Справа № 569/17246/18
28 червня 2022 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі головуючого судді ОСОБА_1
при секретарях судового засідання: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному кримінальне провадження № 12018180010004714 про обвинувачення:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Рівне, українця за національністю, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого (в силу ст..89 КК України),
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.287 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Рівне, українця за національністю, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого (в силу ст..89 КК України),
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.287 КК України, -
з участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_9
потерпілого ОСОБА_10
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_11 обвинуваченого ОСОБА_8
захисників обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокатів: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,
06.08.2018 близько 15 год. 00 хв., ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , діючи з корисливих мотивів, з метою власного матеріального збагачення, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поблизу водоймища, яке розташоване неподалік будинку №21 по вул. Здолбунівська в м. Рівне, маючи спільний умисел на заволодіння майном потерпілого ОСОБА_10 , вчинили напад на останнього із застосуванням до нього насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я, яке виразилося в наступному.
Так, ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , реалізуючи спільний злочинний умисел на заволодінням чужим майном, підійшли до потерпілого, після чого ОСОБА_8 намагався вирвати у нього з рук мобільний телефон марки «Lenovo А396», однак потерпілий чинив цьому активний супротив. У зв'язку із цим, ОСОБА_7 застосував до ОСОБА_10 насильство небезпечне для здоров'я, яке виразилось у розпиленні в обличчя дратівливої речовини із аерозольного балону «Кобра-1Н», внаслідок чого потерпілому спричинив тілесні ушкодження у вигляді хімічного опіку конюнктиви обох очей І ступеня, який виник від дії хімічного агенту, яким міг бути сльозогінний газ, які згідно висновку експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Після цього, ОСОБА_8 вирвав з рук потерпілого мобільний телефон марки «Lenovo А396», вартістю 1013,60 гривень, та разом із ОСОБА_7 зникли в невідому напрямку.
Цими діями, ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_7 завдали потерпілому ОСОБА_10 фізичної та майнової шкоди у вказаному розмірі.
Обвинувачений ОСОБА_7 , після роз'яснення суті обвинувачення, свою вину у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством для здоров'я потерпілого ОСОБА_10 , вчиненому за попередньою змовою із ОСОБА_8 не визнав та дав показання, що він 06 серпня 2018 року разом зі своїми знайомими ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 відпочивав біля Рівненського гідропарку. Поблизу них знаходився чоловік, який перебував в стані алкогольного сп'яніння та нецензурно виражався в їхню сторону. Він розпилив біля того чоловіка газовий балончик. Він не бачив, щоб ОСОБА_8 забирав в чоловіка будь-які речі. Ніякого спільного умислу у них з ОСОБА_8 на заволодіння майном потерпілого не було. Вони дійсно того дня підходили до ломбарду, але він особисто в середину не заходив та не цікавився у ОСОБА_8 з якою ціллю він туди заходив.
Обвинувачений ОСОБА_8 , після роз'яснення суті обвинувачення, свою вину у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством для здоров'я потерпілого ОСОБА_10 , вчиненому за попередньою змовою із ОСОБА_7 не визнав та дав показання, що він 06 серпня 2018 року разом зі своїми знайомими, серед яких був ОСОБА_7 відпочивали біля водоймища в Рівненському гідропарку. Неподалік їх компанії лежав потерпілий в стані алкогольного сп'яніння і щось нерозбірливо буркотів. Він підійшов до потерпілого та помітив, що біля нього на землі лежить мобільний телефон. Він його забрав собі, але нікому зі своїх знайомих про це не сказав. ОСОБА_7 разом з ним до потерпілого не підходив. Ніякої змови з ОСОБА_7 , щоб заволодіти майном потерпілого не було. ОСОБА_7 не бачив, як він забирав у потерпілого телефон. Він не бачив, щоб ОСОБА_20 застосовував до потерпілого газовий балончик. Вони дійсно того дня ходили з ОСОБА_20 до ломбарду, але всередину заходив він сам. До потерпілого він ніяких насильницьких дій не вчиняв.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10 показав, що 06.08.2018 в обідню пору він перебував неподалік ринку «Дикого» по вул. Здолбунівська в м. Рівне. Враховуючи хорошу погоду, потерпілий вирішив прилягти під деревом на картонну коробку, щоб відпочити. Поблизу нього знаходилися інші компанії людей, які також відпочивали та купалися у водоймі, яка була поряд. Через певний час він заснув. Прокинувся від того, що до нього підійшов обвинувачений ОСОБА_8 та з кишені намагався дістати належний йому мобільний телефон марки «Lenovo». Він схопив ОСОБА_8 за руку та намагався завадити заволодінню мобільним телефоном, однак в цей момент, інша раніше йому невідома особа - обвинувачений ОСОБА_20 застосував йому в обличчя газовий балончик. Після цього, обвинувачений ОСОБА_20 та ОСОБА_8 зникли з місця події. Він викликав працівників поліції. Мобільний телефон, який у нього було викрадено, він пізніше викупив у одному із ломбардів м. Рівне. На даний час претензій до обвинувачених він не має. Заподіяна шкода йому відшкодована.
