Справа № 640/20366/20
про залишення апеляційної скарги без руху
29 липня 2022 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Коротких А.Ю., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Алма Фасіліті Груп" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 грудня 2021 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 295, 296 КАС України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Вперше з апеляційною скаргою апелянт звернувся 10 січня 2022 року.
Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 грудня 2021 року залишено без руху через несплату судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 грудня 2021 року повернуто заявнику.
Копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2022 року апелянтом отримано 05 травня 2022 року.
Відповідно до дати на штемпелі поштового конверту вдруге апеляційну скаргу апелянтом було подано 10 червня 2022 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
В повторній апеляційній скарзі апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Апелянт зазначає про те, що, на його думку, звернення сторони із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції має бути підставою для прийняття апеляційної скарги до розгляду судом апеляційної інстанції.
Крім того, апелянтом лише процитовано процесуальні норми статтей 169, 295, 298, 299 КАС України. Фактичних причин та підстав пропуску строку на апеляційне оскарження апелянтом не зазначено.
Доводи, викладені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не свідчать про наявність поважних підстав, що перешкоджали відповідачу своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
Отже, наведена причина пропуску строку оскарження рішення не може бути визнана поважною та слугувати підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
За таких обставин підстави для задоволення клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Апелянтом не додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, зокрема юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», який на перше січня 20210 року становив 2102 грн.
А згідно з пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду апеляційної скарги апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з адміністративного позову, позивачем заявлено позовні вимоги немайнового характеру, у зв'язку з чим за подачу апеляційної скарги відповідач мав сплатити судовий збір у сумі 22071 грн. ((2102 грн. х 7) х 150%).
Також в своїй апеляційній скарзі апелянт просить відстрочити йому сплату судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до статті 8 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Наведені положення закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Разом з тим, із заявленого контролюючим органом клопотання вбачається, що воно не відповідає вимогам встановлених статтею 8 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір» та свідчить про відсутність підстав для його задоволення.
До того ж, у поданому клопотанні, окрім посилання на неможливість проведення платежів, недостатність фінансування органів податкової служби та скрутний майновий стан скаржника, викликаний режимом воєнного стану в Україні, контролюючий орган не зазначає про вжиті ним заходи задля сплати у цій справі суми судового збору.
За таких обставин, колегія суддів не встановила підстав для задоволення клопотання відповідача та відстрочення йому сплати судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків шляхом сплати судового збору в розмірі, відповідно до Закону № 3674-VI, у сумі 3405 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 169, 296, 298, 321, 325, 328 КАС України, суддя
Клопотання Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України про поновлення строку на апеляційне оскраження залишити без задоволення.
Клопотання Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України про відстрочення судового збору залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і в касаційному порядку оскаржена бути не може.
Суддя Коротких А.Ю.