Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 липня 2022 року Справа№200/1643/22
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Волгіної Н.П., розглянувши в письмовому порядку в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Донецькій області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо не нарахування та невиплати в повному обсязі позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження служби в Національній поліції України з 7 листопада 2015 року по 12 листопада 2021 року;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення, за період проходження служби в Національній поліції України з 7 листопада 2015 року по 12 листопада 2021 року із застосуванням базового місяця - листопад 2015 року, із урахуванням фактично виплачених сум індексації.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що з 1992 року по 6 липня 2015 року походив службу в органах внутрішніх справ при ГУМВС України в Донецькій області, з 7 листопада 2015 року по 12 листопада 2021 року - в Національній поліції України при ГУНП в Донецькій області, звідки звільнився у листопада 2021 року за власним бажанням (наказ № 637 о/с від 12 листопада 2021 року).
Під час проходження служби в Національній поліції України у період з 7 листопада 2015 року по 12 листопада 2021 року грошове забезпечення сплачувалось без нарахування в повному обсязі індексації грошового забезпечення, яка згідно визначеного порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, повинна була проводитися за період з 7 листопада 2015 року по 12 листопада 2021 року із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - листопад 2015 року.
26 листопада 2021 року позивач звернувся із заявою до начальника ГУНП в Донецькій області, в якій просив провести індексацію грошового забезпечення за вказаний період та здійснити його виплату із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - листопад 2015 року.
23 грудня листом № К-311/26/02-2021 від ГУНП в Донецькій області отримав відповідь, якою йому було відмовлено у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період служби в Національній поліції України.
Позивач вважає, що не нарахування та не виплата йому індексації грошового забезпечення порушує його право на належний рівень грошового забезпечення (а.с. 1-12).
15 червня 2022 року судом отримано від відповідача відзив на позов, в якому Головне управління зазначає про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог, обґрунтовуючи це наступним.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким не було передбачено проведення індексації грошового забезпечення поліцейських.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 782 внесено зміни до п. 2 зазначеного Порядку, відповідно до яких до об'єктів індексації віднесено грошове забезпечення поліцейських.
Відповідно до Закону України «Про національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VІІІ органи Національної поліції, у тому числі і ГУНП в Донецькій області, розпочали свою діяльність з 7 листопада 2015 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», яка застосовується з дня набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію», затверджено схему посадових окладів поліцейським та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання.
Отже, з набрання чинності постанови № 988 встановлені розміри посадових окладів відповідних категорій осіб.
З листопада 2017 року поліцейським, у тому числі і позивачу, здійснювалась виплата індексації грошового забезпечення із застосуванням базового місяця - листопад 2015 року.
Нараховану та виплачену позивачу суму індексації грошового забезпечення за період з листопада 2017 року по листопад 2021 року проведено з урахуванням базового місяця індексації - листопад 2015 року, що відображено у довідці УФЗБО ГУНП в Донецькій області від 14 лютого 2022 року.
З огляду на викладене відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача (а.с. 40-43).
Ухвалою суду від 1 лютого 2022 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с. 31-32).
Ухвалою суду від 17 червня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Донецькій області про зупинення провадження у справі (а.с. 49-50).
Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , є громадянином України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , має статус учасника бойових дій відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 10 жовтня 2017 року (а.с. 26-28).
Відповідач, Головне управління Національної поліції в Донецькій області, код ЄДРПОУ: 401109058, зареєстроване місцезнаходження: 87517, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Нахімова, буд. 86, є органом державної влади та належним відповідачем у справі (а.с. ).
Як встановлено судом, позивач в період з 7 листопада 2015 року по 16 листопада 2021 року проходив службу в органах Національній поліції України (а.с. 23).
Наказом ГУНП в Донецькій області від 12 листопада 2021 року № 637 о/с ОСОБА_1 , який мав спеціальне звання підполковника поліції та обіймав посаду старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Маріупольського районного управління поліції, звільнено зі служби в поліції з 16 листопада 2021 року (а.с. 25).
Як вбачається з довідок відповідача від 17 грудня 2021 року №№ 1873, 1874, 1875, 1876, 1877, 1878, від 14 лютого 2022 року № 326, у період з 7 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року індексація грошового забезпечення позивача не здійснювалась, у період з листопада 2017 року по листопада 2021 року - індексація здійснювалась із застосуванням в якості базового місяця листопада 2015 року (а.с. 17-22).
26 листопада 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період проходження їм служби в Національній поліції України з 7 листопада 2015 року по 12 листопада 2021 року із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - листопад 2015 року (а.с. 13-14).
У відповідь на заяву позивача відповідач листом від 23 грудня 2021 року № К-311/26/02-2021 повідомив, що індексація грошового забезпечення нараховувалась та виплачувалась йому з листопада 2017 року (з місяця створення Головного управління Національної поліції в Донецькій області та введення в дію постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988) по листопад 2021 року (дату звільнення позивача) із урахування базового місяця - листопад 2015 року.
