29 липня 2022 року № 320/17122/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_1 до Дисциплінарної комісії приватних виконавців та Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування рішення та наказу.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович з позовом до Дисциплінарної комісії приватних виконавців та Міністерства юстиції України, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 05.05.2021, оформлене протоколом №59, про задоволення подання Міністерства юстиції України та застосування до приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження;
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №1725/7 від 26.05.2021 про введення в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 05.05.2021, оформленого протоколом №59, про задоволення подання Міністерства юстиції України та застосування до приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що наказом Міністерства юстиції України від 26.05.2021 №1725/21 було введено в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 05.05.2021, оформлене протоколом №59, про затвердження подання Міністерства юстиції України про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_1 та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, у зв'язку з порушенням ним вимог Закону України "Про виконавче провадження", що полягає у надмірному стягненні позивачем з боржника, ОСОБА_2 , у виконавчому провадженні №61058017 грошових коштів у розмірі 2121,43 грн.
Позивач не погоджується з правомірністю прийняття відповідачами спірного рішення та наказу, оскільки у поданні Міністерства юстиції України не наведені факти порушення приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченко Н.С. відповідних вимог чинного законодавства.
Так, позивач зазначив, що в ході здійснення ним примусового виконання виконавчого напису №6590, виданого 05.12.2019 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем, про стягнення з ОСОБА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" заборгованості у розмірі 12199,78 грн., ним у виконавчому провадженні №61058017 були прийняті постанови від 31.01.2020 та від 03.03.2020 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якими звернуто стягнення на доходи ОСОБА_2 , які вона отримує від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (пенсія) та від Приватного підприємства "Мішель" (заробітна плата) на загальну суму заборгованості у розмірі 13819,76 грн.
На підставі вказаних постанов з ОСОБА_2 було стягнуто грошові кошти у розмірі 15163,76 грн., а не 15941,19 грн. як зазначено відповідачем у поданні про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У зв'язку з цим, позивачем було надмірно стягнуто з ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 1344,00 грн., а не 2121,43 грн. як зазначили відповідачі.
Позивач зауважив, що він та ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" повернули ОСОБА_2 надмірно стягнуті з неї кошти у розмірі 1797,30 грн., що, в свою чергу, свідчить про відсутність настання для боржника жодних негативних наслідків у зв'язку з вчиненням позивачем відповідного порушення.
Крім того, позивач зауважив, що вчиненні ним дії є малозначними, що звільняє його від настання відповідальності за вчинення відповідного порушення.
Також позивач зауважив, що Дисциплінарна комісія у спірному рішення не навела мотивів необхідності застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження та не вказала ознак відповідного дисциплінарного проступку.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та витребувано від відповідача докази по справі.
Відповідачі, заперечуючи проти позовних вимог, зазначили, що спірні наказ та рішення були прийняті на підставі висновків про те, що позивач у виконавчому провадженні №61058017 стягнув з доходів боржника, ОСОБА_2 , грошові кошти у розмірі 15941,19 грн., у той час як до стягнення визначено 13819,76 грн.
При цьому, надмірне стягнення з боржника коштів було пов'язано з тим, що позивач всупереч вимогам ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" при винесенні постанов про звернення стягнення на заробітну плату та пенсію боржника зазначив про необхідність перерахування коштів безпосередньо на рахунок позивача, а не приватного виконавця, що позбавило його можливості здійснювати контроль над процесом перерахунку коштів.
Наведене, у свою чергу, свідчить про вину позивача у допущеному порушенні.
Відповідачі наголосили, що надмірне стягнення позивачем з боржника коштів є порушенням вимог чинного законодавства та дисциплінарним проступком, а тому застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження є правомірним.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2022 відмовлено у задоволенні клопотання відповідачів про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 має статус приватного виконавця виконавчого округу Київської області з 10.06.2019, що підтверджується інформацією з Єдиного реєстру приватних виконавців України.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернулась до Міністерства юстиції України із заявою від 18.02.2021, у якій просила повернути їй надмірно сплачені грошові кошти у сумі 2121,43 грн., сплачені у виконавчому провадженні №61058017 (а.с.116).
Так, у вказаній заяві ОСОБА_2 повідомила, що приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченком І.П. було закінчено виконавче провадження №61058017 про стягнення заборгованості в розмірі 12199,78 грн.
Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 28.01.2021 №868-352/Д-02/8-1000/21 з пенсії ОСОБА_2 необхідно було стягнути суму 13819,76 грн. (борг у сумі 12199,78 грн. + витрати на проведення виконавчих дій у сумі 400,00 грн. + виконавчий збір у сумі 1219,98 грн.).
Заявниця повідомила, що у даному виконавчому провадженні з її пенсії та заробітної плати було стягнуто суму у розмірі 15941,19 грн., що підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 28.01.2021 №868-352/Д-02/8-1000/21 та довідкою з місця роботи, а саме: із пенсії стягнуто 11515,74 грн. та із заробітної плати 4425,45 грн.
ОСОБА_2 наголосила на тому, що з неї у виконавчому провадженні було надмірно стягнуто 2121,43 грн. (15941,19 грн. - 13819,76 грн.).
Заявниця зазначила, що вона не одноразово зверталась до позивача із вимогою щодо повернення надмірно сплачених коштів. Проте, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко І.П. не повернув відповідну суму коштів.
До вказаної заяви були додані: копія постанови приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 31.01.2020 ВП №61058017; лист Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області віл 28.01.2021 №868-352/Д-02/8-1000/21; лист Приватного підприємства "Мішель" від 15.02.2021 вих.№18 (а.с.117-119).
Судом встановлено, що приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович надав начальнику Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Іщенко Марії пояснення щодо проведення позапланової перевірки від 08.03.2021 (а.с.120-128).
З матеріалів справи вбачається, що Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) було проведено позапланову перевірку діяльності приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича, за результатами якої складено довідку від 12.03.2021 (а.с.129-130).
У вказаній довідці зазначено, що під час проведення перевірки встановлено, що 24.01.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченком Іваном Павловичем на підставі заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" за довіреністю Скрипки А.О. від 08.01.2020 відкрито виконавче провадження №61058017 з примусового виконання виконавчого напису №6590, виданого 05.12.2019 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» заборгованості в розмірі 12199,78 гривень.
