14 лютого 2022 року м. Харків Справа № 913/189/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Здоровко Л.М. , суддя Фоміна В.О.
за участі секретаря судового засідання Діденко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції з Солом'янським районним судом міста Києва апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Гладких Юрія Володимировича (вх. № 3181 Л/2) на рішення Господарського суду Луганської області від 06.09.2021 у справі №913/189/21 (прийняте у приміщенні Господарського суду Луганської області суддею Шеліхіною Р.М., повний текст рішення складено 16.09.2021)
за позовом Українського культурного фонду, м.Київ,
до Фізичної особи-підприємця Гладких Юрія Володимировича, м. Сєвєродонецьк, Луганська область,
про стягнення 458 366,04 грн,
В квітні 2021 року Український культурний фонд звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Гладких Юрія Володимировича заборгованості у розмірі 458 366,04 грн за ухилення відповідача від повернення грошових коштів, які були отримані як грант, але не використані під час реалізації проекту "Аудівізуальне мистецтво" згідно договору про надання гранту від 01.12.2020 №30RG11-26978.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 06.09.2021 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Гладких Юрія Володимировича на користь Українського культурного фонду заборгованість в розмірі 458 366, 04 грн за договором гранту інституційної підтримки від 01.12.2020 №3ORG11-26978 та судовий збір в сумі 6875,49 грн.
Рішення суду обґрунтовано тим, що з урахуванням умов договору та положень законодавства, прийнявши до уваги, що відповідачем не надано доказів виконання умов договору гранту інституційної підтримки від 01.12.2020 №3ORG11-26978, а саме не надано пакету фінальної звітності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Фізична особа-підприємець Гладких Юрій Володимирович з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 06.09.2021 у справі №913/189/21, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Скарга обґрунтована тим, що жодною з умов договору про надання гранту інституційної підтримки не визначалось надання фінальної звітності та/або звіту незалежного аудитора. Всі грантові кошти були використані відповідно до їх цільового призначення та у суворій відповідності до погодженого сторонами кошторису, який є додатком №2 до договору про надання гранту інституційної підтримки. За результатами використання коштів відповідачем 01.02.2021 підготовлено змістовний звіт, звіт про надходження та використання коштів з копіями первинних бухгалтерських документів та супровідний документ, які через особистий кабінет користувача «система управління проектами» були завантажені у точній відповідності до вимог п.3.5.8 Порядку здійснення контролю за виконанням суб'єктами, які отримують фінансування, зобов'язань перед Українським культурним фондом, в редакції станом на момент виникнення договірних зобов'язань. Зазначає, що подання фінальної звітності можливе лише після погодження Фондом звітної документації, а саме змістовного звіту (додаток 5), звіту про надходження та використання коштів (додаток 4).
Вважає, що враховуючи той факт, що умовами договору не визначалось обов'язку підтвердження реалізації проекту та діяльності грантоотримувача шляхом надання саме пакету фінальної звітності, до якого входить звіт незалежного аудитора, судом неправомірно було здійснено тлумачення даного правочину. Натомість умови укладеного між позивачем та відповідачем договору містили чіткі види, форми та способи реалізації проекту, а також чітке визначення документів, якими це повинно підтверджуватись.
Вказує, що суд першої інстанції, приймаючи рішення, посилався на необхідність дотримання відповідачем Порядку здійснення контролю за виконанням суб'єктами, які отримують фінансування зобов'язань, затвердженого Наглядовою радою УКФ. Однак, як вбачається із загальних положень цього Порядку, останній розроблений та затверджений лише для здійснення контролю за виконанням суб'єктами, які отримують фінансування, зобов'язань перед УКФ.
