Справа № 640/27108/20 Суддя (судді) першої інстанції: Іщук І.О.
28 липня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства закордонних справ України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Посольства України в Державі Ізраїль про зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі -позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Посольства України в Державі Ізраїль про визнання незаконною офіційну відмову Посольства України в Державі Ізраїль від 16.07.2020 на заяву ОСОБА_1 від 13.07.2020 в видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон; зобов'язання відповідача видати позивачу паспорт громадянина України для виїзду за кордон; зобов'язання відповідача, в ході процесу належного оформлення факту громадянства України і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, не вимагати від ОСОБА_1 будь-які додаткові, довільні і не передбачені законодавством України документи; зобов'язання відповідача належно і відповідно до законодавства України оформити факт громадянства України, з внесенням даних ОСОБА_1 в усі бази і реєстри громадян України, передбачені законодавством України.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову відповідача від 16.07.2020 на заяву ОСОБА_1 від 13.07.2020 в видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Зобов'язано Посольство України в Державі Ізраїль розглянути заяву ОСОБА_1 про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон з урахуванням висновків суду у даній справі.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Міністерство закордонних справ України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В обгрунтування скарги апелянт зазначив, що оскільки декларацію про відмову від іноземного громадянства можна подати заявником коли існують незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства, відповідач не вбачає активних дії зі сторони позивача щодо виконання умов припинення громадянства держави Ізраїль. Апелянт зазначив, що враховуючи те,ю що позивачкою не надано документів, які б підтверджували наявність законних підстав отримання нею документу про припинення громадянства Держави Ізраїль, відповідачем 24.11.2020 прийнято рішення про скасування рішення про оформлення набуття позивачкою громадянства України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка набула громадянство України за територіальним походженням відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України», про що останній Посольством України в Державі Ізраїль видано довідку про реєстрацію особи громадянином України від 20.11.2018 № 6164/19-536-8205/зг-170 і тимчасове посвідчення громадянина України, посвідчення № 1 від 20.11.2018.
При цьому, під час подання до Посольства в Державі Ізраїль заяви на оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 надала зобов'язання протягом 2 років з моменту отримання громадянства України припинити громадянство Російської Федерації і громадянство Держави Ізраїль.
13.07.2020 позивачка подала до Посольства України в Державі Ізраїль заяву, в якій просила видати їй паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
До заяви позивачкою було додано Декларацію про відмову від громадянства Російської Федерації і Декларацію про відмову від громадянства Держави Ізраїль.
У вказаних деклараціях позивачка зазначила, що є незалежна від неї причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства, що відповідає вимогам абз.16 ст.1 Закону України «Про громадянство України».
16.07.2020 Посольство України в Державі Ізраїль відмовило у видачі ОСОБА_1 закордонного паспорта громадянина України для виїзду за кордон та повідомило, що до 20.11.2020 вона повинна підтвердити факт наявності усіх законних підстав для припинення громадянства Держави Ізраїль. Для цього їй необхідно надати в Посольство документи від органів Ізраїлю, які підтверджують, що на момент отримання громадянства України в Тель-Авіві вона проживала за межами Ізраїлю 3 роки, і не має податкової та банківської заборгованості, несплачених штрафів та інших зобов'язань перед компетентними органами Ізраїлю.
25.08.2020 позивачка звернулася зі скаргою до Міністерства закордонних справ України.
Листом від 28.08.2020 Міністерство закордонних справ України відмовило у задоволенні скарги.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивачка звернулася до суду з позовом.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб, визначено Законом України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року № 2235-III (надалі - Закон №2235-III в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до визначень, які містить частина перша статті 1 Закону №2235-III, громадянство України - це правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках; громадянин України - це особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.
Згідно з положеннями статті 1 Закону №2235-III іноземець в разі набуття громадянства України зобов'язаний припинити іноземне громадянство подавши письмову заяву та протягом двох років повинен надати документ про припинення громадянства іншої держави.
Відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону № 2235-III іноземці, зазначені в частинах першій -третій цієї статті, які подали зобов'язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.
Відповідно до п.п. 12-13 ч. 1 ст. 1 України № 2235-ІІІ, зобов'язання припинити іноземне громадянство - письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України; незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства - невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), документа про припинення громадянства (підданства) у встановлений законодавством іноземної держави термін (за винятком випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років від дня подання клопотання, якщо термін не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства за ініціативою особи чи якщо така процедура не здійснюється або вартість оформлення припинення іноземного громадянства (підданства) перевищує половину розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом в Україні на момент, коли особа набула громадянство України.
Згідно п. 16 ч. 1 ст. 1 Закону № 2235-ІІІ, декларація про відмову від іноземного громадянства - документ, у якому іноземець, який узяв зобов'язання припинити іноземне громадянство і в якого існують незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств), засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав.
Судом встановлено, що позивачка набула громадянство України за територіальним походженням відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України», про що останній Посольством України в Державі Ізраїль видано довідку про реєстрацію особи громадянином України від 20.11.2018 № 6164/19-536-8205/зг-170 і тимчасове посвідчення громадянина України, посвідчення № 1 від 20.11.2018.