Перевіркою встановлено, що в заяві про примусове виконання рішення від 08.01.2020 представником стягувача Скрипкою А.О. зазначено про необхідність звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення па майно боржника та без перевірки майнового стану у випадку встановлення його доходу.
24.01.2020 приватним виконавцем винесено постанову про стягнення основної винагороди у сумі 1219,98 грн.
Також, 13.04.2020 приватним виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, відповідно до якої розмір мінімальних витрат становить 400,00 грн.
Згідно з відповідями Пенсійного фонду України та Державної фіскальної служби України, боржник - ОСОБА_2 отримує дохід у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та приватному підприємстві «Мішель».
31.01.2020 приватним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, копію якої направлено для виконання до Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області.
Перевіркою встановлено, що у вказаній вище постанові приватним виконавцем зазначено про необхідність відрахування із доходів боржника у розмірі 20 %, після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у відповідності до статей 68,70 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), до погашення боргу у розмірі 13819,76 грн., що складається з витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 400,00 грн., боргу за виконавчим документом у розмірі 12 199,78 грн. та основної винагороди приватного виконавця у розмірі 1219,98 грн.
Пунктом 2 цієї постанови визначено про необхідність перерахування боргу безпосередньо на рахунок стягувача.
03.02.2020 приватним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, копію якої направлено для виконання до приватного підприємства «Мішель».
У вказаній постанові приватним виконавцем зазначено про необхідність відрахування із доходів боржника 20 %, після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у відповідності до статей 68, 70 Закону, до погашення боргу у розмірі 13819,76 грн., що складається з витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 400,00 грн., боргу за виконавчим документом у розмірі 12 199,78 грн. та основної винагороди приватного виконавця у розмірі 1 219,98 грн.
Пунктом 2 цієї постанови визначено про необхідність перерахування боргу безпосередньо на рахунок стягувача.
У довідці вказано, що відповідно до частини першої статті 47 Закону, грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника) мають зараховуватись на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.
У зв'язку з тим, що кошти, стягнуті із заробітної плати та пенсії боржниці в рахунок погашення боргу, перераховувались Головним управлінням Пенсійного Фонду України у Київській області та приватним підприємством «Мішель» безпосередньо на рахунок стягувача, встановити розмір надмірно стягнутої з ОСОБА_2 суми, шляхом перевірки відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження не вбачається можливим.
Крім того, відомості про перерахування стягнутих коштів на користь стягувача приватним виконавцем не надано.
Перевіркою Журналу загальної вхідної кореспонденції приватного виконавця встановлено, що у цьому журналі 23.12.2020 за вхідним № 9517 зареєстрований лист-повідомлення стягувача про виконання рішення у повному обсязі.
23.12.2020 приватним виконавцем на підставі пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, копії якої направлено на адресу Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області за вих.№13952 рекомендованим поштовим відправленням за №0209421781792 та на адресу приватного підприємства «Мішель» за вих. №13952 рекомендованим поштовим відправленням за № 0209421781741.
При цьому, згідно з листом відділу з питань відрахувань з пенсій управління з питань виплати пенсій Головного управління Пенсійного фонду України від 28.01.2021 № 868-352/Д-02/8-1000/21, доданим заявницею до скарги, відрахування з пенсії ОСОБА_2 проведено по 31.01.2021. Станом на 01.02.2021 залишок не утриманого боргу становить 2304,02 грн. Таким чином, з пенсії боржника на підставі постанови приватного виконавця віл 31.01.2020 утримано кошти у сумі 9 895,76 грн.
Разом з цим, згідно з копією довідки ПП «Мішель» від 15.02.2021 за вих.№18, доданої до заяви ОСОБА_2 , у 2020 році згідно виконавчого напису № 6590 від 05.12.2019 були здійснені стягнення із заробітної плати ОСОБА_2 на користь приватного виконавця ОСОБА_1 в сумі 842,55 грн. та на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» 4425,45 грн. Таким чином, із заробітної плати боржника на підставі постанови приватного виконавця від 03.02.2020 утримано 5268,00 грн.
З огляду на це, загальна сума, утримана із заробітної плати та пенсії боржника на підставі постанов приватного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 31.01.2020 та 03.02.2020 становить 15941,19 грн.
Таким чином, враховуючи, що сума стягнення з урахуванням боргу за виконавчим документом, розміру мінімальних витрат виконавчого провадження та основної винагороди приватного виконавця становить 13819,76 грн., приватним виконавцем надмірно стягнуто з доходів боржника суму у розмірі 2121,43 грн.
Перевіркою журналу реєстрації загальної вхідної кореспонденції приватного виконавця встановлено, що у цьому журналі 30.12.2020 за вх. №9865 зареєстрована заява ОСОБА_2 від 24.12.2020 щодо повернення надлишково стягнутих коштів за виконавчим провадженням № 61058017, до якої долучено копію реквізитів карткового рахунку боржника.
26.01.2021 приватним виконавцем товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» надіслано вимогу, якою зобов'язано товариство повернути ОСОБА_2 надлишково стягнуті кошти по виконавчому провадженню №61058017.
Згідно з копією платіжного доручення від 01.03.2021 №21380, доданою до пояснення приватного виконавця, кошти в сумі 1166,68 грн. перераховано стягувачем на користь ОСОБА_2 .
Згідно з доданими до пояснення приватного виконавця копіями платіжних доручень від 04.01.2021 №2893 кошти в сумі 30,92 грн., від 01.03.2021 №4061 кошти в сумі 199,7 грн., від 09.03.2021 № 4236 кошти в сумі 400 грн. перераховано на користь ОСОБА_2 .
З огляду на це, приватним виконавцем та стягувачем повернуто ОСОБА_2 кошти у загальній сумі 1797,3 грн. Залишок надмірно стягнутої та не повернутої заявниці суми складає 324,13 грн.
У вказаній довідці зазначено, що Управління дійшло висновку, що за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_1 щодо здійснення виконавчого провадження №61058017, яка проводилась на підставі звернення ОСОБА_2 від 18.02.2021 та в межах предмету цього звернення, встановлено порушення вимог пункту 8 частини першої статті 2 Закону, пункту 1 частини другої статті 18 Закону, частини шостої статті 48 Закону.
