Справа № 367/4803/18
Провадження № 2/367/485/2022
27 липня 2022 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Мерзлого Л.В.,
при секретарі судових засідань Валюх В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Ірпінської міської ради Київської області про поділ житлового будинку в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою,-
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Ірпінської міської ради Київської області про поділ житлового будинку в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою.
В позовній заяві позивач зазначає про те, що 25 червня 2002 року ОСОБА_2 , діюча від імені ОСОБА_3 (дядька позивача) та ОСОБА_4 (батько позивача) уклали договір про порядок користування житловим будинком АДРЕСА_1 між учасниками спільної власності.
В користування ОСОБА_3 , якому належить 1/2 частина житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, переходить 1/2 частина житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що складається з приміщень: 1-1 коридор пл. 6,0 кв.м., 1-2 коридор пл.. 5,0 кв.м., 1-3 житлова кімната пл. 14,7 кв.м., 1-9 житлова кімната пл. 14,2 кв.м., 1-10 кухня пл. 5,5 кв.м., І коридор пл. 1,2 кв.м., ганок, 1/2 частина сарая «Б», 1/2 частина погріба «під Б», 1/2 частина душа «В», 1/2 частина сарая «Г», 1/2 частина вбиральні «Д», 1/2 частина навіса «Е», 1/2 частина навіса «Є», 1/2 частина колодязя № 1, 1/2 частина свердловини № 2, 1/2 частина огорожі № 3-5, що становить 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель.
В користування ОСОБА_4 , якому належить 1/2 частина житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, переходить 1/2 частина житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що складається з приміщень: 1-4 житлова кімната пл. 8,5 кв.м., 1-5 кухня пл. 10,3 кв.м., 1-6 веранда пл. 7,4 кв.м., 1-7 житлова кімната пл. 16,0 кв.м., 1-8 житлова кімната пл. 9,6 кв.м., ганок, 1/2 частина сарая «Б», 1/2 частина погріба «під Б», 1/2 частина душа «В», 1/2 частина сарая «Г», 1/2 частина вбиральні «Д», 1/2 частина навіса «Е», 1/2 частина навіса «Є», 1/2 частина колодязя № 1, 1/2 частина свердловини № 2, 1/2 частина огорожі № 3-5, що становить 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.
04 грудня 2007 року позивач одержала свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Право власності зареєстроване в КП КОР «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» 16.01.2008 року.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Спадщину після його смерті прийняла його дочка, відповідачка у справі, проте вона не оформила своїх спадкових прав після смерті батька.
Зазначає про те, що між позивачкою та відповідачкою немає спору щодо порядку користування житловим будинком, кожен користується відокремленою його частиною з окремим входом і спору щодо будинку між ними не існує.
В користуванні позивачки знаходиться 1/2 частини житлового будинку, що складається з приміщень: 1-4 житлова кімната пл. 8,5 кв.м., 1-5 кухня пл. 10,3 кв.м., 1-6 санвузол пл. 7,4 кв.м., 1-7 житлова кімната пл. 16,0 кв.м., 1-8 житлова кімната пл. 9,6 кв.м., ганок, Ѕ частина огорожі № 3-5.
В користуванні відповідачки знаходиться 1/2 частини житлового будинку, що складається з приміщень: 1-1 коридор пл. 6,0 кв.м., 1-2 коридор пл. 5,0 кв.м., 1-3 житлова кімната пл. 14,7 кв.м., 1-9 житлова кімната пл. 14,2 кв.м., 1-10 кухня пл. 5,5 кв.м., І коридор пл. 1,2 кв.м., ганок, сарай «Б», погріб «під Б», сарай «Г», вбиральня «Д», Ѕ частина огорожі № 3-5.
Душ «В», навіс «Е», навіс «Є», навіс «Л», які були враховані при укладанні колишніми співвласниками договору про порядок користування житловим будинком вже багато років взагалі відсутні.
Колодязь № 1, свердловина № 2 вже багато років не працюють.
В технічному паспорті на будинок зазначено про те, що житловий будинок розміщений на земельній ділянці загальною площею 1200 м.кв. на підставі рішення № 962 від 04.11.1955 року.
На замовлення позивачки ТОВ «Лідер Плюс» виготовив план меж земельної ділянки, яка перебуває в спільному користуванні, схему розташування земельних ділянок. Житловий будинок розміщений на земельній ділянці загальною площею 0,1170 га.
