79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"27" липня 2022 р. Справа №914/556/18
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого - судді Бонк Т.Б.
Суддів Малех І.Б.
Якімець Г.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» вих.№119-07.-22 від 04.01.2022 (вх. суду від 17.01.2022 №01-05/219/22)
на рішення Господарського суду Львівської області від 09.12.2021, повний текст рішення складено 20.12.2021,(суддя Мазовіта А.Б.)
у справі № 914/556/18
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп», м. Луцьк
про стягнення 115 681,57 грн.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції
28.03.2018 року Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп» про стягнення 115 681,57 грн. недоврахованої електричної енергії.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем було допущено порушення Правил користування електричною енергією, а саме: дії споживача, які призвели до зміни показів приладу обліку: встановлення на прилад обліку пристроїв зовнішнього впливу (на приладі обліку відображається «Error МАГН») п. 6.41, п. 10.2. ПКЕЕ. Про даний факт працівниками позивача складено акт про порушення ПКЕЕ №028029 від 05.05.2017. За результатами розгляду вказаних актів відповідачу згідно Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією проведено нарахування вартості недоврахованої електроенергії на загальну суму 115 681,57 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 09.12.2021 року у справі №914/556/18 (суддя А.Б. Мазовіта) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю (т. 2, а.с. 87-95).
В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що 05.05.2017 уповноваженими представниками позивача за фактом перевірки точки обліку Споживача за адресою: м. Трускавець, вул. Мазепи, 25Б було складено акт №№028029 про порушення ПКЕЕ, у якому зазначено про дії Споживача, які призвели до зміни показів приладу обліку: встановлення на прилад обліку пристроїв зовнішнього впливу (на приладі обліку відображається «Error МАГН») п. 6.41, п. 10.2. ПКЕЕ. Водночас, суд вказав, що зазначаючи про те, що відповідачем, як споживачем електроенергії, вчинялися дії, які призвели до зміни показів розрахункового засобу обліку, позивачем не доведено, що внаслідок фіксації впливу магнітного поля на електролічильник НІК 2303 АРП1Т зав. №0140654 відбулися зміни його показів, тобто, не доведено наявності зв'язку між виявленим фактом фіксації впливу магнітного поля на електролічильник та наявністю зміни показів приладу обліку. Крім того, в разі доведення позивачем вчинення дій, які призвели б до зміни показів приладу обліку, розрахунок вартості недоврахованої електричної енергії проведений з порушенням вимог, визначених Методикою, оскільки у долученому позивачем розрахунку не враховано, що вплив магнітного поля тривав менше одного дня.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
ПАТ ,,Львівобенерго'' подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Львівської області від 09.12.2021 року у справі №914/556/18, в якій просить скасувати зазначене рішення суду повністю та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю. Вважає, оскаржуване рішення незаконним, необґрунтованим, прийнятим при неповному і неправильному встановленні всіх обставин, які мають значення для справи, невідповідністю висновків суду дійсним обставинам справи, порушення норм процесуального права та невірним застосуванням норм матеріального права. Скаржник вказує, що у матеріалах даної господарської справи наявний висновок експерта № 16074 за результатами проведення судової повторної електротехнічної експертизи від 22.03.2021. Даним висновком, зокрема підтверджено факт прикладення магніту до лічильника, тобто умисні дії відповідача, але вказано, що встановити чи мало місце порушення обліку електричної енергії експертним шляхом не видається можливим, оскільки невідома фактично прикладена величина магнітної індукції та місце прикладення магніту на лічильник. Водночас, доказів, які б спростовували факт прикладення магніту та появи на лічильнику напису «Error МАГН» ТзОВ «Вест Ойл Груп» не надано, а навпаки такий факт підтверджено з описом того, що лічильник зупинився, перестав обліковувати електричну енергію. Отже, встановивши лічильник вказаного типу у себе на об'єкті та отримавши на нього усю необхідну документацію, відповідач знав та усвідомлював свої дії щодо наведення на лічильник магнітного поля та, як наслідок, однозначне висвітлення на дисплеї повідомлення «Егог МАГН». На переконання скаржника саме по собі висвітлення вищезазначеного повідомлення на дисплеї лічильника однозначно свідчить про умисні дії відповідача з метою втручання у роботу приладу обліку та зміну (зупинку) показників. Правила користування електричною енергією не встановлювали для позивача обов'язку встановлювати та досліджувати - дату, час та обставини, при яких споживач прикладав магніт до приладу обліку з метою крадіжки електричної енергії. Актом про порушення ПКЕЕ фіксується факт порушення, який в даному випадку ТзОВ «Вест Ойл Груп» не спростовано, а навіть навпаки, в усіх документах є підтвердження порушення. Більше того, всупереч висновкам суду в оскаржуваному рішенні, саме ТзОВ «Вест Ойл Груп» листом від 03.05.2017 підтвердило наявність напису «Error» на лічильнику, зупинку лічильного механізму, поломки приладу обліку та наявний звуковий сигнал на заправці, що свідчить про прикладення магніту ще до 03.05.2017.