Справа № 944/1902/22
Провадження №3/944/1180/22
28.07.2022 рокум.Яворів
Суддя Яворівського районного суду Львівської області Матвіїв І.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, працюючої бригадиром, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягався,
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №050503 від 26 травня 2022, ОСОБА_1 26.05.2022 року близько 18 год 00 хв, за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 вчинила відносно свого брата ОСОБА_2 домашнє економічне насильство, а саме винесла його речі з будинку, обмежила доступ до житла з метою подальшого виселення останнього.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Андрухів Ю.О. в судовому засіданні вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення заперечила. Зазначила, що ОСОБА_1 є одноособовим власником будинку за адресою, яка вказана в протоколі про адміністративне правопорушення, жодних законних підстав володіти будинком, як житлом у ОСОБА_2 немає. ОСОБА_1 періодично дозволяла проживати брату без реєстрації місця проживання в своєму будинку, що не дає йому законного права ним володіти. Додатково пояснила, що ОСОБА_1 26.05.2022 року не впустила до свого житлового будинку ОСОБА_2 , як особу яка не є членом її сім'ї, не має законних підстав проживати чи перебувати в згаданому вище будинку, вважає, що дії ОСОБА_1 не підпадають під вид економічного насильства передбачений ч.1. ст.173-2 КУпАП.Відтак, просить суд адміністративну справу про вчинення правопорушення закрити за відсутністю складу правопорушення.
Заслухавши пояснення адвоката Андрухів Ю.О., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до ч.1 ст.173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Суб'єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення характеризується умисною формою вини і передбачає наявність прямого умислу правопорушника на спричинення страждань потерпілій стороні.
Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як домашнє насильство.
Так, Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Відповідно до п.3 ч.1 Розділу І Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Економічне насильство форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Статтею 3 Сімейного кодексу України встановлено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
З долучених адвокатом Андрухів Ю.О. до матеріалів справи документів вбачається, що ОСОБА_2 за вищевказаною адресою не зареєстрований.
Отже, наведене свідчить про безпідставне складання інспектором поліції протоколу про адміністративне правопорушення і неправильну підготовку ним доказової бази на обґрунтування протоколу.
На думку суду, конфліктна ситуація, яка відбулася між ОСОБА_1 та її братом не утворює собою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, позаяк, ці дії неминуче мають потягнути за собою наслідки, а саме: завдання чи можливість завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, при цьому особа, яка вчиняє такі дії має діяти з наміром досягти бажаного результату.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Таким чином, з урахуванням наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, є недоведеним.
З огляду на вказане, суддя вважає за необхідне провадження в справі закрити, у зв'язку з недоведеністю вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що відповідатиме вимогам ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.173-2, 247, 283, 284, 294 КУпАП, суддя,
Визнати ОСОБА_1 невинуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
На підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І.М. Матвіїв