Вина ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого злочину повністю доводиться сукупністю зібраних під час досудового розслідування та досліджених у судовому засіданні наступних доказів. Зокрема, під час судового розгляду було допитано ряд свідків.
Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 показала, що 06.08.2018 вона разом із своїми друзями перебувала поблизу водоймища, яке розташоване поруч із річкою Устя, неподалік ринку «Дикий». Неподалік водойми також відпочивали різні компанії людей, а також під одним із дерев на картонці спав потерпілий. Близько 15.00 год. вона побачила, що до потерпілого, який спав під деревом підійшло двоє чоловіків. Один з них причавив потерпілого коліном, щоб він не рухався, а інший розпилив газовий балончик. Потім вони пішли, а потерпілий пішов в сторону ринку та невдовзі повернувся з працівниками поліції. Він повідомив, що ті двоє чоловіків викрали у нього мобільний телефон.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 показав, що 06.08.2018 він разом із своїми друзями перебував поблизу водоймища, яке розташоване поруч із річкою Устя, неподалік ринку «Дикий». Неподалік водойми також відпочивали різні компанії людей, а також під одним із дерев на картонці спав потерпілий. Близько 15.00 год. він побачив, що до потерпілого, який спав під деревом підійшло двоє чоловіків. Один із вказаних чоловіків сів потерпілому на ноги, ніби утримуючи їх, а інший тримав колінами груди, щоб потерпілий не міг опиратися. При цьому, один із вказаних чоловіків нишпорив у потерпілого по кишенях. В цей же час він побачив, що хтось із нападників застосував до потерпілого газовий балончик, у зв'язку із чим в його сторону пішла хвиля газу. Після чого невідомі зникли з місця події. Через певний час, приїхали працівники поліції, від яких він дізнався, що невідомі особи заволоділи мобільним телефоном потерпілого.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 показав, що він обвинувачених взагалі не знає і 06 серпня 2018 року його поблизу водоймища, яке розташоване поруч із річкою Устя, неподалік ринку «Дикий» не було.
Крім показів потерпілого, показів свідків, вина у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_20 та ОСОБА_8 підтверджується наданими прокурором, дослідженими та перевіреними в судовому засіданні іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме:
- повідомленням на лінію 102 , з якого вбачається, що 06.08.2018 о 15:17 год. надійшло повідомлення від ОСОБА_10 про те, що невідомі особи застосувавши газовий балончик, заволоділи мобільним телефоном «Леново» (а.к.п.8);
- протоколом пред'явлення осіб для впізнання від 06.08.2018, зі змісту якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_7 , як одного із двох раніше незнайомих йому осіб, які 06.08.2018 близько 14:50 год. перебуваючи поблизу водойми неподалік ринку «Дикий», що по вул. Здолбунівська в м. Рівне, застосували в обличчя потерпілого газовий балончик, після чого незаконно заволоділи належним останньому мобільним телефоном марки «Lenovo» ( а.к.п.26-28);
- протоколом пред'явлення осіб для впізнання від 06.08.2018, зі змісту якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_8 , як одного із двох раніше незнайомих йому осіб, які 06.08.2018 близько 14:50 год. перебуваючи поблизу водойми неподалік ринку «Дикий», що по вул. Здолбунівська в м. Рівне, застосували в обличчя потерпілого газовий балончик, після чого незаконно заволоділи належним останньому мобільним телефоном марки «Lenovo» (а.к.п.29-31);
- висновком судово-медичної експертизи №622 від 17.08.2018, з якого вбачається, що у ОСОБА_10 виявлено такі тілесні ушкодження: хімічний опік кон'юктиви обох очей І ступеня, який виник від дії хімічного агенту, яким міг бути сльозогінний газ і, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом. Вказані тілесні ушкодження могли виникнути 06.08.2018 (а.к.п.36-37);
- протоколом огляду від 08.08.2018, з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_10 надав працівникам поліції мобільний телефон марки «Lenovo A396», який він викупив у ломбарді «Україна» (а.к.п.91);