Судом встановлено, що Дисциплінарною комісією приватних виконавців Міністерства юстиції України на підставі вказаної довідки складено подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_1 від 16.04.2021 №14102-33-21, в якому комісія дійшла висновків, що при здійсненні виконавчого провадження №61058017 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченком І.П. порушено вимоги:
- пункту 2 частини першої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" щодо здійснення діяльності приватного виконавця з дотриманням принципу законності;
- пункту 3 частини першої статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" щодо здійснення діяльності виконавчого провадження з дотриманням засад законності;
- пункту 8 частини першої статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" щодо здійснення діяльності приватного виконавця з дотриманням принципу співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішенням;
- пункту 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" щодо здійснення заходів примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим законом;
- частини шостої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" щодо звернення стягнення на майно боржника в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.
У вказаному поданні зазначено, що виявлені перевіркою порушення вимог законодавства свідчать про неналежне виконання приватним виконавцем своїх обов'язків та містять ознаки дисциплінарного проступку (а.с.113-115).
З матеріалів справи вбачається, що 05.05.2021 відбулось засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців, на якому було розглянуто подання Міністерства юстиції України про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_1 від 16.04.2021 №14102-33-21.
На вказаному засіданні комісія вирішила задовольнити подання Міністерства юстиції України про притягнення приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження. Вказане рішення оформлене протоколом №59 від 05.05.2021 (а.с.106-112).
На підставі вказаного протоколу Міністерством юстиції України прийнято наказ "Про застосування до приватного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення" від 26.05.2021 №1725/7, яким встановлено увести в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 05.05.2021, оформлене протоколом №59, про затвердження подання Міністерства юстиції України про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_1 , посвідчення №0366, видане 14.06.2019, та про застосування до приватного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження (а.с.105).
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачами спірних рішення та наказу, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання їх протиправними та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до часини першої статті 34 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 №1403-VIII (далі-Закон №1403) контроль за діяльністю приватного виконавця здійснюється Міністерством юстиції України шляхом проведення планових і позапланових перевірок у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
Частиною другою статті 34 Закону №1403 позапланові перевірки проводяться на підставі:1) заяви приватного виконавця про проведення перевірки;2) письмових звернень учасників виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця;3) неподання приватним виконавцем у встановлені строки звітності чи іншої інформації та/або подання недостовірної інформації.
Згідно з частиною четвертою статті 34 Закону №1403 під час проведення позапланових перевірок з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення таких перевірок. Повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускається, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частин шостої-сьомої статті 34 Закону №1403 у разі проведення позапланової невиїзної перевірки Міністерство юстиції України надсилає приватному виконавцю письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений у запиті строк, який має бути достатнім для підготовки відповіді та копій документів, але не менше 10 календарних днів, приватний виконавець надає Міністерству юстиції України вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.
У разі виявлення під час здійснення перевірок ознак дисциплінарного проступку приватного виконавця Міністерство юстиції України вносить вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.
Згідно з частиною першою статті 37 Закону №1403 приватний виконавець несе за свої рішення, дії чи бездіяльність та завдану третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну чи кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, установлених законом, а також дисциплінарну відповідальність у порядку, встановленому цим Законом.
Частинами першою-другою статті 38 Закону №1403 встановлено, що підставою для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком приватного виконавця є:1) факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю приватного виконавця;2) порушення правил професійної етики приватного виконавця;3) розголошення професійної таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;4) невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків;5) невиконання статуту Асоціації приватних виконавців України, рішень Ради приватних виконавців України та з'їзду приватних виконавців України.
Відповідно до частини першої-другої статті 39 Закону №1403 дисциплінарна комісія приватних виконавців (далі - Дисциплінарна комісія) утворюється при Міністерстві юстиції України для розгляду питань притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків.
Положення про Дисциплінарну комісію приватних виконавців затверджується Міністерством юстиції України.
Відповідно до частини шостої статті 39 Закону №1403 дисциплінарна комісія:1) розглядає подання Міністерства юстиції України, Ради приватних виконавців України про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності;2) у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців направляє їх на перевірку Міністерству юстиції України чи Раді приватних виконавців України;3) приймає рішення на підставі подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.
Рішення Дисциплінарної комісії приймаються на її засіданні, за умови присутності не менше п'яти членів комісії, шляхом голосування простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів комісії.
Рішення Дисциплінарної комісії оформлюється протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени комісії (частини восьма-дев'ята статті 39 Закону №1403).
Відповідно до частин першої-третьої статті 41 Закону №1403 за вчинення дисциплінарного проступку до приватного виконавця може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:1) попередження;2) догана;3) зупинення діяльності приватного виконавця на строк до шести місяців;4) припинення діяльності приватного виконавця.
Рішення Дисциплінарної комісії про задоволення відповідного подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення вводиться в дію наказом Міністерства юстиції України.
Про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення робиться запис у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.
Наказом Міністерства юстиції України від 22.10.2018 №3284/5 затверджено Порядок проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців (далі-Порядок №3284/5), який визначає механізм здійснення Міністерством юстиції України перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, зокрема стану додержання Конституції України, вимог законів України, указів Президента України та постанов Верховної Ради України, ухвалених відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства юстиції України, доручень Міністра юстиції України, та організації роботи щодо їх виконання, дотримання державними і приватними виконавцями порядку та строків вчинення виконавчих дій, виконання правил діловодства.
Відповідно до пунктів 2-3 розділу І Порядку №3284/5 організація та проведення перевірок покладаються на структурний підрозділ Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - структурний підрозділ Міністерства).
Контроль за діяльністю працівників органів державної виконавчої служби здійснюється шляхом проведення комплексних, цільових та контрольних перевірок.
Комплексною перевіркою вважається планова або позапланова перевірка, під час якої перевіряються всі напрями діяльності органу державної виконавчої служби та яка здійснюється в межах проведення Міністерством юстиції України комплексних перевірок територіальних органів юстиції.
У разі проведення Міністерством юстиції України комплексної перевірки діяльності територіального органу юстиції або контрольної перевірки за її результатами структурний підрозділ Міністерства подає до структурного підрозділу Міністерства юстиції України, відповідального за організацію відповідних перевірок, пропозиції щодо складу робочої групи та плану проведення комплексної або контрольної перевірки діяльності органу державної виконавчої служби.