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
ТзОВ «Вест Ойл Груп» у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає її безпідставною та необґрунтованою. Вказує, що наявні матеріали справи та проведені дослідження свідчать про те, що сама обставина фіксації впливу індикатором магнітного поля на лічильник електричної енергії ШК 2303 АРП1Т зав. № 0140654 є тільки доказом такого впливу, але доказів втручання у прилад обліку, що призвело до зміни показів лічильника електричної енергії, проведеними дослідженнями не встановлено. В даному випадку, актом про порушення зафіксовано порушення, а саме: дії споживача, що призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки. Натомість, висновком експерта встановлено, що зміни показів засобів вимірювальної техніки не відбулося. Відповідно факт втручання споживача у роботу розрахункового приладу позивачем не доведено. Наведене свідчить про відсутність підстав для застосування п. 2.1 Методики визначення обсягу та вартості недоврахованої елекіричної енергії, оскільки позивачем не доведено наявності дій споживача, які призвели до зміни показів приладу обліку. Просить залишити без змін рішення Господарського суду Львівської області від 19.12.2021 року у справі №914/556/18, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» - без задоволення. Крім того, просить стягнути з ПАТ «Львівобленерго» на користь ТзОВ «Вест Ойл Груп» 8 000,00 грн. витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Апеляційне провадження у справі
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 року відкрито апеляційне провадження у справі № 914/556/18 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» на рішення Господарського суду Львівської області від 09.12.2021 року та вирішено здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи згідно з частиною 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України.
За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, з огляду на наступне.
Обставини справи.
18.11.2016 між Публічним акціонерним товариством «Львівобленерго» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго») (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп» (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №37023 з додатками до нього, які є невід'ємною частиною договору. За умовами даного договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, зазначеною в додатку № 9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (розділ 1 договору) (т. 1, а.с. 16-20).
Додатком №9 до договору «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» сторони узгодили точку обліку - АЗС, м. Трускавець, вул. Мазепи, 25Б, прилад обліку №0140654 (т. 1, а.с. 23).
У відповідності до п. 4.2.3 договору Споживач сплачує Постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №562 від 04.05.2006, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій Споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.
03.05.2017 відповідач звернувся до Бориславського РЕМ із листом, у якому просив дозволу зняти пломбу, встановлену на лічильнику електричної енергії НІК 2303 АРП1Т №0140654, що встановлений в РУ-0,4 кВ АЗС №18 м. Трускавець, вул. Мазепи, 25б, оскільки на лічильнику світиться Error (т. 1, а.с. 48-49).
05.05.2017 уповноваженими представниками Бориславського РЕМ ПАТ «Львівобленерго» за результатами огляду приладу обліку в точці обліку за адресою: м. Трускавець, вул. Мазепи, 25Б складено акт про порушення №028029 від 05.05.2017, у якому зазначено про дії споживача, які призвели до зміни показів приладу обліку: встановлення на приладі обліку пристроїв зовнішнього впливу (на приладі обліку відображається «Error МАГН») п. 6.41, п. 10.2. ПКЕЕ. У п. 9 акту зазначено, що прилад обліку знятий, укладений у пакет, пакет опломбований пломбою №НЮ4651 та вручений Споживачу. Вказаний акт підписано трьома працівниками позивача. В акті зазначено, що представник відповідача від підписання акта відмовився. Також а акті зазначено, що засідання комісії з розгляду актів відбудеться 16.05.2017 (т. 1, а.с. 29).
