Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 липня 2022 року Справа№200/2163/22
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравченко Т.О.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
04 лютого 2022 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач 1, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач 2, ГУ ПФУ в Донецькій області), надісланий на адресу суду 29 січня 2022 року, в якому позивач просила:
- скасувати рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 20 серпня 2021 року № б/н про відмову в перерахунку пенсії;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію у зв'язку з втратою годувальника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , без вимагання довідки про сумісне проживання на день смерті;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію у зв'язку з втратою годувальника з дня звернення, а саме - 20 серпня 2021 року.
Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.
09 лютого 2022 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; витребував у відповідачів докази.
Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі учасники справи повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до ч. 1 ст. 262 КАС розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, розпочинається через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС).
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік ОСОБА_2
20 серпня 2021 року через вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України вона звернулася з заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії за віком у зв'язку з переходом на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
20 серпня 2021 року за наслідками розгляду цієї заяви ГУ ПФУ в Дніпропетровській області прийняло рішення про відмову в перерахунку пенсі у зв'язку з відсутністю документів, які підтверджують проживання з померлим чоловіком за однією адресою.
Вважаючи це рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Позивач вказувала на те, що на момент смерті ОСОБА_2 вони перебували у зареєстрованому шлюбі, тобто в розумінні ст. ст. 3, 21 Сімейного кодексу України були сім'єю.
Зазначала, що її місце проживання та місце проживання її чоловіка зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчать штампи про реєстрацію місця проживання, проставлені в їх паспортах, та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Наголошувала, що її чоловік отримував пенсію в розмірі 13 733,27 грн, її пенсія становить 2 766,77 грн, тобто фактично вона перебувала на утриманні свого чоловіка, а тому має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
Позивач стверджувала, що вимога пенсійного органу надати довідку про спільне проживання з чоловіком на день його смерті позбавляє її права пенсію у зв'язку з втратою годувальника через те, що їх зареєстроване місце проживання знаходиться на тимчасово окупованій території, а тому надання такої довідки не видається можливим.
Просила задовольнити позов.
Відповідач 1 - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області позов не визнав, надав відзив на позовну заяву.
Відповідач 1 доводив, що у спірних правовідносинах діяв в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені законодавством.
Зазначав, що ОСОБА_1 зареєстрована як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 .
20 серпня 2021 року через вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України позивач звернулася з заявою про переведення на пенсію у зв'язку з втратою годувальника за померлого чоловіка - ОСОБА_2 .
Відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду Фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846), (далі - Порядок № 22-1) за принципом екстериторіальності для розгляду цієї заяви визначений структурний підрозділ ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
20 серпня 2021 року ГУ ПФУ в Дніпропетровський області прийняло рішення, яким відмовило ОСОБА_1 в перерахунку пенсії у зв'язку з переведенням на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідач 1 вказував на те, що умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника визначені ст. 36 Закону № 1058, відповідно до якої пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності.
При цьому, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 26 Закону № 1058 непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону № 1058 до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з пп. 9 п. 2.3 Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника додається документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
Відповідно до п. 2.11 Порядку № 22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймається документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно зі ст. 3 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-ІV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі - Закону № 1382) або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
Відповідно до ст. 3 Закону № 1382 місце проживання - житло з присвоєнням у встановленому законом порядку, в якому особа проживає а також заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна медично-соціальна установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги.
Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
ГУ ПФУ в Дніпропетровській області вказувало на те, що позивач не надала документ, що підтверджує її перебування на утриманні померлого годувальника, відповідно до вимог чинного законодавства, а тому їй відмовлено в перерахунку пенсії у зв'язку з переведенням на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Крім того, покликаючись на ч. 2 ст. 19 Конституції України та ст. 58 Закону № 1058, відповідач 1 стверджував, що призначення пенсії належить до повноважень органів Пенсійного фонду України, а тому суд не може своїм рішенням підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій.
Просив відмовити в позові.
Відповідач 2 - ГУ ПФУ в Донецькій області правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.
На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової справи платника податків: НОМЕР_2 .
З 30 січня 2013 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в паспорті.
У зв'язку з тимчасовою окупацією її населеного пункту позивач була вимушена переміститися на підконтрольну органам державної влади України територію та набула статус внутрішньо переміщеної особи, про що свідчить довідка від 20 березня 2018 року № 0000496905/1414020354.
Фактичне місце проживання/перебування позивача після переміщення: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_1 довічно призначена пенсія за віком, що підтверджено пенсійним посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим Пенсійним фондом України 22 квітня 2009 року.
Як свідчить довідка ГУ ПФУ в Донецькій області від 29 жовтня 2021 року № 16675-15808/Б-15/8-0500/21, розмір пенсії ОСОБА_1 за жовтень 2021 року становить 2 766,77 грн.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .
З 30 січня 2013 року постійне місце проживання ОСОБА_2 було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в його паспорті.
У зв'язку з тимчасовою окупацією його населеного пункту ОСОБА_2 був вимушений переміститися на підконтрольну органам державної влади України територію та набув статус внутрішньо переміщеної особи, про що свідчить довідка від 29 січня 2018 року № 0000465195/1414019893.
Фактичне місце проживання/перебування ОСОБА_2 після переміщення: АДРЕСА_3 .
ОСОБА_2 довічно була призначена пенсія за віком, що підтверджено пенсійним посвідченням серії НОМЕР_6 , виданим Пенсійним Фондом України 08 червня 2012 року.
Як свідчить довідка ГУ ПФУ в Донецькій області від 29 жовтня 2021 року № 16675-15808/Б-15/8-0500/21, розмір пенсії ОСОБА_2 за лютий 2021 року становив 13 733,27 грн.
З 23 жовтня 1976 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_7 , видане 23 жовтня 1976 року відділом запису актів громадянського стану Виконавчого комітету Совєтської районної ради депутатів трудящих м. Макіївки Донецької області.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер в м. Макіївка Донецької області, про що 02 червня 2021 року складений актовий запис № 648 та видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_8 Приморським районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
Відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код: 13486010) зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) внесений відповідний запис.
20 серпня 2021 року через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України ОСОБА_1 звернулася з заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з переведенням з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 21910427) зареєстроване як юридична особа, про що до ЄДР внесений відповідний запис.
На підставі п. 4.2 Порядку № 22-1 за принципом екстериторіальності розгляд заяви ОСОБА_1 здійснював структурний підрозділ ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
20 серпня 2021 року за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії у зв'язку з переходом на пенсію у зв'язку з втратою годувальника ГУ ПФУ в Дніпропетровській області прийняло рішення «Про відмову в перерахунку пенсії».
Рішення обґрунтовано тим, що відповідно до пп. 9 п. 2.3 Порядку № 22-1 для призначення пенсії по втраті годувальника має бути наданий документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника відповідно до п. 2.11 Порядку № 25-1.
За документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймається документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно з вимогами ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органами місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
Разом з листом від 21 вересня 2021 року № 13596-12946/Б-15/8-0500/21 ГУ ПФУ в Донецькій області надіслало ОСОБА_1 рішення від 20 серпня 2021 року.
Позивачу роз'яснено її право на оскарження вказаного рішення в судовому або адміністративному порядку.
Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи суду не надали.
Суд зауважує, що ухвалою від 09 лютого 2022 року витребував у відповідачів - ГУ ПФУ в Донецькій області та ГУ ПФУ в Дніпропетровській області пенсійну справу ОСОБА_1 з усіма наявними в ній матеріалами; заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії у зв'язку з переходом на пенсію по втраті годувальника; рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 20 серпня 2021 року «Про відмову в перерахунку пенсії» та всі документи, що слугували підставою для його прийняття; пенсійну справу ОСОБА_2 з усіма наявними у ній матеріалами; всі інші докази, які стали підставою для допущення спірної бездіяльності, вчинення спірних дій та прийняття рішень.
Витребувані докази суду не надані.
ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомило, що не може надати витребувані докази, оскільки пенсійні справи позивача та її чоловіка у нього відсутні.
ГУ ПФУ в Донецькій області про причини, що унеможливили подання витребуваних доказів, суд не повідомило.
За цих обставин справа розглянута по суті за наявними у ній матеріалами.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058), який набрав чинності з 01 січня 2004 року.
На час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з переведенням з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, тобто станом на 20 серпня 2021 року, Закон № 1058 діяв в редакції від 14 серпня 2021 року.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 1058 відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Ч. 1 ст. 10 Закону № 1058 визначено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника визначені ст. 36 Закону № 1058.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону № 1058 пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, […].
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
[…]
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 36 Закону № 1058 непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону.
Ч. 3 ст. 36 Закону № 1058 передбачено, що до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в ч. 2 цієї статті, якщо вони:
1) були на повному утриманні померлого годувальника;
2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника визначений ст. 37 Закону № 1058.
Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону № 1058 пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; […].
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону № 1058 пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається […], а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону, - довічно.
Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії регламентований ст. 44 Закону № 1058.
Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії визначені ст. 45 Закону № 1058.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків:
[…]
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Згідно з ч. 2 ст. 45 Закону № 1058 пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.
Ч. 3 ст. 45 Закону № 1058 передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону № 1058 документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
На час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з переведенням з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника Порядок № 22-1 діяв в редакції від 30 березня 2021 року.
Так, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ № 25-1).
Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.
Запроваджена у зв'язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.
Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів:
єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства;
централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій;
мінімізація особистих контактів з громадянами;
відв'язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу;
попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.
