Справа № 545/1438/22
Провадження № 1-кп/545/126/22
01.08.2022 року. Полтавський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022221160000327, що надійшло від прокурора Харківської окружної прокуратури відносно обвинуваченого гр. ОСОБА_5 за ст. 121 ч. 1 КК України, -
Вчинене згідно обвинувального акту гр. ОСОБА_5 кримінальне правопорушення підсудне Полтавському районному суду.
Обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України.
Підстави для закриття провадження згідно положень передбачених п.п. 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України - відсутні.
Учасники судового провадження не заперечують щодо можливості призначення до судового розгляду.
Прокурор заявив усно та надав письмово клопотання про продовження терміну дії обраного обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке належним чином вручено обвинуваченій та захиснику в порядку ст. 331 ч. 3 КПК України на 60 днів. Послався на те, що органом досудового розслідування 13.04.2022 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Вивчаючи особу обвинуваченої ОСОБА_5 , встановлено, що вона є уродженкою м. Харків, українкою, громадянкою України, офіційно не працевлаштованою, має середню освіту, незаміжня, зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , інші дані не відомо.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 121 КК України повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами та іншими зібраними матеріалами в їх сукупності.
Також, відповідно до положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення ( рішення у справі «Мюллер проти Об'єднаного Королівства» від 28.110.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 ).
В контексті ст. 5 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі на стільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши до особи запобіжний захід. При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, які підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.
13 квітня 2022 року виходячи з усіх обставин скоєного злочину, на підставі клопотання слідчого СВ ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області, постановою керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області - ОСОБА_6 відносно підозрюваної ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківській слідчий ізолятор» строком на 30 діб, тобто до 13.05.2022 року включно.
В подальшому строк тримання під вартою обвинуваченій продовжувався керівником Харківської окружної прокуратури та Полтавським райсудом Полтавської області.
Метою і підставою застосування запобіжного заходу, згідно з п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
По-перше, наявність зазначених ризиків обґрунтовується тим, що перебуваючи на свободі, ОСОБА_5 усвідомлюючи, що нею скоєно тяжке кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, не маючи стійких соціальних зв'язків з родичами, постійного та тимчасового джерела прибутку, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від слідства та суду на території України, чим унеможливить досягнення завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України ( п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ).
По-друге, зважаючи, що причетність ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується у тому числі й показаннями потерпілого та свідків, які особисто їй відомі, і перебуваючи на волі буде мати можливість здійснювати на них незаконний вплив, чим перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні. Враховуючи обставини кримінального провадження, за яких обвинувачена гр. ОСОБА_5 фактично являється співмешканкою потерпілого, фактично мешкає в одному населеному пункті разом з іншими допитаними свідками, а також може мати інформацію щодо їх фактичного місця перебування, що дає можливість останній застосувати відносно них фізичний та психологічний вплив з метою зміни показань у подальшому на свою користь. Не зважаючи на те, що в ході досудового розслідування потерпілий та свідки вже були допитані, однак суд відповідно до ст. 23, 95 КПК України сприймає докази безпосередньо ( п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ).
По-третє, враховуючи, обставини вчиненого злочину, гр.. ОСОБА_5 може продовжити злочинну діяльність, й надалі вчиняти аналогічні злочини, що свідчить про соціальну небезпеку особи, та унеможливлює її перебування в даний час у суспільстві, тому в сторони обвинувачення є наявні підстави вважати існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи, що гр. ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого із застосуванням насильства, що унеможливлює запобігання зазначеним ризикам, шляхом обрання більш м'якого запобіжного заходу, з урахуванням наявності вагомих доказів вчинення обвинуваченою злочину, відсутності міцних соціальних зв'язків, майновий стан, а також можливість переховуватись від органу досудового розслідування, суду та продовжувати вчиняти нові кримінальні правопорушення, впливати на свідків та потерпілого, а тому запобіжний захід не пов'язаний із позбавлення волі не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої, запобігти вищевказаним ризикам та не буде сприяти встановленню істини у кримінальному провадженні.