Посилається на те, що відповідно до умов договору та Закону України «Про Український культурний фонд», отримувач гранту зобов'язаний виконати обов'язок лише щодо надання змістовного звіту (додаток 3 до договору) та звіт про надходження та використання коштів (додаток 4 до договору). Єдина вимога про надання звіту незалежного аудитора викладена у Порядку здійснення контролю за виконанням суб'єктами, які отримують фінансування, зобов'язань перед Українським культурним фондом, в редакції станом на момент виникнення договірних зобов'язань, затверджених рішення Наглядової ради Українського культурного фонду №217 від 09.11.2020. При цьому, з огляду на положення, викладені в даному порядку, останній прийнято лише для здійснення контролю за виконанням грантоотримувачами своїх зобов'язань, тобто їх перевірки за вже виконаними зобов'язаннями. Будь-яких зобов'язань щодо надання саме звіту незалежного аудитора ані договором, ані законом не передбачається. Таким чином, у відповідності до вимог ст.213 ЦК України, неможливо тлумачити зазначений правочин іншим чином.
10.12.2021 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№14428), в якому Український культурний фонд проти апеляційної скарги заперечує, просить рішення Господарського суду Луганської області від 06.09.2021 у справі №913/189/21 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що грошові кошти, які надаються грантоотримувачам на виконання грантових проектів, виділяються із державного бюджету України, а саме із грошей платників податків і вимагають детального контролю їх використання з метою дотримання принципів обґрунтованості, ефективності та результативності, а також принципу цільового використання бюджетних коштів. Виходячи з цього, дирекцією Фонду було прийнято рішення, що недотримання вимог договору з боку відповідача є істотним порушенням його вимог і є достатньою підставою для розірвання договору в односторонньому порядку.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.12.2020 між Українським культурним фондом (фонд) та фізичною особою-підприємцем Гладких Юрієм Володимировичем (грантоотримувач) був укладений договір про надання гранту інституційної підтримки №3ORG11-26978, відповідно до умов якого фонд зобов'язувався надати грантоотримувачу на умовах, визначених цим договором, грант інституційної підтримки з метою забезпечення стабільної діяльності та розвитку (далі - Проект інституційної підтримки) в умовах обмежувальних заходів, запроваджених упродовж дії режиму карантину, опис та мінімальні технічні вимоги до якого наведено у проектній заявці та у кошторисі згідно з додатками 1 та 2 до цього договору, а грантоотримувач реалізує Проект інституційної підтримки на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п.1 розділу ІІ договору грантоотримувач реалізує Проект інституційної підтримки до 31.12.2020 та надає Фонду пакет звітної документації відповідно до умов договору до 25.01.2021.
Пунктом 2 розділу ІІ договору передбачено, що грантоотримувач здійснює свою діяльність згідно з планом, зазначеним у заявці на Проект інституційної підтримки (проектній заявці) та кошторису витрат, що є додатками 1 та 2 до цього договору.
Згідно з п.3 розділу ІІ договору для підтвердження здійснення діяльності грантоотримувач надає Фонду змістовний звіт (додаток 3), звіт про надходження та використання коштів.
Датою завершення Проекту інституційної підтримки є день підписання Фондом акта про виконання Проекту інституційної підтримки (п.4 розділу ІІ договору).
За змістом п.1 розділу ІІІ договору, загальна сума договору становить 458 366,04 грн з урахуванням податку на доходи фізичних осіб 18 % - 82 505,89 грн та військового збору 1,5 % - 6875,49 грн. Загальна сума гранту інституційної підтримки становить 368 984,66 грн.
Відповідно до п.2 розділу ІІІ договору Фонд надає суму гранту інституційної підтримки траншами у розмірі та у строки, визначені графіком платежів згідно з додатком 5 до цього договору.
Згідно з п.1 розділу IX договору у разі істотних порушень умов цього договору, визначених Законом України “Про Український культурний фонд”, його може бути розірвано за заявою Фонду в односторонньому порядку.
Рішення Фонду про розірвання цього договору приймається за наявності факту істотного порушення його умов (п.2 розділу IX договору).
Умовами п.3 розділу IX договору передбачено, що у разі дострокового розірвання цього договору внаслідок використання будь-якої частини гранту інституційної підтримки не за призначенням або з порушенням чинного законодавства грантоотримувач зобов'язаний протягом 20 календарних днів з дня отримання повідомлення про розірвання цього договору в односторонньому порядку повернути у повному обсязі перераховані Фондом кошти.
За змістом п. 1 розділу ХІІ договору цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Пунктом 3 розділу ХІІ договору передбачено, що обмін інформацією відбувається між сторонами будь-якими можливими та прийнятними засобами зв'язку.
