вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" липня 2022 р. Справа№ 910/570/16
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Гарник Л.Л.
Полякова Б.М.
за участю секретаря судового засідання Кудько О.О.
та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засіданні від 13.07.2022,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»
на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.11.2021
у справі №910/570/16
за заявою Акціонерного товариства "Сбербанк" (правонаступник - Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк");
про відстрочення виконання та роз'яснення рішення
за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"
до 1) Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" (правонаступник - Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк") (Відповідач-1)
2) Публічного акціонерного товариства "Сбербанк Росії" (Відповідач-2)
3) Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" (Відповідач 3)
4) Фізичної особи-підприємця Олєйнікова Ігоря Васильовича (Відповідач-4)
про припинення порушення прав та зобов'язання вчинити дії
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.11.2021 у справі №910/570/16 заяву Акціонерного товариства "Сбербанк" про відстрочення виконання та роз'яснення рішення від 18.04.2017 у справі № 910/570/16 задоволено частково, відстрочено виконання рішення Господарського суду м. Києва від 18.04.2017 у справі № 910/570/16 строком на 9 (дев'ять) місяців до 11.08.2022, у задоволенні іншої частини заяви відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції у відповідній частині, Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» звернулося безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду м. Києва від 11.11.2021 у справі № 910/570/16, відкрити апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» на ухвалу Господарського суду м. Києва від 11.11.2021 у справі № 910/570/16, скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 11.11.2021 у справі № 910/570/16 в частині відстрочення виконання рішення Господарського суду м. Києва від 18.04.2017 у справі № 910/570/16 строком на 9 (дев'ять) місяців до 11.08.2022 та ухвалити нове судове рішення, яким залишити без задоволення заяву Акціонерного товариства «СБЕРБАНК» від 03.09.2021 про відстрочення виконання рішення Господарського суду м. Києва від 18.04.2017 у справі № 910/570/16, стягнути з Акціонерного товариства «СБЕРБАНК» (код ЄДРПОУ 25959784) на користь Акціонерного товариства «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 00032129) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги та витрати на правову допомогу.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2021 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Доманська М.Л.; судді: Пантелієнко В.О., Поляков Б.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/570/16 за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" (правонаступник - Акціонерне товариство "Сбербанк"), Публічного акціонерного товариства "Сбербанк Росії", Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності", Фізичної особи-підприємця Олєйнікова Ігоря Васильовича про припинення порушення прав та зобов'язання вчинити дії, відкладено розгляд питання про поновлення чи відмову у поновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження, відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення без руху апеляційної скарги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на ухвалу господарського суду міста Києва від 1 1.11.2021 у справі №910/570/16 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/570/16.
22.12.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/570/16 у 32-х томах.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2021, крім іншого, поновлено Акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 11.11.2021 у справі №910/570/16 у відповідній частині, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.11.2021 у справі №910/570/16 в частині відстрочення виконання рішення Господарського суду м. Києва від 18.04.2017 у справі № 910/570/16 строком на 9 (дев'ять) місяців до 11.08.2022, розгляд апеляційної скарги призначено на 09.02.2022, запропоновано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом 10 днів з дня вручення ухвали, але не пізніше 26.01.2022, встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 02.02.2022.
18.01.2022 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" надійшов відзив на апеляційну скаргу.
09.02.2022 судове засідання не відбулось, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Доманської М.Л. на лікарняному з 31.01.2022 по 14.02.2022 включно.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.11.2021 у справі №910/570/16 призначено на 23.03.2022.
Судове засідання 23.03.2022 не відбулось задля запобігання загрози життю та здоров'ю суддів, працівників апарату суду та учасників судового процесу у період воєнного стану. У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2022 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.11.2021 у справі №910/570/16 призначено на 13.07.2022 о 11 год 30 хв.
У зв'язку з перебуванням судді Пантелієнка В.О. у відпустці згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №910/570/16 у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Поляков Б.М., Гарник Л.Л.,
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 прийнято апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.11.2021 у справі №910/570/16 до свого провадження у новому складі суду.