- висновком товарознавчої експертизи №3.2-619/18 від 16.08.2018, відповідно до якого ринкова вартість мобільного телефону марки «Lenovo A396» станом на 06.08.2018 могла становити 1013,6 гривень (а.к.п.102-104);
- листом «Залоговий БАНК ломбард «Україна», з якого вбачається, що 06.08.2018 в ломбардному відділенні за адресою: м. Рівне, вул.Гетьмана Полуботка, 8, ОСОБА_8 заклав мобільний телефон марки «Lenovo A396» (а.к.п.108);
- протоколом особистого обшуку затриманого ОСОБА_7 від 07.08.2018 , відповідно до якого у останнього було вилучено балон аерозольний із подразнюючим препаратом «КОБРА-1Н» оранжевого кольору (а.к.п.181-183).
Сторона захисту, а саме адвокат обвинуваченого ОСОБА_8 . ОСОБА_16 посилається на недопустимість доказів , зокрема на недопустимість, як доказу мобільного телефону марки «Lenovo А396», посилаючись на те, що в матеріалах кримінального провадження наявний протокол огляду місця події від, 08.08.2018 складений слідчою ОСОБА_24 (а.к.п.91) у відповідності до змісту якого потерпілий ОСОБА_10 добровільно видав мобільний телефон марки «Lenovo». Таким чином невстановленим є та обставина, якого ж саме числа 6 чи 8 серпня 2018 року ОСОБА_10 видав вказаний телефон. Телефон не був наданий прокурором для огляду його в судовому засіданні. А відтак , на думку сторони захисту, протокол огляду місця події від, 08.08.2018 складений слідчою ОСОБА_24 (а.к.п.91) містить ознаки підробки і також не може братися судом до уваги.
Також сторона захисту просить визнати недопустимим доказом висновок судово -медичної експертизи № 662 від 17 серпня 2018 року щодо виявлення тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_10 . У відповідності до п. 1.2.4. підсумків вказаного висновку при огляді ОСОБА_25 в обласному бюро виявлені згідно з наданими медичними документами лікарями відмічені такі тілесні ушкодження: хімічний опік кон'юнктиви обох очей 1 ступеня, який виник від дії хімічної опіку, яким міг бути сльозогінний газ і, згідно п.2.3.3 «Правил судово-медичного визначенн ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01,95р №6 відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. На думку сторони захисту сам собою цей висновок свідчить лише про наявність у ОСОБА_25 тілесних ушкоджень і не може бути доказом винуватості ОСОБА_8 в їх заподіянні. Крім того, у пункті 3.1 клопотання слідчого від 09.08.2018р. про проведення судово-медично експертизи заначено, що експерту для дослідження надаються медичні документи. В ухвалі Рівненського міського суду від 10.08.2018р. по справі № 569/14878/18 пункті 2 розділу «Для дослідження експертам надати», зазначено, що експерту для дослідження надаються медичні документи. Також, у супровідному листі № 24404/200/6-2018 від 13.08.2018 року вказано, що експертам направляються медичні документи. У всіх трьох випадках зазначено, що надаються медичні документ однак ініціаторами не зазначено, які саме медичні документи надаються експертам для дослідження, в якій кількості надаються документи. Не зазначено на скількох аркушах подаються документи, а також чи пронумеровані вони та прошиті. Не зазначено процесуальне джерело походження даних документів, з якого вони медичного закладу та способу їх отримання слідчим. У дослідній частині висновку експерта № 622 від 17 серпня 2018 року судово медичний експерт ОСОБА_26 заначила: з наданого консультативного заключення ОСОБА_27 «6.08.2018р. 23-10 ОСОБА_10 знаходився в КЗ «Рівненськ обласна клінічна лікарня» в Обласному центрі травм та невідкладних станів ока з діагнозом Хімічний опік кон'юнктиви 1ст. OU. Рекомендовано 4 р/д OU. Будь-яких інших медичних документів, які б досліджував судово-медичний експер не вказано. Таким чином судово-медичним експертом ОСОБА_26 встановлено підсумки, які викладені в судово-медичній експертизі № 622 від 17.08.2018р. на підставі консультативного заключення ОСОБА_27 (а.к.п. 25). Сторона захисту просить суд визнати консультативного заключення ОСОБА_27 недопустимим доказом, так як відсутнє процесуальне джерело отримання експертом даного консультативне заключення та дане заключення не відповідає вимогам наказу МОЗ України.
Заслухавши доводи сторони захисту, щодо визнання вищевказаних доказів недопустимими, суд прийшов до наступних висновків.
За змістом ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
У відповідності до ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов"язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Згідно з ч. 2 ст. 89 КПК України у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
Ознака очевидності чи неочевидності допустимості певного доказу є оціночним поняттям і вирішення даного питання відноситься виключно до дискреційних повноважень суду.
Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Протокол огляду місця події від, 08.08.2018 складений органом досудового розслідування із дотриманням вимог ст.ст. 104,150 КПК України.
Твердження сторони захисту про те, що висновок судово -медичної експертизи № 662 від 17 серпня 2018 року щодо виявлення тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_10 та консультативного заключення ОСОБА_27 є недопустимими доказами є також безпідставними, оскільки експерт несе персональну відповідальність за свій висновок, у тому числі, кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. За умови неповноти наданої інформації, експерт, у порядку ст.69 КПК України, міг звернутися до слідчого за додатковими необхідними відомостями, або повідомити про неможливість проведення експертного дослідження за наявними даними, чого зроблено не було, що свідчить про достатній обсяг інформації, наданий слідчим для експертного дослідження.
Суд оцінює дані докази, як належні та допустимі докази у кримінальному провадженні.
Суд критично відноситься до не визнання своєї вини ОСОБА_20 та ОСОБА_8 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, виходячи з наступного.
Сукупність зібраних та приведених доказів свідчить про те, що дії обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 слід кваліфікувати, як і орган досудового слідства за ч.2 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Показання обвинуваченого ОСОБА_8 різняться із показаннями наданими суду обвинуваченим ОСОБА_20 . Разом з тим, показання потерпілого узгоджуються з іншими дослідженими в ході судового розгляду фактичними даними, а тому їх слід оцінювати як правдиві та достовірні. З показань потерпілого вбачається, що у обвинувачених був корисливий умисел до вчинення вказаного злочину. Обвинувачені напали на нього та нанесли йому тілесні ушкодження із застосуванням аерозольного балону із газоподібною речовиною. Показання про нанесення тілесних ушкоджень потерпілому під час нападу підтвердили пересічні громадяни - свідки ОСОБА_21 та ОСОБА_22 . Таким чином, як видно з обставин справи, тілесні ушкодження у потерпілого виникли саме від неправомірних дій обвинувачених.
Також,в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що обвинувачені діяли за попередньою змовою, напавши на потерпілого ОСОБА_10 з метою заволодіння його майном, при цьому ОСОБА_20 застосував насильство небезпечне для здоров'я потерпілого, що виразилося у розпиленні в обличчя потерпілого дратівливої речовини із аерозольного балону «Кобра 1Н», а ОСОБА_8 в цей же час незаконно заволодів належним потерпілому мобільним телефоном марки «Lenovo A396», після чого разом попрямували до ломбарду, куди і здали вказаний мобільний телефон.
Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» від 06.11.2009 №10 під насильством небезпечним для життя чи здоров'я слід розуміти заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров'я в момент їх вчинення. До них слід відносити, зокрема, і насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характер мордування, придушення за шию, скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спеціальних знарядь тощо.
Допитані під час судового розгляду обвинувачені ОСОБА_20 та ОСОБА_8 фактично підтвердили час та місце вчинення вказаного злочину. Разом з тим, вину у вчиненні розбійного нападу при їх допиті останні не визнали.