Листом за вих. №204-0602 від 12.05.2017 позивач повідомив відповідача, що засідання комісії з розгляду актів відбудеться 30.05.2017 (т. 1, а.с.31).
В подальшому, листом за вих. №204-0681 від 31.05.2017 позивач повідомив відповідача, що засідання комісії з розгляду актів відбудеться 20.06.2017 (т. 1, а.с. 33).
На підставі акта №028029 від 05.05.2017 у відповідності до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, комісією по розгляду актів про порушення без присутності споживача (протокол №028029 від 20.06.2017) проведено нарахування вартості недоврахованої електроенергії за період часу з 24.02.2017 по 05.05.2017 на загальну суму 115 681,57 грн. (т. 1, а.с. 14).
21.06.2017 вищевказаний протокол засідання комісії по розгляду акта про порушення та рахунок №028029 від 20.06.2017 на оплату 115 681,57 грн., в якому запропоновано відповідачу оплатити вартість недоврахованої електроенергії, було надіслано відповідачу (т. 1, а.с. 36).
Як вбачається з матеріалів даної справи на підставі ухвали Господарського суду Львівської області від 22.05.2018 було призначено судову експертизу у справі № 914/556/18 (т. 1, а.с. 73-75).
Відповідно до висновку експерта №12639/19-46 від 10.09.2019 за результатами проведення судової електротехнічної експертизи встановлено, що за результатами проведених досліджень не встановлено фактів стороннього впливу в роботу лічильника електричної енергії НІК 2303 АРП1Т зав. №0140654 шляхом здійснення впливу на нього магнітним полем, ознаки якого зафіксовані висвітленням на дисплеї електролічильника написом «Error МАГН». Причина висвітлення згаданого напису не може бути встановлена, оскільки у наданих матеріалах для проведення досліджень не міститься інформація про джерело впливу магнітного поля або інших чинників на вказаний електролічильник (т. 1, а.с. 118-122).
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.02.2020 призначено повторну судову експертизу у справі № 914/556/18 (т. 1, а.с. 220-223).
Відповідно до висновку експерта №16074 від 22.03.2021 за результатами проведення судової повторної електротехнічної експертизи встановлено, що вбудований датчик у лічильнику електричної енергії НІК 2303 АРП1Т зав. №0140654, станом на 05.05.2017 зафіксував факт стороннього впливу на нього магнітного поля з величиною магнітної індукції більшої ніж на 100 мТл. на протязі 4 хв. 10 сек., внаслідок чого на рідкокристалічному індикаторі електролічильника з'явився напис «Error МАГН». Встановити чи мало місце порушення процесу обліку електричної енергії (частково або повного блокування процесу обліку електричної енергії) експертним шляхом не надається за можливе, оскільки не відома фактично прикладена величина магнітної індукції, місце прикладення джерела поля, внаслідок чого 05.05.2017 на рідкокристалічному індикаторі електролічильника з'явився напис «Error МАГН» (т. 2, а.с. 7-14).
Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні правовідносини на підставі договору про постачання електричної енергії № 37023 від 18.11.2016 року.
Законом України «Про ринок електричної енергії» визначаються правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулюються відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії" (частина 1 статті 275 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно з ч. 2 ст. 77 названого Закону правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо.
Частиною 6 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» унормовано, що постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.
14.03.2018 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою №312 затвердила Правила роздрібного ринку електричної енергії, які набрали чинності 11.06.2018 (далі - ПРРЕЕ).
Водночас, на момент складення акта №028029 від 05.05.2017 та прийняття 20.06.2017 рішення про нарахування вартості недоврахованої електроенергії були чинними Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28 (далі - ПКЕЕ), які відповідно до постанови №312 від 14.03.2018 втратили чинність 11.06.2018.
Відповідно до п. 1.3 ПКЕЕ постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.
Згідно із п. 6.40 ПКЕЕ у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562.
У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень (п. 6.41 ПКЕЕ).