13.07.2022 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» надійшло клопотання про закриття провадження у справі, за яким АТ «Міжнародний резервний банк» просило суд закрити апеляційне провадження у справі № 910/570/16 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.11.2021 про відстрочення виконання рішення господарського суду м. Києва від 18.04.2017 у справі № 910/570/16. У цьому клопотанні зазначено, що відповідно до п.1.3 Статуту Акціонерне товариство «Міжнародний резервний банк» є правонаступником всього майна, прав та обов'язків, зокрема, Акціонерного товариства «Сбербанк».
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2022 замінено сторону у справі № 910/570/16 відповідача -1 Акціонерне товариство "Сбербанк" (код ЄДРПОУ 25959784) на його процесуального правонаступника - Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк" (код ЄДРПОУ 25959784).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2022 заяву Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» про закриття провадження у справі, в якій заявник просив закрити апеляційне провадження у справі № 910/570/16 відхилено, залишено без задоволення.
У судове засідання 13.07.2022 з'явились представники Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк». Представники решти сторін у даній справі у судове засіданні не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.
В судовому засіданні ставилось на обговорення питання щодо можливості здійснення розгляду апеляційної скарги за відсутності представників учасників справи, які не з'явились в судове засідання, щодо чого представники Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» не заперечували.
Колегія суддів вирішила за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін, які не прибули у судове засідання, з огляду на наступне.
За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №924/369/19.
В даному випадку апеляційна скарга може бути розглянута у судовому засіданні без участі представників сторін, які не з'явилась у судове засідання, їх неявка не перешкоджає вирішенню апеляційної скарги у даному судовому засіданні.
Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки вказана ухвала суду першої інстанції оскаржується лише в частині задоволення заяви Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2017 у справі №910/570/16, колегія суддів саме в цій частині здійснює перегляд оскаржуваного судового рішення.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції слід скасувати, прийнявши нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2017 у справі №910/570/16, з огляду на наступне.
Рішенням господарського суду міста Києва від 18.04.2017 позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним повністю свідоцтво України на знак для товарів і послуг №183294, №183296, власником якого є АТ "Сбербанк"; визнано недійсним свідоцтво України на знак для товарів і послуг №151584, власником якого є АТ "Сбербанк", в частині його реєстрації для всіх товарів 14 класу МКТП; визнано недійсною повністю міжнародну реєстрацію на торговельну марку №1069810, №1114550, №1117613, власником яких є ПАТ "Сбербанк Росії"; визнано недійсною міжнародну реєстрацію на торговельну марку № 1113875, власником якої є ПАТ "Сбербанк Росії" в частині її реєстрації для всіх товарів 09 та послуг 36 класів МКТП. Визнано недійсною міжнародну реєстрацію на торговельну марку №1113876, власником якої є ПАТ "Сбербанк Росії", в частині її реєстрації для всіх товарів 09 та послуг 36 класів МКТП; визнано недійсною міжнародну реєстрацію на торговельну марку №1116554, власником якої є ПАТ "Сбербанк Росії", в частині її реєстрації для всіх товарів 09 класу МКТП; визнано недійсною міжнародну реєстрацію на торговельну марку №1120118 власником якої є ПАТ "Сбербанк Росії", в частині її реєстрації для всіх товарів 09 класу МКТП. Зобов'язано Службу внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсними повністю свідоцтв України №183294 та №183296 на знаки для товарів і послуг, визнання недійсним свідоцтва України №151584 на знак для товарів і послуг, в частині реєстрації його для всіх товарів 14 МКТП та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність". Зобов'язано Службу повідомити Міжнародне Бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності про визнання недійсними повністю на території України міжнародних реєстрацій №1069810, №1114550 та №1117613, визнання недійсними на території України міжнародних реєстрацій №1113875 та №1113876, в частині їх реєстрації для товарів 09 та послуг 36, 38 класів МКТП. Заборонено ПАТ "Сбербанк" незаконно використовувати знак для товарів і послуг "СБЕРБАНК" за свідоцтвом України №82116, володільцем якого є ПАТ "Державний ощадний банк України", зокрема, шляхом: надання послуг, ідентичних та/або споріднених із послугами, для яких даний знак зареєстрований; виготовлення та продажу товарів, споріднених із товарами, для яких даний знак зареєстрований; застосування його в комерційному найменуванні, в рекламі, в діловій документації, в мережі Інтернет, в назві доменних імен. Зобов'язано ФОП Олєйнікова І.В. здійснити переделегування доменного імені "sberbank.ua" на користь ПАТ "Державний ощадний банк України". Здійснено розподіл судових витрат. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 у справі №910/570/16 рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2017 залишено без змін
Постановою Верховного Суду від 19.08.2021 касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Сбербанк Росії" та Акціонерного товариства "Сбербанк" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2017 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 у справи №910/570/16 - без змін.
