вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"27" липня 2022 р. м. Київ Справа № 911/227/22
Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О.
за участю секретаря Гарбуз Л.В.
розглянувши заяву б/н від 18.07.2022 (вх. № суду 8827/22 від 18.07.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю «Шерп» про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати у справі № 911/227/22
за позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Уніка”,
м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Шерп”, м. Вишневе
Києво- Святошинського району Київської області
про стягнення 1 361 384,41 грн.
Представники:
від позивача: Комиса С.В., адвокат, ордер серії АР № 1089264 від 25.05.2022;
від відповідача: не з'явився.
Рішенням господарського суду Київської області від 13.07.2022 у справі № 911/227/22 відмовлено Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Уніка» в задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шерп» про стягнення 1 361 384,41 грн.
Разом з цим, в судовому засіданні 13.07.2022 до судових дебатів у справі представником відповідача на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, заявлено про вирішення судом питання розподілу судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою, після ухвалення рішення у справі № 911/227/22, на підставі доказів щодо розміру судових витрат, понесених відповідачем, які будуть надані у встановлений законодавством строк.
Згідно з приписами ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
18.07.2022 через канцелярію господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Шерп» надійшла заява б/н від 18.07.2022 (вх. № суду 8827/22) про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати.
В обґрунтування своєї заяви відповідач, посилаючись на те, що в ході розгляду справи № 911/227/22 з метою захисту інтересів та отримання правової допомоги, звертався до адвоката, на підтвердження чого надав суду відповідні докази, а саме: Договір № 5-07/12/20 від 07.12.2020, Додаткову угоду № 1 від 08.02.2022 до Договору № 5-07/12/20 від 08.02.2022, платіжне доручення № 272 від 11.02.2022, Договір про надання професійної правничої допомоги № 02/05/2022/ГС від 17.05.2022, Додаток № 1 від 01.06.2022 до Договору № 02/05/2022/ГС, рахунок № 02/05/2022/ГС/01 від 01.06.2022, Акт прийому-передачі наданих послуг № 02/05/2022/ГС/01 від 03.06.2022, платіжне доручення № 867 від 05.06.2022, розрахунок обсягу наданих послуг, станом на 03.06.2022, розрахунок № 02/05/2022/ГС/02 від 14.07.2022, Акт прийому-передачі послуг № 02/05/2022/ГС/02 від 14.07.2022, платіжне доручення № 1080 від 15.07.2022, розрахунок обсягу наданих послуг станом на 13.07.2022.
Як зазначено у ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 2 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України).
Ухвалою господарського суду Київської області від 19.07.2022 заяву б/н від 18.07.2022 (вх. № 8827/22 від 18.07.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю «Шерп» призначено до розгляду в судовому засіданні на 27.07.2022.
Представник заявника в судове засідання 27.07.2022 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Присутній в судовому засіданні представник позивача просив суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з ПрАТ «Страхова компанія «Уніка», та надав через електронну пошту суду відповідну заяву № 31825-2 від 26.07.2022. Так, позивач вказує на те, що подані в доказ понесення витрат на оплату послуг адвоката, заявником додані неналежні докази, зокрема, Договір № 5-07/12/20 від 07.12.2020 та додаткова угода до нього, які не підписані зі сторони адвоката.
Розглянувши в судовому засіданні 27.07.2022 заяву б/н від 18.07.2022 (вх. № суду 8827/22 від 18.07.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю «Шерп» про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати у справі № 911/227/22, дослідивши зібрані у справі докази, суд
встановив:
Як вбачається із наданого суду Договору № 5-07/12/20 від 07.12.2020 про надання правової допомоги (Договір від 07.12.2020), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шерп» (клієнт, замовник) та Адвокатом Поліщуком Сергієм Васильовичем (адвокат, виконавець), адвокат взяв на себе обов'язок по наданню правової допомоги, що полягає у всіх видах правової допомоги в тому числі у кримінальних, цивільних, адміністративних та господарських справ, за дорученням клієнта (п. 1.1 договору).
Правова допомога, що є предметом цього договору, надається клієнту на підставі наданих ним первинних даних, документів та інформації, необхідних виконавцю для виконання доручення (п. 1.2 договору).
