1 серпня 2022 року місто Київ
справа № 369/13104/21
провадження № 22-ц/824/6119/2022
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", подану адвокатом Климюк Вікторією Юріївною,
на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 9 грудня 2021 року, постановлену у складі судді Ковальчук Л.М.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,-
У вересні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 9 грудня 2021 року, описку в якій виправлено ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 9 грудня 2021 року, справу за позовом ОСОБА_1 до АТ "НАК "Нафтогаз України", треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, передано за підсудністю до Деснянського районного суду м.Києва.
Не погоджуючись з ухвалою суду, представник АТ "НАК "Нафтогаз України" - адвокат Климюк В.Ю. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про направлення справи за підсудністю до Деснянського районного суду м.Києва, справу направити за підсудністю для розгляду до Шевченківського районного суду м.Києва.
В апеляційній скарзі посилається на те, що оскаржувана ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права.
Зазначає, що позивачем у відповідності до ч.1 ст.28 ЦПК України було обрано підсудність позову за зареєстрованим місцем його перебування. Позивач у позовній заяві зазначив про те, що його місцем перебування є АДРЕСА_1 та було подано позов до Києво- Святошинського районного суду Київської області. В той же час, позивачем не було надано належних доказів того, що відповідна адреса є його зареєстрованим місцем перебування.
Надана ОСОБА_1 довідка ОСББ «Брест-Литовське» №77 від 20 вересня 2021 року не є належним доказом реєстрації місця його перебування, оскільки не містить інформації про те, що адреса АДРЕСА_1 є зареєстрованим місцем проживання чи перебування ОСОБА_1 , а лише містить посилання на те, що останній фактично проживає за вказаною адресою.
За таких обставин ОСОБА_1 не було доведено, що його зареєстрованим місцем перебування є адреса АДРЕСА_1 , а тому відсутні підстави для визначення підсудності спору за вибором позивача.
Суд неправильно вирішив передати справу №369/13104/21 до Деснянського районного суду міста Києва. Ухвала суду про передачу справи до Деснянського районного суду міста Києва мотивована тим, що зареєстрованим місцем проживання позивача є Деснянський район міста Києва, а тому справа повинна бути передана до Деснянського районного суду міста Києва.
Дана справа не може бути передана до Деснянського районного суду міста Києва, тобто за зареєстрованим місцем проживання позивача, оскільки ОСОБА_1 не обирав підсудність за місцем реєстрації свого проживання.
Учасники справи своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 червня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 липня 2022 року в складі колегії суддів справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ухвала суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду віднесена до п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Позов поданий в порядку ч.1 ст. 28 ЦПК України.
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначив своє місце проживання АДРЕСА_1 .
Згідно відповіді Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області Управління « Центр надання адміністративних послуг» відділ реєстрації місця проживання громадян та формування і ведення реєстру територіальної громади, станом на 26 жовтня 2021 року громадянин ОСОБА_1 не зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з копії паспорта громадянина України ОСОБА_1 , місце його проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , що і сам позивач підтвердив в судовому засіданні.
Даних про те, що ОСОБА_1 письмово повідомив орган реєстрації про своє місце перебування за адресою: АДРЕСА_1 , або у встановленому законом порядку зареєстрував своє місце перебування за вказаною адресою, матеріали справи не містять.
Постановляючи ухвалу про передачу справи на розгляд до Деснянського районного суду м.Києва, суд виходив із того, що позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача з огляду на правила ст. 28 ЦПК України, і тому відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про передачу за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва за місцезнаходженням відповідача. При цьому зазначив, що слід передати на розгляд за підсудністю до Деснянського районного суду м. Києва за зареєстрованим місцем проживання позивача ОСОБА_1 АДРЕСА_2 .
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно вимог ч. 1 ст. 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Згідно частини 1 статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" документами, до яких вносяться відомості про місце проживання, є паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.
Реєстрація - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Відповідно до положень ст. 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і які мають невиконані майнові зобов'язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов'язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування.
Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що реєстрації підлягає як місце проживання, так і місце перебування особи.
Предметом даного спору є скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, тобто спір виник з трудових відносин, а тому суд дійшов обґрунтованого висновку що такий спір може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання позивача, що відноситься до Деснянського району м.Києва.
Доводи апеляційної скарги про те, що дана справа не може бути передана до Деснянського районного суду міста Києва, тобто за зареєстрованим місцем проживання позивача, оскільки ОСОБА_1 не обирав підсудність за місцем реєстрації свого проживання є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, оскільки в позовній заяві, ОСОБА_1 зазначав, що позов поданий на підставі ч.1 ст. 28 ЦПК України, а також заперечував в судовому засіданні проти заявленого клопотання представника АТ "НАК "Нафтогаз України" про передачу справи за підсудністю за місцезнаходженням відповідача до Шевченківського районного суду м.Києва.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на правильність постановленої ухвали не впливають.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни не вбачається, тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", подану адвокатом Климюк Вікторією Юріївною, залишити без задоволення.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 9 грудня 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус