29 липня 2022 року справа №320/3104/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною та скасування відмови та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову у перерахунку пенсійного забезпечення по втраті годувальника ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок пенсійного забезпечення по втраті годувальника ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на підставі експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України про встановлення причинного зв'язку між смертю ОСОБА_2 та ліквідаційною комісією наслідків аварії на ЧАЕС від 03.03.1995 №288.
В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначає, що вона є особою з інвалідністю 3 групи та після смерті її батька внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, їй було призначено пенсію по втраті годувальника відповідно до положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796).
Однак, з 01.11.2021 позивачку було переведено на пенсію по втраті годувальника відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) з посиланням на те, що в матеріалах пенсійної справи відсутня довідка МСЕК про інвалідність батька позивачки, пов'язаної з наслідками аварії на ЧАЕС, та посвідчення постраждалого від наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії.
Позивачка вважає такі дії органу Пенсійного фонду України протиправними та стверджує, що причинний зв'язок між смертю її батька та захворюванням, спричиненим наслідками аварії на ЧАЕС, підтверджується експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України, а наявність інвалідності - відповідним витягом з акта огляду МСЕК.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2022 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та витребувано від відповідача докази по справі.
Відповідач проти позову заперечував та пояснив, що позивачка до 01.11.2021 дійсно отримувала пенсію по втраті годувальника відповідно до норм Закону №796, однак при перегляді пенсійної справи була встановлена відсутність довідки МСЕК про інвалідність батька позивачки, пов'язаної з наслідками аварії на ЧАЕС, та посвідчення постраждалого 1 категорії від наслідків аварії на ЧАЕС, натомість наявна довідка МСЕК про інвалідність, спричинену загальним захворюванням, та посвідчення постраждалого 2 категорії. Вказані обставини стали підставою для проведення розрахунку пенсії позивачки по втраті годувальника відповідно до Закону №1058.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_1 .
Позивачка є особою з інвалідністю 3 групи з дитинства, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 .
Позивачка є донькою ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної ради по встановленню причинного зв'язку захворювань та інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та їх професійного характеру від 03.03.1995 №288.
Батько позивачки, ОСОБА_3 , був особою з інвалідністю 3 групи внаслідок загального захворювання, про що свідчить витяг з акта огляду МСЕК від 14.12.1994 серії 2-18 АЖ №145804.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами по суті, після смерті батька позивачці було призначено пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону №796, яку вона отримувала до 01.11.2021.
01.11.2021 пенсію позивачки по втраті годувальника було перераховано відповідно до Закону №1058, оскільки, як вбачається з листа Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 16.12.2021 №13747-23312/Я-02/8-1000/21, при перегляді пенсійної справи була встановлена відсутність довідки МСЕК про інвалідність батька позивачки, пов'язаної з наслідками аварії на ЧАЕС, та посвідчення постраждалого 1 категорії від наслідків аварії на ЧАЕС.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивачка звернулася до суду з позовом у цій справі, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до положень статті 13 Закону №796 (в редакції станом на момент призначення позивачки пенсії по втраті годувальника) держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за, зокрема, втрату годувальника, якщо його смерть пов'язана з Чорнобильською катастрофою.
Згідно з положеннями статті 54 Закону №796 пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв' язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до положень статті 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції станом на момент призначення позивачки пенсії по втраті годувальника) право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (стаття 38). При цьому дітям пенсії призначаються незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, діти, брати, сестри й онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років, при цьому брати, сестри й онуки - за умови, якщо вони не мають працездатних батьків.
Згідно з положеннями статті 36 Закону №796 в чинній редакції пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.
Суд зазначає, що станом на момент виникнення у позивачки права на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідна пенсія призначалася за умови зв'язку смерті годувальника з Чорнобильською катастрофою.
Як було вказано вище, такий зв'язок підтверджується експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної ради по встановленню причинного зв'язку захворювань та інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та їх професійного характеру від 03.03.1995 №288.
Заперечуючи проти позову, відповідач стверджує, що висновок про відсутність у позивачки права на отримання пенсії по втраті годувальника за Законом №796 був зроблений на підставі встановленого під час перевірки матеріалів пенсійної справи факту відсутності довідки МСЕК про інвалідність батька позивачки, пов'язаної з наслідками аварії на ЧАЕС, та посвідчення постраждалого 1 категорії від наслідків аварії на ЧАЕС.
При цьому відповідач стверджує, що для призначення пенсії по втраті годувальника позивачка має надати документи, які підтверджують участь годувальника у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також експертний висновок із встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Натомість нормативне обґрунтування такої позиції відповідачем не наведено.
Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на яку посилається відповідач у відзиві на позовну заяву, по-перше, таких вимог не містить, а по-друге, набрала чинності 01.01.2012, тобто після виникнення у позивачки права на призначення пенсії по втраті годувальника.
Суд зазначає, що вимога про додання до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника такого документа померлого годувальника як «експертний висновок про встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв'язку з втратою годувальника)» міститься в п.п.10 п.2.3 Розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1.
Однак, вказана постанова набрала законної сили 07.01.2006, тобто вже після призначення позивачки пенсії по втраті годувальника, внаслідок чого не може бути підставою для вимоги про надання додаткових документів для підтвердження вже реалізованого права. Крім того, експертний висновок, про який йдеться у вказаній нормі, вже був наявний в пенсійній справі позивачки, який підтверджує, що смерть її батька настала саме внаслідок захворювання, спричиненого роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Під час розгляду цієї справи відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження правомірності вчинення ним оспорюваних дій у вигляді здійсненого перерахунку пенсії позивачки по втраті годувальника відповідно до норм Закону №1058 замість Закону №796, що свідчить про правомірність вимог позивачки.
За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо здійснення з 01.11.2021 перерахунку пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» замість норм Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Крім того, захист порушених прав позивачки також потребує зобов'язання відповідача вчинити дії по приведенню правовідносин у той стан, який існував до порушення.
Внаслідок цього суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 01.11.2021 перерахунок пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та виплатити пенсію, з урахуванням раніше виплачених сум.
Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо здійснення з 01.11.2021 перерахунку пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» замість норм Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 01.11.2021 перерахунок пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та виплатити пенсію, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Дудін С.О.