79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
18.07.2022 Справа № 914/3943/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Горецької З.В., при секретарі Пришляк М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуд Сервіс Енерго», м. Київ,
до відповідача 1: Яворівського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Львівська область, Яворівський район, місто Яворів,
до відповідача 2: Державного підприємства "Сетам", м. Київ
до відповідача 3: Державного підприємства «Екотрансенерго», с. Новий Яр, Львівська область
третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача 1: Яворівське ДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, м. Яворів
про виключення з акту опису та арешту, визнання такими, що не відбулись та скасування результатів торгів
представники сторін:
від позивача (в режимі відеооконференції): Войтович Л.В.;
від відповідача 1: Мудрак П.М.;
від відповідача 2: не з'явився;
від відповідача 3: Борис З.Д.;
від третьої особи: не з'явився.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуд Сервіс Енерго» до Яворівського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Державного підприємства "Сетам" про визнання права власності на майно, виключення з акту опису та арешту, визнання неправомірними дій посадових осіб Яворівського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), визнання незаконними та скасування торгів.
Ухвалою від 28.12.2021 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Після усунення недоліків, суд визнав позовні матеріали достатніми для відкриття провадження по справі та ухвалою від 10.01.2022 відкрив провадження по справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 27.04.2022 в задоволенні заяви про уточнення позовних вимог вх.4079/22 від 14.02.2022 та заяви про уточнення позовних вимог вх. №4364/21 від 16.02.2022 суд відмовив. Даною ухвалою суд закрив підготовче провадження по справі та призначив до судового розгляду по суті.
Подальший хід розгляду справи викладено у відповідних ухвалах та протоколах судових засідань.
В судове засідання 18.07.2022 не з'явився відповідач 2 та третя особа, решта учасників процесу явку уповноважених представників забезпечили.
Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття рішення, судом 18.07.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.
Позиція позивача
Позивач просить виключити з акту опису та арешту (звільнити з-під арешту) частину екскаватора крокуючого ЕШ 20/90, об'ємом 20 кубічних метрів, місцезнаходження майна: Львівська область, Яворівський район, село Новий Яр, а саме ківш до екскаватора крокуючого ЕШ 20/90, об'ємом 20 кубічних метрів, місцезнаходження майна: Львівська область, Яворівський район, село Новий Яр та визнати такими, що не відбулися, та скасувати результати торгів з продажу майна номер лоту: 501045, найменування майна: Ківш до екскаватора крокуючого ЕШ 20/90, об'ємом 20 кубічних метрів, місцезнаходження майна: Львівська область, Яворівський район, село Новий Яр.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що придбавши на торгах екскаватор крокуючого ЕШ 20/90, об'ємом 20 кубічних метрів позивач вважає, що разом з екскаватором придбав ківш до екскаватора крокуючого ЕШ 20/90, як приналежність до екскаватора.
Позиція відповідача 1
Відповідач стверджує, що в матеріалах виконавчого провадження наявний Акт технічного стану екскаватора крокуючий ЕШ 20/90, заводський №15, 1984 згідно якого комплектність його неповна, та на час опису й арешту майна боржника ДП «Екотрансенерго», директором ДП «Екотрансенерго» підтверджено, що ківш до такого екскаватора є окремим рухомим майном підприємства, про що надано відповідний лист №43/02 від 13.02.2019 року, та про що окремо на ківш та окремо на екскаватор крокуючий ЕШ 20/90 долучені постанови про опис та арешт майна боржника.
Твердження позивача про те, що придбаний ним екскаватор крокуючий ЕШ 20/90 передано разом з ковшем невірне, оскільки жоден акт прийому-передачі майна від боржника, з участю державного виконавця складено не було, наявність в комплектності екскаватора ковша жодним актом не зазначено.
