ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.07.2022Справа № 910/18611/21
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Ломаки В.С.,
за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.
розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення 695 850 665,62 грн.,
За участю представників сторін:
від позивача: Жуков А.О. за довіреністю від 18.01.2022 року № 54/ЗЕ/2022;
від відповідача: Франюк А.В. за довіреністю від 29.12.2021 року № 29/12-29.
Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - відповідач) 214 093 820,03 грн. заборгованості, 550 880,37 грн. пені, 452 778,39 грн. 3 % річних та 539 654,33 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе грошових зобов'язань з оплати отриманої протягом серпня-жовтня 2021 року на підставі договору про участь у балансуючому ринку (ідентифікатор Договору: № 0424-0413; дата акцептування 27.05.2019) електричної енергії, у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 214 093 820,03 грн., а також виникли підстави для стягнення з останнього пені та компенсаційних виплат у вищевказаному розмірі.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.12.2021 року відкрито провадження у справі № 910/18611/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.01.2022 року.
30.12.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача від 24.12.2021 року № 02-4-1/796 на позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення вимог позивача з огляду на те, що Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" може сплачувати позивачу вартість балансуючої електричної енергії виключно з поточного рахунка із спеціальним режимом використання відповідно до Правил ринку та за наявності коштів, що надійшли від учасників балансуючого ринку, на такому рахунку. У той же час, у зв'язку із систематичним порушенням рядом учасників балансуючого ринку своїх фінансових зобов'язань перед ОСП, зазначений вище поточний рахунок відповідача у достатній мірі не накопичує коштів для належного проведення ОСП розрахунків на балансуючому ринку. Також, відповідач заперечив проти стягнення з нього нарахованих позивачем сум пені, 3 % річних та інфляційних втрат з огляду на відсутність вини Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у простроченні спірних зобов'язань та ненадання позивачем доказів на підтвердження дат фактичного підписання відповідних актів приймання-передачі наданих послуг з балансування.
До початку призначеного підготовчого засідання 12.01.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" від 12.01.2022 року № 02-4-1/23 про відкладення розгляду справи на іншу дату.
У підготовчому засіданні 12.01.2022 року судом без виходу до нарадчої кімнати було постановлено протокольну ухвалу, якою позивачу встановлено строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву до 19.01.2022 року, відповідачу встановлено строк на подання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву до 02.02.2022 року, продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 08.02.2022 року.
24.01.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява позивача від 20.01.2022 року, згідно з якою останній збільшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" грошові кошти у загальному розмірі 581 219 426,28 грн., з яких: 578 592 950,49 грн. - сума основного боргу з оплати електричної енергії, поставленої за Договором № 0424-0413 протягом серпня-грудня 2021 року включно; 1 145 398,24 грн. - пеня, 941 423,22 грн. - 3 % річних, 539 654,33 грн. - інфляційні втрати.
07.02.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" від 07.02.2022 року № 02-4-1/87 про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.02.2022 року заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" про збільшення розміру позовних вимог залишено без руху та встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків: шляхом подання доказів сплати судового збору в сумі 73 850,00 грн. протягом 5 днів з дня вручення цієї ухвали.
У підготовчому засіданні 08.02.2022 року судом без виходу до нарадчої кімнати було постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 22.02.2022 року.
14.02.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача від 14.02.2022 року про усунення недоліків заяви про збільшення розміру позовних вимог разом із доказами доплати визначеної судом суми судового збору в розмірі 73 850,00 грн.
Враховуючи наведені обставини, ухвалою господарського суду міста Києва від 15.02.2022 року заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" про збільшення розміру позовних вимог прийнято до розгляду та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, до 22.02.2022 року.
У той же час, 21.02.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява позивача від 21.02.2022 року, згідно з якою останній повторно збільшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" грошові кошти у загальному розмірі 695 850 665,62 грн., з яких: 693 224 189,83 грн. - сума основного боргу з оплати електричної енергії, поставленої за Договором № 0424-0413 протягом серпня 2021 року-січня 2022 року включно; 1 145 398,24 грн. - пеня, 941 423,22 грн. - 3 % річних, 539 654,33 грн. - інфляційні втрати.
У підготовчому засіданні 22.02.2022 року судом прийнято до розгляду заяву позивача від 21.02.2022 року про збільшення розміру позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги розглядаються в редакції означеної заяви, відповідно має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір. Крім того, у наведеному підготовчому засіданні судом без виходу до нарадчої кімнати було постановлено протокольну ухвалу, якою відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 21.02.2022 року, до 28.02.2022 року, підготовче засідання відкладено на 02.03.2022 року.
Разом із тим, підготовче засідання у вказаній справі, призначене на 02.03.2022 року, не відбулося.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.04.2022 року підготовче засідання у справі № 910/18613/21 призначено на 01.06.2022 року.
До початку призначеного підготовчого засідання 01.06.2022 року на електронну адресу господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача, в якому останній просив суд долучити до матеріалів справи докази часткового погашення ним суми спірної заборгованості у розмірі 37 727 647,30 грн. Означені докази долучені судом до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 01.06.2022 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу, якою відповідачу продовжено строк для подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 21.02.2022 року, до 08.06.2022 року, підготовче засідання відкладено на 14.06.2022 року.
08.06.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача від 08.06.2022 року № 02-4-1/205 на позовну заяву (з урахуванням заяви позивача від 21.02.2022 року про збільшення розміру позовних вимог), в якому Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" заперечило проти задоволення вимог позивача з огляду на те, що заявлені позивачем збільшені позовні вимоги про стягнення коштів, з урахуванням листопада-грудня 2021 року вочевидь є завищеними і не відповідають реальному розміру грошових зобов'язань відповідача, оскільки грошові зобов'язання Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" не дорівнюють усій вартості отриманої ним балансуючої електричної енергії. Як наслідок, помилковими є і розрахунки пені, 3 % річних та інфляційних втрат. Крім того, відповідач зазначив про неправильно обраний позивачем спосіб захисту його прав та інтересів.
У підготовчому засіданні 14.06.2022 року представник Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" подав клопотання від 14.06.2022 року № 02-4-1/213, в якому відповідач на підставі статті 233 Господарського кодексу України та частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України просив суд зменшити нараховані позивачем до стягнення суми пені та 3 % річних на 99 %. Означене клопотання прийнято судом до розгляду.
У підготовчому засіданні 14.06.2022 року судом встановлено позивачу строк на подання відповіді на відзив від 08.06.2022 року № 02-4-1/205 на позовну заяву та правової позиції щодо клопотання відповідача про зменшення пені та 3 % річних до 20.06.2022 року, відповідачу встановлено строк на подання заперечень на відповідь на означений відзив на позовну заяву до 28.06.2022 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.06.2022 року підготовче провадження у справі № 910/18611/21 закрито та призначено її до судового розгляду по суті на 29.06.2022 року.
28.06.2022 року на електронну адресу господарського суду міста Києва надійшла відповідь позивача від 27.06.2022 року на відзив на позовну заяву (з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог), в якій останній вказав, що при збільшенні розміру суми позовних вимог Акціонерним товариством "ДТЕК Західенерго" був заявлений наступний розмір боргу за період з листопада 2021 року по січень 2022 року: листопад 2021 року - 96 962 423,63 грн., грудень 2021 року - 267 536 706,83 грн., січень 2022 року - 114 631 239,34 грн. Вартість купленої відповідачем балансуючої енергії підтверджується відповідними актами купівлі-продажу. Разом із тим, позивач погодився з доводами Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про те, що за вищенаведеними актами відповідні рахунки на їх оплату були виставлені на менші суми, зокрема: за листопад 2021 року - на суму 71 141 252,65 грн., за грудень 2021 року - на суму 256 375 256,69 грн., за січень 2022 року - на суму 92 828 827,81 грн. За таких обставин, позивач зазначив, що за вказаний період (листопад 2021 року - січень 2022 року) стягненню з відповідача підлягає сума заборгованості, вказана саме у виставлених Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" рахунках. Разом із тим, у цій заяві по суті справи позивач не визнав інших доводів відповідача проти позову та вказав про їх необґрунтованість.
28.06.2022 року на електронну адресу господарського суду міста Києва надійшли заперечення позивача від 27.06.2022 року на клопотання Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про зменшення розміру пені та 3 % річних, в яких Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" звернуло увагу на те, що умовами укладеного між сторонами договору вже передбачено суттєве обмеження розміру пені (0,01 % за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ), а відповідач продовжує заперечувати наявність своєї вини у порушенні грошових зобов'язань. Також позивач зазначив, що чинним законодавством не передбачено можливості зменшення суми 3 % річних.
До початку призначеного судового засідання 29.06.2022 року на електронну адресу господарського суду міста Києва надійшли заперечення Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на відповідь на відзив на позовну заяву, в яких відповідач заперечив проти позову з огляду на ненадання позивачем доказів на підтвердження дат фактичного підписання відповідних актів приймання-передачі наданих послуг з балансування, а також зважаючи на обрання Акціонерним товариством "ДТЕК Західенерго" неналежного способу захисту його прав.
Крім того, до початку цього судового засідання на електронну адресу господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача, в якому Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" повідомило про те, що у період з 31.05.2022 року по 27.06.2022 року відповідач додатково здійснив ряд платежів за укладеним між сторонами договором на загальну суму 34 479 204,29 грн. До наведеного клопотання відповідач долучив копії відповідних платіжних доручень.
У судовому засіданні 29.06.2022 року судом постановлено протокольну ухвалу про продовження позивачу строку на подання відповіді на відзив, а також долучено відповідь на відзив позивача та клопотання відповідача разом із доказами часткової оплати суми боргу до матеріалів справи.
Разом із тим, у судовому засіданні 29.06.2022 року оголошувалася перерва до 13.07.2022 року.
12.07.2022 року на електронну адресу господарського суду міста Києва надійшли пояснення позивача від 11.07.2022 року щодо стану взаєморозрахунків сторін, в яких Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" зазначило, що сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача станом на 05.07.2022 року, складає 523 564 724,39 грн., з яких: 103 219 387,24 грн. - заборгованість за жовтень 2021 року; 71 141 252,65 грн. - заборгованість за листопад 2021 року; 256 375 256,69 грн. - заборгованість за грудень 2021 року; 92 828 827,81 грн. - заборгованість за січень 2022 року. Разом із тим, загальна сума грошових коштів, належна до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", становить 525 979 380,49 грн., з яких: 523 564 724,39 грн. - сума основного боргу; 1 029 136,31 грн. - пеня, 845 865,46 грн. - 3 % річних, 539 654,33 грн. - інфляційні втрати.
У судовому засіданні 13.07.2022 року представник відповідача подав клопотання від 13.07.2022 року № 02-4-1/286, в якому Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" повідомило про те, що у період з 28.06.2022 року по 12.07.2022 року відповідач додатково здійснив ряд платежів за укладеним між сторонами договором. До наведеного клопотання відповідач долучив копії відповідних платіжних доручень на загальну суму 44 394 434,57 грн.
У судовому засіданні 13.07.2022 року оголошувалася перерва до 26.07.2022 року.
