вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" липня 2022 р. Справа№ 925/198/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шаптали Є.Ю.
суддів: Яковлєва М.Л.
Грека Б.М.
при секретарі Токаревій А. Г.
за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 26.07.2022
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради
на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.07.2021 у справі №925/198/21 (суддя Довгань К.І., повний текст складено 20.07.2021)
за позовом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради
до Приватного підприємства "Дорстрой"
про стягнення 1 900 425,57 грн.
Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради звернувся до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до відповідача - Приватного підприємства «Дорстрой», в якій просив стягнути 1 900 425,57 грн збитків, завданих позивачеві протиправною поведінкою відповідача.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 01.07.2021 в позові відмовлено повністю.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що матеріалами справи не доведено протиправності поведінки відповідача і наявності збитків у позивача.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 01.07.2021 у справі №925/198/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
Апелянт вважає, що рішення суду прийняте за невідповідності висновків обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що внаслідок завищення ПП «Дорстрой» кількості матеріальних цінностей, завищення кількості машино-годин, включених до Актів приймання виконаних будівельних робіт, неврахування підрядними організаціями зворотних сум від вартості демонтажу матеріалів, чим завищено вартість виконання робіт; невірне застосування норм щодо роботи механізмів; не підтвердження первинними документами обсягів матеріальних цінностей та виконаних робіт, включених до актів виконаних робіт та оплачених Департаментом на загальну суму 1 900 425,57 грн - призвели до втрат міського бюджету, а тому підлягають стягненню на корить позивача.
Згідно витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 20.08.2021 апеляційну скаргу Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.07.2021 у справі №925/198/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Шаптали Є.Ю., суддів: Сітайло Л.Г., Грека Б.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 у справі №925/198/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.07.2021 у справі №925/198/21.
Призначено справу до розгляду на 15.09.2021.
14.09.2021 до канцелярії суду від Приватного підприємства «Дорстрой» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Відповідач вважає апеляційну скаргу безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим; доводи позивача щодо завдання йому збитків відповідач вважає недоведеними, оскільки жодними первинними документами не підтверджено їх заподіяння, а заявлена сума не є збитками, оскільки між сторонами виникло договірне зобов'язання і сплачені позивачем кошти є ціною договору та набуті на законних підставах.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/3322/21 від 15.09.2021, у зв'язку з перебуванням судді Сітайло Л.Г. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М.Л., Грек Б.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 апеляційну скаргу Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.07.2021 у справі №925/198/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у визначеному складі та призначено до розгляду на 09.11.2021.
У період з 08.11.2021 по 19.11.2021 головуючий суддя - Шаптала Є.Ю. перебував на лікарняному, тому судове засідання, яке призначене на 09.11.2021, не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 розгляд апеляційної скарги Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.07.2021 у справі №925/198/21 призначено на 25.01.2022.
У період з 25.01.2022 по 04.02.2022 головуючий суддя - Шаптала Є.Ю. перебував на лікарняному, тому судове засідання, яке призначене на 25.01.2022 не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 розгляд апеляційної скарги Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.07.2021 у справі №925/198/21 призначено на 15.03.2022.
Судове засідання, яке призначене на 15.03.2022 не відбулось.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 «продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
У період з 04.04.2022 по 08.04.2022 головуючий суддя - Шаптала Є.Ю. перебував у щорічній відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2022 розгляд апеляційної скарги Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.07.2021 у справі №925/198/21 призначено на 14.06.2022.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 відкладено розгляд справи за апеляційною Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.07.2021 у справі №925/198/21 на 26.07.2022.
26.07.2022 до канцелярії суду від Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради надійшла заява, у якій скаржник просить розгляд справи проводити без його представника з урахуванням позиції, викладеній в апеляційній скарзі.
В судове засідання 26.07.2022 з'явився представник відповідача, надав свої пояснення, проти доводів апеляційної скарги заперечив.
Представник позивача в судове засідання не з'явився.
Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судове засідання не була визнана обов'язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, з огляду на подану скаржником заяву про розгляд справи без участі його представника, суд апеляційної інстанції вбачає за можливе розглядати дану справу за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 12.06.2019 позивачем було оголошено про проведення процедури закупівлі UА-2019-06-12-001404-а щодо предмету закупівлі Капітальний ремонт вул. Сумгаїтська (від вул. Одеська до вул. 30-річчя Перемоги) в м. Черкаси. (ДК 021:2015: 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь).
