28 липня 2022 року
м. Київ
справа №9901/388/21
адміністративне провадження №П/9901/388/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е., Уханенка С.А., Шевцової Н.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Пушенко О.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів безпеки, забезпечення його особистої участі у справі та залучення до участі у справі №9901/388/21 за позовом ОСОБА_1 до Президента України, Верховної Ради України, Вищої ради правосуддя про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії - Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Національного агентства з питань запобігання корупції у якості третьої особи на стороні позивача, зупинення провадження у справі,
ОСОБА_1 27 вересня 2021 року звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просить: визнати неправомірною бездіяльність Президента України, Верховної Ради України, Вищої ради правосуддя щодо нерозгляду його запиту на інформацію від 24 липня 2021 року та заяв від 27 серпня 2021 року і від 29 серпня 2021 року; зобов'язати відповідачів розглянути запит на інформацію від 24 липня 2021 року, заяви від 27 серпня 2021 року та від 29 серпня 2021 року і вжити заходи щодо поновлення позивача на посаді судді.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 25 жовтня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 і відкрито провадження у справі №9901/388/21. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У позовній заяві ОСОБА_1 , посилаючись на частину третю статті 49 та частину шосту статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначив третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Національне агентство з питань запобігання корупції. На думку позивача, зважаючи на спірні правовідносини, які виникли між сторонами у цій справі, Національне агентство з питань запобігання корупції потребує участі у розгляді цієї справи.
17 листопада 2021 року ОСОБА_1 подав до Суду заяву «про забезпечення судом моїх прав позивача щодо особистої участі у справі та вжиття заходів безпеки», у якій, з-поміж іншого, зазначає, що він бажає прийняти особисту участь у розгляді справи і надати суду особисті пояснення та обґрунтування позову, проте на сьогоднішній час залишається не усунутою загроза його життю вбивством і суду необхідно вжити заходи щодо усунення перешкод у його особистій участі у розгляді справи. Позивач просить Суд: вжити заходи щодо забезпечення його особистої участі у розгляді справи шляхом вжиття щодо його заходів безпеки на час розгляду справи у суді та його особистої участі в судовому засіданні; з метою забезпечення захисту його прав щодо особистої участі у розгляді справи і захисту його законних прав та інтересів позивача залучити Національне агентство з питань запобігання корупції та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини до розгляду справи.
02 лютого 2022 року ОСОБА_1 подав до Суду заяву «про забезпечення судом моїх прав позивача (судді), вжиття судом щодо мене заходів безпеки та залучення до розгляду справи Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини і Національне агентство з питань запобігання корупції, у якості третьої особи на стороні позивача», у якій, зокрема, вказує про те, що на сьогоднішній час загроза його життю вбивством залишається не усунутою, що позбавляє його користуватися своїми правами позивача щодо особистої участі у розгляді справи та надання суду доказів по справі, спростувань заяв відповідачів щодо невизнання його позовних вимог і дослідженні документів справи. ОСОБА_1 зазначає, що обставини щодо погрози його життю вбивством та ігнорування посадовими особами органів досудового розслідування, Президентом України, Верховною Радою України, Вищою радою правосуддя його заяв про порушення його прав судді та громадянина свідчить про свідоме перешкоджання у поновленні його прав судді, а тому до справи повинно бути залучено Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Національне агентство з питань запобігання корупції (у якості третьої особи на стороні позивача). Позивач просить Суд: відкласти розгляд справи та вжити заходи щодо забезпечення його особистої участі у розгляді справи шляхом вжиття щодо його заходів безпеки на час розгляду справи у суді та його особистої участі в судовому засіданні; з метою забезпечення захисту його прав щодо особистої участі у розгляді справи і захисту його законних прав та інтересів позивача залучити до розгляду справи Національне агентство з питань запобігання корупції у якості третьої особи на стороні позивача та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
