Ухвала
Іменем України
28 липня 2022 року
м. Київ
провадження № 51-3083 ск 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2019 року.
Суть питання та встановлені судом обставини
Засуджений ОСОБА_4 звернувся із касаційною скаргою, у якій порушує питання про перегляд у касаційному порядку постановленого відносно нього вироку, а також просить поновити строк на його оскарження.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 426 КПК України, касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Правило дотримання тримісячного строку для подання касаційної скарги має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. При цьому це правило надає сторонам кримінального провадження достатній строк для роздумів, у межах якого вони зобов'язані (мають право) вчинити процесуальну дію, чітко визначити свої аргументи та окреслити стверджувану правову позицію.
Згідно із положеннями п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і суд касаційної інстанції за заявою особи не знайшов підстав для його поновлення.
Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строків на оскарження судового рішення, такі підстави.
Відповідно до наявних у Суді даних, вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області постановлено 18 грудня 2019 року. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року за результатом розгляду апеляційних скарг прокурора та ОСОБА_4 вирок місцевого суду залишено без змін.
Засуджений ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою 19 липня 2022 року (відповідно до супровідного листа ДУ «Дніпровська виправна колонія (№ 89)», тобто через 2 роки 5 місяців з дня постановлення ухвали апеляційного суду, та майже через 2 роки 2 місяці після закінчення строку на касаційне оскарження.
У своїй касаційній скарзі ОСОБА_4 просить поновити йому строк на касаційне оскарження вироку суду першої інстанції, проте не вказує жодної поважної причини пропуску ним саме визначеного законом тримісячного строку на касаційне оскарження. Він лише зазначає, що його касаційна скарга втрачена, і протягом трьох років він звертається в суди усіх інстанцій, проте не зазначає коли саме, при яких обставинах і ким вона була втрачена, жодного доказу на підтвердження цього не наводе.
Ураховуючи наведене, Суд вважає, що відсутні поважні причини, які були об'єктивно непереборними, та не залежали від волевиявлення засудженого ОСОБА_4 і унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. Тому підстави для поновлення строку на касаційне оскарження відсутні.
З огляду на викладене, керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України, Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.
З цих підстав Суд постановив:
Відмовити засудженому ОСОБА_4 у задоволенні його клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вироку Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2019 року.
Касаційну скаргу повернути особі, яка її подала, разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_5