79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
25.07.2022 Справа № 914/1008/22
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь-зерно-продукт», с. Рованці Луцького району Волинської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Буртехпостач», м. Львів
про стягнення 110 277, 25 грн.
Суддя Манюк П.Т.
За участю секретаря Дзюби М.Р.
Представники:
від позивача: Давидюк М.В. - представник;
від відповідача: Пронь А.Ю. - директор
Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинь-зерно-продукт» звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буртехпостач» про стягнення 110 277, 25 грн.
Ухвалою суду від 26.05.2022 було відкрито провадження у справі № 914/1008/22 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи на 20.06.2022. Ухвалою суду від 20.06.2022 розгляд справи відкладено на 25.07.2022.
Представник позивача у судове засідання 25.07.2022 з'явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та усних поясненнях.
В судове засідання 25.07.2022 представник відповідача з'явився, щодо задоволення позовних вимог не заперечував.
Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 25.07.2022 справу розглянуто по суті та проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі.
Позиція позивача.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинь-зерно-продукт» (надалі позивач, продавець) звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буртехпостач» (надалі відповідач, покупець) про стягнення 110 277, 25 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на те, що 28 січня 2021 року між сторонами у справі був укладений договір купівлі-продажу № 2801/955711, згідно якого позивач постачав відповідачу зернові та олійні культури, а відповідач в свою чергу зобов'язувався оплачувати придбані товари на умовах договору. На виконання своїх зобов'язань, на підставі специфікацій від 31.01.22 № 17 та від 31.01.2022 № 18, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 414 828, 65 грн, що підтверджується видатковими накладними на придбання товару від 01.02.2022 № 109 та від 03.02.2022 № 154.
Однак, в порушення умов договору, відповідач здійснив лише часткову оплату отриманого товару в розмірі 330 000, 00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучені до матеріалів справи.
Таким чином, непогашеною залишилась заборгованість відповідача на
загальну суму 84 828, 65 грн.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом. Крім стягнення основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь штраф в розмірі 25 448, 60 грн.
Позиція відповідача.
Керівник відповідача в судовому засіданні підтвердив, що в підприємства наявна заборгованість перед позивачем в розмірі 84 828, 65 грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у справі у їх сукупності, суд прийшов до висновків про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з таких мотивів.
Згідно з ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Судом встановлено, що 28 січня 2021 року між сторонами у справі був укладений договір купівлі-продажу № 2801/955711, згідно якого продавець (позивач) в порядку та на умовах даного договору зобов'язується продавати покупцеві (відповідачеві) зернові та олійні культури (товар). Покупець зобов'язується прийняти певний товар та своєчасно оплатити його в порядку та на умовах, передбачених договором. Кількість товару, ціна, умови продажу товару обумовлюються сторонами в договорі, в накладних та/або в специфікаціях на кожну конкретну партію товару (додатках до даного договору), які є невід'ємними частинами цього договору.
Відповідно до п. 2.3. договору, загальна кількість товару, що передається у власність покупця за даним договором становить суму всіх накладних по кількості та підтверджується ними.
Згідно п. 3.2. договору, загальна вартість товару, що передається у власність покупця за даним договором становить суму всіх накладних.
Згідно положень ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктами 3.5. та 3.6 договору встановлено, що покупець зобов'язується провести розрахунок з продавцем товару у спосіб та строки, зазначені в специфікаціях до цього договору. Оплата вартості товару проводиться за прийняту фактичну кількість. У п. 3 специфікацій до договору зазначено про оплату товару на умовах відтермінування платежу 14 календарних днів з моменту отримання відповідної партії товару в місці поставки.
На виконання своїх зобов'язань, на підставі специфікацій від 31.01.22 № 17 та від 31.01.2022 № 18, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 414 828, 65 грн, що підтверджується видатковими накладними на придбання товару від 01.02.2022 № 109 та від 03.02.2022 № 154.
В порушення умов договору, відповідач здійснив лише часткову оплату в розмірі 330 000, 00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 23.02.2022 № 112, від 09.03.2022 № 128, від 08.04.2022 № 171, від 19.04.2022 № 193, від 04.05.2022 № 230 та від 11.05.2022 № 237.
Таким чином, непогашеною залишилась заборгованість відповідача на загальну суму 84 828, 65 грн.
Відповідно до ст. 509 ЦКУ, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 ЦКУ, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦКУ, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 ст. 625 ЦК України).
Враховуючи наведені обставини справи та представлені суду докази, суд вважає підставною та обґрунтованою позовну вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 84 828, 65 грн, відтак суд дійшов висновку позов в цій частині задовольнити повністю.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, правовими наслідками порушення зобов'язання є зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.
Частиною 1 статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п. 7.3. договору, у разі прострочення строків/термінів оплати, покупець сплачує продавцю штраф в розмірі 30 % від вартості поставленого та неоплаченого або несвоєчасно оплаченого товару
На підставі зазначених у п. 7.3. договору умов, у зв'язку із порушенням відповідачем строків оплати товару, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача штраф в розмірі 25 448, 60 грн.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу, суд вважає його вірним та обґрунтованим, відтак вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буртехпостач» (79060, м. Львів, вул. Наукова, 39, кв. 4, код ЄДРПОУ 31659118) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Волинь-зерно-продукт” (45606, с. Рованці Луцького району Волинської області, вул. Промислова, 5А, код ЄДРПОУ 31496816) суму в розмірі 112 758, 25 грн, з яких:
- 84 828, 65 грн основного боргу;
- 25 448, 60 грн штрафу;
- 2 481, 00 грн судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 28 липня 2022 року.
Суддя Манюк П.Т.