Переможцем зазначеної процедури визнано відповідача (ПП «Дорстрой»), який запропонував найнижчу ціну - 156 409 000,00 грн. з ПДВ.
23.08.2019 між позивачем - Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради та відповідачем - ПП «Дорстрой» був укладений договір генпідряду № 101 на виконання робіт по об'єкту: «Капітальний ремонт вул. Сумгаїтська (від вул. Одеська до вул. 30-річчя Перемоги) в м. Черкаси» (ДК 021:2015: 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) (далі Договір).
За умовами п. 3.1 ціна цього Договору є твердою та складала 156 409 000,00 грн, в тому числі з ПДВ, як ціна тендерної пропозиції, яку визначено найбільш економічно вигідною.
У п.3.4 Договору сторони узгодили, що ціна Договору може бути зменшена.
Відповідно до п.3.7 Договору оплата робіт здійснюється Замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Генпідрядника за фактично виконані роботи на умовах відстрочки платежу до 30 (тридцяти) банківських днів з моменту та підставі підписах Сторонами актів форми № КБ-2в та довідки форми № КБ-3.
Згідно з п.5.3 цього Договору Замовник зобов'язаний прийняти виконані Генпідрядником роботи протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту подання їх до прийняття. Термін подання до прийняття виконаних робіт - день передачі Замовнику акта здачі-приймання виконаних робіт форми № КБ-2в.
Позивачем були прийняті акти приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за вересень, жовтень, листопад 2019 року, березень-травень 2020 року без зауважень.
За умовами п.5.5 Договору у випадку відмови Замовника підписати акт здачі-приймання виконаних робіт форми № КБ-2в підготовлений Генпідрядником, Замовник протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання відповідного акту здачі-приймання виконаних робіт форми № КБ-2в письмово повідомляє Генпідрядника про причину відмови підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт форми № КБ-2в. Протягом 10 днів з дати отримання Генпідрядником повідомлення про причину відмови підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт форми № КБ-2в, за ініціативи Генпідрядника, Сторони складають двосторонній акт з переліком виявлених недоліків, і визначенням строку їх виправлення.
Пунктом 5.7. Договору передбачено, що якщо протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту передачі Генпідрядником Замовнику Акту здачі-приймання виконаних робіт форми № КБ-2в Замовником він не підписаний або Замовник не надасть Генпідряднику письмової відмови у підписанні Акту здачі-приймання виконаних робіт форми № КБ-2в, відповідний Акт здачі-приймання виконаних робіт форми № КБ-2в вважається прийнятим Замовником без зауважень та підлягає оплаті.
Пунктом 10.1 строк дії договору був визначений до 31.12.2020, а в редакції Додаткової угоди №5 до цього Договору - до 31.12.2021.
Пунктами 11.2 і п.11.3 Договору визначено, що його умови можуть бути змінені за взаємною згодою, виключно в письмовій формі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків встановлених законодавством України, відповідно до умов цього Договору.
Звернувшись до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 1 900 425,57 грн збитків, позивач посилається на наступні обставини.
Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області, відповідно до п.8.48 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Держаудитслужби на 1 півріччя 2020 (в частині інспектувань) проведено ревізію фінансово-господарської діяльності департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради за період з 01.01.2017 по 30.06.2020, якою встановлено порушення та недоліки, що відображено в Акті ревізії від 29.09.2020 № 07-20/2 (надалі за текстом - ревізія; Акт ревізії).
Вказаною ревізією було встановлено, що між позивачем і укладено договір генпідряду від 23.08.2019 № 101 на виконання робіт по об'єкту: «Капітальний ремонт вул.Сумгаїтська (від вул. Одеська до вул. 30-річчя Перемоги) в м. Черкаси».
