02 серпня 2022 року
м. Київ
cправа № 904/8801/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р.- головуючий, Бакуліна С.В., Стратієнко Л.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомир-Транс"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.05.2022 (колегія суддів: Орєшкіна Е.В., Березкіна О.В., Кощеєв І.М.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомир-Транс" (далі - ТОВ " Автомир-Транс")
до Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (далі - КП "Дніпроводоканал")
про скасування оперативно-господарської санкції,
1. У листопаді 2021 року ТОВ "Автомир-Транс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просило скасувати оперативно-господарську санкцію, застосовану КП "Дніпроводоканал" до ТОВ "Автомир-Транс" за результатами перевірки та складання акту від 13.09.2021, оформлену у формі рахунку від 31.10.2021 №88088 за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин у розмірі 53 798,77 грн.
2. Позов мотивований тим, що факт скиду наднормативних забруднень ТОВ "Автомир-Транс" не доведений, відповідач допустив порушення при відборі проб стічних вод, проведенні їх аналізу, оформленні результатів досліджень.
3. Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 17.01.2022 позов задовольнив повністю та скасував оперативно-господарську санкцію, застосовану КП "Дніпроводоканал" до ТОВ "Автомир-Транс" за результатами перевірки та складання акту від 13.09.2021, оформлену у формі рахунку від 31.10.2021 №88088 за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин у розмірі 53 798,77 грн.
4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач не дотримався вимог Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у каналізації міста Дніпра, Національного стандарту України ДСТУ ISO 5667-10-2005, Закону "Про метрологію та метрологічну діяльність", що вплинуло на достовірність одержаного результату та унеможливило визначення дійсних показників складу властивостей стічних вод.
5. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 17.05.2022 рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове - про відмову у позові.
6. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване таким:
- Лабораторією по контролю якості стічних вод підприємств КП "Дніпроводоканал", за результатами вимірювань показників складу та властивостей стічних вод, встановлено перевищення допустимих концентрацій у стічній воді ТОВ "Автомир-Транс", яка була відібрана 13.09.2021 у контрольних колодязях №1, №2, №3;
- відповідач виставив позивачу рахунок від 31.10.2021 №88088 за перевищення ДК на суму 53 798,77 грн, який позивач отримав 04.11.2021 та проти оплати якого заперечує;
- позивач стверджує, що відповідач проігнорував звернення щодо проведення арбітражного аналізу, що є порушенням умов договору та Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення міста Дніпра, зокрема п.2 рішення Виконкому Дніпровської міської ради від 01.09.2020 №908;
- апеляційний господарський суд не погоджується з позицією Господарського суду Дніпропетровської області щодо наявності правових підстав для застосування положень статей 235, 236, 237 Господарського кодексу України (далі - ГК);
- плата за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням є грошовим зобов'язанням, що виникає на підставі договору та визначених законодавчих приписів, а не оперативно-господарською санкцією (постанова Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.01.2019 у справі №920/730/16);
- відповідач не порушив право позивача шляхом виставлення рахунку від 31.10.2021 №88088, оскільки такий рахунок не є оперативно-господарською санкцією, яка застосовується як захід оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторного порушення зобов'язання; обставини правомірності нарахування, формування та виставлення цього рахунку відповідачем можуть бути підставами доказування під час вирішення спору щодо стягнення цих коштів як грошового зобов'язання або спору про припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення (у випадку припинення надання послуг) (постанова Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №916/907/19);
- сам по собі факт нарахування, формування та виставлення позивачу рахунку на оплату від 31.10.2021 №88088 на суму 53 798,77 грн без вчинення відповідачем будь-яких інших дій, спрямованих на стягнення вказаної суми грошових коштів або на припинення надання позивачу послуг з водовідведення не свідчить про порушення прав позивача.
7. 07.06.2022 ТОВ "Автомир-Транс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.05.2022, у якій просить її скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2022.
8. Верховний Суд ухвалою від 04.07.2022 касаційну скаргу залишив без руху на підставі ч.2 ст.292 ГПК як таку, що оформлена з порушенням вимог п.5 ч.2 ст.290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).
