Справа № 363/1786/21 Головуючий у І інстанції Свєтушкіна Д.А.
Провадження №22-ц/824/5172/2022 Головуючий у II інстанції Голуб С.А.
27 липня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
судді-доповідача Голуб С.А.,
суддів: Писаної Т.О., Таргоній Д.О.,
за участі секретаря судового засідання Шаламая Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 22 жовтня 2021 року про відмову у забезпеченні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаззбут», Акціонерного товариства «Київоблгаз» про захист прав споживачів, визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про захист визнання протиправними дій щодо нарахування оплати за послуги з розподілу та постачання природного газу, зобов'язання здійснити перерахунок вартості.
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову посилаючись на те, що на даний час існує висока вірогідність, що відповідачі відключать газопостачання її будинку, не дочекавшись завершення розгляду справи. Протиправні наміри відповідачів підтверджуються повідомленнями про припинення газопостачання та погашення простроченої заборгованості
На підставі викладеного ОСОБА_1 просила вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Київоблгаззбут» та АТ «Київоблгаз» відключати газопостачання домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , до набрання чинності рішенням у цій справі.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не навів жодного аргументу щодо неспівмірності заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогами, виходом за їх межі та надмірного втручання у діяльність відповідачів.
На підставі викладеного в апеляційній скарзі, ОСОБА_1 просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.
В порядку визначеному ст. 360 ЦПК України, надійшов відзив на апеляційну скаргу від АТ «Київоблгаз, в якому зазначає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою , а викладені в апеляційній скарзі доводи є безпідставними та надуманими.
На підставі викладеного у відзиві АТ «Київоблгаз» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась. Про дату, час та місце судового розгляду справи була належним чином повідомленою шляхом направлення судової повістки на електронну адресу, яку вона зазначила в позовній заяві та апеляційній скарзі.
В судовому засіданні представник АТ «Київоблгаз» адвокат Дмитренко А.А. заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити оскаржувану ухвалу без змін.
Представник ТОВ «Київоблгаззбут» в судове засідання не з'явився. Подав суду клопотання про відкладення розгляду справи. Однак судова колегія не визнала поважними причини неявки представника в судове засідання і в задоволенні клопотання відмовила.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представника АТ «Київоблагз», дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, доходить висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення враховуючи таке.
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заходи забезпечення позову, які просить застосувати позивач не є співмірними із заявленими позовними вимогами, виходять за їх межі, та є надмірним втручанням у діяльність відповідачів.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи таке.
Згідно із ч.ч. 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; заборона вчиняти певні дії; встановлення обов'язку вчинити певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передача речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупинення митного оформлення товарів чи предметів; арешт морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; інші заходи, необхідні для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов'язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.
Відповідно до п.п. 4,5,6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
ОСОБА_1 не підтвердила та не обґрунтувала заяву щодо реальності та дійсності намірів відповідача та не наведено підстав для забезпечення позову, які б узгоджувалися з приписами ст.150 ЦПК України. Також відсутні будь-які докази протиправності поведінки відповідача та невідворотності завдання шкоди, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що подана заява до задоволення не підлягала.
Як вбачається з матеріалів предметом позову є вимога про здійснення перерахунку заборгованості та відшкодування моральної шкоди. Виконання рішення суду буде полягати саме в здійсненні відповідачем перерахунку. Отже, для забезпечення цього позову мають існувати підстави вважати, що рішення суду про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок може бути відповідачем не виконане, і що для його реального виконання необхідно заборонити відповідачу вчиняти інші, не пов'язані з перерахунком заборгованості дії. Однак обраний позивачем спосіб забезпечення позову є явно невідповідним із заявленими вимогами.
Крім того, законодавством визначені підстави для припинення газопостачання, які можуть бути не пов'язаними із наявністю заборгованості споживача по оплаті наданих послуг. А тому заборона відповідачу АТ «Київоблагз» припиняти газопостачання до будинку позивача є суттєвим обмеженням його повноважень при здійсненні виробничої діяльності в тому числі і при ліквідації наслідків аварій, ремонту газорозподільної системи тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для скасування оскаржуваної ухвали, яка постановлена з дотриманням норм процесуального права, з підстав, що зазначені в апеляційній скарзі, таким чином апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст.ст.149, 150, 367, 369, 374, 375 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 22 жовтня 2021 року про відмову у забезпеченні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаззбут», Акціонерного товариства «Київоблгаз» про захист прав споживачів, визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 01 серпня 2022 року.
Суддя-доповідач
Судді: