ф
02 серпня 2022 року
м. Київ
справа №380/2696/21
адміністративне провадження №К/990/14645/22, №К/990/15661/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шевцової Н.В., розглянувши клопотання Державної судової адміністрації України та Окружного адміністративного суду міста Києва про зупинення виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року у справі №380/2696/21 за позовом ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Окружного адміністративного суду міста Києва щодо відмови у видачі наказу про скасування наказу Окружного адміністративного суду міста Києва №227/К від 06 вересня 2010 року про відрахування ОСОБА_1 з 06 вересня 2010 року зі штату Окружного адміністративного суду міста Києва із займаної посади Голови суду та щодо відмови у видачі наказу про зарахування ОСОБА_1 до штату цього суду;
- визнати протиправним та скасувати наказ Окружного адміністративного суду міста Києва №227/К від 06 вересня 2010 року про відрахування ОСОБА_1 з 06 вересня 2010 року зі штату Окружного адміністративного суду міста Києва із займаної посади Голови суду;
- зобов'язати Окружний адміністративного суду міста Києва видати наказ, яким зарахувати ОСОБА_1 до складу суддів Окружного адміністративного суду міста Києва;
- зобов'язати Окружний адміністративний суд міста Києва видати наказ, яким зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді Окружного адміністративного суду міста Києва час у зв'язку з незаконним усуненням його від професійної діяльності судді (фактично часом вимушеного прогулу) з дня незаконного звільнення з 06 вересня 2010 року по день видання наказу про зарахування ОСОБА_1 на посаду судді (зарахування до штату) Окружного адміністративного суду міста Києва;
- зобов'язати Окружний адміністративний суд міста Києва видати наказ, яким нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду (заробітну плату) за весь час незаконного усунення його від професійної діяльності судді (фактично час вимушеного прогулу), тобто з 06 вересня 2010 року по день скасування наказу Окружного адміністративного суду міста Києва №227/К від 06 вересня 2010 року про відрахування ОСОБА_1 з урахуванням належних доплат та надбавок;
- звернути рішення суду до негайного виконання на підставі пункту 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України;
- зобов'язати Окружний адміністративний суд міста Києва у п'ятиденний строк подати до суду звіт про виконання судового рішення, початок якого рахувати з наступного дня після одержання ними копій рішення суду на підставі частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України;
- стягнути судові витрати, включаючи витрати на надання правничої допомоги у даній справі у розмірі 50000,00 грн.
12 жовтня 2021 року рішенням Львівського окружного адміністративного суду у задоволенні позову відмовлено.
22 грудня 2021 року постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Окружного адміністративного суду міста Києва щодо відмови у видачі наказу про скасування наказу Окружного адміністративного суду міста Києва №227/К від 06 вересня 2010 року про відрахування ОСОБА_1 з 06 вересня 2010 року зі штату Окружного адміністративного суду міста Києва із займаної посади Голови суду та щодо відмови у видачі наказу про зарахування ОСОБА_1 до штату цього суду.
Зобов'язано Окружний адміністративний суд міста Києва видати наказ, яким зарахувати ОСОБА_1 до складу суддів Окружного адміністративного суду міста Києва.
Зобов'язано Окружний адміністративний суд міста Києва видати наказ, яким зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді Окружного адміністративного суду міста Києва час з дня звільнення з 06 вересня 2010 року по день видання наказу про зарахування ОСОБА_1 на посаду судді (зарахування до штату) Окружного адміністративного суду міста Києва.
Зобов'язано Окружний адміністративний суд міста Києва видати наказ, яким нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 06 вересня 2010 року по день скасування наказу Окружного адміністративного суду міста Києва №227/К від 06 вересня 2010 року про відрахування ОСОБА_1 з урахуванням належних доплат та надбавок.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Стягнуто з бюджетних асигнувань Окружного адміністративного суду міста Києва на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9500,00 (дев'ять тисяч п'ятсот гривень) 00 копійок.
Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної судової адміністрації України на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року у справі №380/2696/21 за позовом ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання до вчинення дій.
21 липня 2022 року до Верховного Суду від Державної судової адміністрації України надійшло клопотання про зупинення виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року у справі №380/2696/21.
В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що для забезпечення рівності сторін, попередження безпідставного стягнення бюджетних коштів є необхідність клопотати перед судом про зупинення виконання судового рішення.