В ході розгляду справи встановлено, що 05.05.2017 уповноваженими представниками позивача за фактом перевірки точки обліку споживача за адресою: м. Трускавець, вул. Мазепи, 25Б було складено акт №№028029 про порушення ПКЕЕ, у якому зазначено про дії Споживача, які призвели до зміни показів приладу обліку: встановлення на приладі обліку пристроїв зовнішнього впливу (на приладі обліку відображається «Error МАГН») п. 6.41, п. 10.2. ПКЕЕ.
Відповідно до п.п. 3 п. 2.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №562 від 04.05.2006 (яка була чинною на дату складення акта про порушення ПКЕЕ та здійснення нарахувань недоврахованої електричної енергії) Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ: пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо).
Виходячи зі змісту пп. 3 п. 2.1 Методики, необхідною умовою його застосування є наявність зв'язку між виявленим фактом пошкодження приладу обліку чи фактом втручання у роботу лічильника та наявністю зміни показів приладу обліку.
Як підтверджено матеріалами даної господарської справи, відповідач 03.05.2017 звертався до позивача із листом, у якому просив дозволу зняти пломбу, встановлену на лічильнику електричної енергії НІК 2303 АРП1Т №0140654, який встановлений на АЗС №18 м. Трускавець, вул. Мазепи, 25б, оскільки на лічильнику світиться Error. Водночас, у вказаному листі зазначено інформацію лише про висвітлення напису Error та не зазначено про напис «Error МАГН».
Відповідно до роздрукованого на паперовому носії «Списку подій» лічильника електричної енергії НІК 2303 АРП1Т зав. №0140654, який є додатком до висновку експерта №12639/19-46 від 10.09.2019 та на який посилається експерт у висновку №16074 від 22.03.2021, датчиком магнітного поля електролічильника за період часу з 11.09.2012 по 05.05.2017 було зафіксовано вплив магнітного поля лише 1 раз протягом 4 хв. 10 сек. 05.05.2017 о 12 год. 14 хв. 26 сек.
03.05.2017, 04.05.2017 та в інші дати до 05.05.2017 факт впливу магнітного поля не зафіксований. Тобто, фіксація впливу магнітного поля на електролічильник відбулося в день, коли працівниками позивача проводилась перевірка та був складений акт про порушення ПКЕЕ.
Також згідно вищевказаного «Списку подій» о 12 год. 14 хв. 26 сек. зафіксовано запис про вимкнення лічильника, а наступний запис про увімкнення лічильника - 30.05.2019. Матеріалами справи підтверджено, що під час проведення 05.05.2017 перевірки засобу обліку працівниками позивача прилад обліку НІК 2303 АРП1Т зав. №0140654 було знято, укладено у пакет, пакет опломбовано пломбою №НЮ4651 та передано відповідачу (п. 9 акту №028029 від 05.05.2017).
З наведеного вбачається, що вплив магнітного поля мав разовий характер протягом нетривалого часу (4 хв. 10 сек.), який мав місце 05.05.2017 (в день проведення перевірки), після чого (відразу після фіксації впливу магнітного поля) лічильник був вимкнений, надалі працівниками позивача демонтований та переданий відповідачу на зберігання.
Відтак, покликання скаржника на те, що відповідачем, як споживачем електроенергії, вчинялися дії, які призвели до зміни показів розрахункового засобу обліку є безпідставними, оскільки позивачем (скаржником) не доведено, що внаслідок фіксації впливу магнітного поля на електролічильник НІК 2303 АРП1Т зав. №0140654 відбулися зміни його показів, тобто, не доведено наявності зв'язку між виявленим фактом фіксації впливу магнітного поля на електролічильник та наявністю зміни показів приладу обліку, про що судом першої інстанції зроблено вірний висновок.
Крім того, колегія суддів зауважує, що у разі виявлення у споживача порушень ПКЕЕ, зазначених у підпунктах 1-4, 6 пункту 2.1 Методики, та за умови наявності договору про постачання електричної енергії для потреб струмоприймачів (електроустановок), щодо яких виявлено порушення, зазначених у підпункті 5 пункту 2.1 Методики, сума до сплати має бути зменшена на величину вартості електричної енергії відповідно до виставлених споживачу за період порушення рахунків за точкою (точками) обліку, на якій (яких) було виявлено порушення (п. 2.4 Методики).