До початку судового засідання 26.07.2022 року на електронну адресу господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача, в якому Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" повідомило про те, що у період з 13.07.2022 року по 19.07.2022 року відповідач додатково здійснив ряд платежів за укладеним між сторонами договором. До наведеного клопотання відповідач долучив копії відповідних платіжних доручень на загальну суму 12 871 456,67 грн. Крім того, відповідач вказав, що наявні в нього грошові зобов'язання перед позивачем по сплаті вартості балансуючої електричної енергії за жовтень 2021 року в сумі 69 288 324,16 грн. були припинені 20.07.2022 року шляхом зарахування сторонами зустрічних однорідних вимог на підставі частини 3 статті 203 Господарського кодексу України та статті 601 Цивільного кодексу України. На підтвердження даних обставин відповідачем було надано копію відповідного акту від 20.07.2022 року вих. № 01/30340.
Крім того, до початку означеного судового засідання на електронну адресу господарського суду міста Києва надійшли пояснення позивача від 26.07.2022 року щодо стану взаєморозрахунків сторін, в яких Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" зазначило, що сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача станом на 26.07.2022 року, складає 435 678 090,20 грн., з яких: 15 332 753,05 грн. - заборгованість за жовтень 2021 року; 71 141 252,65 грн. - заборгованість за листопад 2021 року; 256 375 256,69 грн. - заборгованість за грудень 2021 року; 92 828 827,81 грн. - заборгованість за січень 2022 року. Разом із тим, загальна сума грошових коштів, належна до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", становить 438 092 746,30 грн., з яких: 435 678 090,20 грн. - сума основного боргу; 1 029 136,31 грн. - пеня, 845 865,46 грн. - 3 % річних, 539 654,33 грн. - інфляційні втрати.
У судовому засіданні 26.07.2022 року представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог, відповіді на відзив на позовну заяву та письмових пояснень, та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача у цьому судовому засіданні проти задоволення вимог Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та запереченнях, а також просив суд зменшити нараховані позивачем до стягнення суми пені та 3 % річних на 99 %.
У судовому засіданні 26.07.2022 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" (постачальник послуг балансування/ППБ) є виробником електричної енергії на підставі ліцензії, виданої згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 18.06.2019 року № 1074.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" є оператором системи передачі (ОСП), на якого, зокрема, покладені функції адміністратора розрахунків (АР).
Згідно з частинами 1, 2 статті 52 Закону України "Про ринок електричної енергії" адміністратор розрахунків, забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку. Функції адміністратора розрахунків покладаються на оператора системи передачі.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори, зокрема, про участь у балансуючому ринку.
За змістом частини 1 статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок. На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються: 1) купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби; 2) купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс.
Частиною 3 статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що для надання послуг з балансування учасники ринку укладають з оператором системи передачі договір на основі типового договору про участь у балансуючому ринку. Постачальники послуг з балансування реєструються адміністратором розрахунків у порядку, визначеному правилами ринку. Типовий договір про участь у балансуючому ринку затверджується Регулятором.
Згідно з частиною 7 статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" за результатами роботи балансуючого ринку за відповідну добу на підставі даних оператора системи передачі та адміністратора комерційного обліку адміністратор розрахунків розраховує платежі оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування за електричну енергію, ціни небалансу електричної енергії, а також обсяги небалансів електричної енергії учасників ринку і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки у порядку, визначеному правилами ринку.
З матеріалів справи вбачається, що у повідомленні від 27.05.2019 року за вих. № 01/18933 Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (яке у подальшому змінило найменування на Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго") поставило до відома Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" про приєднання останнього (акцептування пропозиції) до умов договору про участь у балансуючому ринку та долучення до реєстру постачальників послуг з балансування (ідентифікатор договору - № 0424-04013, дата акцептування - 27.05.2019 року).
Згідно з пунктом 1.1 типового договору про участь у балансуючому ринку (далі - Договір) останній є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого Договору в цілому.
Відповідно до пункту 1.2 Договору за цим Договором ППБ зобов'язується надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення ОСП балансування об'єднаної енергетичної системи України. ОСП зобов'язується продавати балансуючу електричну енергію ППБ або купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та отримувати оплату за продану ППБ балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов цього договору та Правил ринку.
За умовами пункту 2.1 цієї угоди її загальна вартість складається із суми всіх платежів, здійснених ОСП на користь ППБ та ППБ на користь ОСП протягом дії цього Договору за придбані і продані обсяги електричної енергії на балансуючому ринку відповідно до умов цього Договору.
За підсумками місяця визначається індикативна величина - середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, яка розраховується шляхом ділення загальної вартості балансуючої електричної енергії на загальний обсяг балансуючої електричної енергії.
Пунктом 2.2 Договору визначено, що розрахунок ціни купівлі-продажу електричної енергії визначається відповідно до Правил ринку.
Умовами пункту 4.1 Договору передбачено, що виставлення рахунків та здійснення платежів здійснюється відповідно до процедур та графіків, визначених у Правилах ринку.
За підсумками місяця ППБ складає та направляє ОСП у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП) два примірники підписаного зі своєї сторони акту приймання-передачі наданих послуг балансування, який ОСП розглядає та у разі відсутності зауважень підписує протягом трьох робочих днів з моменту його отримання від ОСП або направляє мотивовану відмову від його підписання із зазначенням недоліків, що мають бути усунені (пункт 4.2 Договору).
Відповідно до пункту 4.3 означеного правочину ОСП здійснює остаточний розрахунок з ППБ протягом 7 робочих днів після підписання сторонами акта або з дати направлення його ППБ на адресу ОСП (у випадку непідписання та/або ненаправлення акта, та/або мотивованих зауважень до нього у п'ятиденний строк) за умови реєстрації ППБ податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України шляхом перерахування на поточний рахунок ППБ грошових коштів в обсязі, що відповідає фактичній вартості наданих послуг з балансування.
Згідно з пунктом 4.4 Договору у випадку порушення строків розрахунків відповідно до Правил ринку та/або цього договору ППБ має право нарахувати пеню в розмірі 0,1 % від суми прострочення платежу (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день прострочення) за кожен день такого прострочення у порядку, передбаченому Господарським кодексом України.