Зазначає про те, що оскільки, між колишніми співвласниками будинку було укладено договір про порядок користування житловим будинком, склався порядок користування й розпорядження будинком, для зміни якого підстав немає, позивачка вважає за доцільне поділити в натурі житловий будинок АДРЕСА_1 на два самостійні об'єкти нерухомого майна з присвоєнням окремих поштових адрес шляхом виділення позивачці в натурі 1/2 частини житлового будинку, що складається з приміщень: 1-4 житлова кімната пл. 8,5 кв.м., 1-5 кухня пл. 10,3 кв.м., 1-6 санвузол пл. 7,4 кв.м., 1-7 житлова кімната пл. 16,0 кв.м., 1-8 житлова кімната пл. 9,6 кв.м., ганок, Ѕ частина огорожі № 3-5 та визнати за мною право власності на окремий об'єкт нерухомого майна - житловий будинок; визначити порядок користування земельною ділянкою площею 0,1170 га, виділивши позивачці у відокремлене користування земельну ділянку площею 0,0585 га.
З урахуванням проведеної комплексної судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та земельно-технічної експертизи, відповідно до якої експертом було запропоновано варіанти поділу житлового будинку в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою, просить суд поділити житловий будинок відповідно до запропонованого експертом варіанту поділу/виділу житлового будинку на дві частини, з виділенням ОСОБА_1 1/2 частини (Додаток № 2 до Висновку) та визначити порядок користування земельною ділянкою згідно першого варіанту встановлення порядку користування земельною ділянкою площею 0,1170 га по АДРЕСА_1 , з виділенням ОСОБА_1 у відокремлене користування земельну ділянку площею 0,0585 га, до першого варіанту поділу домоволодіння (Додаток № 3 до Висновку), оскільки, даний висновок відповідає вимогам закону, передбачає розподіл будинку та земельної ділянки відповідно до часток у праві власності та порядку користування, який склався між співвласниками.
Враховуючи викладене, просить суд поділити в натурі житловий будинок АДРЕСА_1 на два самостійні об'єкти нерухомого майна з присвоєнням окремих поштових адрес шляхом виділення ОСОБА_1 в натурі 21/50 частини житлового будинку, що складається з приміщень: 1-4 житлова кімната пл. 8,5 кв.м., 1-5 кухня пл. 10,3 кв.м., 1-6 санвузол пл. 7,4 кв.м., 1-7 житлова кімната пл. 16,0 кв.м., 1-8 житлова кімната пл. 9,6 кв.м. та визнати за мною право власності на окремий об'єкт нерухомого майна - житловий будинок.
Визначити порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 площею 0,1170 га, виділивши мені у відокремлене користування земельну ділянку площею 0,0585 га відповідно до першого варіанту встановлення порядку користування земельною ділянкою, запропонованого експертом згідно комплексної судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та земельно-технічної експертизи, висновок експерта № СЕ-1202-1-1086.19 та Додатку № 3 до Висновку.
Межі земельної ділянки площею 0,0585 га (з урахуванням площі забудови будівлями і спорудами), описуються наступним чином (Додаток № 3 до даного висновку, представленого зеленим кольором):
-Від початкової точки 1 по прямій лінії, визначеній координатами поворотних точок, на відстані 35,44 м до точки 2;
-З наступним поворотом вправо по прямій лінії, визначеній координатами поворотних точок, на відстані 13,25 м до точки 3;
-Далі по прямій лінії, визначеній координатами поворотних точок, на відстані 1,30 м до точки 4;
-З наступним поворотом вправо по прямій лінії, визначеній координатами поворотних точок, на відстані 2,67 м до точки 5;
-З наступним поворотом вправо по прямій лінії, визначеній координатами поворотних точок, на відстані 8,40 м до точки 6;
-З наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 22,75 м до точки 7;
-З наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 3,04 м до точки 8;
-З наступним поворотом вліво по прямій лінії на відстані 9,64 м до точки 9;
-З наступним поворотом вліво по прямій лінії з відступом на 2,0 м від стіни житлового будинку на відстані 6,80 м до точки 10;
-З наступним поворотом вправо по прямій лінії з відступом на 2,0 м від стіни житлового будинку на відстані 5,07 м до точки 11;
-З наступним поворотом вліво по прямій лінії з відступом на 2,0 м від стіни житлового будинку на відстані 4,08 м до точки 12;
-З наступним поворотом вправо по прямій лінії, у тому числі вздовж стіни житлового будинку, на відстані 6,32 м до точки 13;
-З наступним поворотом вправо по прямій лінії, у тому числі вздовж осі внутрішньої стіни житлового будинку, на відстані 12,87 м до точки 14.