За результатами перевірки вартості виконаних робіт було встановлено, що у локальних кошторисах до Договірної ціни, (наприклад, кошторис ЛК 2-1-1, п. 14) зазначається нормою РН18-21-1 виконання вирівнюючого шару покриття, якою передбачається застосування укладальників асфальтобетону продуктивністю 100 т/год з певного кількістю ресурсу (5,36 год на 100 т суміші), як це передбачено і у відповідних локальних кошторисах ПКД. Проте Підрядник включив до визначення вартості робіт (у договірній ціні та у актах приймання виконаних робіт форми № КБ-2в) вартість машино-годин іншого механізму продуктивністю 600 т/год, при цьому не змінюючи запроектовані норми. Для застосування такого укладальника асфальтобетону при влаштуванні вирівнюючих шарів асфальтобетону існує інша норма ЕН27-25-1, якою передбачено витрати 1,65 маш./год на 100 т суміші. Кошторисні норми визначають нормативну кількість ресурсів, необхідних для відповідного виду робіт, якщо технічні рішення, технологія будівельного виробництва, технічні характеристики будівельних машин і механізмів, чинні стандарти на матеріали, вироби, конструкції, устаткування не відповідають фактично виконаним роботам на об'єкті, виконується заміна норми на відповідну для даного виду робіт, а саме: застосування РН18-58-1 (Розливання в'яжучих матеріалів) та РН 18-21-1 (Улаштування вирівнювального шару з асфальтобетонної суміші із застосуванням укладальників асфальтобетону) заміняється на ЕН27-25-1 (Улаштування вирівнюючого шару покриття з асфальтобетонних сумішей асфальтоукладальником за ширини укладання 7 м).
В Акті ревізії вказано, що невірне застосування норм щодо роботи механізмів (укладальників асфальтобетону) при фактичному виконанні робіт з улаштування вирівнюючих шарів призвело до завищення вартості виконаних робіт на суму 1 305 527,54 грн. (2019 717168,90 грн., І півріччя 2020 - 588358,64 грн.).
Крім того, експертами було обраховано можливе завищення виконаних робіт в разі невірного застосування вказаної норми для залишку робіт, не включених до актів форми № КБ-2в, але передбачених ПКД в сумі 361 614,00 грн.
Згідно з пунктом 6.4.7 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 незалежно від виду договірної ціни та способів взаєморозрахунків при виявленні у кошторисах виконаних робіт (примірні форми № КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати», які були оформлені та оплачені у попередні періоди) безперечних помилок та порушень чинного порядку визначення вартості будівництва загальна вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточненню з моменту виявлення зазначених помилок з урахуванням термінів позовної давності згідно із законодавством України.
Таким чином, як зазначено в Акті ревізії, в порушення вимог пункту 6.4.7 ДСТУ Б Д. 1.1 -1:2013 Департаментом архітектури прийнято акти приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за жовтень, листопад 2019року, березень - травень 2020 року із завищеною вартістю робіт на загальну суму 1 305 527,54 грн. Оплату проведено в повному обсязі за рахунок коштів міського бюджету за КПКВ МБ 1617461 «Утримання та розвиток автомобільних доріг та дорожньої інфраструктури за рахунок коштів місцевого бюджету». В результаті даного порушення Департаменту та, як наслідок, міському бюджету завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 1305527,54 грн (2019 -717168,90 грн, 1 півріччя 2020 р. - 588358,64грн).
Вищезазначені господарські операції відображені в бухгалтерському обліку Департаменту у меморіальному ордері № 6 «Накопичувальна відомість за розрахунками з, іншими кредиторами» (далі - м/о № 6) за жовтень, листопад 2019 року, березень - травень 2020 року. Вказані операції призвели до завищення касових та фактичних видатків у формі 4-Зм «Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду» за КПКВК МБ 1617461 «Утримання та розвиток автомобільних доріг та дорожньої інфраструктури за рахунок коштів місцевого бюджету» по КЕКВ 3132 за 2019 рік на суму 717 168,90 грн. та за І півріччя 2020 року на суму 588 358,64 грн., що є порушенням пункту 1.2 Порядку № 44.
На виконання вимог Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області, позивач із з відповідним актом погодився частково, внаслідок чого актами №№ 11/1 та 12/2 від 15.09.2020 позивачем було знято 192,874 машино-годин на загальну суму 526 529,39 грн.
Зокрема, за результатами перевірки укладеного договору генпідряду, експертами зазначено, що вони містять один суттєвий недолік, а саме: у договорі та додаткових угодах не обумовлено взаємовідносини та взаєморозрахунки між Замовником та Підрядником щодо втримання та використання матеріальних ресурсів отриманих від розбирання конструкцій, знесення будівель та споруд, а саме асфальтобетонного осколу.