Пунктом 5.4 Договору на ОСП покладено обов'язок здійснювати вчасно та в повному обсязі оплату проданої ППБ балансуючої електричної енергії на умовах, визначених Правилами ринку та цим Договором.
Водночас пунктом 7.1 Договору встановлено, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01 % за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Цей Договір набирає чинності з моменту акцептування ОСП заяви-приєднання ПДП, про що ОСП повідомляє ПДП, і є чинним до 31 грудня поточного року включно, у якому була надана заява-приєднання. Якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього Договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей Договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (пункти 9.1, 9.2 Договору).
Судом встановлено, що на виконання умов Договору між уповноваженими представниками сторін було підписано та скріплено їх печатками відповідні акти купівлі-продажу балансуючої електричної енергії від 31.08.2021 року № БР/21/08-0424, від 30.09.2021 року № БР/21/09-0424, від 31.10.2021 року № БР/21/10-0424, від 30.11.2021 року № БР/21/11-0424, від 31.12.2021 року № БР/21/12-0424 та від 31.01.2022 року № БР/22/01-0424, за якими ППБ поставив, а ОСП отримав балансуючу електричну енергію вартістю відповідно 71 129 553,43 грн., 88 457 568,94 грн., 156 767 610,59 грн., 96 962 423,63 грн., 267 536 706,83 грн. та 114 631 239,34 грн. Вказані акти підписані уповноваженими представниками сторін без жодних зауважень чи заперечень; підписанням цих актів сторони підтвердили факт купівлі-продажу балансуючої електричної енергії в обсягах і вартостях, зазначених у пунктах 1.1 та 1.2 цих актів, а також підтвердили, що не мають претензій одна до одної стосовно обсягів і вартостей купівлі-продажу балансуючої електричної енергії, зазначених у пунктах 1.1 та 1.2 актів.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань з поставки балансуючої електричної енергії протягом серпня 2021 року - січня 2022 року свідчить також відсутність з боку ОСП претензій та повідомлень про порушення постачальником умов Договору.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" посилалося на те, що внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе за Договором грошових зобов'язань з оплати отриманої протягом серпня-жовтня 2021 року електричної енергії за Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" виникла заборгованість у загальному розмірі 214 093 820,03 грн., з яких: 44 971 194,88 грн. - заборгованість за серпень 2021 року; 60 373 277,65 грн. - заборгованість за вересень 2021 року; 108 749 347,50 грн. - заборгованість за жовтень 2021 року.
Крім того, враховуючи подані до суду заяви про збільшення розміру позовних вимог, позивач зазначав, що, зважаючи на неналежне виконання Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" взятих на себе за Договором грошових зобов'язань з оплати отриманої протягом листопада 2021 року - січня 2022 року електричної енергії, за відповідачем виникла заборгованість у загальному розмірі 479 130 369,80 грн., з яких: 96 962 423,63 грн. - заборгованість за листопад 2021 року, вказана в акті від 30.11.2021 року № БР/21/11-0424; 267 536 706,83 грн. - заборгованість за грудень 2021 року, вказана в акті від 31.12.2021 року № БР/21/12-0424; 114 631 239,34 грн. - заборгованість за січень 2022 року, вказана в акті від 31.01.2022 року № БР/22/01-0424.
Загальна сума боргу відповідача з оплати отриманої протягом серпня 2021 року - січня 2022 року електричної енергії за Договором, за твердженням позивача, склала 693 224 189,83 грн.
Беручи до уваги наведене, Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" звернулося до суду з означеним позовом, в якому, з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог, просило суд стягнути з відповідача суму грошових коштів у загальному розмірі 695 850 665,62 грн., з яких: 693 224 189,83 грн. - сума основного боргу з оплати електричної енергії, поставленої за Договором № 0424-0413 протягом серпня 2021 року-січня 2022 року включно; 1 145 398,24 грн. - пеня, 941 423,22 грн. - 3 % річних, 539 654,33 грн. - інфляційні втрати.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За умовами статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (частина 1 статті 691 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Заперечуючи проти вимог позивача, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" посилалося на те, що відповідач може сплачувати позивачу вартість балансуючої електричної енергії виключно з поточного рахунка із спеціальним режимом використання відповідно до Правил ринку та за наявності коштів, що надійшли від учасників балансуючого ринку, на такому рахунку. У той же час, у зв'язку із систематичним порушенням рядом учасників балансуючого ринку своїх фінансових зобов'язань перед ОСП, зазначений вище поточний рахунок відповідача у достатній мірі не накопичує коштів для належного проведення ОСП розрахунків на балансуючому ринку. Також, відповідач зазначив, що виконання його зобов'язань можливе виключно шляхом перерахування коштів з поточного рахунка зі спеціальним режимом використання, а отже вимога про стягнення коштів без зазначення цього рахунка (тобто з будь-якого рахунка відповідача) суперечить положенням Закону України "Про ринок електричної енергії" та не є належним способом захисту прав позивача, а відтак не підлягає задоволенню.
Проте означені заперечення не беруться судом до уваги з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі, у тому числі шляхом клірингу (неттінгу), відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку. Аналогічна за змістом норма містилася у наведеній статті в редакції, чинній на момент укладення Договору.
Умовами укладеного між сторонами правочину передбачено, що ОСП здійснює остаточний розрахунок з ППБ протягом 7 робочих днів після підписання сторонами акта або з дати направлення його ППБ на адресу ОСП (у випадку непідписання та/або ненаправлення акта, та/або мотивованих зауважень до нього у п'ятиденний строк) за умови реєстрації ППБ податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України шляхом перерахування на поточний рахунок ППБ грошових коштів в обсязі, що відповідає фактичній вартості наданих послуг з балансування.