Що стосується промов обвинувачених в судових дебатах, де вони зазначили, що повністю визнають себе винуватими, то , крім цього, більш жодні обставини не свідчасть про їх щире каяття у скоєному. Так, з урахуванням матеріалів кримінального провадження, поведінки обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на стадіях досудового слідства та судового розгляду, відсутні об'єктивні дані, які б свідчили про щире каяття виходячи із наступного. Щире каяття характерне тим, що воно засноване на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через її щирий осуд, визнання вини та готовність підлягати кримінальній відповідальності. Визнання вини під тиском зібраних у справі доказів не свідчить про щире каяття винного у вчиненні злочину.
Щире каяття це не формальна вказівка на визнання своєї вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації.
Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім (пост. ВСУ від 18.09.2019 у спр. № 166/1065/18, від 27.11.2019 у спр. № 629/847/15-к, від 20.08.2020 спр. № 750/1503/19, від 07.10.2020, спр. № 347/1360/17).
При призначенні покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, особи винних.
Так, вчинений обвинуваченими злочин відноситься до тяжких злочинів.
ОСОБА_20 вважається раніше не судимим в силу статті 89 КК України, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, характеризується посередньо.
Обставиною, що пом"якшує покарання ОСОБА_7 , суд визнає відшкодування заподіяної шкоди потерпілому.
Обставиною, що обтяжує покарання покарання суд визнає вчинення злочину ОСОБА_20 в стані алкогольного сп"ягніння (а.к.п. 223).
На підставі викладеного, враховуючи обставини та тяжкість вчиненого злочину, особу винного, суд вважає, що виправлення ОСОБА_7 не можливе без ізоляції від суспільства, тому йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі з відбуванням покарання у виправно-трудовій установі.
ОСОБА_8 вважається раніше не судимим в силу статті 89 КК України, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, характеризується посередньо.
Обставиною, що пом"якшує покарання ОСОБА_8 , суд визнає відшкодування заподіяної шкоди потерпілому.
Обставиною, що обтяжує покарання покарання суд визнає вчинення злочину ОСОБА_8 в стані алкогольного сп"ягніння (а.к.п. 171).
На підставі викладеного, враховуючи обставини та тяжкість вчиненого злочину, особу винного, суд вважає, що виправлення ОСОБА_8 не можливе без ізоляції від суспільства, тому йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі з відбуванням покарання у виправно-трудовій установі.
Судові витрати пов'язані із проведенням експертиз, відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню солідарно з обвинувачених в дохід держави.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченим слід обрати до вступу вироку в законну силу, але не більше , як на шістдесят діб, тобто до 26 серпня 2022 року.
Керуючись статтями 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненому злочині, кваліфікованому за частиною 2 статті 187 Кримінального кодексу України і призначити покарання - сім років позбавлення волі з конфіскацією майна.
В строк відбування покарання зарахувати його перебування під вартою в Рівненському слідчому ізоляторі з моменту затримання 06 серпня 2018 року по даний час з розрахунку один день затримання за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_7 обрати тримання під вартою до вступу вироку в законну силу, але не більше , як на шістдесят діб, тобто до 26 серпня 2022 року.
ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненому злочині, кваліфікованому за частиною 2 статті 187 Кримінального кодексу України і призначити покарання - сім років позбавлення волі з конфіскацією майна.
В строк відбування покарання зарахувати його перебування під вартою в Рівненському слідчому ізоляторі з моменту затримання 06 серпня 2018 року по даний час з розрахунку один день затримання за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_8 обрати тримання під вартою до вступу вироку в законну силу, але не більше , як на шістдесят діб, тобто до 26 серпня 2022 року.
Речові докази:
-балон аерозольний із подразнюючим препаратом «Кобра-1Н» оранжевого кольору, пусту пачку спід цигарок, рушник світлого кольору, один слід долоні, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області - знищити;
-мобільний телефон «Lenovo A396», IMEI 1 НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 , чорного кольору - вважати повернутим потерпілому ОСОБА_10 .
Стягнути солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь держави витрати на проведення експертиз в сумі 5 148,00 (п"ять тисяч сто сорок вісім) гривень 00 копійок.
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Прокурору та обвинуваченим копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні копія рішення суду надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Суддя Рівненського
міського суду ОСОБА_1