Стягнути з ОСОБА_2 грошову компенсацію за недотриману Ѕ частину господарських будівель і споруд в розмірі 30050, 50 коп.
Розподілити судові витрати, понесені позивачем, між сторонами та стягнути з ОСОБА_2 на мою користь 1092 грн. (судовий збір), 16 328, 00 грн. (Оплата за проведення судової експертизи № СЕ-1202-1-1086.19 віл 31.05.2019 року.
В судове засідання позивач та представник позивача не з'явились, згідно заяви, поданої позивачем, просить задовольнити уточнені позовні вимоги в частині поділу житлового будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою. Від вимог щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 грошової компенсації за недоотриману 1/2 частину господарських будівель і споруд в розмірі 30050,50 грн., а також щодо розподілу понесених позивачем судових витрат між сторонами відмовилась.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явилась. До суду від представника ОСОБА_2 - адвоката Орел Л.В. надійшло клопотання про розгляд справи без участі відповідача та її представника, просили в задоволені вимог відмовити.
Представником відповідача по справі надавались письмові пояснення, згідно яких вказує наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 - власник 1/2 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та батько Відповідачки.
Як вбачається з договору про порядок користування житловим будинком між учасниками спільної власності від 25.06.2002 та зазначено в свідоцтві про смерть від 29.09.2008, ОСОБА_3 проживав на час смерті в місті Уфа Республіка Башкортостан країна Росія. Разом з ОСОБА_3 проживала його дружина - ОСОБА_5 , яка проживає в місті Уфа по сьогоднішній день.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 30.06.2021, власником 1/2 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_3 .
Зазначає про те, що оскільки, відсутні будь-які документи, що свідчать про прийняття спадщини Відповідачем чи її братом, спадщина прийнята ОСОБА_5 , як спадкоємцем, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, і це ніким не оскаржується. А, оскільки, ОСОБА_5 є особою поважного віку, а саме 90 років, тож оформляти документи та їхати з Уфи країни Росія до України є неможливим. Оскільки, співвласниками є ОСОБА_1 та ОСОБА_5 житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , може бути поділений в натурі лише між ними, тобто співвласниками.
Представник Ірпінської міської ради Київської області в судове засідання не з'явився. В своїх поясненнях по даній справі зазначили про те, що Ірпінською міською радою Київської області не було вчинено жодних дій, що порушують вимоги чинного законодавства та дій, які б порушили права позивачки, тож у разі задоволення позову просили судові витрати з Ірпінської міської ради Київської області не стягувати.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 25 червня 2002 року ОСОБА_2 , діюча від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали договір про порядок користування житловим будинком АДРЕСА_1 між учасниками спільної власності.
Згідно договору про порядок користування житловим будинком АДРЕСА_1 , в користування ОСОБА_3 , якому належить 1/2 частина житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, переходить 1/2 частина житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що складається з приміщень: 1-1 коридор пл. 6,0 кв.м., 1-2 коридор пл.. 5,0 кв.м., 1-3 житлова кімната пл. 14,7 кв.м., 1-9 житлова кімната пл. 14,2 кв.м., 1-10 кухня пл. 5,5 кв.м., І коридор пл. 1,2 кв.м., ганок, 1/2 частина сарая «Б», 1/2 частина погріба «під Б», 1/2 частина душа «В», 1/2 частина сарая «Г», 1/2 частина вбиральні «Д», 1/2 частина навіса «Е», 1/2 частина навіса «Є», 1/2 частина колодязя № 1, 1/2 частина свердловини № 2, 1/2 частина огорожі № 3-5, що становить 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель.
В користування ОСОБА_4 , якому належить 1/2 частина житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, переходить 1/2 частина житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що складається з приміщень: 1-4 житлова кімната пл. 8,5 кв.м., 1-5 кухня пл. 10,3 кв.м., 1-6 веранда пл. 7,4 кв.м., 1-7 житлова кімната пл. 16,0 кв.м., 1-8 житлова кімната пл. 9,6 кв.м., ганок, 1/2 частина сарая «Б», 1/2 частина погріба «під Б», 1/2 частина душа «В», 1/2 частина сарая «Г», 1/2 частина вбиральні «Д», 1/2 частина навіса «Е», 1/2 частина навіса «Є», 1/2 частина коло1/2 дязя № 1, 1/2 частина свердловини № 2, 1/2 частина огорожі № 3-5, що становить 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.
04 грудня 2007 року ОСОБА_1 одержала свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Право власності зареєстроване в КП КОР «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» 16.01.2008 року.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_2 після смерті батька не оформила своїх спадкових прав.
