Справа № 545/2301/22
Провадження № 2/545/1048/22
"01" серпня 2022 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді: Богомолової Л.В.
при секретарі: Безгубенко Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Полтавського районного суду в м. Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Позивач в судове засідання не з?явилася, попередньо надавши заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала та прохала їх задовольнити.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи судом у відповідності до ст.128 ЦПК України, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи без його участі не надав, відзив на позов суду не подав.
Керуючись ст. 280 ЦПК України, суд розглянув справу заочно.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони по справі перебувають в зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які проживають з матір'ю та знаходяться на її утриманні.
Відповідно до ст.ст. 141, 155, 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності, проживання батьків окремо від дитини не звільняє їх від обов'язків щодо дитини.
Статтями 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що батько та мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Окрім того, ратифікувавши у 1991 році Конвенцію про права дитини 1989 року, Україна прийняла на себе міжнародно-правові зобов'язання по здійсненню міжнародних стандартів прав дитини, відповідно з якими вона повинна забезпечити добробут, охорону здоров'я, житло, освіту для кожної дитини без будь-якої дискримінації, забезпечити якнайкраще здійснення інтересів і прав дитини в усіх сферах суспільного життя.
Норми цієї Конвенції, відповідно до ст. 9 Конституції України 1996 р., діють як складова національного законодавства України з 27 вересня 1991 року, тобто з часу її ратифікації Україною.
Відповідно до ст. ст. 180-181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у разі недосягнення згоди між батьками щодо їх участі у витратах на утримання дитини, суд своїм рішенням визначає розмір аліментів на утримання дитини.
Зі змісту зазначених норм закону вбачається, що обов'язок по утриманню дитини є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, при цьому обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним. Достатність рівня забезпечення дитини оцінюється виходячи з участі в цьому обох батьків, частка яких є рівноцінною.
Згідно положень ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. При цьому, розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст.182 СК.
Тому суд, враховуючи обставини, передбачені ст. 182 СК України, стан здоров'я та матеріальне становище дитини , стан здоров'я , матеріальний , сімейний стан відповідача та те, що окрім нього за матір'ю може доглядати також і його рідний брат, вважає, що ОСОБА_2 взмозі надавати аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітків (доходів).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи в розмірі 992,40 грн.
Керуючись ст.ст. 180, 181, 182, 183, 191 СК України, ст.ст. 12,13,141, 263-265 ЦПК України, суд, -
Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , інші відомості суду не відомі, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючої за адресою : АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , інші відомості суду не відомі, аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітків (доходів), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця починаючи із 28.06.2022 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , інші відомості суду не відомі, на користь держави судовий збір в розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 коп.).
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Л. В. Богомолова