Вказівка в системі електронних торгів про те, що реалізований екскаватор перебуває «в неробочому стані» якраз і свідчила саме про те, що до майна, що реалізується не відноситься ківш, також є повністю відсутніми інші елементи освітлення, управління, без чого екскаватор відповідно і перебував в неробочому стані, а згідно відповідного акту технічного стану комплектація вказана як неповна, а тому твердження позивача про повну комплектацію придбаного майна є неправдивими.
Позиція відповідача 2
Відповідач 2 правом на подання відзиву не скористався, пояснень по суті позовних вимог не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Позиція відповідача 3
Екскаватор ЕШ 20/90 є в неповній комплектації, через що і перебуває в неробочому стані. Про відсутність комплектуючих частин і зокрема про те, що ківш до екскаватора ЕШ 20/90 не входить, оскільки є окремим майном підприємства, ТзОВ «Вуд Сервіс Енерго» було повідомлено при огляді такого до продажу та проплати коштів і було достеменно відомо.
Позиція третьої особи
Третьою особою зазначено, що відсутні підстави для звільнення майна позивача з податкової застави.
Аргументи наведені в позовній заяві, не спростовують правомірності підстав для опису контролюючим органом майна платника податків у податкову заставу та її реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та не доводять законності підстав для звільнення майна відповідача з податкової застави.
26.02.2021 відбулися електронні торги з реалізації наступного майна: реєстраційний номер лота: 464626, найменування майна: Екскаватор крокуючий ЕШ 20/90, заводський № 15, інвентарний № 416029, 1984 року випуску, місцезнаходження майна: Львівська область, Яворівський район, село Новий Яр.
Переможцем торгів є ТОВ «Вуд Сервіс Енерго».
Кошти в сумі 6 710 873, 00 грн. ТОВ «Вуд Сервіс Енерго» перерахувало у повному обсязі.
28.09.2021 видано акт про проведені електронні торги, який є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.
На сайті ДП «Сетам» за посиланням щодо Екскаватора у розділі «Характеристика лоту» зазначені наступні відомості щодо Екскаватора: «Екскаватор крокуючий ЕШ 20/90, заводський №15, інвентарний №416029, 1984 року випуску, знаходиться в неробочому стані, потребує проведення пусконалагоджувальних та ремонтних робіт, наявні значні сліди корозії металу, зношені елементи опорної рами, відкриті зубчаті передачі зношені вище допустимих норм, ванти стріли вичерпали свій ресурс, потребують заміни, генератори і двигуни постійного струму потребують капремонту, відсутня ізоляція робочих механізмів, підіймальні і допоміжні циліндри потребують капремонту і ревізії всієї гідросистеми, необхідне комплексне налагодження (заміна) електромеханічних вузлів та автоматики, по термінах експлуатації та технічному стану екскаватор потребує проведення капітального ремонту. Техдокументи наявні»
З сайту ДП «Сетам» вбачається, що після реалізації екскаватора на торги виставлено ківш до екскаватора крокуючого ЕШ 20/90, об'ємом 20 кубічних метрів. Вартість майна згідно висновку 406 940,00 грн.
Згідно інформації, зазначеної на сайті ДП «Сетам» щодо ківша до екскаватора у розділі «Характеристика лоту» зазначені наступні відомості: «Ківш до екскаватора крокуючого ЕШ 20/90, в неробочому стані, об'ємом 20 кубічних метрів. Демонтаж ківша необхідно здійснювати після демонтажу стріли екскаватора».
Позивач брав участь в електронних торгах як учасник №7 по лоту 501045, став переможцем торгів, однак коштів за ківш не вніс.
За актом приймання передачі №21643506 екскаватор крокуючий ЕШ 20/90, заводський №15 передано на зберігання за адресою: Львівська область, Яворівський район, село Новий Яр. Екскаватор передано на зберігання в наступному стані: основні механізми вузли і конструкції екскаватора, електричні машини постійного перемінного струму, кранове обладнання та шафи управління в наявності згідно паспорту машини. Претензій щодо комплектності майна у сторін немає.
Відповідно до акту технічного стану екскаватора крокуючого ЕШ 20/90, заводський №15 комплектність неповна, однак відсутня інформація про відсутні елементи.