Відповідно до пункту 4.2 МВ 03450778-736:2014 «Методичні вказівки з визначення вартості матеріальних ресурсів, отриманих від розбирання конструкцій, знесення будівель та споруд або отриманих шляхом добування попутно будівництву», підготовлених ДП «Державний дорожній науково-дослідний інститут їм. М. П. Шульгіна», усі матеріали, отримані внаслідок виконання дорожніх робіт на об'єктах, є власністю Замовника. Взаємовідносини та взаєморозрахунки між Замовником: та Підрядником щодо отримання та використання матеріальних ресурсів можуть бути предметом: окремого договору або спеціального розділу договору підряду. Відповідно до цих Методичних вказівок після виконання дорожніх робіт, під час яких отримано матеріальні ресурси, необхідно їх облікувати шляхом складання акта їх фактичного виходу (пункт 4.3), Замовник приймає рішення щодо необхідності та доцільності повторного використання отриманих матеріальних ресурсів (пункт 4.4).
Відповідно до методичних вказівок, призначених для визначення вартості матеріальних ресурсів, отриманих від розбирання конструкцій (п. 1.1) на автомобільних дорогах загального користування, кваліфікують ці порушення як порушення вимог п. 5.4.16 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» та визначають, як незаконні витрати.
Власником (балансоутримувачем) вулично - дорожньої мережі міста Черкаси визначено КП «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» (далі - КП «ЧЕЛУАПІ»).
Застосована при складанні кошторисів норма РН 18-3-1,2 визначає витрати ресурсів для фрезерування асфальтобетонного покриття в існуючому стані, коли щільність шару покриття має визначатись параметром щонайменше 2,4 - 2,35 т/м3 (паспортні показники заводів-виробників визначаються 2,45 т/м5). Окремі наявні матеріали виконання робіт у інших, регіонах України, зокрема у м. Києві, підтверджують комісійне визначення такого параметру у розмірі 2,1. т/м3. З огляду на визначений проектом об'єм фрезерування, вихід крихти (осколу) має становити 11294 т (у ПКД ця цифра визначена - 8 604 т).
Зазначені в актах ф.КБ-2в роботи з фрезерування існуючого покриття на глибину 100 мм є роботи приховані вирівнюючим шаром покриття і підтверджуються актами закриття прихованих робіт, представленими Замовником. Також, надано Акти приймання-передачі зворотних матеріалів від фрезерування існуючого асфальтобетонного покриття (осколу) КП «ЧЕЛУАШ» загальною кількістю 6234 т. Якщо врахувати, що виконання фрезерування зазначається в актах ф. № КБ-2в на всій площі проїзної частини протяжністю по факту понад 2,4 км шириною 21 м, а глибина фрезерування визначається 100 мм, то кількість отриманої крихти мала би становити 10 275 т. В актах ф. № КБ-2в визначається отримання крихти 7 828 т Підрядник передав балансоутримувачу 6 234 т по акту приймання-передачі зворотних матеріалів від фрезерування існуючого асфальтобетонного покриття (осколу) від 30.09.2019. Різниця 4 041,3 т (10275,3 - 6234 ) вартістю 75 5706,93 грн, з ПДВ (за ціною, визначеною КК »Київавтодор» - 187 грн/т).
В акті ревізії вказано, що завищення вартості, пов'язане з неврахуваннями в актах форми № КБ-2в за вересень - листопад 2019 року та березень-квітень 2020 року зворотних сум від вартості демонтажу матеріалів по об'єкту «Капітальний ремонт вул. Сумгаїтська (від вул. Одеська до вул. 30-річчя Перемоги)», складає 755 706, 93 грн.
Крім того, в Акті ревізії зазначено, що генпідрядником ПП «Дорстрой» було демонтовано огорожу із сталі на металевих стовпах 194 м. п. (1,4356 т) - акт приймання-передачі зворотних матеріалів КП «ЧЕЛУАШ» від демонтажу до ревізії не надано. Вартість брухту металевого 1,4356 т складає 7501,1.3 грн. Завищення вартості, пов'язане з неврахуваннями в актах форми № КБ-2в зворотних сум від вартості демонтажу огорожі по об'єкту «Капітальний ремонт вул. Сумгаїтська (від вул. Одеська до вул. 30-річчя Перемоги)», складає 7 501,13 грн.