Пунктом 4 розділу І Порядку №3284/5 визначено, що перевірки діяльності приватного виконавця здійснюються шляхом проведення планових і позапланових перевірок.
Позапланова перевірка діяльності приватного виконавця проводиться з підстав, визначених частиною третьою статті 34 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", та/або у разі надходження від Дисциплінарної комісії приватних виконавців скарги на діяльність приватного виконавця, яка була подана до цієї комісії.
Згідно з пунктом 19 розділу ІІ Порядку №3284/5 позапланові перевірки діяльності приватного виконавця поділяються на виїзні та невиїзні.
Позапланові невиїзні перевірки діяльності приватного виконавця проводяться на підставі заяви приватного виконавця про проведення перевірки, письмових звернень учасників виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця чи у разі надходження від Дисциплінарної комісії приватних виконавців скарги на діяльність приватного виконавця, яка була подана до цієї комісії, ухвалення Дисциплінарною комісією приватних виконавців рішення про відхилення подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та спрямування матеріалів для повторної перевірки діяльності приватного виконавця.
Під час проведення позапланових перевірок діяльності приватного виконавця з'ясовуються лише ті питання, потреба перевірки яких стала підставою для здійснення таких перевірок.
Позапланова перевірка проводиться з додержанням вимог законодавства щодо охорони інформації з обмеженим доступом, недопущення розголошення інформації з обмеженим доступом, що стала відома під час її проведення.
Пунктом 26 розділу ІІІ Порядку №3284/5 передбачено, що позапланова невиїзна перевірка діяльності приватного виконавця проводиться шляхом витребування від приватного виконавця потрібних документів та відомостей у межах предмета перевірки та надання висновку щодо відповідності рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця вимогам законодавства, який викладається в довідці за результатами такої перевірки.
Позапланова невиїзна перевірка проводиться Управлінням контролю або Управлінням забезпечення примусового виконання рішень, яке визначає керівник структурного підрозділу Міністерства (крім Управління забезпечення примусового виконання рішень, що перебуває в межах виконавчого округу приватного виконавця).
Згідно з пунктом 27 розділу ІІІ Порядку №3284/5 про проведення позапланової невиїзної перевірки приватному виконавцю надсилається письмовий запит. У запиті зазначаються строк для надання вмотивованої відповіді приватним виконавцем щодо предмета перевірки, який не може бути менше десяти календарних днів, перелік копій документів, які потрібно надати для проведення перевірки.
Під час проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця використовуються інформація та копії документів, надані приватним виконавцем, відомості автоматизованої системи виконавчого провадження, інша інформація та документи, які стосуються предмета перевірки.
Якщо під час позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виникла потреба в одержанні від приватного виконавця додаткової інформації або копій документів у межах предмета звернення, структурний підрозділ Міністерства (Управління забезпечення примусового виконання рішень) може надіслати приватному виконавцю повторний письмовий запит. Запит має містити обґрунтування потреби одержання додаткової інформації та/або копій документів та строк, у який приватний виконавець має надати таку інформацію та/або документи.
Управління забезпечення примусового виконання рішень повідомляє структурний підрозділ Міністерства про ненадання приватним виконавцем інформації та/або копій документів на запит Управління забезпечення примусового виконання рішень протягом трьох робочих днів з дня закінчення строку для надання відповідної інформації та/або копій документів.
У разі ненадання приватним виконавцем інформації та/або копій документів на запит структурного підрозділу Міністерства (Управління забезпечення примусового виконання рішень) позапланова невиїзна перевірка діяльності приватного виконавця проводиться на підставі відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження, інших документів та відомостей, які стосуються предмета перевірки.
Відповідно до пунктів 28-29 розділу ІІІ Порядку №3284/5 позапланова невиїзна перевірка діяльності приватного виконавця має бути проведена не пізніше ніж через тридцять робочих днів із дня надходження до структурного підрозділу Міністерства заяви приватного виконавця про проведення перевірки, звернення (скарги) учасника виконавчого провадження.
За результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця Управління контролю (Управління забезпечення примусового виконання рішень) складає довідку, в якій зазначаються: підстави проведення перевірки; факти, викладені у зверненні або у скарзі, на підставі яких проводиться перевірка; обставини, встановлені під час перевірки, із посиланням на джерела отримання інформації; висновок щодо відповідності рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця вимогам законодавства з посиланням на відповідну норму законодавства
Згідно з пунктів 30-31 розділу ІІІ Порядку №3284/5 довідку підписує керівник Управління контролю, а якщо позапланова невиїзна перевірка проводилася Управлінням забезпечення примусового виконання рішень, - керівник цього управління.
Якщо позапланова невиїзна перевірка проводилася Управлінням контролю, довідка складається у двох примірниках, один з яких спрямовується приватному виконавцю не пізніше наступного робочого дня з дня його підписання.
За результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця Управління контролю готує доповідну записку, яку не пізніше наступного робочого дня з дня підписання довідки спрямовує керівнику структурного підрозділу Міністерства.
Якщо позапланова невиїзна перевірка проводилася Управлінням забезпечення примусового виконання рішень, довідка складається у трьох примірниках, один з яких не пізніше наступного робочого дня з дня його підписання спрямовується приватному виконавцю, інший - структурному підрозділу Міністерства.
Якщо позапланова невиїзна перевірка проводилася на підставі звернення учасника виконавчого провадження, копія довідки додається до відповіді на це звернення.
Відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку №3284/5 у разі виявлення під час здійснення планових та позапланових перевірок діяльності приватного виконавця ознак дисциплінарного проступку, визначених пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 38 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", структурний підрозділ Міністерства вносить вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії приватних виконавців про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.
Подання спрямовується до Дисциплінарної комісії приватних виконавців протягом двох місяців із дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше ніж за два роки з дня його вчинення.
