465/1928/22
3/465/1417/22
Іменем України
02.08.2022 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Ванівський Ю.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, місце проживання: АДРЕСА_1
за ч.3 ст.130 КУпАП,
встановив:
09 квітня 2022 року о 20 год. 45 хв. у м.Львові по вул. Володимира Великого, 34, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, неприродна блідність обличчя). Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.3 ст. 130 КУпАП.
В судові засідання, призначені на 23.05.2022 року, 07.06.2022 року, 05.07.2022 року та 02.08.2022 року ОСОБА_1 не з'явився, хоча неодноразово, належним чином повідомлявся про час та місце таких шляхом надсилання повісток на адресу, зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення (повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою») та розміщенням повісток на сайті Франківського районного суду м.Львова.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Окрім цього, у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частини 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до Глави 21 КУпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Однак, положенням ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено вичерпний перелік категорій справ, коли присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, у зазначений виключний перелік не входить.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, а також про час і місце судових засідань, не вжив заходів для явки до суду, його поведінку суд вважає свідомим затягуванням розгляду справи з метою закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП, та уникнення адміністративної відповідальності.
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, долучені до нього матеріали, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 ст. 130 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до диспозиції частини 3 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 ст. 130 КУпАП, доведена:
протоколом серії ААБ № 054960 від 09.04.2022 року;
оглянутим відеозаписом з нагрудних камер працівників УПП у Львівській області, яким підтверджуються викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини та час вчинення адміністративного правопорушення;
рапортом інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №1 УПП у Львівській області Херовича О.;
поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
довідкою старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП Н.Дяків від 14.04.2022 згідно якої ОСОБА_1 , 14.06.2021 та 25.05.2021 притягався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 та ч.2 ст.130 КУпАП, з накладенням адміністративних стягнень.
Дані докази в своїй сукупності вказують на те, що ОСОБА_1 09.04.2022 року дійсно керував транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, при цьому, двічі протягом року притягався до відповідальності за ст.130 КУпАП.
Оцінюючи вищевказані документи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості, та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого часиною 3 ст. 130 КУпАП. В своїй сукупності дані докази є достатніми.
Таким чином, суд, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи, вважає доведеним факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння як особою, яка двічі за рік притягалася до відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 130 КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд враховує: особу правопорушника, характер вчиненого ним правопорушення, яке становить підвищену загрозу заподіяння шкоди і посягає на громадську безпеку, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому частиною 3 ст. 130 КУпАП, яка доведена повністю, а тому, стосовно ОСОБА_1 слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції частини 3 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Застосування судом до ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети, визначеної ст. 23 КУпАП.
Стосовно додаткового адміністративного стягнення у вигляді конфіскації транспортного засобу суд зазначає, що відповідно до довідки старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП Н. Дяків від 14.04.2022 року за ОСОБА_1 транспортні засоби на території України не зареєстровані.
Крім цього, згідно складеного щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 054960 від 09.04.2022 року транспортний засіб марки Skoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_1 , яким ОСОБА_1 керував на момент вчинення адміністративного правопорушення, належить ОСОБА_4 . Відповідно до санкції норми, викладеної в ч.3 ст.130 КУпАП, конфіскація, як вид адміністративного стягнення, може бути застосована лише щодо транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Враховуючи наведене, а також беручи до уваги те, що ОСОБА_1 на час вчинення адміністративного правопорушення керував транспортним засобом, який належить не йому, а іншій особі, вказаний вище вид адміністративного стягнення застосуванню до ОСОБА_1 не підлягає.
З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень 00 коп., із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 10 (десять) років.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 коп.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова.
Суддя Ванівський Ю.М.