01 серпня 2022 року Справа 160/11179/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченко А.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради», Головного управління Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач 27.07.2022 р. звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність КЗ «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» щодо нездійснення йому донарахування та доплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 р. та 2021 р.;
- зобов'язати КЗ «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» донарахувати та виплатити йому щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 р. та 2021 р., як особі з інвалідністю внаслідок війни, відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. № 3551-ХІІ, враховуючи висновки, викладені в Рішенні Конституційного Суду України № 3- р/2020 від 27.02.2020 р., в розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплаченої суми допомоги;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо нездійснення йому донарахування та доплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 р.;
- зобов'язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області донарахувати та виплатити йому щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у 2022 р., як особі з інвалідністю внаслідок війни, відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. № 3551-ХІІ, враховуючи висновки, викладені в Рішенні Конституційного Суду України № 3-р/2020 від 27.02.2020 р., в розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплаченої суми допомоги.
Відповідно до п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
В силу ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Предметом оскарження цього позову, в тому числі, є нарахування та виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 р. та 2021 р.
Так, в позовній заяві позивач не вказує коли він дізнався про порушення своїх прав при нарахуванні та виплаті щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 р. та 2021 р.
В цьому випадку, суд наголошує на тому, що допомога до 5 травня є платежем, розмір якої в будь-якому разі відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений розрахунок одноразової грошової допомоги.
Отже, з дня отримання допомоги до 5 травня, особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання такої допомоги, демонструючи свою необізнаність щодо підстав нарахування одноразової грошової допомоги в меншому розмірі звернулась до відповідного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні відповіді на подану нею заяву.
В той же час, відповідно до частини 4 статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993р. №3551-XII особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Тобто, Законом №3551-XII встановлено розумний строк для звернення до органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги для отримання її доплати, у разі якщо виплату не здійснено або здійснено в розмірі меншому ніж встановлено Законом.
Отже, 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата оспорюваної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Як наслідок, перебіг строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 06.02.2018 у справі №607/7919/17 та у постанові від 22.07.2021р. у справі №420/718/21.
Враховуючи наведену позицію Верховного Суду, суд зазначає, що перебіг шестимісячного строку звернення позивача до суду із цим позовом за період 2020-2021 рр. слід обраховувати саме з 30 вересня відповідного року.
Таким чином, останнім днем звернення до суду з позовними вимогами щодо виплати допомоги за 2020 р. є 30.03.2021 р., за 2021 р. є 30.03.2022 р.
Водночас, із позовом щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 - 2021 рр. позивач звернувся лише 27.07.2022 р., що підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції суду, тобто із значним порушенням строку звернення до суду, встановленого ст.122 КАС України.
Отже, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування об'єктивних та поважних причин, що зумовили несвоєчасне звернення до суду із позовними вимогами в частині, що стосується виплати за 2020-2021 рр.
Таким чином, позивачеві слід подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наданням належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку, в частині, що стосується виплати за 2020 - 2021 рр.
Відповідно до ч.1, п.4, п.5 ч.2 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. У позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
При цьому, відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Завданням адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від будь-яких порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як слідує з позовних вимог, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо нездійснення йому донарахування та доплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 р., позивачем не зазначено, з якою саме відмовою відповідача він пов'язує протиправну бездіяльність відповідача.
Водночас, до позовних матеріалів на обґрунтування позовних вимог позивачем надано лист Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області про надання інформації на запит позивача, з якого не вбачається наявності спору між сторонами.
Також, суд зазначає, що щорічна разова допомога ветеранам війни, призначення яких перерахування сум коштів КЗ «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» та децентралізованим місцевим (міським, районним) структурним підрозділам з питань соціального захисту населення місцевих органів влади, які мають реєстраційні особові розрахункові рахунки і безпосередньо виконують перерахування відповідних сум коштів фізичним особам. Також, на підставі наказу Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 22.03.2019 року №ОД-65/0/209-19 "Про передачу функцій", починаючи з 2019 року функції з нарахування та здійснення соціальних виплат за КПКВК 2501150 передано до КЗ «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради».
За наведених обставин, позивачу слід подати уточнену позовну заяву, в якій вказати належного відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст.161 КАС України, а тому згідно з ч.1 ст.169 КАС України вона підлягає залишенню без руху, з наданням позивачеві строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, 243, 248 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради», Головного управління Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме:
- надати уточнену позовну заяву, відповідно до кількості учасників справи, в якій уточнити суб'єктний склад сторін у цій адміністративній справі;
- надати до суду заяву про поновлення строку для звернення до суду, вказавши в ній підстави його пропуску щодо нарахування та виплати грошової допомоги в частині, що стосується виплати за 2020 - 2021 рр. та доказів на підтвердження поважності цих причин.
Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Савченко