Пунктом 2 розділу IV Порядку №3284/5 визначено, що у поданні зазначаються:прізвище, ім'я, по батькові приватного виконавця, виконавчий округ, у якому приватний виконавець здійснює діяльність, номер посвідчення приватного виконавця; вид перевірки, під час якої виявлено порушення, та підстави її проведення; реквізити довідки, складеної за результатами перевірки; зміст виявлених порушень із посиланням на відповідні норми нормативно-правових актів;наслідки, до яких призвели (або можуть призвести) порушення приватним виконавцем вимог законодавства (за наявності); відомості про застосування до приватного виконавця дисциплінарних стягнень (вид дисциплінарного стягнення, реквізити наказу Міністерства юстиції України про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення).
У поданні не зазначаються відомості про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, якщо з дати видання наказу Міністерства юстиції України про введення в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення минув один рік.
Наказом Міністерства юстиції України від 27.11.2017 №3791/5 затверджено Положення про Дисциплінарну комісію приватних виконавців (далі-Положення №3791/5, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), пунктами 3-4 якого визначено, що основними завданнями Дисциплінарної комісії є: розгляд питань про притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків; прийняття рішень про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.
Дисциплінарна комісія відповідно до покладених на неї завдань:розглядає подання Мін'юсту, Ради приватних виконавців України про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності; у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців направляє їх на перевірку Мін'юсту чи Раді приватних виконавців України; приймає рішення на підставі подання Мін'юсту чи Ради приватних виконавців України про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.
Згідно з пунктами 13-16 Положення №3791/5 засідання Дисциплінарної комісії вважається повноважним у разі присутності на ньому не менше п'яти членів комісії.
Засідання Дисциплінарної комісії проводить її голова, а в разі його відсутності - заступник голови Дисциплінарної комісії.
Рішення Дисциплінарної комісії приймаються шляхом голосування простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів комісії.
У разі рівного розподілу голосів рішення вважається неприйнятим.
Рішення Дисциплінарної комісії оформлюється протоколом, що підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії протягом десяти робочих днів після засідання Дисциплінарної комісії.
Члени Дисциплінарної комісії, які брали участь в її засіданні дистанційно, підписують протокол засідання Дисциплінарної комісії кваліфікованим електронним підписом не пізніше наступного робочого дня з дня його отримання.
У разі неможливості підписання членом Дисциплінарної комісії, який брав участь у її засіданні дистанційно, протоколу засідання Дисциплінарної комісії кваліфікованим електронним підписом, примірник протоколу направляється на його електронну адресу. Скановану копію підписаного примірника протоколу засідання Дисциплінарної комісії член Дисциплінарної комісії надсилає на електронну адресу секретаря Дисциплінарної комісії не пізніше наступного робочого дня з дня отримання примірника протоколу та поштою.
Відповідно до пунктів 18-19 Положення №3791/5 протокол засідання Дисциплінарної комісії має містити перелік присутніх на засіданні осіб та їх електронні адреси, порядок денний, питання, що розглядались на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, прийняте Дисциплінарною комісією рішення.
У разі прийняття Дисциплінарною комісією рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення у протоколі засідання Дисциплінарної комісії зазначається вид дисциплінарного стягнення, який застосовано до приватного виконавця.
Члени Дисциплінарної комісії мають право: вивчати матеріали, подані на розгляд Дисциплінарної комісії;заявляти клопотання, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються;брати участь у прийнятті рішення шляхом голосування; висловлювати окрему думку.
Згідно з пунктами 25-26 Положення №3791/5 розгляд подання Мін'юсту чи Ради приватних виконавців України про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності на засіданні Дисциплінарної комісії починається із заслуховування доповіді члена Дисциплінарної комісії, який попередньо за дорученням голови Дисциплінарної комісії вивчав таке подання, після чого заслуховуються присутні на засіданні члени Дисциплінарної комісії, приватний виконавець та інші запрошені на засідання особи, а також вивчаються та аналізуються необхідні документи.
Дисциплінарна комісія зобов'язана запросити на засідання приватного виконавця, стосовно якого Мін'юстом внесено подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності, та заслухати його пояснення з питань, що стали підставою для внесення подання.
Приватний виконавець, щодо якого внесено подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності, повідомляється про дату, час і місце проведення засідання не пізніше ніж за 5 днів до проведення засідання Дисциплінарної комісії рекомендованим поштовим відправленням або на
У разі неявки приватного виконавця на засідання Дисциплінарної комісії головуючий виносить на обговорення Дисциплінарної комісії пропозицію щодо можливості розгляду питання за відсутності приватного виконавця.
Розгляд подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності може бути відкладено у разі неявки приватного виконавця з поважних причин.
За результатами розгляду подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності Дисциплінарна комісія приймає рішення про: задоволення подання та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, передбаченого частиною першою статті 41 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів";відхилення подання та направлення матеріалів для повторної перевірки діяльності приватного виконавця;відхилення подання та відмову в застосуванні до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.
Протокол засідання Дисциплінарної комісії протягом трьох робочих днів з дня його підписання всіма членами Дисциплінарної комісії направляється до Мін'юсту.
За наявності окрема думка викладається членом Дисциплінарної комісії в письмовій формі і додається до протоколу засідання Дисциплінарної комісії, про що зазначається у протоколі.
Витяг із протоколу засідання Дисциплінарної комісії про розгляд подання Мін'юсту про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності протягом трьох робочих днів з дня його підписання всіма членами Дисциплінарної комісії направляється приватному виконавцю, щодо якого розглядалось подання (пункт 28 Положення №3791/5).
Рішення Дисциплінарної комісії про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення вводиться в дію наказом Мін'юсту. Дата видання наказу Мін'юсту є датою застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення (пункт 29 Положення №3791/5).
З аналізу наведених вище норм законодавства вбачається, що у випадку отримання скарги на діяльність приватного виконавця, Мін'юст зобов'язаний розглянути скаргу та документи, подані приватним виконавцем і її пояснення, а у випадку наявності підстав - внести подання до Дисциплінарної комісії приватних виконавців про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.
Системний аналіз статей 38, 40, 41 Закону № 1403-VIII дає підстави для висновку, що приватний виконавець може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, яким вважається невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків.
Накладення дисциплінарного стягнення на приватного виконавця здійснюється Дисциплінарною комісією, яка, в свою чергу, при визначенні виду дисциплінарного стягнення враховує обставини вчинення проступку, ступінь вини приватного виконавця, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, наявність наслідків, розмір заподіяної шкоди, а також факти застосування до приватного виконавця дисциплінарних стягнень протягом останнього року.