З огляду на викладене, враховуючи існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, з метою забезпечення виконання гр. ОСОБА_5 покладених на неї кримінальним процесуальним законодавством процесуальних обов'язків, прохав :
1. Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 60 днів в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 99, 61093;
2. Визначити обвинуваченій гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у виді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49 620 грн., зважаючи, що з 01.01.2022 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2 481 грн.
Захисник підсудної заперечив клопотання прокурора із зазначених в ньому підстав, пославшись на формальність зазначених ризиків, прохав змінити їй запобіжний захід на домашній арешт.
Обвинувачена також прохала обрати їй запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, бо має діда, якого нікому доглядати.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу. На цей час на території Харківської області тривають активні бойові дії.
Розпорядженням Верховного Суду від 08.03.2022 р. N 2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосудця під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ, територіальна підсудність справ Харківського районного суду Харківської області визначена за Полтавським районним судом Полтавської області.
Потерпілий надав заяву про розгляд клопотання прокурора без його участі.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбуваєтья в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши наявність ризиків згідно доказів наданих прокурором, колегія суддів вважає, що, враховуючи особу обвинуваченої, її вік, сімейний та матеріальний стан, наявність існування встановлених судом ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ст. 177 КПК України є доведеними прокурором, та оцінюючи сукупність вказаних обставин, а саме : що перебуваючи на свободі, гр. ОСОБА_5 усвідомлюючи, що нею скоєно тяжке кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, не маючи стійких соціальних зв'язків з родичами, постійного та тимчасового джерела прибутку, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від слідства та суду на території України, чим унеможливить досягнення завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України ( п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ). Зважаючи, що причетність гр. ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується у тому числі й показаннями потерпілого та свідків, які особисто їй відомі, і перебуваючи на волі буде мати можливість здійснювати на них незаконний вплив, чим перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні. Враховуючи обставини кримінального провадження, за яких обвинувачена гр. ОСОБА_5 фактично являється співмешканкою потерпілого, фактично мешкає в одному населеному пункті разом з іншими допитаними свідками, а також може мати інформацію щодо їх фактичного місця перебування, що дає можливість останній застосувати відносно них фізичний та психологічний вплив з метою зміни показань у подальшому на свою користь. Враховуючи, обставини вчиненого злочину, гр. ОСОБА_5 може продовжити злочинну діяльність, й надалі вчиняти аналогічні злочини, що свідчить про соціальну небезпечність її особи, та унеможливлює її перебування в даний час у суспільстві, тому в сторони обвинувачення є наявні підстави вважати існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Тому, будь-який інший запобіжний захід не зможе забезпечити її належну процесуальну поведінку у даному провадженні, в зв'язку з чим клопотання захисника підсудної та підсудної про зміну запобіжного заходу на домашній арешт не підлягає задоволенню.
Клопотань від решти учасників судового провадження не надійшло.
Судовий розгляд має бути проведений суддею одноособово у відкритому судовому засіданні. Підстави для проведення судового розгляду у закритому судовому засіданні відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. 177, 178, 183, 194-197, 201, 314-316, 392 КПК України, суд, -
Призначити судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_5 за ст. 121 ч. 1 КК України на 09.08.2022 року о 10-00 год. у відкритому судовому засіданні одноособово згідно протоколу автоматизованого розподілу справи.
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою підсудній - задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підсудної гр. ОСОБА_5 , обраний постановою керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області від 13.04.2022 року, продовженого постановою керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області від 11.05.2022 року та ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 06.06.2022 року, продовжити на 60 днів - до 29 вересня 2022 року включно.
В клопотанні захисника підсудної та підсудної про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити як безпідставному.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 5 діб з моменту її проголошення.
Ухвала щодо продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію ухвали направити учасникам судового провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1