Справа № 761/28266/21
Провадження № 2/761/5010/2022
10 березня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді - Притули Н.Г.
при секретарі: Бондар О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрпошта» про відшкодування моральної шкоди, -
05 серпня 2021 року до суду надійшла зазначена позовна заява.
В позовних вимогах позивач просить: стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 7 000,00 грн.
Вимоги обгрунтовані тим, що 23.11.2020 року позивачу повернувся конверт який вона направляла до Управління патрульної поліції в Одеській області. Як зазначає позивач, конверт був пошкоджений, що свідчить про ознайомлення з його вмістом, що є порушенням статті 31 Конституції України.
Сторони в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи. Позивач звернулась до суду із заявою про слухання справи в її відсутність. Уповноважений представник відповідача не повідомив про причини неявки в судове засідання.
А тому у відповідності до положень статті 223 ЦПК України суд ухвалив про подальше слухання справи у відсутність сторін.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані суду докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 06.11.2020 року від свого імені направила лист до НПУ ДПП Управління патрульної поліції в Одеській області.
Факт відправлення листа та сплати послуг підтверджується копією квитанції від 06.11.2020 року.
Однак лист 18.11.2020 року повернувся відправнику, як вбачається з відомостей вказаних у ф.20, причиною повернення є «Адресат відсутній за вказаною адресою».
23.11.2020 року позивач отримала вказаний лист під розписку.
Як зазначила позивач в позовній заяві, конверт повернувся в пошкодженому стані, що свідчить про те, що з його вмістом ознайомлювались сторонні особи.
А тому у зв'язку з тим, що було порушено таємницю листування, позивач просить стягнути з відповідач на свою користь моральну шкоду. З приводу зазначеного варто зауважити наступне.
Стаття 31 Конституції України визначає, що кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.
Закон України «Про поштовий зв'язок» (далі - Закон) визначає правові, соціально-економічні та організаційні основи діяльності у сфері надання послуг поштового зв'язку, а також регулює відносини між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, операторами поштового зв'язку і користувачами їх послуг.
В той же час, стаття 6 вказаного Закону визначає, що таємниця поштових відправлень, у тому числі листування та іншої письмової кореспонденції, електронних повідомлень, що пересилаються (передаються) засобами зв'язку, гарантується Конституцією та законодавством України.
Оператори вживають організаційно-технічних заходів щодо захисту інформації згідно із законодавством України.
Виїмка та огляд письмової кореспонденції, вкладень в інших поштових відправленнях, одержання будь-яких довідок щодо них заборонено, крім випадків, визначених законом.
Частина 5 статті 14 Закону, передбачає, що у разі виявлення дефектів поштового відправлення (розходження фактичної маси з масою, зазначеною у супровідних документах, пошкодження упаковки, печаток, обв'язок тощо) оператор у порядку, встановленому уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі зв'язку, зобов'язаний письмово оформити факт дефекту та вжити заходів до вручення даного поштового відправлення адресату або відправнику.
Частина 3 статті 16 Закону передбачає, що за втрату, недостачу або пошкодження вкладень поштових відправлень, недостачу грошових коштів, порушення контрольних строків доставки поштових відправлень та поштових переказів персонал оператора, з вини якого завдані збитки, несе відповідальність у порядку, передбаченому законодавством України.
Частина 2 статті 18 Закону визначає, що за невиконання чи неналежне виконання послуг з пересилання внутрішніх поштових відправлень, доручень користувачів щодо поштових переказів оператори несуть таку матеріальну відповідальність перед користувачами:
за повну втрату реєстрованих поштових відправлень (рекомендованого листа, бандеролі, поштової картки, повідомлення про вручення поштового відправлення), посилок та прямих контейнерів без оголошеної цінності - відшкодування вартості послуг поштового зв'язку та штраф у розмірі 100 відсотків вартості цих послуг;
за часткову втрату (пошкодження) вкладення посилки без оголошеної цінності - відшкодування його вартості пропорційно масі втраченої або пошкодженої частини вкладення шляхом ділення розміру тарифу за пересилання на чисту масу вкладення та штраф у розмірі 100 відсотків вартості послуг поштового зв'язку;
за повну втрату (пошкодження) вкладення посилки з оголошеною цінністю, листа або бандеролі з оголошеною цінністю - відшкодування в розмірі суми оголошеної цінності поштового відправлення, вартості послуг поштового зв'язку та штраф у розмірі 25 відсотків вартості цих послуг;
за часткову втрату (пошкодження) вкладення посилки з оголошеною цінністю, листа або бандеролі з оголошеною цінністю з описом вкладення - повернення (відшкодування) вартості вкладення або його пошкодженої частини згідно з описом, вартості послуг поштового зв'язку та штраф у розмірі 25 відсотків вартості цих послуг. Якщо пошкоджене вкладення може бути використане, сума відшкодування зменшується за домовленістю з відправником або адресатом. У разі відмови відправника або адресата від одержання частково пошкодженого вкладення воно реалізується оператором. У разі незазначення в описі вартості вкладених предметів або пересилання без опису розмір відшкодування визначається пропорційно масі втраченої або пошкодженої частини вкладення незалежно від її фактичної вартості, але не більше оголошеної цінності посилки, листа або бандеролі. В цьому випадку вартість одиниці маси визначається шляхом ділення суми оголошеної цінності на чисту масу вкладення.
