01 серпня 2022 р. Справа № 199/1638/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Амур-Нижньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до Амур-Нижньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) (далі - відповідач, відділ ДРАЦС), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Амур- Нижньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), щодо невнесення змін до актових записів про народження ОСОБА_2 за №506 від 21.03.1952, складеного Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, по батькові батька з " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_4 "; про шлюб №1710 від 30.12.1951, складеного Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, по батькові нареченого з " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_4 ".
- зобов'язати Амур-Нижньодніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) внести зміни до актових записів: про народження ОСОБА_2 за №506 від 21.03.1952, складеного Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, по батькові батька з " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_4 "; про шлюб №1710 від 30.12.1951, складеного Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, по батькові нареченого з " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_4 ".
Позовна заява обґрунтована тим, що батьком позивача ОСОБА_1 є ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 21.03.1952 року, актовий запис № 506. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданого Виконавчим комітетом Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, актовий запис №191 від 26.10.2021. Після смерті ОСОБА_5 , позивач звернула увагу, що в свідоцтві про її народження по батькові її батька ОСОБА_6 зазначено - " ОСОБА_7 ", тоді як в його свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис № 204, в паспорті серії НОМЕР_3 та в свідоцтві про смерть зазначено по батькові - " ОСОБА_4 ". Після чого, позивачка звернулася до Амур-Нижньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) з заявою щодо внесення змін до актових записів: про народження ОСОБА_2 №506 від 21.03.1952, а саме зазначити по батькові замість - " ОСОБА_5 " на " ОСОБА_5 та про шлюб №1710 від 30.12.1951, складеного Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, по батькові нареченого з " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_4 ". 24.03.2022 за №782/20.15-77 від Амур-Нижньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) позивач отримала Висновок про відмову у внесенні змін до актових записів: про народження ОСОБА_2 за №506 від 21.03.1952, складеного Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, по батькові батька з " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_4 "; про шлюб №1710 від 30.12.1951, складеного Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, по батькові нареченого з " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_4 ", у зв'язку з недостатньою кількістю підтверджуючих документів.
Відповідно до ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.04.2022 року позовну заяву передано за підсудністю на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Питання щодо відкриття провадження по справі судом вирішено не було.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.05.2022 року справу №199/1638/22 передано на розгляд судді Неклеса О.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Амур-Нижньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху.
Позивачу встановлено п'ятиденний строк, з моменту отримання копії цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:
- належним чином завірені докази на підтвердження фактичних обставин справи відповідно до вимог ч. 5 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, із зазначенням дати такого засвідчення.
- відомості про наявність/відсутність доказів встановлення юридичного факту про неправильність записів у свідоцтві про народження та свідоцтві про шлюб та за їх наявності надати суду відповідні докази,
- нову редакцію позовної заяви для суду та для інших учасників справи, в якій зазначити в чому полягало порушення відповідачем процедури розгляду та прийняття оскаржуваного рішення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2022 року прийнято справу №199/1638/22 до провадження.
Відкрито провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Амур-Нижньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Зобов'язано позивача надати до суду пояснення щодо додержання відповідачем процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення.
Зобов'язано відповідача надати до суду належним чином засвідчені документи, на підставі яких було прийняте рішення Амур- Нижньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), щодо невнесення змін до актових записів про народження ОСОБА_2 за №506 від 21.03.1952, складеного Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, по батькові батька з " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_4 "; про шлюб №1710 від 30.12.1951, складеного Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, по батькові нареченого з " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_4 ", належним чином засвідчену копію оскаржуваного рішення.
07.07.2022 року від відповідача на адресу суду надійшли докази у справі.
Станом на 01.08.2022 року пояснення щодо додержання відповідачем процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення від позивача до суду не надходили.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що провадження по вказаній справі підлягає закриттю з огляду на наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 12.01.2022 року ОСОБА_1 звернулася до Амур-Нижньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) із заявою (зареєстрована в журналі за №08/20.15-77, зареєстрована в реєстрі за №00017080461).
Так, у поданій заяві позивач просила внести до актових записів:
- про народження №506 складений 21.03.1952 року Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області змінити по-батькові батька з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_4 ».
- про шлюб №1710 від 30.12.1951, складений Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області змінити по-батькові батька з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_4 ».
До заяви позивачем були надані наступні документи, які на її думку підтверджували потребу внесення змін до актового запису:
-копія паспорта заявниці.
- копія свідоцтва про народження заявниці.
- копія свідоцтва про шлюб заявниці.
- копія свідоцтва про смерть батька заявниці.
- копія свідоцтва про народження батька заявниці.
- копія свідоцтва про шлюб батьків заявниці.
24.03.2022 року Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) був складений висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану, яким відмовлено у внесенні змін до актових записів про народження заявниці № 506 від 21.03.1952 року, складеного Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській, но батькові батька з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 », про шлюб № 1710 від 30.12.1951 року, складеного Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській по батькові нареченого з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 » у зв'язку з виявленими розбіжностями в представлених документах які є підставою для внесення змін.
Таким чином, підставою для відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану слугували виявлені розбіжності в представлених документах, які були підставою для внесення змін.