Акціонерне товариство "Сбербанк" звернулось до господарського суду міста Києва з заявою про відстрочення виконання та роз'яснення рішення.
АТ «Сбербанк» зазначив, що для належного та повного виконання рішення господарського суду необхідно додатковий час, який становитиме не менше ніж 12 місяців.
Підставами для відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2017 у справі № 910/570/16 заявник зазначив необхідність погодження змін до статутних, реєстраційних та дозвільних документів та організаційні процедури з інформування клієнтів, заміни всієї договірної та ділової документації, фінансових/платіжних інструментів, обладнання.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.11.2021 у справі №910/570/16 заяву Акціонерного товариства "Сбербанк" про відстрочення виконання та роз'яснення рішення від 18.04.2017 у справі № 910/570/16 задоволено частково, відстрочено виконання рішення Господарського суду м. Києва від 18.04.2017 у справі № 910/570/16 строком на 9 (дев'ять) місяців до 11.08.2022, у задоволенні іншої частини заяви відмовлено повністю.
Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, не з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, визнання встановленими недоведені обставини. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції відстрочив виконання рішення в цілому щодо всіх вимог, а заява відповідача - 1 стосувалась лише відстрочення рішення в частині заборони йому незаконно використовувати знак для товарів і послуг "СБЕРБАНК". Апелянт зазначає, що судом порушено вимоги щодо максимального строку відстрочення виконання рішення, визначеного ч. 5 ст. 331 ГПК України, оскільки суд першої інстанції замість початку відліку цього строку з дати ухвалення судового рішення, яке просять відстрочити, встановив максимальний термін відстрочення з дати винесення постанови Верховним Судом (19.08.2021), прийнятої за результатами розгляду відповідної касаційної скарги на це рішення та відповідної постанови Північного апеляційного господарського суду, якою це рішення залишено без змін.
Крім того, скаржник стверджує, що судом першої інстанції не надано оцінки доводам позивача щодо відсутності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим, а відтак, необхідність його відстрочення; необґрунтованості та непідтвердженості жодними доказами наведених відповідачем-1 доводів та строків, необхідних для повного виконання рішення; порушення, у випадку відстрочення виконання рішення, прав позивача на справедливий судовий розгляд впродовж розумного строку; відстрочення конкретної вимоги прямо суперечить ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг»; неможливості відстрочення виконання рішення з огляду на сплив визначеного законом присічного строку, в межах якого допускається таке відстрочення; недобросовісності дій відповідача-1, який розпочав виконання рішення лише після остаточної постанови Верховного Суду у даній справі, в той час як з боку позивача не здійснювалося жодних дій, спрямованих на примусове виконання рішення.
Апелянт також зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази в підтвердження кількості держателів карт банку, хоча суд першої інстанції на цю кількість безпідставно посилався. Судом не обгрунтовано, яким чином визначений рішенням обов'язок відповідача-1 не використовувати знак для товарів і послуг співвідноситься з тим, що у третіх осіб в користуванні перебувають відповідні платіжні карти. Судом не мотивовано, яким чином обов'язок банку припинити використання знаків для товарів та послуг пов'язаний з необхідністю повідомлення клієнтів, контрагентів банку про зміну свого найменування.