З аналізу частини сьомої статті 34 Закону №1403-VIII вбачається, що для прийняття рішення про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, підставою для якого є наявність у діях приватного виконавця складу дисциплінарного проступку, Дисциплінарна комісія приватних виконавців має ретельно дослідити всі обставини справи, тобто встановити факт порушення останнім законодавства, що, в свою чергу.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.05.2022 у справі №160/16943/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 104383837) та від 07.07.2021 у справі №160/10658/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 98187526).
Як зазначено вище, наказом Міністерства юстиції України від 26.05.2021 №1725/21 було введено в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 05.05.2021, оформлене протоколом №59, про затвердження подання Міністерства юстиції України про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_1 та про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, у зв'язку з порушенням вимог пунктів 3,8 частини першої статті 2, пункту 2 частини першої статті 4, пункту 1 частини другої статті 18 та частини шостої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідач у спірному поданні зазначив про те, що позивач під час здійснення виконавчого провадження №61058017 стягнув з боржника ОСОБА_2 грошові кошти на загальну суму 15941,19 грн. (11515,74 грн. - пенсія та 4425,45 грн. - заробітна плата).
Так, відповідач зауважив, що позивачем було надмірно стягнуто з ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 2121,43 грн., які не були їй повернуті, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі-Закон №1404, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 2 Закону №1404 встановлено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права;2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Згідно з частиною першою статті 3 Закон №1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Частинами першою-другою статті 18 Закону №1404 передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону №1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частинами першою-другою статті 48 Закону №1404 визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 151 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 191 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 261 Закону України "Про теплопостачання", статті 181 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Частиною шостою статті 48 Закону №1404 встановлено, що стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Відповідно до частин першої-третьої статті 68 Закону №1404 стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Частиною першою статті 69 Закону №1404 визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.
Згідно з частиною першою-третьою статті 70 Закону №1404 розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.
З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.
За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Відповідно до пунктів 1 та 3 розділу Х Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (далі-Інструкція) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, порядок здійснення відрахувань здійснюються відповідно до статей 68 - 70 Закону.
Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів. Копія зазначеної постанови залишається у виконавчому провадженні на контролі.
Постанова повинна містити: повне найменування та місцезнаходження підприємства, установи, організації, прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи чи фізичної особи - підприємця, якій надсилається постанова, та її місце проживання;порядок стягнення суми боргу;розмір відрахувань; реквізити рахунку органу державної виконавчої служби, рахунку приватного виконавця, на який необхідно перераховувати стягнуті кошти; вимогу щодо направлення звітів про здійснені відрахування та виплати із зазначенням періодичності подання звітів та адреси, на яку необхідно направляти звіти;роз'яснення про відповідальність за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог Закону (у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника).Постанова підписується виконавцем.
Пунктом 4 розділу Х Інструкції визначено, що контроль за правильним і своєчасним відрахуванням із заробітної плати та інших доходів боржника здійснюється виконавцем за власною ініціативою, в тому числі за заявою стягувача шляхом перевірки правильності та своєчасності відрахувань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами та фізичними особами - підприємцями, з якими боржник перебуває у трудових відносинах, про що складається відповідний акт.
Згідно з пунктами 8 розділу Х Інструкції за кожною постановою про стягнення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, з якими боржник перебуває у трудових відносинах, щомісяця та після закінчення строку відповідних виплат або у разі звільнення працівника подається окремий звіт про здійснені відрахування та виплати за встановленою формою (додаток 9).
Звіт про здійснені відрахування та виплати долучається до матеріалів виконавчого провадження.
З матеріалів справи вбачається, що приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович в рамках виконавчого провадження №6105817 здійснював примусове виконання виконавчого напису №6590, виданого 05.12.2019 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем, про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" заборгованість у розмірі 12199,78 грн.
Судом встановлено, що 31.01.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченком Іваном Павловичем в рамках виконавчого провадження №6105817 прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи, якою встановлено звернути стягнення на доходи боржника, ОСОБА_2 , що отримує дохід від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Пунктом 2 постанови визначено здійснювати відрахування із доходів боржника у розмірі 20 відсотків, відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, вираховуються із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до ст.ст.68,70 Закону №1404 на користь стягувача, у першу чергу: витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 400,00 грн. перерахувати за наступними реквізитами:
отримувач: приватний виконавець Голяченко Іван Павлович, р/р НОМЕР_1 у Київське ГРУ АТ КБ "Приватбанк" МФО 321842, код отримувача: 3281610558, призначення платежу: витрати на проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні №61058017, боржник: ОСОБА_2 , код: НОМЕР_2 ;
суму боргу перерахувати на користь стягувача у розмірі: 12199,78 грн., за наступними реквізитами: отримувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс"; НОМЕР_3 у АТ "Райффайзен Банк Аваль" у місті Києві, МФО 380805, ОКПО:39508708, призначення платежу: погашення боргу у виконавчому провадженні №61058017, боржник: ОСОБА_2 , код: НОМЕР_2 ;
основну винагороду приватного виконавця у розмірі 1219,98 грн. перерахувати за наступними реквізитами: отримувач: приватний виконавець Голяченко Іван Павлович, р/р НОМЕР_4 у Київське ГРУ АТ КБ "Приватбанк" МФО 321842, код отримувача: 3281610558, призначення платежу: основна винагорода у виконавчому провадженні №61058017, боржник: ОСОБА_2 , код: НОМЕР_2 .
Стягнення основної винагороди приватного виконавця здійснювати пропорційно у розмірі 10 відсотків до суми стягнення за виконавчим документом.
Загальна сума, яка підлягає стягненню із боржника за виконавчим провадженням №61058017 складає 13819,76 грн. (а.с.117-118).
Вказана постанова супровідним листом від 31.01.2020 №5/21 була направлена до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (а.с.117).
У поясненнях щодо проведення позапланової невиїзної перевірки, адресованих Управлінню забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), позивач зазначив, що 03.02.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченком Іваном Павловичем в рамках виконавчого провадження №6105817 було прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою встановлено звернути стягнення на дохід боржника у Приватному підприємстві "Мішель".