При цьому, положення Договору не містять будь-яких застережень щодо використання відповідачем поточного рахунку зі спеціальним режимом використання, та відповідно умови про розрахунок за продану електричну енергію виключно з такого рахунку та/або за умови наявності коштів на такому рахунку.
Згідно з частиною 4 статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, в яких виникли зобов'язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в уповноважених банках.
Кошти з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оператора системи передачі перераховуються відповідно до правил ринку на:
1) поточні рахунки постачальників послуг з балансування та сторін, відповідальних за баланс, крім електропостачальників;
2) поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників;
3) поточний рахунок оператора системи передачі.
З метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування під час врегулювання системних обмежень оператор системи передачі може вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунка.
Зі змісту наведеної статті Закону вбачається, що її приписи не містять імперативної заборони щодо розрахунку відповідача з постачальником електричної енергії (позивачем) тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Навпаки, означеними положеннями передбачено можливість відповідача, з метою належного виконання грошових зобов'язань, вносити грошові кошти з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання, що у свою чергу свідчить про те, що відповідач (боржник) не позбавлений можливості здійснити перерахування на такий рахунок коштів з інших рахунків, зокрема з поточного рахунку, задля належного виконання своїх зобов'язань. У той же час, ненадходження коштів від інших учасників балансуючого ринку не може бути відкладальною обставиною для невиконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати за Договором.
За наведених обставин, відсутні й підстави стверджувати про обрання позивачем неналежного способу захисту його порушених прав з огляду на заявлення ним вимоги про стягнення заборгованості без конкретизації рахунку, з якого така заборгованість підлягатиме стягненню, адже така вимога не суперечить ні нормам статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, ні нормам статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії".
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.06.2022 року в справі № 910/6636/21.
Заперечення відповідача проти позову, які зводяться до необґрунтованості розрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу, зокрема, в розмірі 214 093 820,03 грн., нарахованої протягом серпня-жовтня 2021 року, не беруться судом до уваги з огляду на те, що вказана сума заборгованості не перевищує загального розміру вартості балансуючої електричної енергії, проданої відповідачу за Договором протягом вищевказаного періоду та зазначеної у відповідних актах купівлі-продажу, тоді як Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" не було надано суду належних доказів на спростування визначених позивачем сум заборгованості за кожен вищевказаний місяць (серпень-жовтень 2021 року). Більше того, у відзиві на позовну заяву від 08.06.2022 року № 02-4-1/205 Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" вказало про те, що платежів за період серпень-грудень 2021 року відповідач на час подання Акціонерним товариством "ДТЕК Західенерго" позовної заяви до суду не здійснював, а позивач не вимагав оплати балансуючої електроенергії за цей період в обсязі, що перевищує суму, зазначену в рахунках-фактурах за відповідний місяць.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе за Договором грошових зобов'язань з оплати отриманої протягом серпня-жовтня 2021 року електричної енергії за Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" на час звернення Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" до суду з означеним позовом обліковувалася заборгованість в сумі 214 093 820,03 грн., розмір якої є обґрунтованим та належними доказами відповідачем не спростований.
Разом із тим, у пред'явленому позові, з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог, Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" посилалося на те, що внаслідок неналежного виконання Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" взятих на себе за Договором грошових зобов'язань з оплати отриманої протягом листопада 2021 року - січня 2022 року електричної енергії за відповідачем виникла заборгованість у загальному розмірі 479 130 369,80 грн., з яких: 96 962 423,63 грн. - заборгованість за листопад 2021 року, вказана в акті від 30.11.2021 року № БР/21/11-0424; 267 536 706,83 грн. - заборгованість за грудень 2021 року, вказана в акті від 31.12.2021 року № БР/21/12-0424; 114 631 239,34 грн. - заборгованість за січень 2022 року, вказана в акті від 31.01.2022 року № БР/22/01-0424.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що вищевказана сума боргу відповідача, що виникла у період з листопада 2021 року по січень 2022 року та була додатково заявлена позивачем до стягнення у заявах про збільшення розміру позовних вимог, не повністю відповідає положенням закону, Правил ринку та Договору, з огляду на таке.
Згідно з пунктом 5 частини 3 статті 52 Закону України "Про ринок електричної енергії" адміністратор розрахунків відповідно до правил ринку розраховує платежі за електричну енергію оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування, ціни небалансів електричної енергії, обсяги небалансів електричної енергії і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки.
Відповідно до пункту 7.2.1 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 307 (Правила ринку в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), АР на щоденній основі надсилає через систему управління ринком платіжний документ кожному ППБ із зазначенням суми, яка повинна бути сплачена ППБ за відповідний період щодо закупівлі балансуючої енергії. ППБ на щоденній основі надсилає АР платіжний документ із зазначенням суми, яка повинна бути сплачена АР за торговий день щодо закупівлі балансуючої енергії.
Разом із тим, з наявних у матеріалах справи копій рахунків на оплату відповідачем балансуючої електричної енергії за листопад - грудень 2021 року, пояснень сторін та інших документів вбачається, що в листопаді 2021 року до сплати Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" підлягала сума в розмірі 71 141 252,65 грн., у грудні 2021 року - 256 375 256,69 грн., у січні 2022 року - 92 828 827,81 грн.
Обґрунтованість та наявність правових підстав для стягнення з відповідача сум грошових коштів, зазначених саме у рахунках (а не в актах від 30.11.2021 року № БР/21/11-0424, від 31.12.2021 року № БР/21/12-0424 та від 31.01.2022 року № БР/22/01-0424), була підтверджена та визнана позивачем у відповіді на відзив на позовну заяву від 27.06.2022 року і поясненнях щодо стану взаєморозрахунків, а також представником позивача у судових засіданнях.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку про те, що внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе за Договором грошових зобов'язань з оплати отриманої протягом серпня 2021 року - січня 2022 року електричної енергії за Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" перед Акціонерним товариством "ДТЕК Західенерго" виникла заборгованість в загальній сумі 634 439 157,18 грн., у тому числі: 44 971 194,88 грн. - заборгованість за серпень 2021 року; 60 373 277,65 грн. - заборгованість за вересень 2021 року; 108 749 347,50 грн. - заборгованість за жовтень 2021 року; 71 141 252,65 грн. - заборгованість за листопад 2021 року; 256 375 256,69 грн. - заборгованість за грудень 2021 року; 92 828 827,81 грн. - заборгованість за січень 2022 року.
