ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.07.2022Справа № 910/719/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК-Автоматизація"
про стягнення 316 560,00 грн.
Представники сторін:
від позивача: Васьків З.М., довіреність № 01/01/07-161/д від 04.02.2022;
від відповідача: не з'явився.
Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК-Автоматизація» про стягнення 316 560,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором про надання послуг та виконання робіт № 11/04/1057-Р від 08.09.2020, в частині виконання робіт в узгоджені сторонами строки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 21.02.2022.
31.01.2022 представником позивача подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
16.02.2022 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.
21.02.2022 представником позивача подано відповідь на відзив.
У судове засідання 21.02.2022 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.
За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання, яку занесено до протоколу судового засідання.
22.02.2022 представником відповідача подано клопотання про відкладення судового засідання.
27.04.2022 представником відповідача подано клопотання про відкладення судового засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2022 підготовче судове засідання призначено на 14.06.2022.
20.05.2022 представником відповідача подано клопотання про відкладення судового засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2022 підготовче судове засідання відкладено на 11.07.2022.
01.07.2022 представником позивача подано заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
07.07.2022 представником відповідача подано клопотання про відкладення судового засідання.
У судове засідання 11.07.2022 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.
Враховуючи, що судом під час підготовчого провадження, та зокрема, у підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, зв'язку з чим відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.07.2022.
13.07.2022 представником позивача подано заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
20.07.2022 представником відповідача подано клопотання про відкладення судового засідання.
У судове засідання 25.07.2022 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Суд, розглянувши у судовому засіданні 25.07.2022 клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, заслухавши пояснення представника позивача, відхилив його, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу
Частиною 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
При цьому, частиною 3 ст. 202 ГПК України унормовано, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:
1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;
2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;
3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;
4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач вчетверте не направляє свого представника у судове засідання.
При цьому, в ухвалах суду зазначалось про наявність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Суд приймає до уваги, що сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, розгляд справи відкладався).
З матеріалів справи вбачєаться, що відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву скористався.
За приписами ч. 4 ст. 165 ГПК України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
З урахуванням наведеного, неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.
При цьому, за приписами ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд приймає до уваги, що сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, розгляд справи під час підготовчого провадження неодноразово відкладався).
Проте, будь-яких посилань на можливість надання нових доказів по справі відповідачем у своєму клопотанні не наведено.
Водночас, судом враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Враховуючи вищенаведене, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 25.07.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
08 вересня 2020 року між Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» (далі - позивач, замовник) та Вінницькою філією Товариства з обмеженою відповдіальністю «КСК-Автоматизація» (далі - відповідач, виконавець) укладено Договір про надання послуг та виконання робіт №11/04/1057-р (далі - Договір), за умовами якого, виконавець перед замовником зобов'язується на свій ризик виконати послуги із «Облаштування автоматизованою системою обліку паливно-мастильних матеріалів ГСЛ НГВУ «Бориславнафтогаз» ПАТ «Укрнафта», перелік об'єктів, вартість та об'єми робіт визначені в Додатках до цього Договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги. Замовником по даному договору є структурна одиниця НГВУ «Бориславнафтогаз» ПАТ «Укрнафта».
Перелік, об'єми та строки виконання послуг та робіт, а також їх вартість за взаємною згодою сторін можуть коригуватися в процесі надання послуг шляхом оформлення сторонами додаткових угод до цього Договору (пункт 1.2 Договору).
Відповідно до пунктів 2.4.1, 2.4.3, 2.4.7, 2.4.8 та 2.4.10 Договору виконавець зобов'язаний якісно, своєчасно та у повному обсязі надавати замовнику послуги, передбачені цим Договором; повідомляти замовника не пізніше 1 (одного) робочого дня, а у разі вини замовника негайно, у письмовій формі про обставини, що ускладнюють виконання послуг якісно та своєчасно, що може призвести до збільшення термінів виконання послуг, в обумовлені цим Договором строки; оформляти належним чином та своєчасно надавати замовнику всі документи, передбачені цим Договором та/або чинним законодавством України; своєчасно та за власний рахунок усувати недоліки послуг та інформувати в установленому порядку замовника про хід виконання зобов'язань за Договором, обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для їх усунення.
