01 серпня 2022 року м. Київ
Унікальний номер справи № 759/5056/22
Суддя в суді першої інстанції: Поплавська О.В.
Провадження № 33/824/1801/2022
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Левенця Б.Б., за участі секретаря судового засідання Карпенко В.Р. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 08 червня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за ст. 124, КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Постановою судді Святошинського районного суду міста Києва від 08 червня 2022 року визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрито у зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп. (а.с. 24-25).
Не погодившись з вказаною постановою, 15 червня 2022 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Харчук О.П. подав до суду апеляційну скаргу, у якій просив постанову Святошинського районного суду міста Києва від 08 червня 2022 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутності в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування вимог про скасування постанови та закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП зазначав, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Пояснював, що ОСОБА_1 не відмовлялася від проходження огляду на стан сп'яніння, а ні на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а ні в закладі охорони здоров'я, оскільки їй ніхто не пропонував пройти такий огляд. Вказував, що протокол за ст. 130 КУпАП складено працівниками поліції за відсутності двох свідків та без роз'яснення ОСОБА_1 її права на захист. Зі змісту пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вбачається, що вони не були свідками відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Крім того, у матеріалах справи відсутній диск з портативного відео реєстратора, що є порушенням ст. 266 КУпАП та п. 5 розділу ІІ Інструкції № 1026, оскільки неможливо встановити всіх обставин та складу адміністративного правопорушення, а також оцінити дії поліцейських під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Звертав увагу на те, що ОСОБА_1 не була направлена на у встановленому порядку на огляд на стан алкогольного сп'яніння, а у матеріалах справи відсутнє письмове направлення до закладу охорони здоров'я, яке містило б відомості про те, що ОСОБА_1 була ознайомлена зі змістом вказаного направлення та воно було вручено їй під підпис. Також посилався на те, що працівниками поліції не було відсторонено ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та не затримано її транспортний засіб, що переконливо свідчить про відсутність реальних підстав вважати, що вона могла перебувати у стані сп'яніння, що також ставить під сумнів законність дій працівників поліції (а.с. 26-36).
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Харчук О.П., який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, суд дійшов наступного висновку.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Крім того, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Приймаючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд послався на протокол про адміністративне правопорушення та пояснення свідків.
Встановлено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 218870 від 24 грудня 2021 року о 14 год. 35 хв. водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Toyota Camry р.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, невиразна мова, тремтіння пальців рук), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу драгер та огляду у медичному закладі відмовилася, чим порушила вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. У протоколі зазначено, що притягувалась за відповідне порушення 22 грудня 2021 року. Від підписання протоколу про адміністративне правопорушення та надання пояснень ОСОБА_1 відмовилася, про що зазначено в протоколі працівником поліції, який склав протокол (а.с. 1).
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 218870 від 24 грудня 2021 року вбачається, що додатками до нього є постанова БАА № 460339, протокол ААД № 218869, направлення та запис з бодікамери АА-00417.
Так, 24 грудня 2021 року на ОСОБА_1 також було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 218869, за яким ОСОБА_1 приблизно о 14 год. 35 хв. в м. Києві по вулиці Святошинська, 3, навпроти магазину «NOVUS», керуючи автомобілем TOYOTA CAMRY, р.н. НОМЕР_1 , не слідкувала за зміною дорожньої обстановки, не впевнилась в безпечності дистанції та скоїла зіткнення з транспортним засобом SUBARU, р.н. НОМЕР_2 , який рухався попереду, що призвело до пошкодження транспортних засобів з матеріальними збитками, чим порушила п. 2.3.б та 13.1 ПДР (а.с. 2).
Постанова суду в частині визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закриття провадження у зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, не оскаржувалась, тому апеляційний суд не переглядав постанову в цій частині.
Згідно з поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які долучені до матеріалів справи, свідки надали письмові пояснення щодо обставин ДТП та окрім того зазначили, що бачили водія ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння (а.с. 5-6).
У матеріалах справи міститься направлення на огляд водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до КМКЛ за адресою: м. Київ, вул. Запорожця, 20, з якого вбачається, що ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я не доставляли, від огляду та підпису направлення ОСОБА_1 відмовилась (а.с. 4).
Згідно довідки, складеної інспектором ВАП УПП у м. Києві ДПП Голоколосовим Євгеном, відеозаписи із нагрудних відеокамер працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення вчиненого 24 грудня 2021 року за ст. 124 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , не збереглись (а.с. 8).
Перевіривши наявні в матеріалах справи докази, апеляційний суд не погодився з висновком суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП виходячи з наступного.
Пунктом 2.5. ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП передбачає відповідальність не лише за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, але й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Так, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
За змістом п. 3 розділу І цієї Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з п. 1, 6 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 за наявності ознак, передбачених п. 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції № 1452/735 у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Частиною 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Однак, у наявних матеріалах справи відсутні достатні, належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду на стан сп'яніння, який мав би бути зафіксований боді-камерою працівника поліції або у присутності двох свідків, і така позиція сторони захисту під час апеляційного розгляду не спростована, оскільки наявні письмові пояснення свідків не містять підтверджень, що ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а засвідчують обставини ДТП та свої спостереження щодо перебування водія у нетверезому стані.
В доданих до протоколу письмових поясненнях свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 взагалі не зазначена особа працівника поліції, який би відбирав такі пояснення свідків, відсутні і будь-які відомості про свідків в складеному ст.л-том поліції Пустовіт Є.П. протоколу серії ААД № 218870 про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 (а.с. 1, 5-6).
Будь-яких доказів на підтвердження відмови ОСОБА_1 від проходження огляду у присутності двох свідків, у т.ч. й відеозапису з бодікамер поліцейських, матеріали адміністративної справи не містять.
За змістом довідки, складеної інспектором ВАП УПП у м. Києві ДПП Голоколосовим Є., відеозаписи із нагрудних відеокамер працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення вчиненого 24 грудня 2021 року за ст. 124 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , не збереглись (а.с. 8).
З урахуванням обставин, встановлених під час апеляційного розгляду, апеляційний суд дійшов висновку, що належні та допустимі докази на підтвердження факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння (який мав би бути зафіксований відеозаписом боді-камери працівника поліції, а у випадку відсутності відеозапису - у присутності двох свідків), що працівником поліції кваліфіковано як адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, викладених, як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і в оскаржуваній постанові, матеріали справи не містять.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі. Зважаючи на викладене та враховуючи позицію ЄСПЛ щодо протоколу про адміністративне правопорушення, висловлену в рішенні по справі «Карелін проти Російської Федерації», суд приходить до висновку про те, що протокол, за відсутності інших об'єктивних доказів підтвердження наявності правопорушення, не може бути визнаний достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) ЄСПЛ, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
З огляду на обставини, встановлені під час апеляційного розгляду, з урахуванням положень, викладених у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутністю сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду, апеляційний суд дійшов висновку, що наявною сукупністю доказів у справі не доведена наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова районного суду в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Інші доводи апелянта цих висновків не спростовують, тому апеляційний суд їх відхилив.
Керуючись ст. 247, 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 08 червня 2022 року - скасувати в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В іншій частині постанову Святошинського районного суду міста Києва від 08 червня 2022 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя _________________ Б.Б. Левенець