9. 14.07.2022 до Верховного Суду від скаржника надійшла подана 09.07.2022 нова редакція касаційної скарги.
10. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК в новій редакції касаційної скарги скаржник посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1 та 2 ч.2 ст.287 ГПК.
11. Скаржник зазначає:
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні неправильно застосував статті 235, 236, 237 ГК;
- суд апеляційної інстанції не врахував висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 29.07.2019 у справі №904/9169/17 щодо того, що виставлені позивачу відповідачем спірні рахунки за скид понаднормативних забруднень є оперативно-господарською санкцією, яка застосована за результатами перевірки та складання актів (з посиланням на висновки, викладені у постановах від 19.06.2018 у справі №904/8166/17, від 27.06.2018 у справі №904/8426/17);
- обґрунтовуючи своє рішення, суд апеляційної інстанції послався на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 27.11.2019 у справі №916/907/19, згідно яких рахунок за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин не є оперативно-господарською санкцією, а отже виставленням такого рахунку права позивача не порушено;
- зазначене свідчить про наявність неоднозначної судової практики у подібних правовідносинах.
12. Дослідивши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з таких підстав.
13. За змістом положень ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
14. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
15. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст.17 Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).
16. Згідно з п.5 ч.1 ст.293 ГПК суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у пунктах 1, 4 ч.1 ст.287 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
17. Звертаючись з касаційною скаргою, ТОВ "Автомир-Транс" посилається на порушення судом апеляційної інстанції статей 235, 236, 237 ГК та просить вказану постанову скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2022, вважаючи, що постанова ухвалена з неправильним застосуванням норм матеріального права.
18. Скаржник зазначає, що оскаржуване судове рішення суперечить висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 29.07.2019 у справі №904/9169/17, що виставлені позивачу відповідачем спірні рахунки за скид понаднормативних забруднень є оперативно-господарською санкцією.
19. Відмовляючи у позові, Центральний апеляційний господарський суд зазначив, що плата за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням є грошовим зобов'язанням, що виникає на підставі договору та визначених законодавчих приписів, а не оперативно-господарською санкцією; відповідач не порушив право позивача шляхом виставлення рахунку від 31.10.2021 №88088; обставини правомірності нарахування, формування та виставлення цього рахунку відповідачем можуть бути підставами доказування під час вирішення спору щодо стягнення цих коштів як грошового зобов'язання або спору про припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення. При цьому суд апеляційної інстанції посилався на висновки, викладені у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.01.2019 у справі №920/730/16 та Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №916/907/19.
20. Водночас Верховний суд зазначає, що існує сформована стала та актуальна практика суду касаційної інстанції щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах відповідно до якої виставлені рахунки за скид понаднормативних забруднень не є оперативно-господарською санкцією.
21. Зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.07.2022 у справі №918/662/21 вказано, що не є актуальною правовою позицією висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 29.07.2019 зі справи №904/9169/17, щодо правової природи плати за скид понаднормативних забруднень стічних вод (як оперативно-господарської санкції).
22. Такого висновку Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов із урахуванням висновків, викладених у постанові від 18.01.2019 у справі №920/730/16 (на яку, зокрема, посилався суд апеляційної інстанції у справі, що переглядається).
23. Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду відхилив посилання скаржника на постанову Верховного Суду у справі №904/9169/17 як такі, що не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції у справі.
24. Тому необґрунтованими є доводи ТОВ "Автомир-Транс" що суд апеляційної інстанції не врахував висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 29.07.2019 у справі №904/9169/17.
25. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
26. З огляду на те, що суд апеляційної інстанції правильно переглянув судове рішення у справі №904/8801/21 відповідно до висновків Верховного Суду щодо застосування статей 235, 236, 237 ГК у подібних правовідносинах, що викладені у раніше прийнятих постановах, і підстави для відступлення від цих висновків у межах цієї справи відсутні, Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою згідно з п.5 ч.1 ст.293 ГПК.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №904/8801/21 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомир-Транс" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.05.2022.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
Л. Стратієнко