Статтею 129 Конституції України унормовано, що обов'язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.
У відповідності до ст. 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Європейський суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.
Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012р. №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
За змістом ст. 18 ГПК України, яка кореспондується зі ст. 326 ГПК України, унормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Водночас, у відповідності до норм спеціального закону, зокрема, ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016, за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Аналогічна правова позиція була наведена зокрема у постанові Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 2-54/08; провадження № 61-15140св18.
Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
В контексті вищенаведених норм суд зауважає, що відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, при чому, такі обставини мають свідчити про неможливість або реальне ускладнення виконання рішення.
Тобто законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Винятковість обставин, які мають бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
При цьому положення Господарського процесуального кодексу України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, з огляду на що, суд повинен оцінити докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 цього Кодексу, відповідно до якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, оцінки доводів боржника та заперечень кредитора, зокрема, й щодо його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Подібна за своїм змістом правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19 та від 03.09.2020 у справі №905/30/16.
Розглянувши наведені в обґрунтування заяви про відстрочення виконання судового рішення доводи заявника, суд апеляційної інстанції вважає, що такі доводи не підкріплені жодними належними та допустимими доказами, та не свідчать про наявність будь-якого виняткового випадку, що обумовлює об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення, чи робить його виконання неможливим, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви Акціонерного товариства "Сбербанк" (правонаступник - Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк") про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2017 у справі №910/570/16, з огляду на її необґрунтованість.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що господарським судом першої інстанції неправильно застосовано норму ч. 5 ст. 331 ГПК України.
Так, за приписами ч.5 ст.331 Господарського процесуального кодексу України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
У постанові від 20.09.2018 у справі № 905/2953/17 Верховний Суд зробив наступний висновок: "Так, ГПК України передбачає, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення... Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (частини перша і п'ята статті 331).".
Із зазначеною правовою позицією погодився Верховний Суд у постанові від 14.07.2020 у справі № 908/1884/19.
Вказані приписи дають підстави стверджувати про те, що у суду першої інстанції в даному випадку відсутні процесуальні права прийняти рішення про відстрочку виконання рішення, оскільки з дня ухвалення рішення у справі № 910/570/16 (з 18.04.2017) пройшло більше 4-х років, тобто сплив присічний строк, на який виконання даного судового рішення могло бути відстрочене.
Таким чином, хоча рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2017 у справі №910/570/16 оскаржувалось та набрало законної сили 28.04.2021, суд має враховувати дату прийняття такого рішення, а не дату набрання ним законної сили.
Судом апеляційної інстанції враховано, що на даний час рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2017 у справі №910/570/16 не виконано у повному обсязі.
Як вбачається з поданої заяви, доводи АТ «Сбербанк» (правонаступник - АТ «МР Банк») стосовно відстрочення судового рішення стосуються лише тієї частини судового рішення, за яким банку заборонено незаконно використовувати знак для товарів і послуг "СБЕРБАНК".
При цьому суд першої інстанції відстрочив виконання рішення в цілому щодо всіх розглянутих судом позовних вимог. Судом враховано, що вказаним судовим рішенням не тільки АТ «Сбербанк» (правонаступник - АТ «МР Банк») заборонено вчиняти певні дії на виконання такого рішення, але й зобов'язано вчинити певні дії Службу (правонаступник - ДП «Укрпатент») та ФОП Олейнікова І.В. Зокрема, зобов'язано Службу (правонаступник - ДП «Укрпатент») внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсними повністю свідоцтв України №183294 та №183296 на знаки для товарів і послуг, визнання недійсним свідоцтва України №151584 на знак для товарів і послуг, в частині реєстрації його для всіх товарів 14 МКТП та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність" та повідомити Міжнародне Бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності про визнання недійсними повністю на території України міжнародних реєстрацій №1069810, №1114550 та №1117613, визнання недійсними на території України міжнародних реєстрацій №1113875 та №1113876, в частині їх реєстрації для товарів 09 та послуг 36, 38 класів МКТП. Зобов'язано ФОП Олєйнікова І.В. здійснити переделегування доменного імені "sberbank.ua" на користь ПАТ "Державний ощадний банк України".
