Справа № 357/4692/22
2/357/2175/22
Категорія 68
іменем України
29 липня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Орєхова О.І.,
за участі секретаря - Сокур О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
У червні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на наступні обставини.
11 жовтня 2019 року, вона, ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_1 , виданий Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 1397.
Від шлюбу дітей не мають.
З відповідачем вони втратили почуття любові і поваги один до одного, стосунки між сторонами зіпсувались, зникло взаєморозуміння і взаємоповага, проживають окремо, спільне господарство не ведуть, відсутнє бажання відновлювати сімейні стосунки, а така атмосфера в сім'ї суперечить її інтересам.
Через воєнні дії, які ведуться на території України, позивач була змушена переїхати в безпечні райони країни. Зараз проживає в м. Борислав, Дрогобицького району, Львівської області, де зареєстрована як внутрішньо переміщена особа.
На примирення не погоджується.
Просила суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , який зареєстрований 11 жовтня 2019 року Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 1397 (а.с. 1).
Ухвалою судді від 07 липня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у зазначеній справі. Розгляд справи у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України вирішено провести в порядку спрощеного позовного провадженням з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 17-18).
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, разом із позовною заявою, яка зареєстрована 16.06.2022 року за вх. № 18929, надала заяву, в якій просила справу за її позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу розглядати у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с. 2).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав заяву, отримана судом 29.07.2022 року за вх. № 25358, в якій просив справу за позовом ОСОБА_1 до нього про розірвання шлюбу розглядати за його відсутності. Позов визнає в повному обсязі, не заперечує проти розірвання шлюбу (а.с. 21).
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Встановлено, що 11 жовтня 2019 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, про що 11 числа жовтня місяця 2019 року складено відповідний актовий запис за № 1397, де прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка та дружини - ОСОБА_5 , що підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_1 , виданого 11 жовтня 2019 року Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області (а.с. 5).
Від даного шлюбу сторони дітей не мають.
Встановлено, що спільне життя у подружжя не склалося, сім'я фактично розпалася, шлюб існує формально. Подружжя втратило почуття любові та поваги один до одного. Збереження сім'ї неможливе та суперечить інтересам позивача. Спільне господарство не ведеться. Подружжя проживає окремо один від одного.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 1 СК України, завданням Сімейного кодексу України є зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб.
Відповідно до ч. 2 п. 3 ст. 1 цього Кодексу, завданням Сімейного кодексу України є побудова сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки.
Згідно ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу, та під час його розірвання.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Частиною 2 статті 110 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини.
Відповідно до ст. 111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Частина 2 ст. 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Оскільки позивач в судове засідання не з'явилась, в позовній заяві та заяві про розгляд справи без її участі не ставила питання про те, яке їй залишити прізвище після розірвання шлюбу, тому суд вважає за необхідне залишити позивачу шлюбне прізвище.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
З наявної в матеріалах справи заяви відповідача ОСОБА_2 вбачається, що останній визнає позов позивача в повному обсязі та на примирення не погоджується.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Частиною 4 статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Оскільки, спільне життя у подружжя не склалось, шлюб існує формально, подружжя не пов'язано спільним побутом, проживають окремо один від одного, наполягали на розірванні шлюбу та відповідачем визнано позов позивача, суд приходить до висновку, що родина фактично розпалась та її поновлення неможливе, у зв'язку з чим, шлюб необхідно розірвати.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із п. 1 ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на - відповідача.
Звертаючись до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу, позивач не зверталась з вимогою про стягнення з відповідача сплаченого нею судового збору.
А тому, суд вважає за можливим віднести понесені судові витрати у сумі 992,40 гривень, які документально підтверджуються наявною в матеріалах справи квитанцією (а.с. 6) за рахунок позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 3, 56, 105, 110-112, 113, 115 Сімейного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 19, 82, 133, 141, 206, 211, 265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб зареєстрований 11 жовтня 2019 року Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 1397 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити позивачу шлюбне прізвище - ОСОБА_5 .
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , паспорт № НОМЕР_3 );
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 , паспорт, серії НОМЕР_5 ).
Повне судове рішення складено 29 липня 2022 року.
Рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
СуддяО. І. Орєхов