Невід'ємними частинами цього договору є додатки до нього, а саме: проектна заявка; кошторис Проекту інституційної підтримки; змістовний звіт про виконання Проекту інституційної підтримки; звіт про надходження та використання коштів для реалізації Проекту інституційної підтримки; графік платежів.
Договір підписаний сторонами без зауважень.
На виконання умов договору фондом було перераховано на рахунок грантоотримувача кошти в розмірі 458 366,04 грн (з урахуванням податків), згідно погодженого сторонами графіку платежів, на підтвердження чого надано: платіжне доручення від 07.12.2020 №897 на суму 6 875,49 грн; платіжне доручення від 07.12.2020 №895 на суму 368 984,66 грн; платіжне доручення від 07.12.2020 №896 на суму 82 505, 89 грн.
Як зазначає позивач, фахівцями Фонду встановлено, що проект не реалізовано, у зв'язку з тим, що грантоотримувач не надав Фонду відповідну звітну документацію, а саме змістовий звіт та звіт про надходження та використання коштів з копіями первинних бухгалтерських документів.
Листом від 11.02.2021 за №177-02/02-08 Фонд інформував грантоотримувача про те, що станом на 11.02.2020 він не отримав пакет фінальної звітності, підтвердженого звітом незалежного аудитора, на підтвердження виконання умов договору. Зазначив, що так як порушені умови договору, а саме п.1 розділу ІІ Дирекція Фонду вимушена прийняти рішення про розірвання договору в односторонньому порядку з вимогою повернути всю суму гранту інституційної підтримки. У випадку ненадання пакету фінальної звітності до 15.02.2021 грантоотримувачу буде надіслано додаткову угоду про розірвання дії договору про надання гранту з вимогою протягом 20 календарних днів повернути у повному обсязі перераховані Фондом кошти- 458 366,04 грн
У відповідь відповідач листом від 19.02.2021 повідомив Фонд, що звітність не було надано у визначені строки, у зв'язку із неможливістю своєчасного отримання первинно-господарської документації від постачальників послуг, а також враховуючи обмеження в роботі через запровадження всеукраїнського локдауну, грантоотримувач був позбавлений можливості в повному обсязі своєчасно надати відповідну документацію аудиторам. Наразі проведення аудиту триває, орієнтовна дата отримання висновку аудиту з реєстром документів 03.03.2021.
Листом від 25.02.2021 за №216-02/02-08 Фонд повідомив відповідача про розірвання договору, у зв'язку з ненаданням позивачу відповідної звітної документації, а саме: змістовного звіту (додаток 3), звіту про надходження та використання коштів (додаток 4) з копіями первинних бухгалтерських документів. До вказаного листа було додано проект додаткової угоди про розірвання договору для підписання її грантоотримувачем.
23.03.2021 відповідач звернувся до Наглядової ради Українського культурного фонду з листом, в якому вказав, що ним 01.02.2021 за результатами виконання Проекту інституційної підтримки та за результатами досягнення мети Проекту, через особистий кабінет було завантажено змістовний звіт щодо використання коштів інституційної підтримки, а також відповідні додатки до договору.
У відповідь позивач листом №327-02/02-15 від 13.04.2021 зазначив, що Наглядова рада, у зв'язку з істотним порушенням умов договору, прийняла рішення розірвати дію договору шляхом укладення додаткової угоди.
Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 ч.2 ст.11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст.526 ЦК України, яка кореспондується з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі -ГК України), зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частинами 1, 2 ст.509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).
Відповідно до частин 1-3 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Укладений між сторонами договір є договором про надання гранту інституційної підтримки.
Статтею 3 Закону України "Про Український культурний фонд" визначено, що під терміном "грант інституційної підтримки" у цьому Законі розуміється надання на безоплатній і безповоротній основі фінансових ресурсів юридичним особам усіх форм власності сфери культури, культурно-пізнавального (внутрішнього) туризму та тим особам, основний вид діяльності яких відноситься до видів економічної діяльності, які належать до креативних індустрій, з метою забезпечення їх стабільної діяльності та розвитку в умовах дії обмежувальних заходів, запроваджених упродовж дії режиму надзвичайного стану, надзвичайної ситуації або карантину, внаслідок яких скасовуються або обмежуються масові заходи або іншим чином прямо або опосередковано обмежується діяльність у сфері креативних індустрій.
