Справа № 451/338/22
Провадження № 2/451/313/22
іменем України
02 серпня 2022 року місто Радехів
Радехівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Куцик-Трускавецької О.Б.,
секретар судового засідання Федорук І.Б.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Радехівської міської ради Львівської області про встановлення факту постійного проживання та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,
встановив:
Стислий виклад позиції сторін
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Фрей А.В. подав до суду позовну заяву до Радехівської міської ради Львівської області (відповідач), у якій, з урахуванням заяви про уточнення (збільшення) позовних вимог просить:
встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 з спадкодавцем - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за однією адресою на момент відкриття спадщини, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 19.09.2019 виданого Пиратинською сільською радою Радехівського району Львівської області;
визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок, позначений літерою «А1-1» загальною площею 69,4 м.кв. з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору представник позивача покликається на те, зокрема, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 , після смерті останньої залишилося спадкове майно, а саме: житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 .
За життя ОСОБА_2 склала заповіт на користь своїх синів, а саме: земельну ділянку заповіла синові ОСОБА_4 , а все інше майно, де б воно не було та з чого б не складалося (житловий будинок) - ОСОБА_1 . Останній проживав разом із ОСОБА_2 без реєстрації у належному йому будинку в АДРЕСА_2 .
При зверненні до нотаріальної контори позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не надав правовстановлюючих документів на згаданий житловий будинок.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, участі уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив.
Заяви та клопотання учасників справи
27.07.2022 представником позивача подано на розгляд суду заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог (а.с.56-57).
28.07.2022 представником позивача подано на розгляд суду клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів (а.с.58-61).
Представник позивача подав на розгляд суду заяву про розгляд справи у відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять суд їх задовольнити (а.с.63).
Відповідач подав на розгляд суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує щодо їх задоволення (а.с.62).
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на вимоги частини 1, 3 статті 211, частини 1 статті 223 та частини 2 статті 247 ЦПК України суд доходить висновку про можливість проведення розгляду справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Процесуальні дії суду у справі
Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 03.05.2022 прийнято справу до розгляду та призначено до відкритого підготовчого судового засідання в порядку загального позовного провадження (а.с.2-3).
Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 02.06.2022 підготовче засідання відкладено на 13.07.2022 (а.с.51).
Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 13.07.2022 підготовче засідання відкладено на 02.08.2022 (а.с.54).
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторона позивача посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення повністю виходячи з такого.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 18.08.1964 серії НОМЕР_2 (а.с.21).
Згідно свідоцтва про смерть від 19.09.2019, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Пиратин, Радехівського району Львівської області(а.с.18).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 в с. Пиратин, Радехівського району, Львівської області, що встановлено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 09.04.2019 року(а.с.19).
Відповідно свідоцтва про смерть від 22.03.2022, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 у с. Пиратин, Радехівського району, Львівської області (а.с.23).
Довідкою №437 від 30.08.2021 встановлено, що постійно і до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 проживав і був зареєстрований в АДРЕСА_2 . Разом з ним в одному будинку проживала без реєстрації ОСОБА_2 (а.с.25).
Відповідно до заповіту, складеного 20.01.2019 у с. ТетевчиціРадехівського району Львівської області, ОСОБА_2 на випадок свої смерті зробила особисте розпорядження, згідно якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день її смерті і на що за законом матиме право, в тому числі належний їй житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 заповіла синові ОСОБА_1 (а.с.27).
Згідно довідки КП ЛОР «Червоноградське МБТІ» від 15.03.2021 вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 на праві власності не зареєстрований (а.с.29).
З довідки, виданої виконавчим комітетом старост сіл Немилів, Пиратин, Синьків Радехівської міської ради Львівської області №178 від 14.03.2022 констатовано, що згідно господарської книги станом на 15.04.1991 членами бувшого колгоспного двору за адресою АДРЕСА_1 були: голова двору ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , членом двору - дружина ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 та син ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.31-33).
Відповідно до довідки №176 від 14.03.2022, виданої виконавчим комітетом старост сіл Немилів, Пиратин, Синьків Радехівської міської ради Львівської області ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 являється останнім членом та головою колгоспного двору за адресою АДРЕСА_1 (а.с.34-36).
Згідно поверхового плану з Технічного паспорта на будинок, виданого 05.03.2021, по АДРЕСА_1 знаходиться житловий будинок позначений літерою «А1-1» загальною площею 69,4 м.кв. з господарськими будівлями та спорудами та складається з: прибудови, літня кухня, сарай, огорожа (а.с.37-42).
01.09.2021 приватним нотаріусом Луців І.П. відмовлено ОСОБА_1 у відкритті спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 у зв'язку з непредставленням правовстановлюючих документів на згаданий житловий будинок (а.с.30).
Витягом зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №69519135 від 20.07.2022, виданого Соснівською державною нотаріальною конторою встановлено, що після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 заведена спадкова справа №64830680 (а.с.59).
Витягами зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №69519248 та №69519201 від 20.07.2021, виданого Соснівською державною нотаріальною конторою встановлено, що після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у Спадковому реєстрі інформація відсутня (а.с.60-61).
Зміст спірних правовідносин
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з наявністю у позивача права на спадкування і неможливістю реалізації цього права через невизнання його нотаріусом, який відмовив позивачу у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу Української РСР (даної - ЦК УРСР), Закон України «Про власність» (чинного на час виникнення спірних правовідносин), Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Цивільний процесуальний кодекс України (далі ЦПК України).
Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Нормою частини 2 цієї статті ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Норми статей 293 та 294 ЦПК України, визначають зміст окремого провадження та встановлюють порядок розгляду справ даної категорії.