Отже, як вказано в Акті ревізії, в порушення вимог пункту 5.4.16 ДСТУ Б Д. 1.1 -1:2013 прийнято акти форми № КБ-2в за вересень-листопад 2019 року та березень-квітень 2020 року, в яких не враховано підрядними організаціями зворотних сум від вартості демонтажу матеріалів, чим завищено вартість виконаних робіт на загальну суму 763 208,06 грн. (2019- 11714,15 грн., І півріччя. 2020-751 493,91 грн), які оплачені в повному обсязі за рахунок коштів міського бюджету за КПКВ МБ 1617461 «Утримання та розвиток автомобільних доріг та дорожньої інфраструктури за рахунок коштів місцевого бюджету», чим нанесено протягом 2019 року та 1 півріччя 2020 року міському бюджету збитків на відповідну суму.
З Акту ревізії вбачається, що в ході проведення зустрічної звірки в ПП «Дорстрой», підприємством надано акт приймання - передачі зворотних матеріалів від демонтажу роздільної огорожі від 30.09.2019 року, відповідно до якого ПП «Дорстрой» передано, а КП «ЧЕЛУАШ» прийнято матеріал, отриманий від демонтажу огорожі під час виконання робіт по об'єкту «Капітальний ремонт вул. Сумгаїтська (від вул. Одеська до вул. 30-річчя Перемоги)» в кількості 1400 кг.
Крім того, проведеною зустрічною звіркою в ПП «Дорстрой» встановлені факти невідповідності в бухгалтерському обліку підприємства та не підтвердження первинними документами обсягів матеріальних цінностей та виконаних робіт, включених до актів виконаних робіт, та оплачених Департаментом.
Проведеним порівнянням кількості будівельних матеріалів, включених в Акти приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в за період з вересня 2019 року по травень 2020 року, з кількістю будівельних матеріалів в розрізі найменувань, по яким проводилось списання матеріальних цінностей в бухгалтерському обліку, було встановлено завищення кількості матеріальних цінностей, включених до актів виконаних робіт, а саме:
- не підтверджено видатковими накладними придбання води в кількості 631,47 м куб. на суму з урахуванням ПДВ - 18 383.35 грн. включену до актів виконаних робіт по формі КБ-2в за вересень 2019 року на суму 2 999 933,50 грн., за жовтень 2019 року на суму 29 99 913,54 грн., за листопад 2019 року на суму 7 172 154,08 грн. та на суму 2 100 000,00 грн.
Також, суцільним методом порівняння кількості машино-годин та витрат по роботі машин та механізмів, включених до Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за період з вересня 2019 року по травень 2020 року, з обліком по журналу використання будівельних машин та загальному журналу робіт з будівництва по даному об'єкту, було встановлено завищення кількості машино-годин по роботі наступних машин та механізмів, а саме:
- не підтверджена робота асфальтоукладальника універсального 600т/ґод в кількості: 48,9 машино-годин на суму з урахуванням ПДВ 126 319,8 грн., включених до акту виконаних робіт по формі КБ-2в за жовтень 2019 року на суму 2 999 913,54 грн; 72,36 машино-годин на суму з урахуванням ПДВ 155 760,68 грн, включених, до акту виконаних робіт по формі КБ-2в за листопад 2019 року;
- не підтверджена робота машини поливомийної місткістю 6000 л в кількості 109,49 машино-годин на суму з урахуванням ПДВ 57 755.53 грн, включених до актів виконаних робіт по формі КБ-2в за вересень 2019 року на суму 2 999 933,50 грн., за жовтень 2019 року на суму 2999 913,54 грн, за листопад 2019 року на суму 7 172 154,08 грн. та на суму 2 100 000,00 грн.
Встановлене завищення кількості матеріальних цінностей та завищення кількості машино-годин, включених до Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за жовтень - листопад 2019 по капітальному ремонту вул. Сумгаїтська (від вул. Одеська до вул. 30-річчя Перемоги) на загальну суму 358 219,36 грн.