Адвокат надає всі види правової допомоги, за дорученням клієнта (п. 2.2 договору).
За надану правову допомогу клієнт сплачує адату гонорар в розмірі та на умовах, визначених договором (п. 3.1 договору).
До робочого часу адвоката належить весь час, який він витрачав, для виконання доручення за договором (п. 3.5 договору).
Підставою сплати гонорару є цей договір, додаток та/або рахунок, який адвокат надає клієнту (п. 3.6 договору).
Додатковою угодою № 1 від 08.02.2022 до Договору № 5-07/12/20 від 07.12.2020 визначено, що клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання щодо здійснення представництва інтересів клієнта в господарських судах як відповідача у справі за позовом ПАТ «Страхова компанія «Уніка» до ТОВ «Шерп» про стягнення страхового відшкодування. Сторони погодили, що вартість послуг виконавця за цією додатковою угодою становить 25 000,00 грн. (п.п. 1, 2 додаткової угоди).
Згідно з платіжним дорученням № 272 від 11.02.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «Шерп» було перераховано на рахунок адвоката Поліщука Сергія Васильовича 25 000,00 грн., з призначенням платежу: «оплата згідно рахунку 1-02/22 11.02.22
Поруч з цим, в матеріалах справи наявний Договір про надання професійної правничої допомоги № 02/05/2022/ГС від 17.05.2022 (Договір від 17.05.2022), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шерп» (клієнт) та Мусієнко Володимиром Івановичем (адвокат) за умовами п. 1 якого адвокат зобов'язується за дорученням клієнта (який зобов'язується оплатити надання професійної правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору) надати професійну правничу допомогу із захисту прав і законних інтересів клієнта в тому числі але не виключно, в господарському суд Київської області, Північному апеляційному господарському суді, Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду та будь-яких інших судових, державних та правоохоронних органах, органах Державної виконавчої служби по справі за участю клієнта, а саме у справі № 911/227/22 за позовом ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» до ТОВ «Шерп» про стягнення 1 361 384,41 грн.
У пункті 2 Договору від 17.05.2022 погоджений перелік правової допомоги, яку адвокат зобов'язується надавати клієнту, проте який не є виключним.
Умовами п. 4 Договору від 17.05.2022 погоджено, що за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої допомоги клієнту за цим договором, клієнт оплачує адвокату виключно в безготівковому порядку винагороду (гонорар), розмір та порядок оплати якого визначається сторонами.
Підтвердженням фактичного надання послуг професійної правничої допомоги є Акт прийому-передачі наданих послуг, до якого додається детальний опис послуг, наданих адвокатом. Акт підписується сторонами та скріплюється печатками (п. 5 Договору від 17.05.2022).
01.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шерп» (клієнт) та Мусієнко Володимиром Івановичем (адвокат) підписаний Додаток № 1 до Договору про надання професійної правничої допомоги № 02/05/2022/ГС від 17.05.2022, за якими між сторонами було погоджено, що з урахуванням складності справи, кваліфікації та досвіду адвоката, фінансового стану клієнта та істотних обставин, сторони визначили та погодили, що розмір винагороди (гонорару) адвоката за договором обчислюється в порядку погодинної оплати та складає 3 000,00 грн. за одну годину роботи адвоката.
Згідно з рахунком № 02/05/2022/ГС/01 від 01.06.2022 адвокатом Мусієнко В.І. були надані послуги, зокрема:
проведення юридичного аналізу документів, що стосуються правовідносин судового спору, вивчення актуальної судової практики та розробка правової позиції по справі № 911/227/22 (31.05.2021) - 2,5 год.;
підготовка проекту письмових заперечень на відповідь на відзив по справі № 911/227/22 (01.06.2022, 03.06.2022) - 3,5 год.;
Згідно з рахунком № 02/05/2022/ГС/02 від 14.07.2022 адвокатом Мусієнко В.І. були надані послуги, зокрема:
участь в судовому засіданні господарського суду Київської області по справі № 911/227/22 (08.06.2021) - 1,0 год.;
участь в судовому засіданні господарського суду Київської області по справі № 911/227/22 (29.06.2021) - 1,0 год.;
участь в судовому засіданні господарського суду Київської області по справі № 911/227/22 (13.07.2021) - 1,0 год.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шерп» (клієнт) та Мусієнко Володимиром Івановичем (адвокат) підписаний Акт прийому-передачі наданих послуг № 02/05/2022/ГС/01 від 03.06.2022 до Договору про надання професійної правничої допомоги № 02/05/2022/ГС від 17.05.2022, за яким сторони підтвердили що відповідно до умов Договору від 17.05.2022, Додатку № 1 до нього та рахунку до вказаного договору, адвокат надав, а клієнт прийняв правові послуги на загальну суму 18 000,00 грн.