У разі, коли вартість електричної енергії відповідно до виставлених за період порушення рахунків за точкою (точками) обліку, на якій (яких) було виявлено порушення, менша вартості електричної енергії, оплаченої за період порушення, сума до сплати має бути зменшена на величину вартості оплаченої електричної енергії.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідно до п. 2.5 Методики, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2.1 цієї Методики, крім виявлення випадків фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W доб, кВт·год) визначається за формулою W доб = P · t доб · K в. Кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок (Д пер., день), визначається за формулою Д пер = Д пор + Д усун.
Отже, якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, Д пор визначається виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об'єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки.
Разом з тим, з долученого позивачем розрахунку обсягу та вартості недоврахованої електроенергії, останнім здійснено нарахування недоврахованої електроенергії у розмірі 115 681,57 грн за період часу з 24.02.2017 по 05.05.2017 (70 днів) з розрахунку W доб - 984 кВт/год.
Таким чином, зважаючи на не доведення позивачем вчинення відповідачем дій, які б призвели до зміни показів приладу обліку, розрахунок вартості недорахованої електричної енергії проведений з порушенням вимог, визначених Методикою, відтак колегія суддів констатує наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 115 681,57 грн. недорахованої електричної енергії.
Доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги, ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Львівської області від 09.12.2021 року у справі №914/556/18.
Відповідно до ч.1, 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, у господарському процесі обов'язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.
Відповідно до ч.1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У даній справі суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, прийняв законне та обґрунтоване судове рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому відсутні правові підстави для його скасування.
Щодо заявлених відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 8 000,00 грн., колегія суддів враховує наступне.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому, частиною третьою вказаної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Як зазначалось вище, за результатами розгляду справи № 914/556/18, суд апеляційної інстанції залишив без змін рішення Господарського суду Львівської області від 09.12.2021, яким відмовлено у задоволенні позову ПАТ «Львівобленерго».
На підтвердження понесення відповідачем витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції до матеріалів справи долучено наступні копії документів: договору № 24/01 від 24.01.2022 про надання правничої допомоги; додаткової угоди № 1 від 31.01.2022 до договору № 24/01 від 24.01.2022 про надання правничої допомоги; детального опису виконаних робіт (надання послуг) по справі № 914/556/18; акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 07.02.2022; платіжного доручення від 07.02.2022; ордера серії АС № 1034842 від 02.02.2022; свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Матеріалами судової справи № 914/556/18 підтверджується, що відзив на апеляційну скаргу склав представник ТзОВ «Вест Ойл Груп» - адвокат Н.В. Стецик та та заяву про розподіл судових витрат склав адвокат Н.В. Стецик.
З огляду на те, що рішенням Господарського суду Львівської області від 09.12.2021 у справі № 914/556/18, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, відмовлено у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», враховуючи всіх аспекти і складність цієї справи, складання відзиву на апеляційну скаргу адвокатом Стецик Н.В., з врахуванням заяви про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відсутність заперечень скаржника - ПАТ «Львівобленерго» щодо поданої відповідачем заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, судова колегія вважає справедливим та співрозмірним розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн.
З врахуванням вищеописаних положень Господарського процесуального кодексу України та досліджених судом матеріалів даної справи, заява представника відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню.
Судові витрати
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись, ст. ст. 8, 86, 123, 126, 129, 236, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» вих.№119-07.-22 від 04.01.2022 (вх. суду від 17.01.2022 №01- 05/219/22) - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 09.12.2021 у справі №914/556/18 - залишити без змін.
3. Судовий збір за подання апеляційної скарги - покласти на скаржника.
4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» (79026, м. Львів, вул. Козельницька,3, ЄДРПОУ 00131587) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп» (43010, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кременецька, будинок, 38, ЄДРПОУ 34524327) - 8 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
5. Справу повернути в господарський суд Львівської області.
6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст. ст. 286 - 289 ГПК України.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя Т.Б. Бонк
Суддя І.Б. Малех
Суддя Г.Г. Якімець