1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 20 липня 2022 року апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02 червня 2021 року,
за участі: захисника підозрюваного ОСОБА_6 , ОСОБА_5 ,
Вказаною ухвалою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_5 на повідомлення останньому про підозру від 15 січня 2020 року про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України в рамках кримінального провадження № 42017110000000154 від 17 березня 2017 року.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, підозрюваний ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02 червня 2021 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу на повідомлення про підозру.
Також, підозрюваний просить поновити строк апеляційного оскарження, оскільки повний текст судового рішення було проголошено за відсутності учасників судового провадження.
Підозрюваний вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, з огляду на наступне.
Зокрема, зазначає, що слідчим суддею залишено поза увагою те, що органом досудового розслідування порушено порядок вручення підозри, зокрема вручено повідомлення про підозру через 9 днів після його складання.
Також, зауважує, що повідомлення про підозру не відповідає вимога ст. 277 КПК України. Так, вказує, що в повідомленні про підозру зазначено невірно адресу реєстрації та проживання підозрюваного, а також в змісті підозри відсутні чітко зафіксовані фактичні обставини події, а саме: не встановлено дат та конкретного часу вчинення ОСОБА_5 інкримінованого злочину, а також обставини, що мають значення для безсумнівного твердження про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Підозрюваний вважає безпідставними посилання слідчого судді на те, що обґрунтованість підозри була встановлена слідчим суддею під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу, оскільки вказане рішення слідчого судді оскаржене в апеляційному порядку і станом на 02 червня 2021 року остаточне рішення у справі не прийнято.
Звертається в апеляційній скарзі увага і на те, що усі докази здобуті у кримінальному провадженні № 42017110000000154 є недопустимими, оскільки здобуті у порядку, не встановленому КПК України, а саме з порушенням правил підслідності визначених ст. 216 КПК України.
Крім того, стверджує, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється з порушенням розумних строків проведення досудового розслідування відповідно до ст.ст. 28, 219, 294, 295 КПК України.
Підозрюваний стверджує і про те, що слідчим суддею під час розгляду скарги на повідомлення про підозру порушено вимоги ст.ст. 28, 306 КПК України, оскільки скаргу розглянуто після спливу 15 місяців з дня її подачі до суду.
Прокурор у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання завчасно проінформовано Київську обласну прокуратуру, тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дане провадження за його відсутності, що не суперечить положенням ч. 3 ст. 306, ч. 4 ст. 405 КПК України.
З 02 липня 2021 року апеляційним судом вживалися заходи щодо направлення до суду матеріалів судового провадження № 757/14161/20-к, в рамках якого підозрюваним подано апеляційну скаргу, однак вказані матеріали до суду не надходили.
Захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 повідомив суд апеляційної інстанції про те, що звернувся до районного суду з заявою про відновлення втрачених матеріалів провадження № 757/14161/20-к. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 січня 2022 року прийнято рішення про відновлення зазначеного провадження.
За таких обставин, судом апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги підозрюваного ОСОБА_5 було витребувано матеріали відновленого провадження № 757/274/22-к (1-вп-1/22).
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу і просив її задовольнити, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Згідно з висновком Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду, який викладено у постанові від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18, у випадку коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив у інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали. Разом з цим, у випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.
З наявних в суді апеляційної інстанції матеріалів провадження убачається, що копія оскаржуваної ухвали слідчого судді надійшла на електрону адресу захисника 23 червня 2021 року, 01 липня 2022 року підозрюваним направлено апеляційну скаргу, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе у даному випадку визнати поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді та поновити підозрюваному такий строк.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Норми щодо повідомлення про підозру регулюються Главою 22 КПК України.
Зокрема, частинами 1-3 ст. 276 КПК України визначено вичерпний перелік підстав, при яких в обов'язковому порядку здійснюється повідомлення про підозру та осіб, яким надано право вручати особі повідомлення про підозру, до яких відносяться слідчий чи прокурор.
Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 277 КПК України, а саме містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
За змістом ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається затриманій особі в день його складання слідчим або прокурором не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Як убачається з наявних в суді апеляційної інстанції матеріалів провадження, в рамках кримінального провадження № 42017110000000154, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 березня 2017 року, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у пропозиції надати неправомірну вигоду та наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище за вчинення нею в інтересах того, хто надає таку вигоду з використання службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва зі скаргою на згадане повідомлення про підозру.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02 червня 2021 року залишено без задоволення скаргу підозрюваного.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив, що повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України є законним, вмотивованим та відповідає вимогам ст. 277 КПК України.
Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним, обґрунтованим та вмотивованим, виходячи з наступного.
Слідчий суддя у постановленій ухвалі вірно зазначив, з чим в повній мірі погоджується і колегія суддів, що повідомлення про підозру ОСОБА_5 відповідає вимогам ст. 277 КПК України та містить усі необхідні відомості.
При цьому, слід зазначити, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Крім того, при вирішенні питання про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри, колегія суддів виходить з тих міркувань, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та розгляду кримінального провадження по суті.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Оцінюючи у сукупності обставини провадження та враховуючи достатню наявність доказів про ймовірне вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, колегія суддів вбачає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , у контексті її розуміння Європейським судом з прав людини, на момент прийняття оскаржуваного рішення присутня, всупереч доводам апеляційної скарги.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру. Дослідивши матеріали провадження в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_5 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Усі інші обставини, зокрема і наведені в апеляційній скарзі, згідно з вимогами КПК України будуть встановлюватись і перевірятись під час розгляду кримінального провадження по суті.
З урахуванням наведеного, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення та фактично зводяться до оцінки винуватості чи невинуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Зважаючи на те, що в розпорядженні апеляційного суду наявні лише відновленні матеріали провадження, то колегія судді позбавлена можливості перевірити обставини з яких скарга підозрюваного тривалий час перебувала на розгляді в суді першої інстанції, водночас вказана обставина не є самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Враховуючи зазначене вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу підозрюваного, навіть з урахуванням усіх викладених у ній доводів - без задоволення.
На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст.ст. 309, 376, 404, 405, 407, 412, 415, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02 червня 2021 року, якою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_5 на повідомлення останньому про підозру від 15 січня 2020 року про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України в рамках кримінального провадження № 42017110000000154 від 17 березня 2017 року, залишити без змін, а апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_5 , - без задоволення,поновивши строк апеляційного оскарження.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Унікальний номер справи 757/14161/20-к Справа № 11-сс/824/433/2022 Категорія: ст. 303 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_8 Доповідач: ОСОБА_1