02 серпня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/22376/21 пров. № А/857/6671/22
Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Кузьмича С.М., Хобор Р.Б.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.03.2022 року (рішення ухвалене у м. Львові судом у складі головуючого судді Хоми О.П.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування вимог про сплату судового збору (недоїмки),-
У листопаді 2021 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Львівській області), в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача від 03.06.2021 №Ф-7445-50У про сплату боргу (недоїмки).
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що на підставі постанови Львівського окружного адміністративного суду від 01.10.2015 у справі №813/5279/15 припинено підприємницьку діяльність ОСОБА_1 . Вказане свідчить про відсутність у позивача обов'язку сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим спірна вимога є протиправною та підлягає скасуванню. Просив позов задоволити.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.03.2022 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Львівській області від 03.06.2021 №Ф-7245-50У.
Рішення суду першої інстанції оскаржило Головне управління ДПС у Львівській області. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 02.04.1998 взятий на облік як платник податків, а 07.10.1997 - як платник єдиного внеску. Державна реєстрація включення відомостей про фізичну особу-підприємця відбулася 06.03.2020 за номером 24150090001107994
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01.10.2015 у справі №813/5279/15 (набрала законної сили 23.10.2015) адміністративний позов Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця задоволено повністю шляхом припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.10.2015 у справі №813/5279/15 розміщено в Єдиному державному реєстрові судових рішень за посиланням https://reestr.court.gov.ua/Review/51740600.
До Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13.03.2020 внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за судовим рішенням, що не пов'язано з її банкрутством за номером запису: 24150100002107994.
ГУ ДПС у Львівській області 03.06.2021 на ім'я ОСОБА_1 сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-7245-50У станом на 31.05.2021 у сумі 31 371 грн 56 к.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).
Згідно статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Стаття 4 Закону №2464-VI містить перелік платників єдиного внеску.
Відповідно до пункту 4 частини 1 цієї статті платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Порядок обліку платників єдиного внеску визначає стаття 5 Закону №2464-VI.
Згідно абзацу другого частини першої статі 5 Закону №2464-VI взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1,4,5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється податковим органом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.
Абзац одинадцятий частини першої цієї ж статі 5 визначає, що зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених в абзацах другому, п'ятому та сьомому пункту 1 та пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється податковими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, платників єдиного внеску - фізичних осіб - підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці шостому пункту 1 та пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», - за їхньою заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці восьмому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - за їхньою заявою.
Питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - платники єдиного внеску) у територіальних органах Державної фіскальної служби України (далі - контролюючі органи), надання контролюючим органам відомостей про клас професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування (далі - Фонд соціального страхування), надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування даних про взяття/зняття з обліку платників єдиного внеску визначаються Порядком обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.12.2014 за № 1553/26330 (далі - Порядок № 1162).
Згідно пункту 3 цей Порядок поширюється на платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 1, 4 та 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI.
Пунктом 4 Порядку № 1162 передбачено, що взяття на облік платників єдиного внеску здійснюється контролюючим органом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.
Зняття з обліку платників єдиного внеску - юридичних осіб (відокремлених підрозділів) та фізичних осіб - підприємців врегульовано Розділом IV (в редакції наказу №1105 від 30.11.2015), пункт 8 якого стосується зняття з обліку платників єдиного внеску фізичних осіб - підприємців та відповідно до якого процедури зняття з обліку платника єдиного внеску у контролюючому органі розпочинаються у разі надходження від державного реєстратора відомостей про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.
До реєстру страхувальників вносяться відповідні записи із зазначенням дати та причини зняття з обліку платника єдиного внеску. Датою зняття з обліку платника єдиного внеску є дата внесення запису до реєстру страхувальників. Дані про зняття з обліку платника єдиного внеску (фізичної особи - підприємця) передаються до державного реєстратора.
Аналіз норм Закону № 2464-VI та Порядку № 1162 дає підстави стверджувати, що платником єдиного внеску є фізична особа-підприємець, який в розумінні Закону № 2464-VI є страхувальником, облік яких веде контролюючий орган.
Позивач стверджує про відсутність у нього обов'язку по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та посилається при цьому на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.10.2015 у справі №813/5279/15, якою задоволено позов Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області шляхом припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Постанова від 01.10.2015 у справі №813/5279/15 набрала законної сили 23.10.2015.
Запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за судовим рішенням, що не пов'язано з її банкрутством внесено 13.03.2020 за номером запису: 24150100002107994.
Відтак, наявність судового рішення припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , внесеного Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13.03.2020 свідчить про те, що на час формування контролюючим органом 31.05.2021 вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-7245-50У позивач не був страхувальником в розумінні Закону № 2464-VI та відповідно не мав обов'язку по сплаті єдиного внеску.
За таких обставин, апеляційний суд переконаний, що встановлені судом фактичні обставини зумовлюють висновок суду про неналежне виконання контролюючим органом повноважень по веденню обліку платників єдиного внеску, оскільки, звернувшись у вересні 2015 року до суду з позовом про припинення підприємницької діяльності позивача, який судом задоволено 01.10.2010, в подальшому не вчинив дій, спрямованих на зняття ОСОБА_1 з обліку платника єдиного внеску та внесення відповідного запису до реєстру страхувальників.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.03.2022 року у справі №380/22376/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. З. Улицький
судді С. М. Кузьмич
Р. Б. Хобор