Ухвала від 26.07.2022 по справі 826/20759/14

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/20759/14 Суддя (судді) першої інстанції: Мазур А.С.

УХВАЛА

26 липня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Грибан І.О.,

при секретарі судового засідання Почепі В.В.,

за участю учасників судового процесу:

від позивач (апелянт): не прибув

від відповідача (апелянт): Стрільчук Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про скасування наказу про звільнення, поновлення на публічній службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до Генеральної прокуратури України, в якому просив суд: визнати протиправним і скасувати наказ Генеральної прокуратури України від 01.12.2014 №2715-ц про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника начальника Головного управління представництва та організації участі у кримінальному провадженні в суді Генеральної прокуратури України; поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Головного управління представництва та організації участі у кримінальному провадженні в суді Генеральної прокуратури України; стягнути з Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 02.12.2014 по день фактичного поновлення на службі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваний наказ прийнято не в умовах воєнного чи надзвичайного стану, у зв'язку з його прийняттям було допущено обмеження права позивача на працю та доступу до державної служби, а також він прийнятий у спосіб, що не передбачений Конституцією України, а саме: шляхом обмеження прав позивача, тому рішення про звільнення позивача є таким, що суперечить положенням Основного Закону України, тобто прийнято відповідачем із порушенням ст. 19 Конституції України. Також позивачем вказано на те, що звільнення відбулося з порушенням низки норм міжнародного права та міжнародних принципів проведення люстрації, без урахування практики Європейського суду з прав людини, зокрема, відповідно до яких люстрація повинна бути обмежена тільки тими посадами, стосовно яких існують підстави вважати, що особа, яка їх обіймає, може їх використати з метою створення суттєвих загроз правам людини або демократії і тільки особи, які наказували вчиняти, або вчиняли серйозні порушення прав людини, або суттєво допомагали в їх учиненні, можуть бути дискваліфіковані; якщо держава застосовує люстраційні заходи, вона повинна забезпечити дотримання всіх процесуальних гарантій у відповідності до Конвенції в тій частині, яка стосується проведення таких заходів.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено.

Не погодившись з прийнятим судом першої інстанції рішенням в частині стягнення середнього заробітку, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування всіх обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить змінити рішення суду в частині стягнення з Офісу Генерального прокурора на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, без обов'язкових відрахувань до бюджету, за період з 02.12.2014 року по 10.11.2021 року у сумі 5704874,09 грн.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2022 року призначено справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про звільнення, поновлення на публічній службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні.

До суду апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про відмову від позову в частині стягнення з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, яка мотивована тим, що ураховуючи складну економічну ситуацію, в якій Україна опинилася внаслідок військової агресії російської федерації, вважає за необхідне відмовитись від позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

На адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання від представника позивача про розгляд справи за його відсутності та заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивач підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача не заперечував проти заяви позивача в частині відмови від позову в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Розглянувши заяву позивача про відмову від позову, перевіривши матеріали справи, вислухавши думку сторін, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до ст. 314 КАС України позивач може відмовитися від позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного провадження.

У разі відмови від позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 189, 190 цього Кодексу, якою одночасно визнає нечинним судове рішення суду першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Приписами ст. 189 КАС України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі.

Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Як вбачається з матеріалів справи, заяву про відмову від позову в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу подано позивачем особисто, а від інших учасників справи жодних заперечень проти закриття провадження у справі в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з підстав відмови позивача від позову (в частині) не надійшло.

Крім того, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що відмова позивача від позовної заяви в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суперечить закону чи порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку про відсутність перешкод у прийнятті відмови від позову в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та визнання у зв'язку з цим рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2021 року в частині стягнення з Офісу Генерального прокурора (01011, місто Київ, вулиця Різницька, будинок 13/15, код ЄДРПОУ 00034051) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу, без обов'язкових відрахувань до бюджету, за період з 02.12.2014 по 10.11.2021 у сумі 4498815,52 (чотири мільйони чотириста дев'яносто вісім тисяч вісімсот п'ятнадцять) грн. 58 коп. - нечинним та закриття провадження у справі № 826/20759/14.

Керуючись ст.ст. 189, 248, 305, 311, 314, 321, 325 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Прийняти відмову від позову ОСОБА_1 у справі № 826/20759/14 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Визнати нечинним рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2021 року в частині стягнення з Офісу Генерального прокурора (01011, місто Київ, вулиця Різницька, будинок 13/15, код ЄДРПОУ 00034051) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу, без обов'язкових відрахувань до бюджету, за період з 02.12.2014 по 10.11.2021 у сумі 4498815,52 (чотири мільйони чотириста дев'яносто вісім тисяч вісімсот п'ятнадцять) грн. 58 коп.

Провадження у справі № 826/20759/14 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

І.О. Грибан

Повний текст ухвали складено 27 липня 2022 року.

Попередній документ
105492034
Наступний документ
105492036
Інформація про рішення:
№ рішення: 105492035
№ справи: 826/20759/14
Дата рішення: 26.07.2022
Дата публікації: 02.08.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (03.12.2021)
Дата надходження: 03.12.2021
Предмет позову: про звільнення, поновлення на публічній службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
Учасники справи:
головуючий суддя:
ПАРІНОВ АНДРІЙ БОРИСОВИЧ
суддя-доповідач:
ПАРІНОВ АНДРІЙ БОРИСОВИЧ
відповідач (боржник):
Офіс Генерального прокурора
заявник апеляційної інстанції:
Кучер Олег Григорович
представник позивача:
Дев'ятко Олександр Григорович
суддя-учасник колегії:
БЕСПАЛОВ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
ГРИБАН ІННА ОЛЕКСАНДРІВНА