02 серпня 2022 року
м. Київ
справа №280/9508/20
адміністративне провадження № К/990/14819/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Уханенка С.А., Шевцової Н.В.,
перевірив касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року у справі №280/9508/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому просив:
визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки) із застуванням статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»;
зобов'язати відповідача провести позивачу перерахунок суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки), обчисливши її відповідно до статті 130 Конституції України та статті135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та виплатити недоотриману частину.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області щодо виплати судді Приазовського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року за винятком днів відпустки із застосуванням обмеження нарахування у сумі 95233,60 грн (дев'яносто п'ять тисяч двісті тридцять три гривні шістдесят копійок).
Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області провести виплату суддівської винагороди судді Приазовського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року, за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року у загальній сумі 95233,60 грн (дев'яносто п'ять тисяч двісті тридцять три гривні шістдесят копійок) з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
08 червня 2022 року Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області втретє засобами поштового зв'язку надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху, визнано неповажними підстави пропуску Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Запорізькій області строку на касаційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року у справі №280/9508/20 та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги. Зокрема, необхідно було надіслати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку на касаційне оскарження та надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини та сплатити судовий збір у розмірі 3586,27 грн.
Вищевказана ухвала отримана скаржником 01 липня 2022 року.
14 липня 2022 року від скаржника надійшла заява про поновлення строку на касаційне оскарження та відстрочення сплати судового збору.
У заяві скаржник повторно послався на те, що неодноразово звертався до Верховного Суду із касаційними скаргами. Зазначає, що вперше касаційну скаргу подано у строк, визначений КАС України, а повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення, разом з тим Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області не просто повторно подавало касаційні скарги, а й вживало заходів щодо усунення їхніх недоліків, скаржник вважає, що має право на поновлення процесуального строку на касаційне оскарження відповідно до приписів частини другої статті 329 КАС України.
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження віднесено до повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Для поновлення процесуальних строків суд зобов'язаний указати обґрунтовані та об'єктивні підстави, за яких пропущений строк підлягає поновленню. Водночас наявність таких підстав вимагає від суду аналізу дій скаржника, які він, у розумні інтервали часу, мав вживати, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження та перевірки доказів, які мають підтверджувати ці обставини.
Пунктом четвертим частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Перевіряючи наведені скаржником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку та відхиляючи їх, Верховний Суд повторно зазначає, що неодноразове повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Крім того, обставини, за яких суд касаційної інстанції вже повертав попередні касаційні скарги, були безпосередньо пов'язані з організаційною діяльністю скаржника (неналежне оформлення).
Суд відхиляє доводи скаржника щодо змісту його попередніх скарг, так як ці критерії є суб'єктивними, їм надано правову оцінку в ухвалах Верховного Суду. Такі аргументи не є поважними причинами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Так, згідно з відомостями автоматизованої системи документообігу суду Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області уже неодноразово зверталось до суду касаційної інстанції із касаційними скаргами, текст яких був практично однаковий, і ці скарги йому повернуто через те, що їхній зміст не відповідав вимогам статті 330 КАС України та на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Такі дії скаржника свідчать про їхню формальність під час реалізації Територіальним управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області права оскаржити судові рішення у касаційному порядку.
Інших поважних та об'єктивних причин для поновлення строку на касаційне оскарження скаржником не зазначено.
Ураховуючи зазначене, зважаючи на те, що з моменту прийняття оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції до моменту подання повторної касаційної скарги пройшло більше 6 місяців, доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження є необґрунтованими та не можуть бути визнані Судом поважною причиною пропуску строку, встановленого КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження.
Також, скаржником повторно заявлено до Суду вимогу про відстрочення сплати судового збору у зв'язку із відсутністю достатнього фінансування з Державного бюджету України.
Суд звертає увагу, що указаним доводам вже надано оцінку в ухвалі Верховного Суду від 23 червня 2022 року, якою відмовлено у відстроченні сплати судового збору та залишено касаційну скаргу без руху.
Суд повторно наголошує, що обставини, пов'язані з фінансуванням суб'єкта владних повноважень з Державного бюджету України не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення або звільнення від сплати судового збору.
За таких обставин, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області у цій справі необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 333, 355, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року у справі №280/9508/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала, у спосіб їх надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: С.А. Уханенко
Н.В. Шевцова