17 липня 2022 року ОСОБА_1 подав до Суду заяву «про усунення перешкод у розгляді судом моєї заяви до суду від 02 лютого 2022 року, зупинення провадження у справі, забезпечення судом моїх прав позивача (судді), вжиття судом щодо мене заходів безпеки та залучення до розгляду справи Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини і Національне агентство з питань запобігання корупції, у якості третьої особи на стороні позивача», у якій, з-поміж іншого, посилається на обґрунтовану впевненість в упередженості всіх суддів КАСВС щодо нього та його позовних вимог, а також на введення 24 лютого 2022 року в Україні воєнного стану. Позивач зазначає, що об'єктивний розгляд справи неможливий, оскільки створені перешкоди у його прибутті до суду та особистої участі у розгляді справи: в країні встановлена комендантська година; змінено та постійно змінюється розклад руху поїздів; «Укрпошта» то приймає відправлення на Київ, то не приймає; лунають постійні повітряні тривоги, у зв'язку з чим він вимушений переховуватися у бомбосховищах; суддями Верховного Суду створюються постійні нові шахрайські оборудки (корупційні схеми) з метою завадити об'єктивному розгляду його справ у Верховному Суді, що свідчить про створення у Верховному Суді злочинного угрупування, метою якого є зміна конституційного ладу на диктаторський режим тощо, а тому необхідним є заявити клопотання про зупинення (відкладення) розгляду справи до закінчення воєнного стану. ОСОБА_1 просить: усунути перешкоди у розгляді його заяви до суду від 02 лютого 2022 року; зупинити (відкласти) провадження у справі до скасування воєнного стану; у розгляді справи взяти участь особисто.
Позивач і представник Вищої ради правосуддя у судове засідання 28 липня 2022 року не з'явилися. Вища рада правосуддя подала клопотання про здійснення розгляду справи без участі її представника.
Представники Президента України і Верховної Ради України у судовому засіданні 28 липня 2022 року заперечили проти задоволення заявлених позивачем клопотань.
Вирішуючи заявлені позивачем клопотання, Суд виходить із таких міркувань.
Статтею 266 КАС України встановлені певні особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, бездіяльності Кабінету Міністрів України. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ, зокрема, щодо законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (пункт 2 частини першої статті 266 КАС України).
У статті 44 КАС України визначені права та обов'язки учасників справи, приписами частин другої, третьої та п'ятої якої закріплено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
У частині першій статті 45 КАС України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
За правилами статті 49 КАС України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред'явивши позов до однієї або декількох сторін. Задоволення позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, розгляд адміністративної справи за клопотанням учасника справи починається спочатку. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку. Національне агентство з питань запобігання корупції може бути залучене як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача у справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв'язку з повідомленням ним або членом його сім'ї про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Відповідно до частин першої, другої та шостої статті 53 КАС України, якою врегульовано питання участі у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб. З метою захисту прав і свобод людини і громадянина у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини може особисто або через свого представника звертатися до адміністративного суду з позовом, брати участь у розгляді справ за його позовом (заявою), а також на будь-якій стадії розгляду вступати у справу, провадження в якій відкрито за позовами (заявами) інших осіб, подавати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, у тому числі у справі, провадження в якій відкрито за позовом (заявою) іншої особи. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини повинен обґрунтувати адміністративному суду неможливість особи самостійно здійснювати захист своїх інтересів. Невиконання Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини вимог щодо надання зазначеного обґрунтування має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. З метою захисту прав викривача, встановлених Законом України «Про запобігання корупції», Національне агентство з питань запобігання корупції за зверненням викривача може звертатися до суду з позовом (заявою) в інтересах викривача, брати участь у розгляді справ за такими позовами (заявами), а також на будь-якій стадії розгляду вступати у справу, провадження в якій відкрито за позовами (заявами) викривачів, подавати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими чи виключними обставинами, у тому числі у справі, провадження в якій відкрито за позовом (заявою) викривача.