Крім того, те, що заявник посилався в заяві на необхідність вчинення певних дій банком не може бути підставою для відстрочення рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2017 на 12 місяців із врахуванням балансу інтересів позивача та відповідачів.
Суд апеляційної інстанції вбачає, що строк, який необхідний заявнику для вчинення дій для виконання рішення суду заявником в заяві не обґрунтований. Будь-яких доказів того, що ним вчинялись дії на виконання рішення суду після набрання ним законної сили також суду не надано, не наведено непереборних обставин, які б не залежали від волі заявника щодо вчинення дій на виконання судового рішення в найкоротший термін.
Колегія суддів погоджується також з доводами Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», що посилання суду першої інстанції на надання заявником доказів широкої розгалуженості мережі банку, великої кількості клієнтів та держателів карток, не заслуговують на увагу, оскільки окрім їх безпідставності, ці посилання взагалі не були підтверджені належними доказами.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржувану ухвалу, визнав встановленими обставини, що мають значення для справи , які не були доведені та підтверджені відповідачем - 1 належними та допустимими доказами.
Таким чином, взявши до уваги доводи заявника, не підтверджені належними та допустимими доказами, суд першої інстанції порушив принцип рівності сторін та право на отримання обґрунтованого та вмотивованого судового рішення.
Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що виходячи з вимог процесуального законодавства, суд першої інстанції, вирішуючи питання про відстрочення виконання рішення у даній справі, прийняв необґрунтоване рішення щодо часткового задоволення заяви відповідача-1, адже, на підтвердження обставин, викладених в заяві про відстрочення виконання рішення заявником не надано відповідних доказів, що в силу приписів статей 73, 76 ГПК України є підставою вважати недоведеними обставини, на які відповідач-1 посилався в заяві.
Отже, доводи скаржника знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
Колегія суддів дійшла висновку, що наведені Акціонерним товариством «Сбербанк» підстави для відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2017 у справі №910/570/16 не є обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції щодо наявності, визначених ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, виключних обставин для запровадження запропонованого відстрочення виконання рішення не обґрунтованими, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відстрочення виконання рішення суду.
Отже, апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвала Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 у справі № 910/570/16 підлягає скасуванню в частині, що оскаржується, щодо задоволення заяви Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2017 у справі №910/570/16 з прийняттям нового судового рішення, за яким слід відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2017 у справі №910/570/16.
Як вбачається із матеріалів справи, за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 у справі № 910/570/16, апелянт сплатив судовий збір у розмірі 2270,00 грн згідно квитанції від 26.11.2021.
Судовий збір сплачений в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір" .
За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат. Зокрема, у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
Оскільки апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції - скасувати, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі покладаються на відповідача - 1 у розмірі 2270,00 грн
У зв'язку з тим, що суддя Поляков Б.М., що входить до складу суду, перебував у відпустці з 18.07.2022 по 31.07.2022, повний текст даної постанови складено 01.08.2022.
Керуючись ст.ст. 129 , 269 , 270 , 271 , 275 , 277 , 281 , 282 , 283 , 284 ГПК України , Північний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 у справі № 910/570/16 задовольнити.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 у справі № 910/570/16 скасувати в частині, що оскаржується, щодо задоволення заяви Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2017 у справі №910/570/16.
У цій частині прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2017 у справі №910/570/16
Стягнути з Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 6, код ЄДРПОУ 25959784) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, код ЄДРПОУ 00032129) 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп) судового збору за подання апеляційної скарги.
Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
Матеріали справи № 910/570/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст. ст. 288-291 ГПК України .
Повний текст складено 01.08.2022.
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді Л.Л. Гарник
Б.М. Поляков