Відповідно до ст.4 Закону України "Про Український культурний фонд" органами управління Українського культурного фонду є Наглядова рада Українського культурного фонду (далі - Наглядова рада Фонду) і Дирекція Українського культурного фонду (далі - Дирекція Фонду).
Контроль за діяльністю Українського культурного фонду здійснює Наглядова рада Фонду відповідно до Регламенту Наглядової ради Українського культурного фонду (далі - Регламент Наглядової ради Фонду).
Частиною 2 ст.12 Закону України "Про Український культурний фонд" передбачено, що обов'язковою умовою завершення будь-якого проекту, реалізованого за підтримки Українського культурного фонду, є публічне представлення результатів його виконання, а також розміщення звіту про використання коштів у рамках проекту на офіційному веб-сайті Українського культурного фонду для відкритого доступу у формі відкритих даних відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Згідно з ч.3 ст.12 Закону України "Про Український культурний фонд" у разі прийняття Дирекцією Фонду рішення про надання фінансування певному проекту за рахунок коштів Українського культурного фонду з отримувачем коштів укладається договір про надання гранту.
За договором про надання гранту Український культурний фонд набуває право здійснювати контроль за реалізацією проекту відповідно до порядку, встановленого таким договором та законодавством, у тому числі вимагати виконання зазначеного порядку та вживати заходів у разі його порушення. Договір про надання гранту не може передбачати замовлення та (або) отримання Українським культурним фондом будь-яких товарів, робіт, послуг, майнових прав та (або) витрачання грошей на такі товари, роботи, послуги, майнові права.
Істотними умовами договору про надання гранту є визначення конкретного проекту, для реалізації якого надаються кошти; сума гранту (обсяг коштів) з відповідним кошторисом із зазначенням об'єктів, на які вона витрачатиметься; графік платежів; зобов'язання особи, яка отримує кошти, у тому числі щодо звітності; мінімальні технічні вимоги до проекту, які мають бути забезпечені; строк реалізації гранту; порядок надання доказів на підтвердження належного виконання договору про надання гранту; відповідальність за порушення умов договору.
Частиною 5 ст. 12 Закону України "Про Український культурний фонд" передбачено, що у разі істотного порушення умов договору про надання гранту договір може бути розірваний в односторонньому порядку за заявою Українського культурного фонду.
Істотним порушенням, зокрема, є нецільове використання коштів, здійснення витрат у розмірах, більших, ніж передбачено договором про надання гранту, та інші порушення, що дають підстави для обґрунтованих припущень, що договір не буде виконано або його виконання не відповідатиме цілям, якими сторони керувалися при його укладенні.
Рішення про розірвання договору про надання гранту приймається Дирекцією Фонду за результатами розгляду інформації, що підтверджує вчинення істотного порушення умов договору про надання гранту, та, за наявності, пояснень іншої сторони такого договору щодо причин вчинення порушень.
Сторона договору, договір з якою розірвано Українським культурним фондом, повинна повернути сплачені їй за таким договором кошти впродовж 20 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення.
Відповідно до п.1 ч.4 Порядку використання коштів, виділених для здійснення деяких заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 №592, бюджетні кошти, отримані розпорядниками бюджетних коштів належного рівня, використовуються відповідно до пункту 3 цього Порядку виключно для надання грантів інституційної підтримки юридичним особам усіх форм власності сфери культури, культурно-пізнавального (внутрішнього) туризму та тим особам, основний вид діяльності яких належить до креативних індустрій для забезпечення конкурентоспроможності та створення робочих місць в умовах дії запроваджених відповідно до законодавства обмежень господарської діяльності, зумовлених надзвичайною ситуацією чи надзвичайним станом, або вжиття адміністративних та (або) медико-санітарних заходів (карантин).