Відповідно до вимог Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області від 27.10.2020 про усунення порушення по результатам перевірки, зобов'язано позивача з метою відшкодування нанесених збитків останньому, відповідно до норм ст.ст. 218-219; 224-226 Господарського кодексу України, ст. 22 Цивільного кодексу України вчинити дії відшкодування завищення вартості виконаних робіт шляхом звернення до підрядних організацій, в яких встановлено завищення вартості виконаних робіт, щодо добровільного повернення коштів в бюджет міста або безоплатного виконання додаткових обсягів робіт (за потреби), у випадку відмови здійснення відшкодування підрядною організацією нанесених збитків, забезпечити подання позову до суду.
На виконання Акту ревізії Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області позивач 02.10.2020 та 01.12.2020 звернувся до відповідача з відповідним вимогами.
Вказані вимоги відповідачем залишені без виконання, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд стягнути з відповідача 1 900 425,57 грн збитків.
Суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність заявлених позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів з огляду на наступне.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відносини щодо підряду регламентовані Главою 61 Цивільного кодексу України.
За змістом статті 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.
Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором (ч.2).
Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом (ч. 3).
Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором (ч. 4).
Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору (ч. 5).
Аналогічні норми містить і ст. 321 Господарського кодексу України.
Тобто за змістом вказаних положень твердий кошторис може змінюватися за згодою сторін договору, зокрема і у разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису.
Разом з цим, предметом позову у даній справі є стягнення завданих відповідачем позивачу збитків в сумі 1 900 425,57 грн.
За змістом статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст.218 ГК України підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у т. ч. у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; податкові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною (ст. 225 ГК України). Тобто, першою необхідною умовою для відшкодування реальних збитків є факт знищення або пошкодження речі, або інше порушене право потерпілого, відновлення якого потребує матеріальних затрат.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, доказів знищення чи пошкодження відповідачем майна, яке належить позивачу, а також характер та розмір витрат, які йому необхідно понести останньому для відновлення свого правового становища, матеріали справи не містять.
Разом з тим, іншою необхідною умовою для відшкодування збитків є протиправна поведінка винної сторони.
У спірних правовідносинах поведінка відповідача була спрямована на виконання Договору генпідряду, у відповідності до погоджених сторонами умов, та в силу положень ст. 204, ч. 5 ст. 12 ЦК України є правомірною.
При цьому, збитки можуть виникати у договірних та без договірних правовідносинах. Зокрема, у першому випадку обов'язок з відшкодування збитків настає для суб'єктів господарювання у разі порушення господарського зобов'язання в результаті неналежного виконання (або невиконання) умов договору (ст. ст. 224, 225 Господарського України, ст. 623 Цивільного кодексу України).
Отже, для притягнення до цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді відшкодування заподіяних ним збитків має бути наявність складу правопорушення: протиправна поведінка особи, шкода, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків. При цьому чинне законодавство передбачає принцип вини контрагента або особи, яка завдала шкоду, як підставу для відшкодування заподіяних збитків (шкоди): за приписами ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За приписами ст. 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Про існування жодного із вказаних порушень, або інших порушень умов договору з боку відповідача, у позовній заяві не наведено.
Отже, судова колегія погоджується з судом першої інстанції в тому, що оскільки заявлені до стягнення кошти відповідач набув за наявності правової підстави договору Генпідряду від 23.08.2019 № 101 як оплату за виконані роботи, то такі кошти не можуть вважатися збитками.
Аналогічний правовий висновок про застосування норм права викладено у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/12793/17 та від 21.05.2018 у справі № 922/2310/17.
Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником та прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.
За змістом ч.1 та ч.2 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Тобто, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт), законом покладений саме на замовника.
Відтак, слід наголосити, що підписавши акти приймання-передачі виконаних робіт без зауважень, позивач в силу вимог ст. 853 ЦК України, п.п. 5.3, 5.5, 5.7 Договору від 11.05.2019 втратив своє право посилатись на відступи від умов договору чи недоліки у виконаній роботі (навіть у разі їх наявності) в подальшому.
У даному контексті суд також враховує, що із змісту вказаних положень Цивільного кодексу України та умов укладеного між сторонами Договору вбачається, що право Замовника перевірити виконані роботи, якому кореспондує обов'язок Підрядника довести повноту та відповідність виконаних робіт, існує до моменту підписання між сторонами актів приймання-передачі.
Отже, на даний час таке право позивача є вичерпаним, так само як і виконаний кореспондуючий йому обов'язок відповідача.
