позбавлена права звернутися до нотаріуса з заявою про отримання свідоцтва про право на частку у спільному майні (про що зазначено в постанові нотаріуса), а в послідуючому, розпорядитися нею на користь позивача, або ж припинити своє право власності на частку у спадщині в порядку визначеному законом.
Визнання відповідачем позову про визнання за ОСОБА_1 права власності на весь будинок з господарчими побудовами за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , суперечить закону, яким визначено позасудовий порядок реалізації співвласником майна свого права на розпорядження майном.
Беручи до уваги все вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити у прийнятті заяви про визнання відповідачем позову та продовжити розгляд справи по суті.
Керуючись ст. 2, 4, 49, 206, 260-261 ЦПК України, -
Відмовити в прийнятті заяви ОСОБА_2 про визнання позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, третя особи Шоста Криворізька державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, та продовжити розгляд справи.
Ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя М.В. Березюк