Згідно з п. 3.1 Договору загальна вартість послуг по цьому Договору, складається з витрат виконавця на придбання майна для виконання послуг, передбачених цим Договором, вартості самих робіт, тощо, та становить 3 375 600,00 грн., в тому числі ПДВ - 562 600,00 грн.
У відповідності до п. 3.2 Договору ціни на послуги встановлюються відповідно до Додатків цього Договору.
За умовами п. 3.3 Договору оплата вартості послуг здійснюється після отримання замовником примірника належним чином підписаного сторонами оригіналу Договору у такому порядку:
- перша частина - «Проектні роботи», вартість яких складає 210 000, 00 грн. з ПДВ, оплата по факту виконаних робіт після підписання Акту виконаних робіт протягом 30 календарних днів.
- друга частина - виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт, вартість яких складає 3 165 600,00 грн. з ПДВ оплата здійснюється наступним чином: авансовий платіж складає 70 % від вартості матеріалів, обладнання, поставка після підписання Акту приймання проекту протягом 30 календарних днів, що необхідні для виконання робіт та включені до її загальної вартості та складає 1 615 320,00 грн. з ПДВ, решта, в сумі 1 550 280,00 грн. з ПДВ - по факту виконаних робіт після підписання Акту виконаних робіт протягом 30 календарних днів.
Вартість другої частини виконання робіт, може бути змінена, за погодженням сторін після затвердження «проектних робіт», в межах тієї суми, що зазначена в даному договору шляхом укладення сторонами додаткових угод до цього Договору.
Пунктом 3.6 Договору узгоджено, що вартість цього договору може бути зменшена, у разі виявлення невідповідності виконаних робіт, пред'явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення або заниження їх обсягів, або невірного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, за умови наявності підтверджуючої документації.
Відповідно до п. 4.1 Договору виконання послуг здійснюється згідно з Додатком № 1, який є невід'ємною частиною цього Договору. У Додатках відображається вид, обсяг послуг, строк їх виконання, а також гарантійний строк експлуатації результату цих послуг. Такі Додатки підписується уповноваженими представниками сторін.
Датою остаточного надання послуг виконавцем за цим Договором є дата підписання кінцевого Акту виконаних робіт/послуг, що підписується сторонами і за яким здійснюється остаточний розрахунок (п. 4.2 Договору).
У відповідності до п. 5.1 Договору фактом, що підтверджує передачу виконавцем та приймання замовником наданих у повному обсязі послуг за цим Договором, є підписання сторонами Акту виконаних робіт/послуг, який датується останнім днем надання послуг.
Акт складається виконавцем в двох оригінальних примірниках, які мають бути підписані, скріплені печаткою виконавцем та надані замовнику не пізніше 2 робочих днів з дати підписання.
У відповідності до п. 7.5 Договору при порушенні строків надання послуг виконавець на вимогу замовника сплачує йому штраф у розмірі 10 % від договірної ціни.
Згідно з п. 8.2 Договору сторона, виконанню зобов'язань за цим Договором якої перешкоджають обставини форс-мажору, повинна не пізніше 7 (семи) календарних днів повідомити іншу сторону про початок та припинення дії таких обставин на виконання обов'язків за цим Договором.
Пунктом 8.3 Договору узгоджено, що сторона, яка посилається на обставини форс-мажору, повинна довести наявність таких обставин. Належним доказом наявності таких обставин і їх тривалості є документи, видані Торгово-Промисловою палатою України (регіональною палатою), іншими відповідними органами чи організаціями в Україні, уповноважувати посвідчувати відповідні факти.