Вважаючи протиправним рішення Амур- Нижньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), щодо невнесення змін до актових записів про народження ОСОБА_2 за №506 від 21.03.1952, складеного Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, по батькові батька з " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_4 "; про шлюб №1710 від 30.12.1951, складеного Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, по батькові нареченого з " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_4 ", позивач звернулась з адміністративним позовом до суду.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України (тут і надалі в редакції чинній на час звернення позивача до суду з позовною заявою) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За правилами п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
При цьому, відповідно до ч.3 ст.19 КАС України адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Адміністративною справою у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб'єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов'язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
З матеріалів справи вбачається, що 12.01.2022 року ОСОБА_1 звернулася до Амур-Нижньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) із заявою (зареєстрована в журналі за №08/20.15-77, зареєстрована в реєстрі за №00017080461).
Так, у поданій заяві позивач просила внести до актових записів:
- про народження №506 складений 21.03.1952 року Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області змінити по-батькові батька з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_4 ».
- про шлюб №1710 від 30.12.1951, складений Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області змінити по-батькові батька з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_4 ».
Отже спірні правовідносини пов'язані з відмовою відповідача внести до актових записів про народження ОСОБА_2 за №506 від 21.03.1952, складеного Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, по батькові батька з " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_4 "; про шлюб №1710 від 30.12.1951, складеного Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, по батькові нареченого з " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_4 " які відмінні від існуючих записів цивільного стану.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 49 Цивільного кодексу (далі - ЦК України) актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків.
Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо.
Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
Аналогічні за змістом приписи закріплені у ст. 2 Закону України від 01 липня 2010 року № 2398-VI "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" (далі - Закон № 2398-VI).
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 2398-VI державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
З наведених норм випливає, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться щодо дій/подій, які впливають на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст.22 Закону № 2398-VI передбачено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.
За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.
У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану також регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5 (далі - Правила).
Відповідно до п. 1.1. розд. І Правил, внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.
У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
Згідно з ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Наведений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів не є вичерпним, оскільки згідно наведеної норми, суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
У пункті 2.13 Правил зазначено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Відповідно до ч.1 ст.273 ЦК України органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень забезпечують здійснення фізичною особою особистих немайнових прав.
З огляду на встановлені обставини справи, наведені норми чинного законодавства та доводи позивача викладені у позовній заяві, суд прийшов до висновку, що у цій справі позивач звернулася до суду для захисту права на забезпечення органом державної влади особистого немайнового права (ч.1 ст. 273 ЦК України) на відображення в актових записах про народження про народження за №506 від 21.03.1952р. ; про шлюб №1710 інформації про по батькові батька позивача з " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_4 ", а не для оскарження відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану щодо внессення зміни до актового запису цивільного стану.
У позовній заяві відсутні доводи за ч.2 ст.2 КАС України, щодо протиправності вказаної відмови відповідача.
Слід зазначити, що у справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення.
Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення.
Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану.
Таким чином, позивач у цій справі, оскаржуючи рішення Амур- Нижньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), щодо невнесення змін до актових записів про народження ОСОБА_2 за №506 від 21.03.1952, складеного Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, по батькові батька з " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_4 "; про шлюб №1710 від 30.12.1951, складеного Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, по батькові нареченого з " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_4 ", позивач мала намір вирішити питання про внесення змін щодо свого імені у вже існуючий запис про народження про що свідчить позовна вимога про зобов'язання Амур-Нижньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) внести зміни до актових записів: про народження ОСОБА_2 за №506 від 21.03.1952, складеного Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, по батькові батька з " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_4 "; про шлюб №1710 від 30.12.1951, складеного Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, по батькові нареченого з " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_4 ".
Отже спір у цій справі не має ознак публічно-правового та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Ураховуючи суть спірних правовідносин та суб'єктний склад сторін у справі, суд прийшов до висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка міститься у постановах від 14.11.2018 у справі №425/2737/17 та від 23.01.2019 у справі № 807/45/17, згідно яких у справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" [див. рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <…> фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, "встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Отже, поняття "суду, встановленого законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Враховуючи те, що спір між сторонами виник з цивільних правовідносин, суд прийшов до висновку, що дана справа підлягає розгляду місцевим загальним судом в порядку, визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України.
Пунктом 1 частини 1 ст.238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі зокрема якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно з ч.1 ст.239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Амур-Нижньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, і зазначає, що даний спір має розглядатись в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч.2 ст.238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Згідно з ч.2 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, зокрема, в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Оскільки провадження по вказаній справі закрито не з підстави відмови позивача від позову, суд вважає, що сума судового збору у розмірі 992,40 грн., сплаченого 30.03.2022 року ОСОБА_1 , згідно квитанції №189 від 30.03.2022 року, підлягає поверненню у відповідності до вимог ст.7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 238, 239, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) до Амур-Нижньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) (код ЄДРПОУ 33339868, проспект Слобожанський, 15, м. Дніпро, 49081) про визнання протиправним та скасування висновку, зобов'язання вчинити певні дії - закрити.
Роз'яснити позивачу, що вирішення даного спору здійснюється в порядку цивільного судочинства.
Повернути ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992,40 грн. сплачений згідно квитанції №189 від 30.03.2022 року, оригінал якої міститься в матеріалах справи.
Відповідно до ч.2 ст.239 Кодексу адміністративного судочинства України повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 256 та 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Повний текст ухвали складено та підписано 01.08.2022 року.
Суддя О.М. Неклеса