За викладених обставин, станом на дату проведення ревізії не існує жодного значення для правильного вирішення справи наявність чи відсутність підтвердження повноти на відповідності виконаних та прийнятих робіт. Тобто, у відповідача в будь якому випадку немає обов'язку підтверджувати ці обставини перед третіми особами, в тому числі перед посадовими особами Державної аудиторської служби України.
Разом з тим, суд враховує, що вище вказаним Договором підряду ціна визначена як тверда та відсутні виключні обставини для її перегляду. Такий договір генпідряду від 23.08.2019 укладений з відповідачем, як учасником процедури закупівлі, який запропонував найбільш економічно вигідну ціну, що вказано у п. 3.1 Договору.
Оскільки оголошення про проведення публічних закупівель має правову природу оферти (ч. 1 ст. 641 ЦК України), то це свідчить про намір замовника вважати себе зобов'язаним з моменту її прийняття. Водночас, і в замовника виникають зобов'язання укласти договір про закупівлю з особою, визнаною переможцем торгів та за ціною вказаною переможцем.
Відповідно до п. 3.1 Договору від 23.08.2019 ціна Договору є твердою, а згідно з п.3.4 Договору за взаємною згодою сторін ціна Договору може бути зменшена.
Також п. 11.2, п.11.3 Договору передбачено, що його умови можуть бути змінені за взаємною згодою, виключно в письмовій формі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків встановлених законодавством України, відповідно до умов цього Договору.
Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач мав намір щодо зміни ціни у сторону зменшення, чи відповідач заявляв вимоги про зміну умов Договору.
При цьому, в додатку № 2 до тендерної документації з процедури закупівлі № UА-2019-06-12-001404-а, визначено Технічне завдання щодо предмету закупівлі, відповідно до якого позивач визначив застосування норм РН18-58-1 в частині розливання в'яжучих матеріалів, РН18-21-1 щодо улаштування вирівнювального шару з асфальтобетонної суміші, ЕН27-25-1 щодо улаштування вирівнюючого шару покриття з асфальтобетонних сумішей.
Такі ж норми застосовані у локальному кошторисі, що визначений як додаток № 2 до договору, укладеного за наслідками процедури закупівлі.
Однак позивач у ним же визначеному технічному завданні застосував кошторисні норми, які на разі вимагає змінити та у зв'язку з чим розраховує на отримання коштів, відтак вказані дії позивача судом оцінюються критично, оскільки така поведінка вважається суперечливою та недобросовісною.
Отже, як правильно встановлено судом першої інстанції, позивачем не доведений той факт, що проектна документація на зазначене будівництво не пройшла державну експертизу, чи/або експертом виявлено неправильність застосованих в кошторисній частині проектної документації розцінок (норм витрат). Зокрема, найменування асфальтоукладальної машини та її продуктивність сторонами була відкорегована.
Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення вартості зворотнього матеріалу (осколу) суд зазначає наступне.
За змістом положень ст. 22 ЦК України збитки можуть існувати у формі упущеної вигоди.
Водночас, як зазначив Верховний Суд у постанові від 23.02.2021 № 910/3500/18, неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з актом від 30.09.2010 відповідач передав КІІ «ЧЕЛУАШ» як балансоутримувачу автомобільної дороги який прийняв, зворотній матеріал (оскол) у кількості 6234 тонни, отриманий під час виконання робіт по об'єкту «Капітальний ремонт вул. Сумгаїтська (від вул. Одеська до вул. 30-річчя Перемоги) в м. Черкаси».
Таким чином, судова колегія вважає недоведеною ту обставину, що позивач мав хоча б абстрактний розрахунок на отримання доходу у формі зворотного матеріалу (осколу), який передається КП «ЧЕЛУАШ».
Суд звертає увагу, що з метою стягнення упущеної вигоди відповідний розрахунок мав бути реальним та документально підтвердженим, натомість, як вбачається із змісту позовної заяви, розрахунок осколу позивачем наведений за даними окремих матеріалів виконання робіт у інших регіонах України.
Отже, з огляду на відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів того, що відповідачем передано КП «ЧЕЛУАШ» оскол у меншій кількості, ніж було отримано від виконання робіт за Договором, то суд першої інстанції обґрунтовано визнав позовну вимогу про стягнення вартості осколу недоведеною, оскільки вона ґрунтується на абстрактному теоретичному розрахунку, а тому така вимога не підлягає задоволенню судом.