Частиною 6 Порядку використання коштів, виділених для здійснення деяких заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19 передбачено, зокрема, що грантоотримувач зобов'язаний подати звітність Фонду до 1 лютого 2021 року.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що жодною з умов договору про надання гранту інституційної підтримки не визначалось надання фінальної звітності та/або звіту незалежного аудитора. Всі грантові кошти були використані відповідно до їх цільового призначення та у суворій відповідності до погодженого сторонами кошторису, який є додатком №2 до договору про надання гранту інституційної підтримки.
Рішенням Наглядової ради Українського культурного Фонду №217 від 09.11.2020 затверджено Порядок здійснення контролю за виконанням суб'єктами, які отримують фінансування, зобов'язань перед Українським культурним фондом (надалі -Порядок)
Відповідно до п. 3.5.1. Порядку після завершення реалізації проекту грантоотримувач формує та надає Фонду пакет фінальної звітності, що підтверджується звітом незалежного аудитора. У разі, якщо загальна сума витрат за проектом (без урахування витрат на аудит) не перевищує 100 000,00 грн, можливе надання фінальної звітності без підтвердження звітом незалежного аудитора. Невід'ємним додатком до звіту незалежного аудитора є реєстр документів, які підтверджують достовірність витрат, цільове використання коштів гранту та співфінансування (за наявності), у тому числі реінвестицій. Реєстр оформлюється аудитором у вигляді таблиці, що є додатком №1 до цього Порядку.
Згідно з п.3.5.8 Порядку через Систему управління проектами грантоотримувач надсилає змістовий звіт у форматі .doc звіт про надходження та використання коштів для реалізації проекту у форматі Excel-таблиці. Електронна версія зазначених документів має відповідати за змістом та формою паперовій версії документів, підтверджених незалежним аудитром.
Пунктом 5.3.1 Порядку передбачено, що з метою підтвердження реалізації проекту інституційної підтримки, грантоотримувач у терміни, визначені сторонами в договорі грант інституційної підтримки, формує та надає Фонду пакет фінальної звітності, підтверджений звітом незалежного аудитора.
За змістом п.5.5.1. Порядку після реалізації проекту інституційної підтримки грантоотримувач формує та надає Фонду пакет фінальної звітності, що підтверджується звітом незалежного аудитора. У разі, якщо загальна сума витрат за проектом (без урахування витрат на аудит) не перевищує 100 000,00 грн, можливе надання фінальної звітності без підтвердження звітом незалежного аудитора. Невід'ємним додатком до звіту незалежного аудитора є реєстр документів, які підтверджують достовірність витрат, цільове використання коштів гранту інституційної підтримки. Реєстр оформлюється аудитором у вигляді таблиці, що є додатком №1 до цього Порядку.
Умовами укладеного між сторонами договору про надання гранту інституційної підтримки від 01.12.2020 передбачено, що для підтвердження здійснення діяльності грантоотримувач повинен надати Фонду змістовний звіт та звіт про надходження та використання коштів у строк до 25.01.2021 (п.1, 3 розділу ІІ договору).
Разом з цим, ч.6 Порядку використання коштів, виділених для здійснення деяких заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19 передбачено, зокрема, що грантоотримувач зобов'язаний подати звітність Фонду до 1 лютого 2021 року.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що умовами договору та Законом України «Про Український культурний фонд» передбачено лише зобов'язання отримувача гранту виконати обов'язок щодо надання змістовного звіту та звіту про надходження та використання коштів. Подання аудиторського звіту договором не передбачено.
Як зазначає відповідач, він 01.02.2021 через особистий кабінет користувача «Система управління проектами», зареєстрованого на сайті Українського культурного фонду за посиланням https://ucf.in.ua/, завантажив змістовий звіт та звіт про надходження та використання коштів.
Колегія суддів у судовому засіданні 14.02.2022, увійшовши до електронного кабінету користувача ФОП Гладких Ю.В., встановила, що відповідачем через особистий кабінет на сайті Українського культурного фонду за посиланням https://ucf.in.ua/ було завантажено змістовий звіт та звіт про надходження та використання коштів, які датовані 01.02.2021, однак з'ясувати дату та час самого завантаження не виявилося за можливе.
Позивачем зазначене не спростовано, доказів на підтвердження того, що відповідачем документи було завантажено в іншій день до матеріалів справи не надано.