Також у листі наведено розрахунок індексації ОСОБА_1 протягом періоду з листопада 2015 року по листопад 2021 року (а.с. 15-16).
Вважаючи, що відповідач не здійснював належним чином нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по листопада 2021 року, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Щодо позовних вимог позивача в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати йому в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з листопада 2017 року по 12 листопада 2021 року та в частині зобов'язання відповідача провести індексацію грошового забезпечення за вказаний період з урахуванням в якості базового місяця - листопада 2015 року, суд зазначає, що за правилами ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Як встановлено судом, індексація грошового забезпечення позивача у період з листопада 2017 року по листопада 2021 року нараховувалась та виплачувалась, при цьому її розрахунок здійснювався із застосуванням в якості базового місяця - листопада 2015 року.
Отже, в цій частині позовних вимог спір відсутній.
Враховуючи зазначене, позовні вимоги позивача в зазначеній частині адміністративного позову задоволенню не підлягають як безпідставні.
Розглядаючи позовні вимоги позивача в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати йому індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року, суд виходить з наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України від 2 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон України «Про Національну поліцію», Закон № 580-VIII).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 580-VIII поліція у своїй діяльності керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі ст. 60 Закону України "Про Національну поліцію" проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 5 ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Статтею 1 Закону України від 3 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII) у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону № 1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Ст. 18 Закону України від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017) визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст. 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Згідно пп. 4 і 5 цього Порядку індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Відповідно до п. 10-2 Порядку № 1078 для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
З наведеного вбачається, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Відповідно до п. 2 Порядку № 1078 (у редакції до 24 жовтня 2017 року) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат, установлених законодавством), крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку; стипендії; оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер; грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі; суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, щомісячна грошова сума, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим), щомісячна страхова виплата особам, які перебували на утриманні потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхова виплата дитині, яка народилась інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності); суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 782, яка набрала чинності 24 жовтня 2017 року, внесено зміну до п. 2 Порядку № 1078, доповнивши абзац п'ятий після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських».
Отже, Порядком № 1078 до об'єктів індексації до 24 жовтня 2017 року не було включено грошове забезпечення поліцейських.
Разом із цим Верховний Суд у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 160/35/20 погодився з висновком судів попередніх інстанцій про наявність протиправної бездіяльності, яка полягає у не здійсненні нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу у період з 1 січня 2016 року по 31 серпня 2017 року, оскільки здійснення індексації прямо передбачене Законом № 580-VІII та Законом № 1282-ХІІ. Верховний Суд зазначив, що аналізуючи правові норми Закону № 2017-ІІІ та Закону № 1282-ХІІ індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. При цьому відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Також Верховний Суд наголосив, що згідно зі ст.ст. 18, 19 Закону № 2017-III, індексація є відповідною соціальною гарантією, оскільки це є виплата, що спрямована на забезпечення достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати. А тому, враховуючи, що частиною п'ятою ст. 94 Закону №580-VIII, на момент виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що грошове забезпечення поліцейських підлягає індексації, є обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій щодо наявності протиправної бездіяльності Управління щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року по 31 серпня 2017 року. При цьому доводи відповідача щодо відсутності правових підстав для нарахування спірної індексації до 24 жовтня 2017 року, тобто до внесення змін до Порядку № 1078, Верховний Суд визнав необґрунтованими, оскільки Закон № 580-VIII має вищу юридичну силу ніж Порядок № 1078.
На підставі наведених вище нормативно-правових приписів, враховуючи висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 21 січня 2021 року у справі № 160/35/20, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на індексацію грошового забезпечення за період з 7 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року.
Як наслідок, позовні вимоги позивача в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати йому індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року та в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за цей період - підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача при нарахуванні індексації застосувати в якості базового місяця листопад 2015 року, суд зазначає, що предметом спору в межах цієї частини позовних вимог є правомірність/неправомірність бездіяльності відповідача щодо не нарахування індексації грошового забезпечення позивача за вказаний період та, як наслідок, не виплата нарахованої за цей період суми індексації, при цьому порядок розрахунку суми індексації на виконання цього рішення, в тому числі в частині визначення базового місяця, - не є спірним у межах цієї справі, так як цей розрахунок відповідачем ще не здійснений.
Отже, позовні вимоги в цій частині є передчасними, тому задоволенню не підлягають.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» позивач є звільнений від сплати судового збору.
Згідно ч. 2 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому в силу вимог ст. 139 КАС України питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 12, 72-77, 94, 139, 192-193, 242-246, 255, 257, 262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (код ЄДРПОУ 40109058, зареєстроване місцезнаходження: 87517, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Нахімова, буд. 86) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 7 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 7 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.П. Волгіна