Згідно з платіжним дорученням № 867 від 05.06.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «Шерп» було перераховано на рахунок адвоката Мусієнка Володимира Івановича 18 000,00 грн.
З розрахунку обсягу наданих послуг, зробленого станом на 03.06.2022 вбачається включення витрат на професійну правничу допомогу адвоката Поліщука С.В. (15.02.2022) в сумі 25 000,00 грн.
Крім того, з розрахунку обсягу наданих послуг, зробленого станом на 03.06.2022 вбачаються витрати на професійну правничу допомогу адвоката Мусієнка В.І., зокрема:
проведення юридичного аналізу документів, що стосуються правовідносин судового спору, вивчення актуальної судової практики та розробка правової позиції по справі № 911/227/22 (31.05.2021) - 2,5 год.;
підготовка проекту письмових заперечень на відповідь на відзив по справі № 911/227/22 (01.06.2022, 03.06.2022) - 3,5 год.;
Поруч з цим, з розрахунку обсягу наданих послуг, зробленого станом на 13.07.2022 вбачаються витрати на професійну правничу допомогу адвоката Мусієнка В.І., зокрема:
участь в судовому засіданні господарського суду Київської області по справі № 911/227/22 (08.06.2021) - 1,0 год.;
участь в судовому засіданні господарського суду Київської області по справі № 911/227/22 (29.06.2021) - 1,0 год.;
участь в судовому засіданні господарського суду Київської області по справі № 911/227/22 (13.07.2021) - 1,0 год.;
Так, статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За приписами ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частинною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 «Послуги. Загальні положення» підрозділу 1 розділу III Книги п'ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Разом з цим, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Разом з цим, як вказано у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
З урахуванням наведеного не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.
Як вже було зазначено та вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката відповідачем були надані Договір № 5-07/12/20 від 07.12.2020, Додаткову угоду № 1 від 08.02.2022 до Договору № 5-07/12/20 від 08.02.2022, платіжне доручення № 272 від 11.02.2022, Договір про надання професійної правничої допомоги № 02/05/2022/ГС від 17.05.2022, Додаток № 1 від 01.06.2022 до Договору № 02/05/2022/ГС, рахунок № 02/05/2022/ГС/01 від 01.06.2022, Акт прийому-передачі наданих послуг № 02/05/2022/ГС/01 від 03.06.2022, платіжне доручення № 867 від 05.06.2022, розрахунок обсягу гаданих послуг, станом на 03.06.2022, розрахунок № 02/05/2022/ГС/02 від 14.07.2022, Акт прийому-передачі послуг № 02/05/2022/ГС/02 від 14.07.2022, платіжне доручення № 1080 від 15.07.2022.
Разом з цим, суд при дослідженні наданих доказів, зокрема, Договору № 5-07/12/20 від 07.12.2020 та Додаткової угоди № 1 від 08.02.2022 до Договору № 5-07/12/20 від 08.02.2022 має зазначити наступне.
За приписами частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно з частиною першою статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник
Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи (ч. 1 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ч. 3, 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Частиною 3 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Приписами ст. 237 ЦК України визначається поняття та підстави представництва, відповідно до ч.ч 1, 3 якої представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Представник від імені особи, яку він представляє, здійснює тільки певні юридичні дії внаслідок повноваження. Наявність у представника повноважень є обов'язковою умовою будь - якого представництва.
Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій (ч. 4 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Таким чином, надаючи право адвокату здійснювати представництво та захист своїх інтересів клієнт обумовлює обсяг наданих адвокату повноважень, який визначається змістом довіреності або відповідним договором на надання правової допомоги.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Наразі судом встановлено, що Договір № 5-07/12/20 від 07.12.2020 та Додаткова угода № 1 від 08.02.2022 до Договору № 5-07/12/20 від 08.02.2022 не підписані зі сторони адвоката Поліщука С.В., а отже такі не можуть бути прийняті судом до уваги, в якості належного доказу понесення витрат на послуги адвоката.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На протилежне, відповідачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Поліщуком С.В. в розмірі 25 000,00 грн. не надано підписаних, ані актів прийому-передачі послуг, ані розрахунків витрат чи інших документів, що підтверджують обсяг чи вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Платіжне доручення № 272 від 11.02.2022 сплату відповідачем адвокату Поліщуку С.В. 25 000,00 грн. не підтверджує оплату послуг адвоката саме за Договором № 5-07/12/20 від 07.12.2020, оскільки в призначенні платежу не містить посилання на договір, а зазначено рахунок, який до суду не надано.
Також, суд щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу про участь адвоката Мусієнко В.І. в судових засіданнях: 08.06.2021 - 1,0 год.; 29.06.2021 - 1,0 год.; 13.07.2021 - 1,0 год. має зазначити наступне.
Як вбачається із доданих відповідачем доказів, ним були понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 52 000,00 грн., з них 9 000,00 грн. участь адвоката в вищезазначених судових засіданнях, на що адвокат витратив 3 години.
Як зазначено у Додатку № 1 від 01.06.2022 до Договору про надання професійної правничої допомоги № 02/05/2022/ГС від 17.05.2022, з урахуванням складності справи, кваліфікації та досвіду адвоката, фінансового стану клієнта та істотних обставин, сторони визначили та погодили, що розмір винагороди (гонорару) адвоката за договором обчислюється в порядку погодинної оплати та складає 3 000,00 грн. за одну годину роботи адвоката.
Проте, витрати у сумі 9 000, 00 грн. не відповідають критерію «реальності» цих витрат, адже визначені судові засідання у господарському суді Київської області у справі № 911/227/22 тривали не 3 години, а 1 год. 28 хв., що підтверджується протоколами судових засідань у справі № 911/227/22 від 08.06.2022, 29.06.2022, 13.07.2022.
при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовував Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 28); у рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір; заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015).
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, відповідно до ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18.
Розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (постанова Верховного Суду від 08.04.2021 у справі № 922/2321/20).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Зважаючи на викладене вище та приймаючи до уваги те, що заявлені відповідачем витрати в сумі 52 000,00 грн. суперечить принципу розподілу таких витрат, суд відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю «Шерп» у відшкодуванні понесених ним витрат на професійну правничу допомогу частково в розмірі 29 600,00 грн., та відповідно не покладає таких витрат у цій частині на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка».
Зважаючи на викладене, заява б/н від 18.07.2022 (вх. № суду 8827/22 від 18.07.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю «Шерп» про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати у справі № 911/227/22, підлягає частковому задоволенню, а судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 22 400,00 грн. покладаються судом на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка».
Окрім того, розглянувши заперечення № 3182/5-2 від 26.07.2022 позивача, в яких останній просив суд зменшити розмір заявлених до стягнення витрат на оплату послуг адвоката, суд не приймає їх до уваги, оскільки заява відповідача б/н від 18.07.2022 (вх. № суду 8827/22 від 18.07.2022) була задоволена судом частково, а розмір первісної заявленої до стягнення суми був зменшений, у зв'язку з браком доказів, до 22 400,00 грн., що становить 43 % від первісного розміру заявлених витрат.
На підстави викладеного та керуючись ст. ст. 73-74, 86, 123, 126, 129, 130, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
вирішив:
1. Заяву б/н від 18.07.2022 (вх. № суду 8827/22 від 18.07.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю «Шерп» про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати у справі № 911/227/22 задовольнити частквово.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70, літ. А, код ЄДРПОУ 20033533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шерп» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 27-А, код ЄДРПОУ 39278015) 22 400 (двадцять дві тисяч чотириста) грн. 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ.
3. В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Додаткове рішення підписано - 29.07.2022.
Суддя О.О. Христенко