За таких обставин, колегія суддів вважає неправомірним висновок місцевого господарського суду, що в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, з підстав наведених вище.
При цьому, подання фінальної звітності до Фонду можливе після підтвердження її звітом незалежного аудитора та після погодження Фондом звітної документації.
04.01.2021 між ТОВ «Аудитконсалт» та ФОП Гладких Ю.В. було укладено договір про виконання робіт, згідно з яким ТОВ «Аудитконсалт» прийняв на себе зобов'язання щодо надання аудиторських послуг з формування думки та складання звіту з надання впевненості щодо достовірності та відповідності фінальної звітності грантоотримувача про реалізацію проекту відповідно вимогам Українського культурного фонду. Строк дії договору встановлено до 04.03.2021.
В матеріалах справи наявний звіт незалежного аудитора ТОВ «Аудитконсалт» з надання впевненості щодо достовірності та відповідності фінальної звітності про реалізацію проекту інституційної підтримки вимогам Українського культурного фонду від 04.03.2021, зі змісту якого вбачається, що фінальна звітність грантоотримувача про реалізацію проекту інституційної підтримки справедливо та достовірно відображає інформацію наведену в звіті та відповідає вимогам Українського культурного фонду.
Частиною 5 ст. 12 Закону України "Про Український культурний фонд", на яку послався позивач в обґрунтування позовних вимог та Наглядова рада при прийнятті рішення про розірвання договору, передбачено, що договір про надання гранту може бути розірваний в односторонньому порядку за заявою Українського культурного фонду у разі істотного порушення умов, якими, зокрема, є нецільове використання коштів, здійснення витрат у розмірах, більших, ніж передбачено договором про надання гранту, та інші порушення, що дають підстави для обґрунтованих припущень, що договір не буде виконано або його виконання не відповідатиме цілям, якими сторони керувалися при його укладенні.
Однак, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази істотного порушення відповідачем умов договору. Позивачем не обґрунтовано та не доведено відповідними доказами обставини визначені даною нормою, наявність яких є необхідною умовою для розірвання договору в односторонньому порядку.
Колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, послався на пункти 3.5.1, 5.3, 5.5.1 Порядку здійснення контролю за виконанням суб'єктами, які отримують фінансування, зобов'язань перед Українським культурним фондом, який був затверджений рішенням Наглядової ради Українського фонду від 06.05.2021 №78, тобто, на Порядок, який був затверджений після прийняття позивачем рішення про розірвання договору.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у позивача були відсутні підстави для прийняття рішення про розірвання договору в односторонньому порядку з підстав ненадання грантоотримувачем документів, а саме: змістового звіту та звіту про надходження та використання коштів. А як вже зазначалось, надання аудиторського звіту договором не передбачено.
Також колегія суддів зазначає, що позивач не звертався до суду з вимогою про розірвання договору у судовому порядку, тому договір є чинним, в зв'язку з чим у суду відсутні підстави для задоволення позову про повернення відповідачем коштів, які були отриманні останнім як грант згідно договору про надання гранту від 01.12.2020.
На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції про невиконання відповідачем умов договору неправомірними та необґрунтованими, в зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, в зв'язку з чим рішення Господарського суду Луганської області від 06.09.2021 у справі №913/189/21 підлягає скасуванню, як таке, що прийнято при неправильному застосуванні норм матеріального права, з прийняттям нового рішення у справі про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 269, 270, п.2 статті 275, п.4 ч.1 статті 277, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Гладких Юрія Володимировича задовольнити.
Рішення Господарського суду Луганської області від 06.09.2021 у справі №913/189/21 скасувати. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Стягнути з Українського культурного фонду (01601, місто Київ, вулиця І. Франка, будинок 19, код ЄДРПОУ 41436842) на користь Фізичної особи-підприємця Гладких Юрія Володимировича ( АДРЕСА_1 , ід. код НОМЕР_1 ) 6978,61 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Справу №913/189/21 повернути до Господарського суду Луганської області для видачі наказу.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 01.08.2022
Головуючий суддя Я.О. Білоусова
Суддя Л.М. Здоровко
Суддя В.О. Фоміна