Відповідно до п. 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про […], переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); […] подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Заява про […], переведення з одного виду пенсії на інший, […] може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпорталі) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
Згідно з п. 1.9 розділу І Порядку № 22-1 […]
Днем звернення за […], переведенням з одного виду пенсії на інший, […] вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Відповідно до п. 2.3 розділу ІІ Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в пп. пп. 2, 3 п. 2.1 цього розділу. (В пп. пп. 2, 3 п. 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 йдеться про документи про стаж та документи, що підтверджують заробітну плату).
Також надаються такі документи:
1) документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків, або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи);
2) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;
3) документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником;
4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт внесення до цього реєстру інформації про безвісне зникнення особи, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, отримана в порядку, передбаченому ст. 15 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти»;
5) документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в абз. 2 п 2 ч. 2 ст. 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;
7) довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;
8) документи про місце проживання (реєстрації);
9) документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;
10) експертний висновок про встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв'язку з втратою годувальника).
Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержані ним від МСЕК виписки з актів огляду в МСЕК дорослих членів сім'ї, яким право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника надається внаслідок їх інвалідності.
[…]
11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені пп. 2 п. 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у п. 1 ч. 2 ст. 36 36 Закону).
Згідно з п. 2.11 розділу ІІ Порядку № 22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймається документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Приймання, оформлення і розгляд документів, поданих для призначення (перерахунку) пенсії, регламентовано розділом ІV Порядку № 22-1.
Відповідно до п. 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
[…]
Згідно з п. 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру:
ідентифікує заявника (його представника);
надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених п. 2.28 розділу ІІ цього Порядку;
повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;
видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.
Крім того, п. 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
[…]
Відповідно до п. 4.7 розділу ІV Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Згідно з п. 4.8 розділу ІV Порядку № 22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.
Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності».
П. 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
[…].
Аналіз положень п. 1.1 розділу І, п. п. 4.2, 4.3, 4.8, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 зумовлює такі висновки:
- з заявою про переведення з одного видку пенсії на інший особа може звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України, через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб, (тобто сервісний центр) або подати відповідну заяву через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (п. 1.1);
- при прийманні документів працівник сервісного центру територіального органу Пенсійного фонду, до якого звернувся заявник: ідентифікує заявника (його представника); реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу; з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи.
- після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу (п. 4.2).
При цьому зміст норм, що містяться в п. 4.2 та 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1, свідчить, що сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про переведення з одного виду пенсії на інший, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території.
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про переведення з одного виду пенсії на інший структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);
- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Висновки суду по суті позовних вимог.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з прийняттям ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 20 серпня 2021 року «Про відмову в перерахунку пенсії».
Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області належить перевірити на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС.
Надаючи оцінку правомірності відмови в перерахунку пенсії у зв'язку з переведенням з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, суд виходить саме з тих аргументів, які пенсійний орган навів у рішенні, що є предметом спору.
Суд встановив, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про укладення шлюбу від 23 жовтня 1976 року серії НОМЕР_7 .
З 30 січня 2013 року постійне місце проживання позивача та її чоловіка було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчать штампи про реєстрацію місця проживання, проставлені в їх паспортах.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Макіївка Донецької області, що підтверджено свідоцтвом про смерть від 02 червня 2021 року серії НОМЕР_8 .
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , досягла пенсійного віку, визначеного ст. 26 Закону № 1058, їй призначена пенсія за віком. Пенсія позивача становить 2 766,77 грн, в той час як її чоловік отримував пенсію в розмірі 13 733,27 грн.
Отже, ОСОБА_1 як дружина померлого годувальника (п. 1 ч. 2 ст. 36 Закону № 1058), яка одержувала від померлого годувальника допомогу, що була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування (п. 2 ч. 3 ст. 36 Закону № 1058) та особа, яка сам одержувала пенсію, відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону № 1058 має право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Рішенням від 20 серпня 2021 року позивачу відмовлено в перерахунку пенсії у зв'язку з переходом на пенсію у зв'язку з втратою годувальника через те, що відповідно до пп. 9 п. 2.3 та п. 2.11 розділу ІІ Порядку № 22-1 має бути наданий документ про перебування членів сім'ї на утриманні померлого годувальника, за який приймається документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами ст. 3 Закону № 1382 або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
На час звернення ОСОБА_1 з заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з переведенням з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника Закон № 1382 діяв в редакції від 25 грудня 2019 року.
Ст. 3 Закону № 1382 в редакції від 25 грудня 2019 року передбачала таке:
«У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
[…]
місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини;
[…]
довідка про реєстрацію місця проживання - документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи;
документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист;
[…]».
Як вже було вказано судом, постійне місце проживання позивача та її чоловіка у визначеному законодавством України порядку було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчать штампи про реєстрацію місця проживання, проставлені в їх паспортах, тобто в документах, до яких вносяться відомості про місце проживання відповідно до ст. 3 Закону № 1382.
