Справа №359/12149/21. Провадження №11-кп/824/2287/2022. Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_1
Категорія: ст. 81 КК України, ч. 6 ст. 539 КПК України Суддя-доповідач у апеляційній інстанції - ОСОБА_2
Іменем України
21 липня 2022 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2022 року,
за участю прокурора - ОСОБА_7 ,
Цією ухвалою місцевого суду, постановленою щодо засудженого:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, яка народився у м. Київ, з середньою освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого: 1) 13.12.2017 р. вироком Святошинського районного суду м. Києва за ч. 4 ст. 296 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням із іспитовим строком 2 роки; 2) 11.02.2019 р. вироком Оболонського районного суду м. Києва за ст. ст. 296 ч. 4, 71 КК України на 4 роки 2 місяці позбавлення волі, -
відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_8 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом
першої інстанції обставини
В мотивування ухвали, суд першої інстанції посилається на те, що засуджений протягом усього строку відбуття покарання мав нестабільну лінію поведінки та не працевлаштований, а отже відсутні підстави однозначно стверджувати про виправлення та перевиховання засудженого ОСОБА_8 за час відбування покарання, а тому підстави для застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання - відсутні.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, адвокат ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, в якій просить: скасувати ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14.02.2022 року про відмову в застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання щодо ОСОБА_8 та застосувати щодо нього умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
В обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги вказує, що засуджений відбув 2/3 строку покарання, має заохочення у вигляді подяки правами начальника установи за сумлінне ставлення до виконання покладених обов'язків та дотримання правил поведінки у III кварталі 2020 року, а стягнення є погашеними. Вказує, що ОСОБА_8 залучений до праці в майстерні установи на дільниці ремонту піддонів, відношення до праці сумлінне.
Вказує, що ОСОБА_8 відбув більше 3/4 призначеного йому покарання, сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, а тому можливо застосувати умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судове засідання не з'явився адвокат ОСОБА_9 , який був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, а тому колегія суддів відповідно ч. 4 ст. 405 КПК України вважає за можливе провести апеляційний розгляд у відсутність засудженого та захисника, оскільки засуджений не виявляв бажання брати участь в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача; пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення скарги та просив залишити ухвалу суду без змін; вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Мотиви Суду
Так, незважаючи на доводи апеляційної скарги засудженого, колегія суддів не вбачає достатніх підстав для скасування ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2022 року, відповідно до якої суд відмовив у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_8 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, з огляду на таке.
Як прямо передбачено ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Відповідно до вимог вказаної норми закону, умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання, призначеного за вироком суду, є правом, а не обов'язком суду, який розглянув відповідне клопотання, в даному випадку клопотання захисника засудженого ОСОБА_9 .
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КВК України під виправленням засудженого розуміється процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Крім того, умовно-достроково звільнити особу від відбування покарання можливо за умови, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Тобто, обов'язковими показниками, за якими суд може констатувати, що людина виправилася, є чітко визначені в ч. 2 ст. 81 КК України, критерії: сумлінна поведінка засудженого та сумлінне ставлення до праці.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_8 від відбування покарання, призначеного за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 11.02.2019 року, суд першої інстанції обґрунтовано послався у своєму рішенні на те, що засуджений протягом усього строку відбуття покарання мав нестабільну лінію поведінки та не працевлаштований, а отже відсутні підстави однозначно стверджувати про виправлення та перевиховання засудженого ОСОБА_8 за час відбування покарання, а тому підстави для застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання - відсутні.
Сумлінна поведінка передбачає не тільки наявність у засудженого заохочень, а і те, що він подає позитивний приклад для поведінки інших засуджених. Важливим є й позитивна діяльність засудженого, який у повсякденному житті, без ізоляції від суспільства доводить, що виправився й заслуговує на дострокове звільнення. При визначенні сумлінності в поведінці засудженого та його ставленні до праці мають значення не окремі вчинки, а стабільна, постійна лінія поведінки та спосіб життя засудженого.
З наявної характеристики засудженого ОСОБА_8 , яка міститься у матеріалах справи, а саме наявності судимості за вчинення аналогічного кримінального правопорушення, за порушення порядку відбування покарання 2 рази притягувався до дисциплінарної відповідальності, стягнення погашені у встановленому законом порядку, отже ОСОБА_8 висновків для себе не зробив і знову продовжив вчиняти кримінальне правопорушення.
Тому можна стверджувати, що засуджений ОСОБА_8 не довів своєю поведінкою, що він став на шлях виправлення та свідчить про його злочинний спосіб життя, в якому не відбуваються позитивні зміни, які могли би бути підставою для застосування умовно-дострокового звільнення.
Доводи засудженого з приводу того, що відбув 2/3 строку покарання, має заохочення у вигляді подяки правами начальника установи за сумлінне ставлення до виконання покладених обов'язків та дотримання правил поведінки у III кварталі 2020 року, а стягнення є погашеними, не спростовують підстав, зазначених вище та те, що це доводить, що засуджений виправився й заслуговує на дострокове звільнення.
Отже, місцевий суд, розглядаючи питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_8 , з належною повнотою дослідив та перевірив наявні в матеріалах справи докази та, відповідно до вимог чинного законодавства, дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_8 від відбування покарання.
За таких обставин, колегія суддів дійшла остаточного висновку, що апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 слід залишити без задоволення, а ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2022 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 537 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2022 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_8 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_11 з ю б і ОСОБА_12 . М и к о л ю ОСОБА_13 Ш р о л ь