Вказані обставини підтверджуються відповідачем у відзиві на позовну заяву, тобто визнаються сторонами.
Відповідно до довідки Приватного підприємства "Мішель" від 15.02.2021 вих.№18 у 2020 році за виконавчим написом №6590 від 05.12.2019 були здійсненні стягнення із заробітної плати ОСОБА_2 на користь приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка І.П. в сумі 842,55 грн. та на користь ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" 4425,45 грн. (а.с.119).
Отже, загальна сума стягнутих із заробітної плати ОСОБА_2 грошових коштів за вказаним виконавчим документом становить 5268,00 грн. (842,55 грн. + 4425,45 грн.).
Згідно з листом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 28.01.2021 №868-352/Д-02/8-1000/21, адресованим ОСОБА_2 , відповідно до постанови приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка І.П. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 31.01.2020 ВП №61058017, яке надійшло 07.02.2020, проводяться відрахування з пенсії ОСОБА_2 та загальна сума боргу, з урахуванням основної винагороди та витрат на проведення виконавчих дій приватного виконавця становить - 13819,76 грн. (витрати на проведення виконавчих дій - 400,00 грн., виконавчий збір - 1219,98 грн., борг - 12199,78 грн.) в розмірі 20% від розміру пенсії, на користь ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс", на підставі виконавчого напису від 05.12.2019 №6590.
Станом на 01.02.2021 залишок боргу складає - 2304,02 грн. (а.с.118).
Отже, з вказаного листа вбачається, що на користь ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" в рамках виконавчого провадження №61058017 було стягнуто з пенсії ОСОБА_2 борг на суму 9895,76 грн. (12199,78 грн. - 2304,02 грн.).
В свою чергу, загальна сума грошових коштів, яка була стягнута позивачем із заробітної плати та пенсії ОСОБА_2 на користь позивача та ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" в рамках виконавчого провадження №61058017 становить 15163,76 грн. (9895,76 грн. +5268,00 грн.).
Разом з тим, загальна сума, яка підлягала стягненню з ОСОБА_2 у виконавчому провадженні №61058017, становить 13819,76 грн.
Таким чином, позивачем було надмірно стягнуто з ОСОБА_2 у виконавчому провадженні №61058017 грошові кошти у розмірі 1344,00 грн. (15163,76 грн. - 13819,76 грн.).
З огляду на встановлене, суд дійшов висновку про те, що у довідці від 12.03.2021 та у поданні від 16.04.2021 неправильно визначено загальну суму стягнутих з ОСОБА_2 у виконавчому провадженні №61058017 коштів - 15941,19 грн. та суму надмірно стягнутих позивачем з боржника коштів - 2121,43 грн.
Натомість стягнення з боржника суми коштів, яка є більшою за суму боргу за виконавчим документом, підтверджується.
У поясненнях щодо проведення позапланової невиїзної перевірки позивач зазначив, що 23.12.2020 на його адресу надійшов лист-повідомлення від ТОВ "ФК "Сіті Фінанс", в якому зазначено про виконання ОСОБА_2 виконавчого напису №6590 від 05.12.2019.
23.12.2020 позивачем було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження.
У вказаних поясненнях позивач зазначив, що 30.12.2020 до нього надійшла заява ОСОБА_2 про повернення надлишкову суму по виконавчому напису №6590 від 05.12.2019.
Під час перевірки депозитного рахунку надлишково відрахованих грошових коштів з пенсії та заробітної плати ОСОБА_2 було встановлено, що в рамках виконавчого провадження №61058017 було утримано надлишкові кошти в рахунок погашення заборгованості у розмірі 1166,68 грн., в рахунок погашення основної винагороди у розмірі 242,85 грн. та в рахунок витрат виконавчого провадження у розмірі 400,00 грн.
У зв'язку з цим, 26.01.2021 за вих.№5/21 позивачем було направлено до ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" вимога про повернення надлишково перерахованих коштів по ВП 61058017.
У вказаних поясненнях позивач зазначив, що станом на сьогодні надлишкові кошти у розмірі 1809,53 грн. повернуті ОСОБА_2 , а саме:
- 242,85 грн. надлишково стягнутої основної винагороди повернуто 21.12.2020;
- 1166,68 грн. - надлишково стягнутого боргу повернуто 21.03.2021;
- 400,00 грн. - надлишково стягнутих витрат виконавчого провадженняя повернуто 09.03.2021.
До вказаних пояснень позивачем були додані:
- платіжне доручення №21380 від 01.03.2021, за яким ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" було повернуто ОСОБА_2 1166,68 грн. (а.с.126);
- платіжне доручення №4236 від 09.03.2021, за яким позивачем було повернуто ОСОБА_2 надлишково стягнуті кошти у розмірі 400,00 грн.
Дані обставини підтверджуються Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у довідці від 12.03.2021.
Також у вказаній довідці зазначено про те, що позивачем повернуто ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 30,92 грн. по платіжному дорученню від 04.01.2021 №2893 та 199,70 грн. по платіжному дорученню від 01.03.2021 №4061.
Суд зазначає, що позивач додав до письмових пояснень платіжне доручення №2702 від 21.12.2020 на суму 242,85 грн. (призначення платежу: повернення/перерахунок помилково/невірно сплачених коштів в рахунок погашення основної винагороди за ВП №6105817. Боржник ОСОБА_2 без ПДВ), за яким платника, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко І.П., перерахував з рахунку №UA583218420000026214053001677 отримувачу, приватному виконавцю виконавчого округу Київської області Голяченко І.П. на рахунок НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 242,85 грн. (а.с.125).
Отже, вказане платіжне доручення не підтверджує факт повернення позивачем боржнику за виконавчим провадженням №61058017, ОСОБА_2 вказаної суми коштів.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивачем та ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" було повернуто ОСОБА_2 грошові кошти на загальну суму 1797,30 грн. (1166, 68 грн. + 30,92 грн. + 199,70 грн. + 400,00 грн.), яка є більшою від надлишково стягнутої суми на 453,30 грн. (1797,30 грн. - 1344,00 грн.).
Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 у справі №140/2740/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 94296715) зазначив, що розглядаючи питання притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, Дисциплінарна комісія має у відповідності до частини другої статті 38 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» встановити наявність обов'язкових елементів для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, а саме - порушення приватним виконавцем закону, його вину, наявність негативних наслідків, які наступили в результаті дій приватного виконавця та причинний зв'язок між цими діями, вчиненими в процесі виконання рішення суду і негативними наслідками.
Тобто, із змісту норм законодавства, які регламентують діяльність Дисциплінарної комісії, остання в кожному конкретному випадку повинна надати належну правову оцінку виявленому порушенню, які наслідки воно за собою потягнуло, на що вплинуло, чи є допущене порушення підставою для дисциплінарної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач в рамках виконавчого провадження надмірно стягнув з доходів ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 1344,00 грн.
Суд вважає, що вчинення позивачем вказаних дій є порушенням вимог Закону №1404 та положень Інструкції, оскільки приватний виконавець виконавчого округу Київської області ОСОБА_1 не забезпечив стягнення відповідних грошових коштів у належному розмірі та не забезпечив контроль правильності здійснення відповідних відрахувань із заробітної плати та пенсії ОСОБА_2 , що в свою чергу призвело до настання негативних наслідків у вигляді безпідставного позбавлення такої особи свого майна у вигляді грошових коштів.
З матеріалів справи вбачається, що на момент звернення ОСОБА_2 до відповідача із заявою від 18.02.2022 приватний виконавець виконавчого округу Київської області частково усунув відповідне порушення, повернувши боржнику 30,92 грн. на підставі платіжного доручення від 04.01.2021 №2893.
Крім того, позивач звернувся до ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" із заявою від 24.12.2020 щодо повернення надлишково стягнутих коштів за виконавчим провадженням №61058017.
Як зазначено вище, ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" на підставі платіжного доручення №21380 від 01.03.2021 було повернуто ОСОБА_2 1166,68 грн.
Сума коштів у розмірі 599,70 грн. була самостійно повернута позивачем ОСОБА_2 в ході проведення відповідної перевірки. При цьому, суд зауважує, що позивачем було надмірно повернуто ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 177,32 грн. з вказаної суми.
Отже, матеріали справи свідчать про те, що вчинене позивачем порушення призвело до настання для ОСОБА_2 як для боржника у виконавчому провадженні №61058017 негативних наслідків у вигляді понесення додаткових майнових втрат.
При цьому, вказане порушення на момент звернення ОСОБА_2 до відповідача із відповідною заявою не було усунуто у повному обсязі.
Вказане свідчить про наявність в таких діях позивача ознак дисциплінарного проступку, а тому застосування відповідачами до приватного виконавця виконавчого округу Київської області дисциплінарного стягнення у вигляді попередження є правомірним.
При цьому суд вважає непереконливими твердження позивача про відсутність в його діях ознак вини та відсутність причинно-наслідкового зв'язку.
Так, відповідно до положень статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.
Стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем рахунки.
Згідно з положеннями Розділу УІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), стягнуті з боржника грошові суми підлягають зарахуванню на рахунки для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам, у тому числі в іноземній валюті, відкриті Міністерством юстиції України, міжрегіональними управліннями Міністерства юстиції України, відділами державної виконавчої служби в органах, що здійснюють казначейське обслуговування та державних банках, (в іноземній валюті - в банках), приватними виконавцями - в банках(далі - депозитний рахунок).
Органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем щодо депозитного рахунку заводиться книга обліку депозитних сум (додаток 4), щодо рахунку авансових внесків - книга обліку авансових внесків (додаток 5).
Книги обліку ведуться в автоматизовані системі виконавчого провадження. Запис здійснюється шляхом прямого введення обов'язкового складу реквізитів, який установлений для книги.
Книги обліку за кожним рахунком приватного виконавця ведуться приватним виконавцем або особою, що працює на умовах цивільно-правового чи трудового договору з приватним виконавцем, у тому числі помічником приватного виконавця (далі - відповідальна особа приватного виконавця).
Водночас, як було вказано вище, у постановах про звернення стягнення на заробітну плату та пенсію боржника позивачем було вказано про необхідність перерахування коштів не на рахунок приватного виконавця, а безпосередньо на рахунок стягувача, що суперечить вищевказаним положенням чинного законодавства, призвело до позбавлення позивача можливості здійснювати контроль над сумами коштів та їх розподілом та, врешті-решт, порушення майнових прав боржника.
Наведене свідчить про наявність у діях позивача вини та причинно-наслідкового зв'язку між діями та наслідками у вигляді порушення майнових прав боржника.
Також суд вважає непереконливими твердження позивача про неврахування відповідачами усіх обставин та незастосування принципу пропорційності між застосованим дисциплінарним стягнення та вчиненим порушенням, оскільки матеріали справи свідчать, що на засіданні дисциплінарної комісії було враховано добровільне повернення позивачем боржникові надлишкових коштів та перше притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. У зв'язку з наведеним до позивача був застосований найм'якіший вид дисциплінарного стягнення - попередження.
Щодо посилань позивача у позовній заяві на висновок дисциплінарного уповноваженого Асоціації приватних виконавців ОСОБА_3 №25/2021 від 30.04.2021, в якому вказана про відсутність в його діях ознак складу дисциплінарного правопорушення (а.с.42-49), то суд зазначає, що вказаний документ носить виключно суто інформативний характер та є суб'єктивною думкою особи, у той час як матеріали справи спростовують висновки, наведені у вказаному документі.
Також у позовній заяві позивач зазначив, що вчинені ним дії є малозначним, а тому в силу вимог статті 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення він звільняєтьсь від відповідальності.
Відповідно до статті 22 Кодексу України про адміністративне правопорушення при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Суд зазначає, що вчиненні позивачем дії щодо надмірного стягнення з боржника у відповідному виконавчому провадженні грошових коштів є дисциплінарним проступком, а не адміністративним правопорушенням, у зв'язку з чим ст.22 Кодексу України про адміністративне правопорушення не підлягає застосуванню під час притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до положень першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи позивачем не було надано належних та допустимих доказів, які спростовували висновки відповідачів щодо вчинення ним порушень відповідних Закону №1404, внаслідок чого суд вважає, що відповідачі правомірно застосували до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді попередження на підставі спірного рішення та наказу.
Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати суд залишає за позивачем.
Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення
Суддя Дудін С.О.