Ураховуючи норми процесуального законодавства, зміст заявлених позивачем клопотань та думку представників відповідачів - Президента України і Верховної Ради України, а також предмет спору, характер, обсяг і межі спірних правовідносин у справі №9901/388/21, Суд уважає, що такі не містять у собі фактичних і юридичних передумов для висновку про необхідність залучення до участі у цій справі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Національного агентства з питань запобігання корупції, у зв'язку з чим не знаходить підстав для задоволення клопотань ОСОБА_1 про залучення до участі у справі №9901/388/21 Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Національного агентства з питань запобігання корупції у якості третьої особи на стороні позивача.
ОСОБА_1 зазначає про наявність перешкод для його прибуття до суду та особистої участі у розгляді справи. Клопоче про вжиття Судом заходів безпеки і забезпечення його особистої участі у розгляді справі, зупинення (відкладення) розгляду справи до закінчення воєнного стану.
За приписами частини п'ятої статті 5 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Згідно з частиною другою статті 266 КАС України адміністративні справи, зазначені у пунктах 1-3, 5 частини першої цієї статті, розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п'яти суддів.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження визначені у статті 262 КАС України і Суд призначив справу №9901/388/21 до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 44 КАС України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», яким у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому Законами України від 15 березня 2022 року №2119-ІХ, від 21 квітня 2022 року №2212-ІХ та від 22 травня 2022 року №2263-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» затверджено відповідні Укази Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022 та від 17 травня 2022 року №341/2022, якими строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, а потім з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону №389-VIII у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Частинами першою та четвертою статті 26 Закону №389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Рада суддів України у рішенні від 24 лютого 2022 року №9 звернула увагу всіх суддів України на те, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист.
Зважаючи на викладене, відсутні передбачені процесуальним законодавством підстави для зупинення (відкладення) розгляду цієї справи до закінчення воєнного стану.
Разом із тим, Суд роз'яснює, що згідно з нормами частин першої-четвертої статті 195 КАС України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України.
Таким чином, у випадку, якщо позивач бажає брати участь у судовому засіданні, проте вважає, що він знаходиться у небезпеці, не має змоги прибути у приміщення суду, він може реалізувати таке право шляхом участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Також необхідно роз'яснити про те, що відповідно до частин шостої, восьмої та дев'ятої статті 195 КАС України суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п'ять днів до відповідного судового засідання. Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду негайно надсилається до суду, який зобов'язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Окрім того Суд зазначає, що учасник справи може брати участь у справі через свого представника, а у випадку, якщо учасник справи не бажає брати участь у судовому засіданні, він може реалізувати таке право шляхом подання клопотання про розгляд справи за його відсутності.
КАС України не містить норм, які передбачають можливість прийняття адміністративним судом рішення про вжиття заходів забезпечення безпеки учасників справи.
Норми статті 236 КАС України, яка врегульовує питання зупинення провадження у справі, розмежовують підстави, за яких суд має право зупинити провадження у справі, а також, із настанням яких суд зобов'язаний вчинити таку процесуальну дію.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Виходячи із наведених позивачем обґрунтувань, Суд не встановив необхідних умов для зупинення провадження у справі, які передбачені пунктом 5 частини першої статті 236 КАС України.
За таких обставин, з огляду на адміністративне процесуальне законодавство, Суд відмовляє у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі, вжиття заходів безпеки і забезпечення його особистої участі у справі №9901/388/21.
Керуючись статтями 2, 49, 53, 167, 236, 241, 243, 248, 256, 266 КАС України, Суд,
Відмовити у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі, вжиття заходів безпеки, забезпечення його особистої участі у справі та залучення до участі у справі №9901/388/21 за позовом ОСОБА_1 до Президента України, Верховної Ради України, Вищої ради правосуддя про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії - Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Національного агентства з питань запобігання корупції у якості третьої особи на стороні позивача.
Ухвала в частині відмови у зупиненні провадження у справі може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення та набирає законної сили після перегляду в апеляційному порядку, якщо її не скасовано, або після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Повний текст ухвали виготовлено 01 серпня 2022 року.
Суддя-доповідач: О. В. Кашпур
Судді: Н. А. Данилевич
В. Е. Мацедонська
С. А. Уханенко
Н. В. Шевцова