02 серпня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/6476/21 пров. № А/857/8214/22
Восьмий апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Улицького В.З., Хобор Р.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року (ухвалене головуючим - суддею Плахтій Н.Б. у м. Луцьк) у справі № 140/6476/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державна казначейська служба України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати нарахованої та невиплаченої пенсії за період з 01.01.2016 по 30.11.2020 в сумі 224353,28 грн та стягнення вказаної суми заборгованості по виплаті пенсії за період з 01.01.2018 по 13.01.2019 з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, індексації інфляції та 3 відсотків річних від суми боргу станом на дату виплати у відповідному місяці на особистий пенсійний рахунок позивача, виплативши всю заборгованість одним платежем.
В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 у справі № 140/6339/20, яке набрало законної сили 20.10.2020, відповідач здійснив перерахунок пенсії з 01.01.2016, відповідно до якого нарахована сума пенсії за період з 01.01.2016 по 30.11.2020 у сумі 224353,28 грн залишилась не виплаченою та становить заборгованість. На звернення позивача від 09.02.2021 щодо погашення у добровільному порядку заборгованості, яка утворилася після перерахунку пенсії, ГУ ПФУ у Волинській області листом від 25.02.2021 повідомило, що нараховані кошти підлягають виплаті в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету з Державного бюджету України.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21.04.2022 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що нарахована позивачу сума виплати має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України та проведення такої виплати не може бути здійснено за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань з Державного бюджету України.
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 у справі № 140/6339/20, яке набрало законної сили 20.10.2020, позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Волинській області задоволено повністю, визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Волинській області щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області від 22.03.2018 №1377 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії; зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області з 01.01.2016 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області від 22.03.2018 № 1377 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, виплативши різницю між фактично отриманою та належною до виплати пенсією одним платежем.
На виконання даного рішення суду ГУ ПФУ у Волинській області в добровільному порядку провело з 01.01.2016 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , що не заперечується позивачем. У справі наявний розрахунок суми, що підлягає виплаті згідно з рішенням суду, за яким сума перерахованої, але не виплаченої пенсії за період з 01.01.2016 по 30.11.2020 становить 224353, 28 грн (а.с.9).
Позивач звертався до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою від 09.02.2021 про забезпечення безумовного виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 у справі № 140/6339/20 в частині відшкодування незаконно затриманих пенсійних виплат з 01.01.2016 (а.с.26).
Листом від 25.02.2021 №1 495-1184/К-02/8-0300/21 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що заборгованість з пенсійних виплат у сумі 224353, 28 грн буде виплачена в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України (а.с.27-28).
Позивач вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати нарахованої та невиплаченої пенсії за період з 01.01.2016 по 30.11.2020 в сумі 224353,28 грн, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
За приписами підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
За змістом п. 4 Положення № 28-2 управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду (підпункт 3); призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства (підпункт 7); забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункт 8).
Тобто, пенсійні виплати здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від територіального органу Пенсійного фонду України.
Частинами 1 та 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України визначено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
За змістом ч. 4 ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.
Згідно із пунктами 20 та 29 ст. 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Таким чином, фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом Пенсійного фонду України можливе за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України, що вказує на відсутність бездіяльності відповідача щодо невиплати нарахованої та невиплаченої пенсії за період з 01.01.2016 по 30.11.2020 в сумі 224353, 28 грн.
Крім цього, суд поділяє висновок суду першої інстанції, що стягнення нарахованої, але не виплаченої пенсії на виконання рішення суду є фактично зміною способу та порядку його виконання, що врегульовано правилами ст. 378 КАС України, яка передбачає підстави для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення, а також встановлює порядок розгляду відповідних заяв, поданих сторонами у справі, за якими судом приймається ухвала.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без змін, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року у справі № 140/6476/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич
судді В. З. Улицький
Р. Б. Хобор