Окрім застосування до вказаних правовідносин вищезазначених норм процесуального закону, суд зважає на роз'яснення, викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 (далі - постанова Пленуму ВСУ).
Так, в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ звернуто увагу на те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У пункті 16 постанови Пленуму ВСУ роз'яснено, що заява про встановлення факту прийняття спадщини та місця її відкриття може бути розглянута судом у порядку окремого провадження, якщо орган, який вчиняє нотаріальні дії, не вправі видати заявникові свідоцтво про право на спадщину через відсутність або недостатність документів, що необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту вступу в управління або володіння спадковим майном. У тому ж разі, коли всі необхідні документи були, але у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, заінтересована особа може звернутись до суду не з заявою про встановлення факту прийняття спадщини, а зі скаргою на відмову вчинити нотаріальну дію.
З введенням у дію з 15 квітня 1991 року Закону України «Про власність» колгоспні двори ліквідовано і питання права власності на майно колишніх колгоспних дворів регулюється нормами ЦК УРСР 1963 року.
Згідно з положеннями статті 4 Закону України «Про власність» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 01 липня 1990 року. При спадкуванні після смерті останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати, частка в майні двору, належна особі, яка вибула з членів двору, але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору, не входить до спадкового майна.
Правовий режим власності колгоспного двору, виділ частки з колгоспного двору, його поділ, а також підстави втрати права на частку в майні колгоспного двору визначено статтями 120-126 ЦК УРСР 1963 року.
Приписами частини 1 статті 120 ЦК УРСР передбачено, що майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу).
Згідно з положеннями частини 1 статті 121 ЦК УРСР володіння, користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснюється за згодою всіх членів двору.
Нормою частини 2 статті 122 ЦК УРСР визначено, що розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Відповідно до статті 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
Нормою статті 527 ЦК УРСР передбачено, що спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.
Спадкоємцями за законом є особи, які входять у першу та другу черги спадкоємців за законом (статті 529, 530 ЦК УРСР), утриманці (стаття 531 ЦК УРСР), усиновлені та усиновителі (стаття 532 ЦК УРСР).
Згідно з приписами частини 1 статті 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (стаття 548 ЦК УРСР).
Відповідно до частин першої, другої статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Згідно з пунктами 4 та 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Нормою статті 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Застосовані судом норми права регулюють вищенаведені спірні правовідносини та визначають обсяг суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.
Крім цього, суд зважає на роз'яснення, викладені у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», згідно з якими положення статей 17, 18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору, а саме:
а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);
б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося;
в) у випадках, коли за рахунок майна колгоспного двору було внесено вклад у кредитну установу на ім'я члена двору, його частка має бути зменшена на суму вкладу, а якщо вклад перевищує належну цьому члену частку, з нього стягуються відповідні грошові суми на користь інших членів колгоспного двору;
г) згідно зі ст.4 Постанови Верховної Ради України "Про введення в дію Закону «Про власність» 885-12 загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року. При спадкуванні після смерті останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати, частка в майні двору, належна особі, яка вибула з членів двору, але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору, не входить до спадкового майна.
Також, суд зважає на роз'яснення, викладені у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», згідно з якими відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, в тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються ЦК України.
Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що житловий у АДРЕСА_1 відносився до суспільної групи господарств - колгоспний двір, головою якого був ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , членами двору - дружина ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 та син ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Станом на 08.04.2019 у цьому житловому будинку була зареєстрована лише ОСОБА_2 , відтак вона є останнім членом колгоспного двору.
За життя ОСОБА_2 20.01.2019 зробила особисте розпорядження, склавши заповіт, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день її смерті і на що за законом матиме право заповіла синові ОСОБА_1 .
З огляду на дату смерті спадкодавця - 08.04.2019 спірні правовідносини регулюються нормами ЦК України. ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом, після смерті матері, який фактично прийняв спадщину, оскільки постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини і не заявляв про відмову від неї.
Суд зауважує, що перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частині 1 статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Факт спільногого проживання позивача ОСОБА_1 разом з матір'ю ОСОБА_2 на час смерті останньої повністю підтверджується безпосередньо дослідженими судом доказами (письмовими доказами), які відповідають критеріям належності і допустимості, у своїй сукупності є достатніми та сумнівів у своїй достовірності не викликають.
Таким чином, суд доходить обґрунтованого переконання про наявність достатніх підстав вважати доведеність факту постійного спільного проживання позивача з матір'ю ОСОБА_2 на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Встановлення зазначеного факту породжує для позивача юридичні наслідки, оскільки усуне перешкоди в одержанні ним у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_2 .
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, а також зважаючи на те, що особисте майнове право ОСОБА_1 (право на житловий будинок) не визнається, відтак позивач має законні сподівання на судовий захист цього права в силу приписів статті 16 ЦК України, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом. З огляду на обґрунтованість та підставність заявлених вимог, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.
На підставі статей 392, 1216, 1223, 1233, 1235, 1236, 1268 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 89, 200, 206, 259, 263-265, 293, 294, 315, 319 Цивільного процесуального кодексу України, Радехівський районний суд Львівської області,-
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 з спадкодавцем - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за однією адресою на момент відкриття спадщини, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 19.09.2019 виданого Пиратинською сільською радою Радехівського району Львівської області.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок, позначений літерою «А1-1» загальною площею 69,4 м.кв. з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис № 29 та підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 09 квітня 2019 року, виданим Пиратинським старостинським округом Радехівської міської ради Львівської області.
Судові витрати у справі покласти на позивача.
Реквізити сторін:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 );
Відповідач - Радехівська міська рада Львівської області (Львівська область, м. Радехів, проспект Відродження, 3, Код ЄДРПОУ: 26361149).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Головуючий суддяО. Б. Куцик-Трускавецька