29 липня 2022 року
м. Київ
справа №440/3700/21
адміністративне провадження №К/990/17956/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Ханової Р.Ф., Гімона М.М.,
розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - ГУ ДПС) на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.07.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2021 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Аграрник-LTD" до ГУ ДПС про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.07.2021, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2021, позов ТОВ "Аграрник-LTD" задоволено: визнано протиправною відмову ГУ ДПС щодо підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи ТОВ "Аграрник-LTD", оформлену листом №10026/6/16-31-18-12-20 від 24.03.2021; зобов'язано ГУ ДПС відновити ТОВ "Аграрник-LTD" статус платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2021; здійснено розподіл судових витрат.
13.07.2022 ГУ ДПС на адресу Верховного Суду направлено касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення.
За змістом статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон України №3674-VI) (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень позивач з адміністративним позовом звернувся до суду у квітні 2021 року.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум на 01.01.2021 встановлено у розмірі 2270,00 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом оскаржуваних судових рішень адміністративний позов містить одну вимогу немайнового характеру.
Правильність сплати судового збору особою, яка звернулася до суду, перевіряється судом на кожній стадії судового процесу безвідносно до того, чи правильно був сплачений судовий збір на попередніх стадіях.
Судовий збір за подання адміністративного позову у цій справі складає 2270,00 грн.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи, що касаційна скарга подана за допомогою підсистеми «Електронний Суд» ставка судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій адміністративній справі становить 3632,00 грн (2270,00 грн *200%) *0,8)), однак, до касаційної скарги не долучено документ про сплату судового збору.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною другою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Разом з касаційною скаргою ГУ ДПС подало клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтоване тим, що перша касаційна скарга подана у строк, встановлений частиною першою статті 329 КАС, проте була повернута ухвалою Верховного Суду від 02.12.2021. Повторно подані касаційні скарги також повернуті згідно з ухвалами Верховного Суду від 24.01.2022, від 27.04.2022. Також, як на поважну причину пропуску строку на касаційне оскарження, ГУ ДПС посилається на введення з 24.02.2022 в Україні воєнного стану та просить поновити строк з метою забезпечення контролюючому органу реалізацію права на оскарження судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій у справі.
Перевіряючи наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів виходить з того, що причини пропуску особою встановленого законом процесуального строку, зокрема, строку на касаційне оскарження, можуть бути визнані судом поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо ці причини пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення з касаційною скаргою у встановлений законом строк.
Дійсно, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", з 05.30 год. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому був продовжений Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України.
Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такими обставинами. Разом з тим, якщо процесуальний строк був пропущений до початку війни, питання про його поновлення повинно вирішуватися з врахуванням причин, з яких строк був пропущений, та тривалості пропуску строку до запровадження воєнного стану.
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень касаційні скарги ГУ ДПС повернуті ухвалами Верховного Суду від 02.12.2021, від 24.01.2022, від 27.04.2022, як такі, що не відповідали пункту 4 частини другої статті 330 КАС (в касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави) касаційного оскарження відповідно до частини четвертої статті 328 КАС).
Перші дві касаційні скарги подані відповідачем до введення воєнного стану, а тому посилання ГУ ДПС на цю причину, як на поважну причину пропуску строку на касаційне оскарження, Судом відхиляються, оскільки строк на касаційне оскарження був пропущений до початку війни.
Право особи повторно звернутися з касаційною скаргою після її повернення відповідно до положень частини восьмої статті 169, частини другої статті 332 КАС не є абсолютним, таке звернення повинно бути в порядку, встановленому законом.
Недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб'єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання покладених завдань.
Зважаючи на викладене, касаційна скарга ГУ ДПС залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції: документ про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних підстав для такого поновлення.
Керуючись статтею 248, частиною четвертою статті 330, частиною другою, третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.07.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2021 залишити без руху.
Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Є.А. Усенко
Р.Ф. Ханова
М.М. Гімон ,
Судді Верховного Суду