Своє клопотання Державна судова адміністрація України мотивує тим, що виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року у справі №380/2696/21 до розгляду Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду касаційної скарги у цій справі призведе до неправомірних стягнень коштів з Державного бюджету України, які в подальшому не можуть бути повернуті, оскільки статтею 381 КАС України встановлені обмеження щодо повороту виконання рішення суду в окремих категоріях справ.
Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Окружного адміністративного суду міста Києва на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання до вчинення дій.
Разом із касаційною скаргою Окружним адміністративним судом міста Києва заявлено клопотання про зупинення виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року у справі №380/2696/21.
В обґрунтування вказаного клопотання відповідачем зазначено, що в Окружному адміністративному суді міста Києва відсутня посада на яку можливо зарахувати позивача по справі. Крім того, відповідач позивається на те, що таке зобов'язання є неможливим до виконання, оскільки відповідно до частини другої статті 24 Закону № 1402-VIII зарахування судді до штату суду здійснюється головою відповідного суду, а не Окружним адміністративним судом міста Києва, як-то помилково зазначено в тексті оскаржуваного судового рішення.
Також на обґрунтування зазначеного клопотання відповідачем доповнено, що зобов'язання Окружного адміністративного суду м. Києва видати наказ яким зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді Окружного адміністративного суду міста Києва час з дня звільнення з 06 вересня 2010 року по день видання наказу про зарахування ОСОБА_1 на посаду судді (зарахування до штату) ОАСК є також неможливими виконання з тих причин, оскільки позивач по справі, у вказаному часовому проміжку офіційно працював у іншому державному органі, що є несумісним зі статусом судді у розумінні положень Закону № 1402-VІІІ.
Крім того, відповідачем зазначено, що у випадку здійснення ОАСК дій, спрямованих на зарахуванні позивача до штату суддів ОАСК, на останнього буде здійснено автоматизований розподіл судових справ та допущено до здійснення ним правосуддя прийняття судових рішень, що, у випадку скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, призведе до сумнівів в об'єктивності та законності таких рішень, відповідно, поставить під сумнів авторитет судової системи в цілому.
Також відповідач зазначає, що стягнення з ОАСК суддівської винагороди за період з 06 вересня 2010 року по день скасування наказу Окружного адміністративного суду міста Києва № 227/К від 06 вересня 2010 року про відрахування ОСОБА_1 призведе до невідворотних негативних наслідків, по-перше, оскільки ні позивачем по справі, ні судом апеляційної інстанції не здійснено розрахунку розміру заборгованості; по-друге, ОАСК не є розпорядникам бюджетних коштів та бюджетних програм по виконанню рішень суду; по-третє відповідний період позивач працював на посаді несумісній зі статусом судді; по-четверте, зважаючи на середній розмір місячної суддівської винагороди, відповідна сума щодо ОСОБА_1 буде колосально великого, призведе до блокування рахунків ОАСК та виплат заробітної плати працюючим суддям і працівникам апарату, паралізує в цілому роботу суду.
Відповідач звертає увагу, що у випадку скасування постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року у справі № 380/2696/21, початок здійснення відповідачем дій, спрямованих на виплату суддівської винагороди, може призвести до фінансових розтрат фонду державного бюджету, у той час, як таке рішення не підлягає повороту виконання відповідно до норм статті 239 КЗпП України та статті 381 КАС України.
26 липня 2022 року до Верховного Суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Кулинич Марти-Марії Андріївни надійшло заперечення проти зупинення виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року у справі №380/2696/21.
Представник позивача зазначає, що застосування ДСА України норм чинного трудового законодавства, зокрема статті 239 КЗпП України є нерелевантним та таким, що не стосується суті предмета спору. Адже, справа №380/2696/21 відносить до категорії судових справ, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби.
Так, представник позивача звертає увагу, що з огляду на особливий статус судді, правове регулювання організації праці суддів визначається винятково Конституцією України і Законом України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема статтею 125 вказаного Закону, а не положеннями КЗпП У країни. Тобто, на суддю як на особу публічного права із особливим статусом не розповсюджуються загальні норми трудового законодавства.