В той же час ч.6 ст. 18 Закону передбачає, що оператор не несе матеріальної відповідальності за поштові відправлення, якщо:
поштове відправлення на підставі закону підлягає вилученню, конфіскації або знищенню;
втрата або пошкодження вкладення поштового відправлення сталися внаслідок дії непереборної сили (землетрус, ураган, повінь тощо);
нестача або пошкодження вкладення поштового відправлення сталися внаслідок порушення відправником встановлених законодавством України правил щодо обмежень у пересиланні предметів та речей;
поштове відправлення (поштовий переказ) видано (виплачено) адресату під розписку про одержання.
Пункт 103 Правил надання послуг поштового зв'язку, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 (далі - Правила) передбачають, що у разі виявлення пошкодження упаковок простих і рекомендованих поштових відправлень працівниками поштового зв'язку вживаються необхідні заходи для їх усунення, при цьому на поштовому відправленні робиться позначка "Надійшло у пошкодженому вигляді", яка засвідчується підписом працівника поштового зв'язку, і проставляється відбиток календарного штемпеля.
Як передбачено п. 121 Правил, відправник також має право:
відмовитися від одержання поверненого на його ім'я поштового відправлення, вкладення якого частково або повністю пошкоджене, з відшкодуванням його повної вартості.
23.11.2020 року у відділенні поштового зв'язку с.Стасі АТ «Укрпошта» був складений акт, який підписаний начальником ВПЗ та листоношами про те, що при врученні рекомендованого листа за №3854110253079 ОСОБА_1 котрого ВПЗ Одеса 65114 повернуло адресатові (з причини відсутності адресата за вказаною адресою відповідно до довідки ф.20 від 18.11.2020 року) було виявлено недолік, а саме: пошкодження листа з розрізом боку, скріпленого чотирма скобами від степлеру.
В той же час судом встановлено, що позивач отримала лист, не відмовилась від нього.
Позивач неодноразово зверталась із скаргами на дії працівників відділення поштового зв'язку м.Одеси 65114.
Так листом від 12.04.2021 року Генеральний директор АТ «Укрпошта» повідомив позивача що для відшкодування за пошкоджене рекомендоване відправлення вони просили вказати реквізити для перерахунку відшкодування, заповнивши заяву в додатку. Заповнену заяву позивач може передати в зручний для неї спосіб: надіслати на електронну пошту відповідача або залишити у найближчому відділенні поштового зв'язку.
Позивач не надала суду доказів чи надавала вона свої реквізити для перерахунку відшкодування.
З відповідей, які надавались на скарги позивача вбачається, що при доставці листа до адресата - Управління патрульної поліції в Одеській області (вул.Академіка Корольова, буд.5 м.Одеса, 65114) він був вручений 11.11.2020 року на підставі доручення УПП уповноваженій Максименко К.Л. під підпис. Під час вручення лист не мав доступу до вкладення. Під час доставки кореспонденції 18.11.2020 року в канцелярію ЦПП працівники канцелярії повернули листоноші даний лист, що був скріплений степлером, та повідомили, що ними відкритий лист, але вкладення не відноситься до їхньої структури, тому лист повернули відправнику. При поверненні даного листа працівники ВПЗ №114 м.Одеса помилково на довідці ф.20 зазначили причину повернення «Адресат відсутній за вказаною адресою».
Як вбачається частина 2 статті 18 Закону України «Про поштовий зв'язок» має вичерпний перелік підстав відповідальності оператора поштового зв'язку та не передбачено відповідальність за пошкодження конверту внутрішнього листа (в межах України).
Крім того, позивач не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження порушення її конституційного права на таємницю листування з боку відповідача чи інших осіб.
Частина 5 статті 18 Закону визначає, що у разі незгоди користувача з визначеним цією статтею розміром відшкодування питання про відшкодування завданих йому фактичних збитків, моральної шкоди, втраченої вигоди через неналежне виконання операторами своїх зобов'язань, а також інші спори між користувачами та операторами розглядаються у судовому порядку.
Згідно із ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Крім того, у відповідності до положень ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Так, відповідно до роз'яснень викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди" під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно з ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
При з'ясуванні питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд повинен з'ясувати чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.
Позивач не надала суду доказів порушення її прав відповідачем, не надано доказів моральних страждань та спричинення моральної шкоди, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи предмет та підстави позову, заявлені вимоги, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.77-81, 264, 265, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
В позові ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрпошта» про відшкодування моральної шкоди - відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Н.Г. Притула