Відтак, у задоволенні вимог Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" заборгованості за Договором у розмірі 58 785 032,65 грн. слід відмовити за необґрунтованістю.
У той же час, як було зазначено вище, у клопотаннях від 01.06.2022 року, від 29.06.2022 року, від 13.07.2022 року та у клопотанні, яке надійшло до суду 26.07.2022 року, відповідач зазначав, що після звернення Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" до суду з даним позовом Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" у добровільному порядку перерахувало на користь позивача частину суми заявленого до стягнення основного боргу. Розмір цієї суми становить 129 472 742,83 грн. Крім того, частина спірних грошових зобов'язань відповідача перед позивачем по сплаті вартості балансуючої електричної енергії за жовтень 2021 року в сумі 69 288 324,16 грн. була припинена 20.07.2022 року шляхом зарахування сторонами зустрічних однорідних вимог на підставі частини 3 статті 203 Господарського кодексу України та статті 601 Цивільного кодексу України.
На підтвердження означених обставин відповідач надав суду копії відповідних платіжних доручень за період з 29.04.2022 року по 19.07.2022 року, а також копію акту від 20.07.2022 року зарахування зустрічних однорідних вимог згідно з Договором від 27.05.2019 № 0424-04013.
З огляду на викладене, суд зазначає, що статтею 231 Господарського процесуального кодексу України визначено підстави для закриття провадження у справі.
Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року в справі № 13/51-04 (провадження № 12-67гс19).
З матеріалів справи вбачається, що з означеним позовом Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" звернулося до господарського суду міста Києва у листопаді 2021 року. Разом із тим, судом встановлено, що предмет спору в частині, зокрема, стягнення з відповідача суми основного боргу за Договором у загальному розмірі 198 761 066,99 грн. існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи, у зв'язку з погашенням відповідачем цієї суми заборгованості та зарахуванням зустрічних однорідних грошових вимог сторін протягом квітня-липня 2022 року.
Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу за Договором у сумі 198 761 066,99 грн. відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Докази, які свідчать про здійснення відповідачем на момент вирішення по суті даного спору будь-яких інших погашень сум спірної заборгованості за Договором, у матеріалах справи відсутні.
Беручи до уваги вищенаведене, а також враховуючи, що загальна сума основного боргу відповідача за Договором, яка складає 435 678 090,19 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв'язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо своєчасної оплати балансуючої електричної енергії, поставленої протягом серпня 2021 року - січня 2022 року, позивач, з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог, просив суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 3 % річних у загальному розмірі 941 423,22 грн., з яких: 225 472,02 грн. - 3 % річних, нараховані на суму основного боргу за серпень 2021 року в розмірі 44 971 194,88 грн. у період з 10.09.2021 року по 15.11.2021 року; 173 676,55 грн. - 3 % річних, нараховані на суму основного боргу за вересень 2021 року в розмірі 60 373 277,65 грн. у період з 12.10.2021 року по 15.11.2021 року; 53 629,82 грн. - 3 % річних, нараховані на суму основного боргу за жовтень 2021 року в розмірі 108 749 347,50 грн. у період з 10.11.2021 року по 15.11.2021 року; 334 719,60 грн. - 3 % річних, нараховані на суму основного боргу за листопад 2021 року в розмірі 96 962 423,63 грн. у період з 10.12.2021 року по 20.01.2022 року; 153 925,23 грн. - 3 % річних, нараховані на суму основного боргу за грудень 2021 року в розмірі 267 536 706,83 грн. у період з 14.01.2022 року по 20.01.2022 року.
Також Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" просило суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у загальному розмірі 539 654,33 грн., нараховані на вищенаведені суми заборгованості протягом спірних періодів.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
При дослідженні здійсненого позивачем розрахунку заявленої до стягнення суми 3 % річних та інфляційних втрат судом було встановлено, що такий розрахунок не у повній мірі відповідає положенням законодавства в силу допущених помилок при визначенні бази нарахування цих компенсаційних виплат, що призвело до їх заявлення у завищеному розмірі.
Як було встановлено судом, у відповідача протягом листопада 2021 року - січня 2022 року виникло зобов'язання з оплати вартості балансуючої електричної енергії у розмірах, зазначених у відповідних рахунках, а не в актах від 30.11.2021 року № БР/21/11-0424, від 31.12.2021 року № БР/21/12-0424 та від 31.01.2022 року № БР/22/01-0424, що було підтверджено та визнано самим позивачем у відповіді на відзив на позовну заяву від 27.06.2022 року.
Відтак, нарахування компенсаційних виплат за листопад 2021 року - січень 2022 року слід здійснювати виходячи з нарахування, вказаних у таких рахунках, а саме: за листопад 2021 року - у розмірі 71 141 252,65 грн., за грудень 2021 року - у розмірі 256 375 256,69 грн. Водночас судом враховано, що будь-яких нарахувань на суму вартості балансуючої електроенергії, поставленої відповідачу в січні 2022 року, позивачем здійснено та заявлено до стягнення не було.