Матеріали справи містять постанову про опис та арешт майна боржника від 12.03.2019 та постанову про опис та арешт майна боржника від 25.09.2020 в межах зведеного виконавчого провадження №50259885 від 22.02.2016.
З заяви від 13.02.2019 №43/02 вбачається, що ДП «Екотрансенерго» пропонує звернути стягнення на майно, яке не задіяне у виробничій діяльності та не є засобами виробництва, а саме: Екскавато ЕШ-20/90 №15, ківш ємкістю 20 м3.
Позивачем долучено до матеріалів справи фото - копії на підтвердження того, що ківш до екскаватор є його складовою частиною.
Також позивачем долучено докази звернення до правоохоронних органів, щодо протиправних дій відповідача.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Частинами 1, 2 ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.
Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Як передбачено ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
За змістом ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.
Відповідно до частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.
Отже, за змістом наведених норм примусовій реалізації на електронних торгах підлягає майно, яке належить боржнику на праві власності.
На підставі акту про проведені електронні торги від 28.09.2021 до ТОВ «ВУД СЕРВІС ЕНЕРГО» перейшло право власності на придбане майно, а саме екскаватор крокуючий ЕШ 20/90, заводський номер №15, інвентарний номер 416029, 1984 року випуску.
Позивач вважає, що придбав комплектний екскаватор разом з ківшем, однак в подальшому на сайті ДП «Сетам» виставлено ківш до екскаватора крокуючого, придбаного позивачем.
Відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
З огляду на положення статті 190 Цивільного кодексу України, частин 2 та 5 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження", пункту 1 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016, під поняттям "майно" боржника у виконавчому провадженні слід розуміти як окремі речі та їх сукупність, так і всі майнові права боржника, що є у нього на момент здійснення виконавчого провадження.
Згідно з ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника передбачено статтею 48 цього Закону і полягає в арешті майна боржника, його вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.56 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов'язково зазначаються: 1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо; 2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди; 3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об'єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження (ч.5 ст.56 ЗУ «Про виконавче провадження»).
За змістом частин 1, 2 статті 61 ЗУ «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині 8 статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.
Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
За змістом пункту 1 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016, арештоване майно - рухоме або нерухоме майно боржника (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 Закону України "Про виконавче провадження"), на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 4 розділу II Порядку реалізації арештованого майна від 29.09.2016 № 2831/5 реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».
Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною).
Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити такі дані: повне найменування відділу державної виконавчої служби або прізвище ім'я, по батькові (за наявності) приватного виконавця, виконавчий округ, номер посвідчення приватного виконавця; номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчих проваджень; повні найменування боржника та стягувача, їх адреси, код за ЄДРПОУ - для юридичних осіб; форма реалізації арештованого майна (електронний аукціон чи аукціон за фіксованою ціною); відомості про наявність/відсутність згоди стягувача (у разі реалізації заставленого майна/предмета іпотеки згоди стягувача та заставодержателя /іпотекодержателя) на проведення третього електронного аукціону у спосіб продажу майна з можливістю зниження стартової ціни лоту; вид майна (зазначається відповідно до категорій, які використовуються на Веб-сайті); найменування майна, включаючи назву моделі, модифікації та інші складові найменування, які зазначаються згідно з реєстраційною, технічною та іншою документацією або наявними позначками на самому майні; відомості про майно, яке передається на реалізацію, його склад, характеристики, опис, включно з інформацією про явні дефекти, відсутні елементи, обмежену функціональність (додатково зазначається інформація, визначена пунктами 6 - 10 розділу ІІІ цього Порядку); місцезнаходження майна (для нерухомого майна - точна поштова адреса, для рухомого - адреса зберігача); відомості про зберігача майна (найменування, фактична та юридична адреси, телефон, електронна адреса); відомості про чинні обтяження майна, зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек); вартість майна, що передається на реалізацію, визначена рішенням суду або відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»; реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби чи приватного виконавця для перерахування коштів; адреса офіційної електронної пошти відділу державної виконавчої служби чи приватного виконавця; фото- та/або відеоматеріали.
Заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі): копія виконавчого документа (паперова копія виконавчого документа, виданого у формі електронного документа), а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними; копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проводили до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» - копія акта опису та арешту майна боржника; копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини шостої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»); у разі передачі на реалізацію конфіскованого за рішенням суду майна - копія довідки про визначення вартості майна після нарахування усіх податків і зборів, що підлягають сплаті при переміщенні майна через митний кордон України; у разі передачі на реалізацію ювелірного та іншого побутового виробу із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, лому і окремих частин такого виробу - копії документів, що визначають його якість/характеристики/відповідність запровадженим нормативно-правовим актам та нормативним документам (за наявності); у разі згоди стягувача (у разі реалізації заставленого майна/предмета іпотеки згоди стягувача та заставодержателя/іпотекодержателя) на проведення третього електронного аукціону у спосіб продажу майна з можливістю зниження стартової ціни лоту - копія згоди стягувача (у разі реалізації заставленого майна/предмета іпотеки згоди стягувача та заставодержателя/іпотекодержателя); у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду; копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна.
Начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який становить не більше трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна.
У разі встановлення відповідності заявки на реалізацію арештованого майна та доданих документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує таку заявку (за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-восьмим пункту 3 розділу ІІ цього Порядку, Організатору в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для внесення інформації про проведення електронного аукціону (аукціону за фіксованою ціною) до Системи.
Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється.
Пунктом 3 розділу III Порядку реалізації арештованого майна передбачено, що Організатор вносить до Системи інформацію про майно та формує лот аукціону (інформаційне повідомлення про електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною)) на підставі отриманої ним заявки не пізніше ніж на третій робочий день з дати її отримання.
Пункту 11 розділу III Порядку реалізації арештованого майна передбачено, що інформація про майно, включене до лота, виставленого на електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною), вноситься Організатором згідно з документами, наданими відповідно до пунктів 2, 3 розділу II цього Порядку.
Відповідно до пункту 1 розділу VIII Порядку реалізації арештованого майна, після закінчення електронного аукціону (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронного аукціону. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронного аукціону за лотом.
Не пізніше наступного робочого дня Система розміщує аналогічний протокол електронного аукціону за лотом з повною інформацією про переможця електронного аукціону в особистому кабінеті переможця.
Відповідно до пункту 4 розділу X Порядку реалізації арештованого майна, після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди за організацію та проведення електронного аукціону) на підставі протоколу про проведення електронного аукціону та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди за організацію та проведення електронного аукціону (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п'яти робочих днів складає акт про проведений електронний аукціон. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведений електронний аукціон у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.
Відповідно до п. 7, 8 розділу X Порядку реалізації арештованого майна:
Не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/надсилання акта про проведений електронний аукціон переможцю всі арешти та заборони, накладені органами державної виконавчої служби (приватними виконавцями), з такого майна знімаються виконавцем (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову). Копії постанови виконавця про зняття арешту з реалізованого майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення переможцю та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
Акт про проведений електронний аукціон є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.
Враховуючи зазначені вище норми, виконавець подаючи екскаватор на реалізацію у розділі недоліки не зазначив інформації про відсутні елементи. Твердження про несправність екскаватора, відсутність на фото ківша та виконання функції ківша, як противаги, в якості інформації щодо некомплектності екскаватора не спростовують необхідності зазначити про відсутність ківша у заявці.
Щодо акту технічного огляду в якому зазначено, що комплектація неповна відсутня інформація щодо відсутніх частин екскаватора ЕШ 20/90, зав. №15, як того вимагає затверджена форма. Хоча вказаний акт містить перелік дефектів екскаватора, де не відображено відсутність ківша.