Позивач та її чоловік набули статус внутрішньо переміщених осіб, їх фактичне місце проживання/перебування було зареєстроване в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області, однак за різними адресами.
Водночас суд враховує, що ОСОБА_2 помер в м. Макіївці Донецької області, тобто за зареєстрованим спільно з дружиною місцем проживання.
Суд зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону № 1382 реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Місто Макіївка Донецької області включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2018 року № 79-р).
Постановами Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 252-VІІ та № 254-ІІV це місто визнано тимчасово окупованою територією.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон № 1207) тимчасово окупованою територією визначено сухопутну територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій;
Згідно з ч. ч. 2-3 ст. 4 Закону № 1207 на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Ч. 1 ст. 17 Закону № 1207 передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені Законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Згідно зі ст. 18 Закону № 1207 громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та прав на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Правовий статус органів та посадових осіб, які діють на території України та створені і проводять свою діяльність не у відповідності із законодавством України, визначено, зокрема, Законом № 1207.
Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 9 Закону № 1207 передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
За цих обставин суд приходить до висновку, що паспорти громадян України з відміткою про реєстрацію місця проживання за однією адресою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , пенсійний орган мав прийняти як належні документи, що засвідчують факт перебування ОСОБА_1 на утриманні як непрацездатного члена сім'ї ОСОБА_2 в розумінні п. 2.11 розділу ІІ Порядку № 22-1 та ст. 3 Закону № 1382.
Суд зауважує, що на час виникнення спірних правовідносин місто Макіївка Донецької області було визнано тимчасово окупованим, як наслідок, ОСОБА_1 об'єктивно була позбавлена можливості надати пенсійному органу інший документ, що підтверджує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, виданий відповідно до чинного законодавства України за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що з огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 20 серпня 2021 року «Про відмову в перерахунку пенсії» є протиправним.
Висновок суду про протиправність рішення ґрунтується на тому, що воно не відповідає критеріям, наведеним у п. п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС, є необґрунтованим та не може вважатися таким, що прийнято добросовісно і розсудливо.
Відмовляючи позивачу в призначенні пенсії, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не забезпечило всебічний, повний та об'єктивний розгляд поданих нею документів.
Оскільки рішення від 20 серпня 2021 року «Про відмову в перерахунку пенсії» є протиправним, порушене право позивача підлягає поновленню шляхом скасування цього рішення.
Виходячи з встановлених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС для повного та ефективного захисту порушеного права позивача на належне пенсійне забезпечення також належить застосувати такий спосіб захисту як зобов'язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію у зв'язку з втратою годувальника з 12 лютого 2021 року.
При визначенні дати, з якої ОСОБА_1 має право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, суд виходить з того, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058 пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду (абз. 1 ч. 3 ст. 45 Закону № 1058).
Враховуючи, що ОСОБА_1 звернулась до пенсійного органу з заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з переведенням з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника 20 серпня 2021 року, тобто в межах дванадцятимісячного строку з дня смерті годувальника, пенсія у зв'язку з втратою годувальника мала бути призначена з наступного дня після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто з ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суд зауважує, що з огляду на приписи п. п. 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 належним відповідачем за позовними вимогами ОСОБА_1 є ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про перерахунок пенсії у зв'язку з переходом з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника та прийняв рішення про відмову в перерахунку пенсії.
Отже, саме на ГУ ПФУ в Дніпропетровській області суд покладає обов'язок призначити позивачу пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
ГУ ПФУ в Донецькій області не здійснювало розгляд заяви ОСОБА_1 , не приймало рішення про відмову в перерахунку пенсії у зв'язку з переходом на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, а тому відсутні правові та фактичні підстави для визнання протиправними його дій, рішень чи бездіяльності та покладання на нього обов'язку вчинити певні дії.
Суд зауважує, що п. 4.10 Порядку № 22-1 не регулює питання призначення пенсії.
П. 4.10 Порядку № 22-1 врегульовує відносини щодо виплати пенсії, які виникають після того, як визначений за принципом екстериторіальності структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, прийняв рішення про призначення (перерахунок) пенсії.
Як наслідок, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Донецькій області слід відмовити.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 992,40 грн (квитанція від 27 січня 2022 року).
Докази здійснення інших судових витрат позивач не надала.
Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, заявлених позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов'язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на користь позивача підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 992,40 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код: 21910427, місцезнаходження: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код: 13486010, місцезнаходження: Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) про скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20 серпня 2021 року «Про відмову в перерахунку пенсії».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію у зв'язку з втратою годувальника з 12 лютого 2021 року.
4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
8. Повне судове рішення складено 29 липня 2022 року.
Суддя Т.О. Кравченко