16.07.2020 позивачка, на підставі зазначеної вище довідки про реєстрацію її громадянином України, подала відповідачу заяву про оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон разом з відповідними додатками: Декларацією про відмову від громадянства Російської Федерації і Декларацією про відмову від громадянства Держави Ізраїль.
У відповідь на вказану заяву відповідач повідомив позивачку про те, що для прийняття остаточного рішення про оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон необхідно надати ще додатково: документи від органів Ізраїлю, які підтверджують, що на момент отримання громадянства України в Тель-Авіві, вона: 1) проживала за межами Ізраїлю 3 роки, і 2) не мала податкової та банківскої заборгованості, несплачених штрафів та інших зобов'язань перед компетентними органами Ізраїлю. Все це необхідно надати в Посольство до 20.11.2020. В іншому випадку рішення про набуття громадянства України буде скасовано (відповідно ст. 21 Закону рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України).
Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про громадянство», незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства - невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), документа про припинення громадянства (підданства) у встановлений законодавством іноземної держави термін (за винятком випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років від дня подання клопотання, якщо термін не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства за ініціативою особи чи якщо така процедура не здійснюється або вартість оформлення припинення іноземного громадянства (підданства) перевищує половину розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом в Україні на момент, коли особа набула громадянство України.
Повноваження Міністерства закордонних справ України, дипломатичних представництв та консульських установ України щодо видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон закріплені в п. 8 ст. 25 Закону №2235.
Так, зокрема, Міністерство закордонних справ України, дипломатичні представництва та консульські установи України здійснюють такі повноваження:
1) встановлюють належність до громадянства України відповідно до статті 3 цього Закону;
8) видають особам, які набули громадянство України, паспорти громадянина України для виїзду за кордон, тимчасові посвідчення громадянина України, довідки про реєстрацію осіб громадянами України;
11) перевіряють за заявами осіб, які перебувають за кордоном, належність до громадянства України.
Згідно п. 3 Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, паспорт оформляється особам, що проживають за кордоном і в установленому законодавством порядку набули громадянства України, - дипломатичними представництвами чи консульськими установами України за кордоном.
Паспорт оформляється протягом не більш як трьох місяців з дня подання звернення щодо його одержання, а в разі, коли поїздка зумовлена необхідністю термінового лікування особи, яка від'їжджає, пов'язана з від'їздом особи, що супроводжує тяжкохворого, чи викликана смертю родича, який проживав за кордоном, - протягом трьох робочих днів. У разі виїзду на постійне проживання за кордон усиновленої іноземцями дитини - громадянина України паспорт оформляється протягом десяти робочих днів.
Статтею 41 Консульського Статуту України передбачено, що консул видає паспорти громадян України для виїзду за кордон, продовжує строк їх дії та вносить до них зміни.
Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215 затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (надалі - Порядок).
Зазначений Порядок визначає перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.
У п.119 вказаного Порядку зазначено, що особам, які набули громадянство України та взяли зобов'язання припинити іноземне громадянство, видаються тимчасові посвідчення громадянина України. Після подання цими особами в установленому Законом порядку документа про припинення іноземного громадянства або декларації про відмову від іноземного громадянства їм замість тимчасових посвідчень громадянина України залежно від місця проживання видаються паспорти громадянина України або паспорти громадянина України для виїзду за кордон.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що факт подання особою, яка набула громадянство України та взяла зобов'язання припинити іноземне громадянство, декларації про відмову від іноземного громадянства є підставою для видачі такій особі замість тимчасового посвідчення громадянина України залежно від місця проживання або паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Оскільки станом на час звернення до Посольства з відповідною заявою, позивачка постійно проживала за межами України, оскільки остання подала декларацію про відмову від громадянства Російської Федерації і громадянства Держави Ізраїль, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивачки права на отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною відмову Посольства України в Державі Ізраїль від 16.07.2020 на заяву позивача від 13.07.2020 у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон та зобов'язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
В частині відмовлених позовних вимог рішення суду не оскаржується, а апеляційна скарга не містить жодних доводів, тому суд у відповідності на ст.308 КАС України не вважає за потрібне надавати оцінку в цій частині.
Доводи апелянта про те, що позивачкою не виконано подане зобов'язання про припинення іноземного громадянства, тобто не подано документа про припинення цього громадянства, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства, про які зазначає позивачка, є такими що не відповідають вимогам Закону України «Про громадянство» та Порядку № 215, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки у оскаржуваній відмові не зазначено наведених вище обставин та не обґрунтовано підстави відмови у видачі паспорту позивачці. Водночас запропоновано надати в Посольство документи від органів Ізраїлю, які підтверджують, що на момент отримання громадянства України в Тель-Авіві вона проживала за межами Ізраїлю 3 роки, і не має податкової та банківської заборгованості, несплачених штрафів та інших зобов'язань перед компетентними органами Ізраїлю.
Посилання апелянта на те, що 24.11.2020 прийнято рішення про скасування рішення щодо оформлення набуття позивачкою громадянства України, колегія суддів не бере до уваги, оскільки станом на час звернення до відповідача із відповідною заявою та на час винесення оскаржуваної відмови рішення про оформлення набуття позивачкою громадянства України було чинним.
Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Міністерства закордонних справ України залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Н.М. Єгорова
А.Ю.Коротких