Щодо тверджень представника відповідача про те, що співвласниками житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , суд зазначає про те, що відповідачем до суду не надано жодних доказів того, що померлий ОСОБА_3 проживав разом з дружиною - ОСОБА_5 по дату своєї смерті. Разом з тим, відповідач ОСОБА_2 постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 , що не оспорювалось відповідачем, а також вбачається із договору про порядок користування житловим будинком АДРЕСА_1 від 25.06.2002, який було вчинено ОСОБА_2 від імені ОСОБА_3 .
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Cистемний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.
При цьому, суд звертає увагу, на те, що відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухому майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.
Таким чином, вирішуючи питання про захист майнового права позивача, шляхом поділу в натурі житлового будинку АДРЕСА_1 на два самостійні об'єкти нерухомого майна, суд приходить до висновку про те, що порушень майнових прав ОСОБА_2 , яка фактично вступила в спадщину, оскільки, протилежного відповідачем в судовому засіданні доведено не було, не виникає.
Разом з тим, у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини.
Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.
Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, право розпорядження нерухомим майном виникає в нього з моменту державної реєстрації цього майна (частина друга статті 1299 ЦК України).
Тобто, своїм законним правом на захист скористалась позивач.
Згідно матеріалів справи, в користуванні ОСОБА_1 знаходиться 1/2 частини житлового будинку, що складається з приміщень: 1-4 житлова кімната пл. 8,5 кв.м., 1-5 кухня пл. 10,3 кв.м., 1-6 санвузол пл. 7,4 кв.м., 1-7 житлова кімната пл. 16,0 кв.м., 1-8 житлова кімната пл. 9,6 кв.м., ганок, Ѕ частина огорожі № 3-5.
В користуванні ОСОБА_2 знаходиться 1/2 частини житлового будинку, що складається з приміщень: 1-1 коридор пл. 6,0 кв.м., 1-2 коридор пл. 5,0 кв.м., 1-3 житлова кімната пл. 14,7 кв.м., 1-9 житлова кімната пл. 14,2 кв.м., 1-10 кухня пл. 5,5 кв.м., І коридор пл. 1,2 кв.м., ганок, сарай «Б», погріб «під Б», сарай «Г», вбиральня «Д», Ѕ частина огорожі № 3-5.
Згідно плану меж земельної ділянки, яка перебуває в спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , житловий будинок розміщений на земельній ділянці загальною площею 0,1170 га.
Викладені обставини підтверджуються схемою розташування земельних ділянок, зведеним планом меж земельної ділянки, яка перебуває в спільному користуванні, копії яких додаються до позову.
Для визначення можливих варіантів поділу житлового будинку в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою в даній справі була проведена комплексна судова будівельно-технічна, оціночно-будівельна та земельно-технічна експертиза, висновок експерта № СЕ-1202-1-1086.19, відповідно до якої експертом було запропоновано варіанти поділу житлового будинку в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою.
В судових засіданнях відповідачем та представником відповідача зауважень щодо запропонованих варіантів поділу об'єкту нерухомого майна не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 16 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у ст. 317 ЦК України.
Згідно з ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У ст. 319 ЦК України зазначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.
Поняття спільної часткової власності викладено в ч. 1 ст. 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.
Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому.
Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов'язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.
Що стосується існуючої в співвласника правомочності розпорядження спільним майном, то вони передбачені в ст. ст. 364, 367 ЦК України як способи реалізації цієї правомочності, при здійсненні якої передбачена ч. 4 ст. 358 ЦК України умова не є обов'язковою.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.
Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання (ч. 2 ст. 364 ЦК України).
Таким чином, у разі виділу співвласник отримує свою частку у майні в натурі і вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається.
У ч. 2 ст. 364 ЦК України передбачено, що виділ в натурі частини неподільної речі є юридично неможливим.
Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (ч. 2 ст. 183 ЦК України).
Річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення, є подільною (ч. 1 ст. 183).
Виходячи з аналізу змісту норм ст. ст. 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України слід дійти висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.
Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.
Відтак, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.
Оскільки, учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).
У тих випадках, коли в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.
Згідно з ч. 4 ст. 120 ЗК України при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.
Передбачене статтею 318 ЦК України право власника користуватися своїм майном на власний розсуд повинні застосовуватись до майнових прав на майно (зокрема до права користування земельною ділянкою).
Право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними та у будь-якому випадку наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи.
При вирішенні спору та, визначаючи варіанти користування земельною ділянкою, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку.
Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном (постанова від 15.05.2017 у справі № 6-841цс16).
П. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» № 7 від 16.04.2004 року встановлено, що виходячи з того, що порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд відповідно до статті 88 ЗК бере до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов'язковою. Це правило стосується тих випадків, коли жилий будинок було поділено в натурі.
П. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року N 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" № 2 від 19.03.2010 встановлено, що сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання, зокрема: у справах про встановлення порядку користування земельною ділянкою співвласників житлового будинку: документи про надання її для будівництва та обслуговування житлового будинку й господарських будівель та споруд; план земельної ділянки, відведеної в натурі (на місцевості); план цієї ділянки із зазначенням її частин, що перебувають у фактичному користуванні кожного із співвласників житлового будинку, а також розташованих на ній будівель, плодоягідних насаджень; правовстановлюючі документи на будинок із зазначенням розміру часток кожного із співвласників; угоду чи рішення суду про поділ будинку в натурі або визначення порядку користування ним і угоду про порядок користування земельною ділянкою, якщо вона мала місце.
Разом з тим, суд вказує про те, що право на звернення для зміни адреси об'єкта нерухомого майна у разі об'єднання, поділу об'єкта нерухомого майна або виділення частки з об'єкта нерухомого майна не є особистим немайновим правом особи, в розумінні ст.ст.269,270 ЦК України. Правовідносини щодо присвоєння окремої адреси в разі поділу об'єкта нерухомого майна тісно пов'язані саме з об'єктом нерухомості
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Ірпінської міської ради Київської області про поділ житлового будинку в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
На підставі викладеного, керуючись статтями 16, 318, 321, 356, 358, 364, 1296 Цивільного кодексу України, статтями 88, 120 Земельного кодексу України, статтями 12, 13, 81, 206, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,Ірпінської міської ради Київської області про поділ житлового будинку в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою - задовольнити.
Поділити в натурі житловий будинок АДРЕСА_1 на два самостійні об'єкти нерухомого майна з присвоєнням окремих поштових адрес шляхом виділення ОСОБА_1 в натурі 21/50 частини житлового будинку, що складається з приміщень: 1-4 житлова кімната пл. 8,5 кв.м., 1-5 кухня пл. 10,3 кв.м., 1-6 санвузол пл. 7,4 кв.м., 1-7 житлова кімната пл. 16,0 кв.м., 1-8 житлова кімната пл. 9,6 кв.м. та визнати за ОСОБА_1 право власності на окремий об'єкт нерухомого майна - житловий будинок.
Визначити порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 площею 0,1170 га, виділивши ОСОБА_1 у відокремлене користування земельну ділянку площею 0,0585 га відповідно до першого варіанту встановлення порядку користування земельною ділянкою, запропонованого експертом згідно комплексної судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та земельно-технічної експертизи, висновок експерта № СЕ-1202-1-1086.19 та Додатку № 3 до Висновку.
Межі земельної ділянки площею 0,0585 га (з урахуванням площі забудови будівлями і спорудами), описуються наступним чином (Додаток № 3 до даного висновку, представленого зеленим кольором):
-Від початкової точки 1 по прямій лінії, визначеній координатами поворотних точок, на відстані 35,44 м до точки 2;
-З наступним поворотом вправо по прямій лінії, визначеній координатами поворотних точок, на відстані 13,25 м до точки 3;
-Далі по прямій лінії, визначеній координатами поворотних точок, на відстані 1,30 м до точки 4;
-З наступним поворотом вправо по прямій лінії, визначеній координатами поворотних точок, на відстані 2,67 м до точки 5;
-З наступним поворотом вправо по прямій лінії, визначеній координатами поворотних точок, на відстані 8,40 м до точки 6;
-З наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 22,75 м до точки 7;
-З наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 3,04 м до точки 8;
-З наступним поворотом вліво по прямій лінії на відстані 9,64 м до точки 9;
-З наступним поворотом вліво по прямій лінії з відступом на 2,0 м від стіни житлового будинку на відстані 6,80 м до точки 10;
-З наступним поворотом вправо по прямій лінії з відступом на 2,0 м від стіни житлового будинку на відстані 5,07 м до точки 11;
-З наступним поворотом вліво по прямій лінії з відступом на 2,0 м від стіни житлового будинку на відстані 4,08 м до точки 12;
-З наступним поворотом вправо по прямій лінії, у тому числі вздовж стіни житлового будинку, на відстані 6,32 м до точки 13;
-З наступним поворотом вправо по прямій лінії, у тому числі вздовж осі внутрішньої стіни житлового будинку, на відстані 12,87 м до точки 14.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Л.В. Мерзлий