Щодо посилань позивача на заподіяні йому збитки в частині дій з демонтажу металевої огорожі судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до акту від 30.09.2019 відповідач передав КП «ЧЕЛУАШ», як балансоутримувачу автомобільної дороги, прийняв матеріал, отриманий від демонтажу роздільної металевої огорожі під час виконання робіт по об'єкту «Капітальний ремонт вул. Сумгаїтська (від вул. Одеська до вул. 30-річчя Перемоги) в м. Черкаси» у кількості 1400 кг.
Однак, позивачем не вказано, з яких саме доказів слідує імовірна кількість розрахунку металобрухту 1,4356 т, та не доведено, що саме він має законні очікування отримання вказаного металобрухту, замість балансоутримувача автодороги.
Як правильно зауважив суд першої інстанції, в будь-якому випадку, вартість зворотного матеріалу, в тому числі демонтованої огорожі, не може бути врахована в акти приймання-передачі виконаних робіт у від'ємному значенні, оскільки відповідач зазначені матеріали передав балансоутримувачу.
Отже, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо необґрунтованості посилань позивача на заподіяні йому збитки в частині дій з демонтажу металевої огорожі.
Щодо помилковості тверджень позивача про недоведеність згідно з видатковими накладними придбання відповідачем води у вересні, жовтні, листопаді 2019 року суд зазначає наступне.
У спірний період відповідач отримував послуги з водопостачання від КП «Черкасиволоканал», що виключає можливість документування таких операцій видатковими накладними, які використовуються як первинні документи підтвердження придбання товарів.
Упродовж 2019 року та зокрема, станом на вересень, жовтень, листопад 2019 року, відповідач мав переплату послуг з водопостачання, у зв'язку з авансовою оплатою, що підтверджується платіжними дорученнями від 02.07.2019 та від 11.09.2019. Всього переплата за 2019 рік склала 21 284,64 грн.
У зв'язку з тим, що послуги з постачання холодної води відповідачем були заздалегідь оплачені на умовах авансу, необхідності придбання води у великих об'ємах в конкретні дні вересня, жовтня, листопада 2019 року не було.
При цьому, судом враховано, що всі етапи виконання робіт за Договором контролювались Замовником, об'єми і відповідність виконаних робіт перевірялись при їх прийнятті.
Відповідно до ч.2 ст.845 ЦК України якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.
Однак, доказів погіршення якості виконаних робіт позивачем не надано, а твердження позивача про недоведеність витрат на залучення поливальної машини та асфальтоукладальника спростовується журналом використання будівельних машин відповідачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Судовою колегією перевірено, що єдиним доказом на підтвердження фактичних підстав позову та розрахунку заявлених позовних вимог позивач вважає Акт ревізії від 29.09.2020 № 07-20/2.
Отже, перевіривши матеріали справи та врахувавши доводи учасників справи, колегія суддів визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами Договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась.
Тобто, за умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів, і не можуть їх змінювати, а тому акт ревізії не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов'язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.07.2018 у справі № 904/7287/17.
Також судом враховується правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 16.10.2018 по справі № 910/23357/17, відповідно до якої акт ревізії Державної аудиторської служби України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Тобто, акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору.
Аналізуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність матеріалами справи протиправності поведінки відповідача та наявності збитків у позивача.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про недоведеність та необґрунтованість позивачем заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача збитків, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
Апеляційний господарський суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи учасників справи, дійшов висновку, що судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне та вмотивоване рішення на підставі належних та допустимих доказів, а скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.
Отже, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 01.07.2021 у справі №925/198/21.
Водночас, судом першої інстанції було задоволено клопотання відповідача про стягнення з позивача витрат на правову допомогу та присуджено до стягнення з позивача вказаних витрат в сумі 5000 грн. Колегія суддів зауважує, що вказане сторонами на стадії апеляційного перегляду оскаржуваного рішення не оспорюється.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.
Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, наведені в оскаржуваному рішенні.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Черкаської області від 01.07.2021 у справі №925/198/21 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.07.2021 у справі №925/198/21 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 231, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 01.07.2021 у справі №925/198/21 - залишити без змін.
3. Матеріали справи № 925/198/21 повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 28.07.2022.
Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала
Судді М.Л. Яковлєв
Б.М. Грек