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє один рік, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором чи його розірвання (п. 12.1 Договору).
В Додатку №1 до Договору сторони погодили, що загальна вартість послуг, виконання робіт по цьому Договору становить 3 375 600,00 грн. Термін виконання робіт: 80 календарних днів з моменту підписання договору.
В Додатку №4 до Договору, сторони узгодили календарний план виконання робіт, згідно якого термін виконання:
- проектних робіт (перший етап): 45 днів з моменту підписання договору;
- монтажні роботи (другий етап) та пуско-налагоджувальні роботи (третій етап): 35 днів після підписання Акту приймання проекту.
29.04.2021 сторонами підписано Додаткову угоду №1 до Договору, згідно умов якої сторони погодили вартість облаштування автоматизованою системою обліку паливно-мастильних матеріалів ГСЛ НГВУ «Бориславнафтогаз» ПАТ «Укрнафта» у розмірі 3 165 600,00 грн.
Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 1 від 29.04.2021 до Договору сторони узгодили, що оплата здійснюється наступним чином:
- авансовий платіж на придбання сировини, матеріалів, що необхідні для виконання робіт та включені до їх загальної вартості складає 1 615 320,00 грн.;
- решта в сумі 1 550 280,00 грн. по факту виконаних робіт на основі акту виконаних робіт протягом 30 календарних днів після підписання.
Згідно п. 4 Додаткової угоди № 1 від 29.04.2021 до Договору сторони дійшли згоди в Додатку № 1 до Договору термін виконання робіт викласти в наступній редакції «Кінцевий строки виконання робіт 90 календарних днів з моменту оплати авансу».
На виконання умов Договору 23.04.2021 позивачем перераховано відповідачу аванс в розмірі 1 615 320,00 грн. згідно платіжного доручення № 904 від 23.04.2021.
24 листопада 2021 року сторонами складено Акт про готовність об'єкта до експлуатації.
Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що відповідач зобов'язаний був виконати роботи до 23.07.2021, натомість роботи згідно Договору виконані відповідачем - 24.11.2021, в зв'язку з чим, позивачем на підставі п. 7.5 Договору нараховано та заявлено до стягнення штраф в розмірі 316 560,00 грн.
Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву зазначає, що мав місце випадок (ч.1 ст. 617 ЦК України), а саме в серпні-вересні ЦМСМ не по внутрішнім об'єктивним причинам не проводив роботи з сертифікації. Також відповідач зазначає про затримку постачання відповідачеві обладнання його контрагентами; про непочату позивачем за виконані роботи по іншому Договору; що свідчить про порушення позивачем п. 2.2.3 Договору, згідно якого замовник зобов'язаний при необхідності прияти виконавцю у наданні послуг.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Дослідивши умови укладеного між сторонами Договору, зокрема і пункт 3.1 договору, який передбачає придбання виконавцем обладнання для надання послуг та самі роботи виконавця, надання послуг з розробки проекту та проведення пуско-налагоджувальних робіт, суд приходить до висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є змішаним договором, який містить елементи договору про надання послуг та договору підряду, а відтак правовідносини, що виникли між сторонами регулюються, в тому числі, параграфом 1 та 4 глави 61 та главою 62 ЦК України.
Згідно частин 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно частин 1, 2 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до п. 4.1 Договору виконання послуг здійснюється згідно з Додатком № 1, який є невід'ємною частиною цього Договору. У Додатках відображається вид, обсяг послуг, строк їх виконання, а також гарантійний строк експлуатації результату цих послуг. Такі Додатки підписується уповноваженими представниками сторін.
Згідно п. 4 Додаткової угоди № 1 від 29.04.2021 до Договору сторони дійшли згоди в Додатку № 1 до Договору термін виконання робіт викласти в наступній редакції «Кінцевий строки виконання робіт 90 календарних днів з моменту оплати авансу».