Між тим, на думку представника позивача працедавцем ОСОБА_1 є держава в особі Верховної Ради України. В цих правовідносинах щодо забезпечення права позивача на здійснення професійної діяльності судді ДСА України не бере участі.
Окрім того, представник позивача наголошує, що мова не йде про призначення позивача на посаду судді, у зв'язку з його звільненням, оскільки він уже був призначений суддею в установленому законом порядку. У цій справі йдеться про відновлення його статусу у зв'язку із визнанням неправомірними дій суб'єктів владних повноважень, які призвели до його незаконного звільнення з посади судді.
Представник позивача зазначає , що аналіз матеріалів касаційної скарги та зазначені у клопотанні мотиви, не є такими, що в розумінні законодавчих приписів можуть слугувати підставою для зупинення виконання оскаржуваного судового рішення, оскільки не містить належних обґрунтувань щодо порушення прав ДСА України у разі виконання оскарженого рішення (видачі відповідних наказів відповідачем).
За приписами пункту 4 частини першої статті 340 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.
Згідно із частиною першою статті 375 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Розгляд питання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень має на меті не допустити порушення права, свобод та охоронюваних законом інтересів, як особи, що подала касаційну скаргу, так і інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв'язку з виконанням оскаржуваних судових рішень.
Водночас, положеннями КЗпП України визначено чіткі обмеження щодо повороту виконання рішення суду по трудовим спорам.
Зокрема, частиною першою статті 239 КЗпП України передбачено, що у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Вказане також кореспондується зі статтею 381 КАС України, відповідно до якої поворот виконання рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Тобто з аналізу вищевказаних норм права вбачається, що поворот виконання рішення суду у трудових спорах може відбутися лише у виключному випадку та нерозривно пов'язаний при цьому із недобросовісною поведінкою позивача.
Водночас, у спірних правовідносинах відсутні визначені законом винятки, а саме: повідомлення позивачем неправдивих відомостей або подання ним підроблених документів, відповідно до яких ОАСК або інші особи зможуть відновити своє порушене право шляхом повороту виконання рішення суду у разі скасування його судом касаційної інстанції. Вказані обставини не були встановлені під час розгляду зазначеної справи судами першої та апеляційної інстанцій.
Тому поворот виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року у конкретному випадку буде неможливим.
Проаналізувавши доводи наведені ОАСК в клопотанні, Суд зазначає про наявність підстав для зупинення виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року.
Разом з тим Державна судова адміністрація України просить зупинити виконання рішення та постанову в повному обсязі. Проте клопотання не містить будь-яких обґрунтувань щодо зупинення виконання рішення та постанови в частині зобов'язання зарахувати ОСОБА_1 до складу суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, а також зобов'язання зарахувати позивачу до стажу роботи на посаді судді Окружного адміністративного суду м. Києва час з дня звільнення по день видання наказу про зарахування до штату Окружного адміністративного суду міста Києва.
Крім того, рішенням першої інстанції у цій справі відмовлено у задоволенні позову. Відповідно рішення суду не підлягає примусовому виконанню та не містить приписів, які б надавали суду підстави для застосування механізму зупинення дії судового рішення.
Отже клопотання Державної судової адміністрації України про зупинення виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року у справі №380/2696/21 підлягає частковому задоволенню в частині зобов'язання Окружного адміністративного суду міста Києва видати наказ, яким нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду (заробітну плату) за весь час незаконного усунення його від професійної діяльності судді (фактично час вимушеного прогулу), тобто з 06 вересня 2010 року по день скасування наказу Окружного адміністративного суду міста Києва №227/К від 06 вересня 2010 року про відрахування ОСОБА_1 з урахуванням належних доплат та надбавок.
Таким чином, клопотання Окружного адміністративного суду міста Києва про зупинення виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року у справі №380/2696/21 підлягає задоволенню у повному обсязі , а клопотання Державної судової адміністрації України про зупинення виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року у справі №380/2696/21 задоволенню частково.
Керуючись статтями 340, 375 КАС України,
Клопотання Державної судової адміністрації України про зупинення виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року у справі №380/2696/21- задовольнити частково.
Клопотання Окружного адміністративного суду міста Києва про зупинення виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року у справі №380/2696/21- задовольнити.
Зупинити виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року у справі №380/2696/21 до закінчення касаційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Шевцова