Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 серпня 2022 року Справа№200/488/22
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивачка, ОСОБА_1 , звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог представниця позивачки зазначає, що вона, ОСОБА_2 , 04.10.2021 звернулась через вебпортал Пенсійного фонду України, як представниця за нотаріально посвідченою довіреністю, від імені своєї матері ОСОБА_1 , із заявою встановленого зразку про призначення пенсії за вислугу років згідно з п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з додаванням сканованих документів. Проте, відповідачем за результатами розгляду вказаної заяви не було прийнято рішення та не повідомлено представницю позивачки про результати розгляду вказаної заяви.
З цього приводу 16.12.2021 представницею позивачки через вебпортал ПФУ була подана скарга, в якій вона вимагала негайно надіслати на її адресу рішення за її заявою та надати відповідь поштою на вказану заявницею адресою. Проте, як вказує представниця позивачки, жодної відповіді вона не отримала.
З огляду на наведене, представниця позивачки - Блудова В.В. просить суд:
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянути її заяву від 04.10.2021 про призначення пенсії за вислугу років її матері - ОСОБА_1 , згідно з п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у відповідності до п. 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою ППФУ № 22-1 від 25.11.2005, та прийняти
рішення про призначення пенсії за вислугу років її матері - ОСОБА_1 , згідно з п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з врахуванням рішення Конституційного Суду України № 2-р/2019 від 04.06.2019.
Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області було надано відзив на позов. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами відповідач зазначає, що представниця ОСОБА_1 - Блудова Вікторія Володимирівна звернулась через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії від 04.10.2021 № 6542. Даній заяві було встановлено статус «помилковий», оскільки заява про призначення пенсії оформлена неналежним чином. А саме, в заяві про призначення пенсії вказано дані представниці позивачки ОСОБА_2 , а не особи, яка претендує на призначення пенсії - ОСОБА_1 . Відповідач наголошує, що надання заяви про призначення пенсії, в якій зазначені данні іншої особи, яка не претендує на призначення пенсії, не спричиняє обов'язку у суб'єкта владних повноважень здійснити призначення такої пенсії. З урахуванням наведеного вище, представник Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою від 17.01.2022 Донецький окружний адміністративний суд задовольнив клопотання представниці позивачки про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії та відкрив провадження по справі № 200/488/22. Розгляд адміністративної справи № 200/488/22 суд визначив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
04.10.2021 ОСОБА_2 звернулася через вебпортал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії (а.с.8-9).
Зі змісту вказаної заяви вбачається, що ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 30.03.2001 Центрально-міським РВ Макіївського МУУМВС України, РНОКПП НОМЕР_2 ) просить призначити їй пенсію за вислугою років.
До вказаної заяви ОСОБА_2 було додано копію паспорта ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , копію свідоцтва про шлюб, який укладено між позивачкою та ОСОБА_3 від 27.01.1979 серії І-ФР № 358928, копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 від 13.10.1981, копії дипломів про здобуття позивачкою освіти, а також копію довіреності від 16.08.2021, яка засвідчена нотаріусом Таганрозького нотаріального округу Ростовської області Російської Федерації.
Разом з тим, заява ОСОБА_2 від 04.10.2021 не була розглянута пенсійним органом, вказаній заяві було встановлено статус «помилковий», оскільки представницею позивачки не було дотримано вимог порядку подання документів для призначення пенсії.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви про призначення пенсії за вислугу років, позивачка, через свою представницю, звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку зі збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України «Про пенсійне забезпечення».
Закон України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Відповідно Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Згідно з п. 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1),передбачено, що заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
Згідно з п. 1.9 Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі.
Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).
Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, припиненням перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отриманням пенсії за місцем фактичного проживання, продовженням виплати пенсії за довіреністю, виплатою частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатою пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведенням виплати пенсії за новим місцем проживання, у зв'язку із працевлаштуванням (звільненням), початком (припиненням) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Документи, необхідні для призначення пенсії, наведені в розділі ІІ Порядку № 22-1.
Приписами пункту 4.3 Порядку № 22-1 передбачено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Отже, підставою для повідомлення заявника про призначення/відмову в призначенні пенсії може бути виключно рішення, прийняте територіальним органом Пенсійного фонду України з цього питання.
З матеріалів справи вбачається, що заява ОСОБА_2 про призначення пенсії не була розглянута відповідачем, оскільки вказаній заяві було встановлено статус «помилковий».
В свою чергу, у даній справі позивачкою виступає саме ОСОБА_1 . Суд зауважує, що фактично ОСОБА_1 не зверталась до пенсійного органу із заявою про призначення їй пенсії.
Суд не приймає до уваги доводи ОСОБА_2 щодо подання нею заяви в інтересах її матері - ОСОБА_1 , адже виходячи зі змісту заяви від 04.10.2021 саме ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 30.03.2001 Центрально-міським РВ Макіївського МУУМВС України, РНОКПП НОМЕР_2 ) просить призначити їй пенсію за вислугою років. У вказаній заяві відсутні особисті дані ОСОБА_1 .
Суд погоджується, що заява про призначення пенсії може бути подана представником, проте у заяві повинно бути зазначено персональні данні саме тієї особи, яка претендує на отримання пенсії, а не особисті данні представника.
На переконання суду, зміст заяви про призначення пенсії має очевидно давати змогу оцінити намір заявника отримувати пенсію. В свою чергу, в матеріалах справи відсутні відомості щодо особистого волевиявлення ОСОБА_1 отримувати пенсію.
У разі відсутності функціональної можливості на вебпорталі Пенсійного фонду України подати заяву про призначення пенсії в інтересах іншої особи, ОСОБА_2 мала можливість направити заяву про призначення пенсії в паперовому вигляді поштою або здати документи нарочно до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецький області.
Отже, суд зауважує, що в розумінні того, що ОСОБА_1 не зверталась до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області і не порушило прав позивачки та у цьому випадку відсутня бездіяльність з боку відповідача. Вказане є безумовною підставою для відмови у задоволенні позову.
Той факт, що пенсійний орган не виніс відповідного рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 свідчить про ймовірність порушення права ОСОБА_2 . Однак, остання не є позивачкою у даній справі, а тому у суду відсутні повноваження перевіряти законність дій пенсійного органу в цій частині.
Суд не приймає посилання представниці позивачки на порушення строків подання відзиву відповідачем, враховуючи введення на території України військового стану. Судом було надіслано на адресу ОСОБА_2 копію відзиву, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази. Крім того, представниця позивачки скористалась своїм правом на надання відповіді на відзив.
Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Водночас суд враховує положення Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а, крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, перевіривши обґрунтованість основних доводів сторін та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.
Згідно зі ст. 139 КАС України відшкодування судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову повністю, не передбачено.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255, 262, 295 КАС, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) про зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити у повному обсязі.
Повний текст рішення складено та підписано 01.08.2022.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Голуб