Враховуючи вищенаведене, обґрунтованою сумою 3 % річних, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за вказані останнім періоди (з урахуванням встановлених судом дійсних баз нарахування), є 845 865,46 грн., з яких: 225 472,02 грн. - 3 % річних, нараховані на суму основного боргу за серпень 2021 року в розмірі 44 971 194,88 грн. у період з 10.09.2021 року по 15.11.2021 року; 173 676,55 грн. - 3 % річних, нараховані на суму основного боргу за вересень 2021 року в розмірі 60 373 277,65 грн. у період з 12.10.2021 року по 15.11.2021 року; 53 629,82 грн. - 3 % річних, нараховані на суму основного боргу за жовтень 2021 року в розмірі 108 749 347,50 грн. у період з 10.11.2021 року по 15.11.2021 року; 245 583,50 грн. - 3 % річних, нараховані на суму основного боргу за листопад 2021 року в розмірі 71 141 252,65 грн. у період з 10.12.2021 року по 20.01.2022 року; 147 503,57 грн. - 3 % річних, нараховані на суму основного боргу за грудень 2021 року в розмірі 256 375 256,69 грн. у період з 14.01.2022 року по 20.01.2022 року.
Разом із тим, нарахована позивачем сума інфляційних втрат у розмірі 539 654,33 грн. є обґрунтованою та арифметично вірною.
Заперечення відповідача проти задоволення позову в частині стягнення з нього нарахованих сум, зокрема, 3 % річних та інфляційних втрат, які зводяться до відсутності його вини у простроченні виконання спірного зобов'язання, не беруться судом до уваги з огляду на встановлені вище обставини справи, а також зважаючи на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
3 % річних, нараховані на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Відтак, стягнення означених компенсаційних виплат не залежить від наявності вини боржника у простроченні виконання відповідного зобов'язання.
Крім того, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" заперечувало проти стягнення з нього нарахованих позивачем сум 3 % річних та інфляційних втрат (а також пені) з огляду на ненадання позивачем доказів на підтвердження дат фактичного підписання сторонами відповідних актів приймання-передачі наданих послуг з балансування, та підписання означених документів в інші дати, ніж зазначені у цих актах.
У той же час відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження вищенаведених доводів, зокрема доказів, які свідчать про підписання сторонами актів в інші дати, ніж зазначені безпосередньо у цих документах.
З огляду на доводи відповідача щодо необґрунтованості нарахованої позивачем суми інфляційних втрат, суд звертає увагу на пункт 38.2 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 20.11.2020 року в справі № 910/13071/19, в якому об'єднана палата визначила методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
За таких обставин, стягненню з відповідача на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" підлягає 3 % річних у розмірі 845 865,46 грн. та інфляційні втрати в сумі 539 654,33 грн., тоді як у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача 95 557,76 грн. 3 % річних слід відмовити.
Щодо посилань відповідача на наявність підстав для зменшення заявленого позивачем до стягнення розміру 3 % річних на 99 % з посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду, зроблені у постанові від 18.03.2020 року в справі № 902/417/18, суд зазначає наступне.
Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено право суду зменшити розмір штрафних санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Аналогічне право суду визначено і частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Разом із тим, у постанові від 18.03.2020 року в справі № 902/417/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Проаналізувавши зазначені норми, слід дійти висновку, що вирішуючи питання про зменшення розміру вищенаведених виплат, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, слід оцінювати, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваних сум таким наслідкам, поведінки винної особи тощо.
Зменшення розміру означених вище сум є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе їх зменшення.
У той же час, відповідачем в порядку, визначеному процесуальним законом, не надано належних та допустимих доказів наявності істотних обставин, які є підставою для зменшення розміру суми 3 % річних.
Крім того, суд зауважує, що у будь-якому випадку у вирішенні питання щодо зменшення заявлених до стягнення коштів мають бути враховані майнові інтереси обох сторін.
При цьому, позивач і відповідач є господарюючими суб'єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності.
Таким чином, оцінюючи викладене в сукупності, приймаючи до уваги, що питання зменшення вищенаведених сум грошових коштів не є обов'язком суду, а його правом, і таке право підлягає застосуванню виключно у виняткових випадках, врахувавши заявлений до стягнення розмір компенсаційних виплат, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру обґрунтованої до стягнення суми 3 % річних.
Крім того, суд вважає, що обставини справи № 902/417/18 не є тотожними з обставинами, встановленими судом у справі № 910/18611/21.
Так, у справі № 902/417/18 судом встановлено, що у пункті 5.5 договору сторони дійшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України, і встановили її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем, та дев'яносто шести відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів. З дня закінчення строків сплати, передбачених пунктом 2.1 договору, вважається, що продавцем пред'явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (минулий та майбутній) та відсотків річних. При затримці платежу продавець має право виставити рахунок по сплаті відсотків за користування чужими грошима та інфляційних нарахувань з моменту прострочення до фактичної оплати, а покупець зобов'язаний оплатити його в строк не більше трьох банківських днів.
Тобто, сторони за договором (у справі № 902/417/18) дійшли згоди збільшити розмір процентної ставки, передбаченої частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, і встановили її в розмірі сорока відсотків, тоді як у даній справі сторони у Договорі таку умову не передбачали, а нарахування спірних сум процентів річних здійснено позивачем на підставі прямої норми статті 625 Цивільного кодексу України.
Разом із тим, звертаючись з вимогою про стягнення процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, позивач не повинен доводити розмір дійсних майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат кредитора, пов'язаних із затримкою розрахунку, не має на меті встановлення точного їх розміру.
Крім того, внаслідок неналежного виконання відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо своєчасної оплати балансуючої електричної енергії, поставленої протягом серпня 2021 року - січня 2022 року, позивач, з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог, просив суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" пеню (із застосуванням ставки у розмірі 0,01 % за кожний день прострочення від суми простроченого платежу) в загальному розмірі 1 145 398,24 грн., з яких: 274 324,29 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу за серпень 2021 року в розмірі 44 971 194,88 грн. у період з 10.09.2021 року по 15.11.2021 року; 211 306,47 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу за вересень 2021 року в розмірі 60 373 277,65 грн. у період з 12.10.2021 року по 15.11.2021 року; 65 249,61 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу за жовтень 2021 року в розмірі 108 749 347,50 грн. у період з 10.11.2021 року по 15.11.2021 року; 407 242,18 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу за листопад 2021 року в розмірі 96 962 423,63 грн. у період з 10.12.2021 року по 20.01.2022 року; 187 275,69 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу за грудень 2021 року в розмірі 267 536 706,83 грн. у період з 14.01.2022 року по 20.01.2022 року.
Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Положеннями статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (стаття 230 Господарського кодексу України).
Визначення поняття "пеня" міститься у частині 3 статті 549 Цивільного кодексу України. Відповідно до зазначеної норми, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 552 Цивільного кодексу України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Як було зазначено вище, за умовами пункту 7.1 Договору у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01 % за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми пені, суд дійшов висновку про те, що останній не у повній мірі відповідає положенням законодавства в силу допущених аналогічних помилок при визначенні бази нарахування цієї штрафної санкції, що призвело до її заявлення у завищеному розмірі.
У той же час обґрунтованою сумою пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за вказані останнім періоди (з урахуванням встановлених судом дійсних баз нарахування та вказаних позивачем періодів нарахування), є 1 029 136,31 грн., з яких: 274 324,29 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу за серпень 2021 року в розмірі 44 971 194,88 грн. у період з 10.09.2021 року по 15.11.2021 року; 211 306,47 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу за вересень 2021 року в розмірі 60 373 277,65 грн. у період з 12.10.2021 року по 15.11.2021 року; 65 249,61 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу за жовтень 2021 року в розмірі 108 749 347,50 грн. у період з 10.11.2021 року по 15.11.2021 року; 298 793,26 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу за листопад 2021 року в розмірі 71 141 252,65 грн. у період з 10.12.2021 року по 20.01.2022 року; 179 462,68 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу за грудень 2021 року в розмірі 256 375 256,69 грн. у період з 14.01.2022 року по 20.01.2022 року.
Водночас твердження відповідача про те, що прострочення виникло не з його вини, оскільки він міг сплачувати вартість балансуючої електричної енергії виключно з поточного рахунка із спеціальним режимом використання відповідно до Правил ринку та за наявності коштів, що надійшли від інших учасників, відхиляються судом з огляду на вищенаведені встановлені фактичні обставини справи, а також зважаючи на те, що наявність рахунку із спеціальним режимом використання не виключає застосування до споживача пені за прострочення в оплаті отриманої електричної енергії та відповідальності за прострочення грошового зобов'язання у порядку частини другої статті 625 Цивільного кодексу України у вигляді сплати 3 % річних та інфляційних втрат (постанова ВС у складі ОП КГС від 16.10.2020 року в справі № 903/918/19).
За таких обставин, стягненню з відповідача на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" підлягає пеня в розмірі 1 029 136,31 грн., тоді як у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача 116 261,93 грн. цієї штрафної санкції слід відмовити.
Розглядаючи заяву відповідача про зменшення заявленого позивачем до стягнення розміру пені на 99 %, суд дійшов наступного висновку.
Як було зазначено вище, згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
При цьому, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що унормовано у частині першій статті 550 Цивільного кодексу України.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків тощо.
Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто врахувати інтереси обох сторін.
Реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
Зменшення розміру штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України, на власний розсуд та внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.
Оцінюючи наявні матеріали справи, доводи відповідача, суд зазначає, що Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" не надало суду належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні статей 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності скрутного майнового становища, поважності причин неналежного виконання зобов'язань та причинних наслідків, винятковості даного випадку та невідповідності розміру пені наслідкам порушення, а тому доводи відповідача про зменшення розміру пені на 99 % є необґрунтованими, а відповідне клопотання задоволенню не підлягає.
Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При цьому, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Отже, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Таким чином, приймаючи до уваги все викладене вище, а також зважаючи на те, що відповідач у встановленому законом порядку не довів суду належними і допустимими доказами наявності тих обставин, на які він посилався як на підставу для своїх заперечень проти пред'явленого позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Що стосується понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Положеннями частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з приписами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У судовому засіданні 29.06.2022 року до закінчення судових дебатів представник позивача повідомив про наявність у Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" наміру подати докази на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на оплату професійної правничої допомоги у цій справі у встановлений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України строк.
Відповідно до статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність призначення судового засідання у справі для вирішення питання про судові витрати Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" на оплату професійної правничої допомоги.
Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 221, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25; код ЄДРПОУ 00100227) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" (79026, Львівська область, місто Львів, вулиця Козельницька, будинок 15; код ЄДРПОУ 23269555) 435 678 090 (чотириста тридцять п'ять мільйонів шістсот сімдесят вісім тисяч дев'яносто) грн. 19 коп. основного боргу, 1 029 136 (один мільйон двадцять дев'ять тисяч сто тридцять шість) грн. 31 коп. пені, 845 865 (вісімсот сорок п'ять тисяч вісімсот шістдесят п'ять) грн. 46 коп. 3 % річних, 539 654 (п'ятсот тридцять дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят чотири) грн. 33 коп. інфляційних втрат, а також 546 694 (п'ятсот сорок шість тисяч шістсот дев'яносто чотири) грн. 65 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Провадження у справі в частині позовних вимог Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 198 761 066 (сто дев'яносто вісім мільйонів сімсот шістдесят одна тисяча шістдесят шість) грн. 99 коп. основного боргу закрити, у зв'язку з відсутністю предмета спору.
6. Призначити судове засідання для вирішення питання про витрати Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" на професійну правничу допомогу на 10.08.2022 року о 17:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-В, корпус Б, зал № 8.
7. Зобов'язати Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду надати суду докази понесення ним заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу.
8. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
9. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 29.07.2022 року.
Суддя В.С. Ломака