На виконання умов Договору 23.04.2021 позивачем перераховано відповідачу аванс в розмірі 1 615 320,00 грн. згідно платіжного доручення № 904 від 23.04.2021.
Статтею 253 Цивільного кодексу України внормовано, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Отже, строк рахується з наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.
Таким чином, судом встановлено, що кінцевим строком виконання відповідачем робіт обумовлених Договором є 22.07.2022 включно.
Втім, згідно наявного в матеріалах справи Акту виконаних робіт від 24.11.2021, що підписаний комісією представників сторін вбачається, що обумовлені Договором роботи були завершені відповідачем лише 24.11.2021.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач у відзиві визнає факт несвоєчасного виконання ним робіт, а відтак, обставина прострочення відповідачем терміну виконання робіт підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та є доведеною в силу ч. 1 ст. 75 ГПК України.
Разом з тим, відповідач вважає, що прострочення виконання договірних зобов'язань зумовлено причинами, на які він не міг вплинути, зокрема, відповідач вказує, що в даному випадку наявний випадок у розумінні ст. 617 ЦК України.
Відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Втім, суд відхиляє доводи відповідача в частині того, що має місце випадок. Так, на підтвердження випадку та причин неможливості виконання робіт у домовлений між сторонами строк, відповідач подає лист представника компанії «Satam SAS» (Франція), який складений російською мовою та датований 26.11.2021. З вказаного листа не можливо встановити яких договірних відносин він стосується; чи стосується зміст листа поставки обладнання необхідного для виконання зобов'язань за Договором, укладеним з позивачем, при цьому, згідно Листа вих. № 216/ВФ-21 від 15.07.2021, відповідач просить перенести кінцеві терміни виконання робіт у зв'язку з затримкою виробництва обладнання «Krohne» (Німеччина), на який позивач просив надати документи, видані Торгово-промисловою палатою України (регіональною палатою), однак відповідач відповідних документів не надав.
Посилання відповідача на неможливість проведення сертифікації ЦМСМ у серпні-вересні 2021 року, як випадку, судом відхиляються, оскільки по-перше така обставина мала місце в серпні-вересні 2021 року, в той час як строк виконання зобов'язань по Договору сплив 22.07.2021, а по-друге, жодних доказів в підтвердження наведеного, відповідачем до суду не надано.
Суд також відхиляє посилання відповідача як на підставу для затримки виконання взятих на себе зобов'язань, порушення позивачем зобов'язань за іншими Договорами, оскільки не входять до предмету спору та не стосуються виконання зобов'язань сторонами за Договором № 11/04/1057-Р від 08.09.2020.
Як унормовано частиною першої статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Суд оцінюючи обставини справи суд враховує, що відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Суд звертає увагу, що юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, а тому укладаючи спірний договір в період дії карантину, відповідач повинен був оцінити погоджений сторонами строк виконання зобов'язання з поставки товару та відповідно об'єктивно оцінити можливість виконання такого зобов'язання у вказаний строк.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У відповідності до п. 7.5 Договору при порушенні строків надання послуг виконавець на вимогу замовника сплачує йому штраф у розмірі 10 % від договірної ціни.
29.04.2021 сторонами підписано Додаткову угоду №1 до Договору, згідно умов якої сторони погодили вартість облаштування автоматизованою системою обліку паливно-мастильних матеріалів ГСЛ НГВУ «Бориславнафтогаз» ПАТ «Укрнафта» у розмірі 3 165 600,00 грн.
У зв'язку з вище встановленим, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення 10 % від загальної договірної ціни, що становить 316 560,00 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення суму штрафу.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК-Автоматизація" (02002, м. Київ вул. Є. Сверстюка, буд. 4; ідентифікаційний код: 24085171) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5; ідентифікаційний код: 00135390) штраф в розмірі 316 560 (триста шістнадцять тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 748 (чотири тисячі сімсот сорок вісім) грн. 40 коп.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 29.07.2022.
Суддя О.А. Грєхова