Додатковим аргументом на користь позивача є те, що за актом приймання передачі №21643506 екскаватор крокуючий ЕШ 20/90, заводський №15 передано на зберігання в наступному стані: основні механізми вузли і конструкції екскаватора, електричні машини постійного перемінного струму, кранове обладнання та шафи управління в наявності згідно паспорту машини. Претензій щодо комплектності майна у сторін немає. В свою чергу паспорт на екскаватор, який долучений до матеріалів справи передбачає наявність ківша ємністю 20 м3 в якості основних технічних даних та характеристик екскаватора.
Постановою від 25.09.2020 в межах виконавчого провадження ВП №50259885 описано та накладено арешт на ківш до екскаватора крокуючого ЕШ 20/90, об'ємом до 20 м3.
28.09.2021 видано акт про проведені електронні торги, який є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.
Крім того, відповідно до ст. 186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Використання екскаватора за цільовим призначенням неможливе без ківша, що вказує на їх спільне призначення та приналежність одне до одного.
Оскільки не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/надсилання акта про проведений електронний аукціон переможцю всі арешти та заборони, накладені органами державної виконавчої служби (приватними виконавцями), з такого майна знімаються виконавцем (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову), а копії постанови виконавця про зняття арешту з реалізованого майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення переможцю та відповідному органу (установі) для зняття арешту, суд приходить до об'єктивного переконання, що позовна вимога про виключення з акту опису та арешту (звільнити з-під арешту) частину екскаватора крокуючого ЕШ 20/90, об'ємом 20 кубічних метрів, місцезнаходження майна: Львівська область, Яворівський район, село Новий Яр, а саме ківша до екскаватора крокуючого ЕШ 20/90, об'ємом 20 кубічних метрів, місцезнаходження майна: Львівська область, Яворівський район, село Новий Яр підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 1 ст. 173 ГПК України похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
За наведених обставин, оскільки на підставі акту від 28.09.2021 до позивача перейшло право власності на екскаватор крокуючий ЕШ 20/90, заводський №15 в комплекті з ковшем, то позовна вимога про визнати такими, що не відбулися, та скасування результатів торгів з продажу майна номер лоту: 501045, найменування майна: Ківш до екскаватора крокуючого ЕШ 20/90, об'ємом 20 кубічних метрів, місцезнаходження майна Львівська область, Яворівський район, село Новий Яр підлягає задоволенню, як похідна.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.)
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58) відповідно до котрої згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоячщою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.
Суд також приймає до уваги положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачами не спростовано доводів позовної заяви, хоч їм було створено усі можливості для надання заперечень та доказів в обґрунтування останніх, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве та вирішальне значення для правильного вирішення спору.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог повністю.
Відповідно до ст. 129 судові витрати підлягають стягненню з Яворівського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) в розмірі 4 540,00 грн. судового збору.
Керуючись статтями 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-79, 91, 96, 120, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Виключити з акту опису та арешту (звільнити з-під арешту) частину екскаватора крокуючого ЕШ 20/90, об'ємом 20 кубічних метрів, місцезнаходження майна: Львівська область, Яворівський район, село Новий Яр, а саме ківш до екскаватора крокуючого ЕШ 20/90, об'ємом 20 кубічних метрів, місцезнаходження майна: Львівська область, Яворівський район, село Новий Яр.
3. Визнати такими, що не відбулися, та скасувати результати торгів з продажу майна номер лоту: 501045, найменування майна: Ківш до екскаватора крокуючого ЕШ 20/90, об'ємом 20 кубічних метрів, місцезнаходження майна Львівська область, Яворівський район, село Новий Яр.
4. Стягнути з Яворівського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (81000, Львівська область, Яворівський район, вул. Львівська, 2, ЄДРПОУ 34978144) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуд Сервіс Енрго» (29095, вулиця Княжий Затон, 9, приміщення №400А, офіс 1, м. Київ, ЄДРПОУ 40015724) судовий збір в розмірі 4 540,00 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 28.07.2022.
Суддя Горецька З.В.