номер провадження справи 12/57/22
18.07.2022 Справа № 908/837/22
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,
За участю секретаря судового засідання Ваки В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 908/837/22
за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВІДІ-Страхування" (юридична адреса: 08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 56; адреса для листування: 03194, м. Київ-194, а/с 31)
до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" (69068, м. Запоріжжя, просп. Моторобудівників, буд. 34)
про стягнення 29745,06 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Невідомий О.М., довіреність № 04/01-22_Н від 04.01.2022 (в режимі відеоконференції)
від відповідача - не з'явився
Згідно із ст. 222 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 18.07.2022 здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу - комплексу «Акорд».
Судове засідання 18.07.2022 проводилось в режимі відеоконференції.
Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВІДІ-Страхування" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою за вих. б/н від 31.05.2022 до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" про стягнення страхового відшкодування в сумі 26140,58 грн., пені в сумі 1375,07 грн., трьох процентів річних в сумі 206,26 грн. та інфляційних витрат в сумі 2023,15 грн., що разом складає 29745,06 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2022 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/837/22, присвоєно справі номер провадження 12/57/22, визначено здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 18.07.2022 о 10:30.
23.06.2022 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначає наступне:
- між позивачем та ОСОБА_1 був укладений саме договір добровільного страхування наземного транспорту (надалі - Договір страхування; «КАСКО»), що підтверджується страховим полісом СLAU-20447 від 30.01.2021, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом Маzdа 3, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;
- на виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо транспортного засобу Маzdа 3, реєстраційний номер НОМЕР_1 , також було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспортного засобу з ПАТ «СК «УСГ»;
- саме інформацію стосовно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (не договору добровільного страхування - КАСКО) працівники поліції фіксують при оформленні ДТП і потім ці відомості відображаються в довідці про ДТП, яка формується з використанням технічних і програмних засобів інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», яка є функціональною підсистемою Єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України;
- отже в довідці про ДТП, щодо транспортного засобу Маzdа 3, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зазначено відомості щодо полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і страховика за таким полісом - ПАТ «СК «УСГ»;
- звертає увагу, що факт надсилання та вручення заяви про страхове відшкодування від 23.11.2021 підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0319408635124, адже не буває вручення поштового відправлення без факту відправки такого відправлення.
23.06.2022 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява від 22.06.2022 в порядку приписів ст. 197 ГПК України, в якій останній просить надати представнику позивача Невідомому Олександру можливість участі в призначеному та в усіх наступних судових засіданнях у справі № 908/837/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 23.06.2022 задоволено заяву позивача про участь у судовому засіданні, призначеному на 18.07.2022 о 10:30 у справі № 908/837/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення «EasyCon».
29.06.2022 на електронну адресу суду надійшов лист від Моторного (транспортного) страхового бюро України із електронним цифровим підписом, в якому останній надає інформацію на виконання ухвали суду від 20.06.2022 у справі № 908/837/22. При цьому зазначає, що МТСБУ не має копій або оригіналів страхових полісів, страхові документи зберігаються виключно у страхувальника і страховика, які є сторонами відповідного договору страхування.
В судове засідання 18.07.2022 з'явився представник позивача, який підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача в судове засідання 18.07.2022 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач належним чином повідомлений про дату та час розгляду господарським судом справи № 908/837/22, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення останньому копії ухвали суду від 20.06.2022.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом не скористався.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Неявка в судове засідання 18.07.2022 представника відповідача, належним чином повідомленого про дату та час розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті без його участі.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, враховуючи доводи позивача, суд встановив.
Позов мотивовано тим, що 30.01.2021 між ОСОБА_1 (далі Страхувальник) та Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВІДІ-Страхування" (далі Страховик) був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту (далі - Договір), що підтверджується страховим полісом СLAU-20447.
Відповідно до Страхового полісу - сам поліс, що включає спеціальну частину Договору, Умови страхування (Загальна частина договору) від 23.09.2020 та Акти огляду ТЗ (у разі складання) в сукупності складають індивідуальний договір страхування та не діють окремо.
Предметом Договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом Маzdа 3, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2016 року випуску (далі - Застрахований ТЗ).
Згідно страхового полісу СLAU-20447 від 30.01.2021 визначений строк дії Договору, а саме: з 00 годин 31.01.2021 до 23:59 години 30.01.2022.
11.09.2021 року об 11 годині 46 хвилин в м. Київ у Святошинському районі по просп. Перемоги, 144/2 відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого транспортного засобу - «Маzdа 3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , та транспортного засобу марки «ЗАЗ 110307», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Факт настання дорожньо-транспортної пригоди підтверджено довідкою НПУ № 3021265441165080 від 11.09.2021 про дорожньо-транспортну пригоду, в якій зазначено, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 п. 12.1., 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 та інших нормативно-правових актів. В довідці також зазначено, що матеріали направлено Святошинського суду.
Відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва від 21.10.2021 у справі № 759/22185/21 винним у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_2 , який керував автомобілем «ЗАЗ 110307», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та призначено останньому адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн.). У вказаній постанові суд встановив, що ОСОБА_2 11.09.2021 приблизно о 11:48 год., керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «ЗАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2 , в м. Києві по просп. Перемоги, 114/2, не вибрав безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Мазда», державний номерний знак НОМЕР_1 , що призвело до пошкодження зазначених транспортних засобів, чим порушив п.п. 12.1., 13.1. Правил дорожнього руху України.
Як вбачається з матеріалів справи власник пошкодженого застрахованого транспортного засобу «Маzdа 3», реєстраційний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_1 звернулася до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВІДІ-Страхування" із заявою про виплату страхового відшкодування за вих. № 15/04/9/1/3314-21 від 25.10.2021, в якій просила суму страхового відшкодування перерахувати згідно рахунків СТО, наявних у страховій справі, витрати за дефектовку в сумі 945,00 грн. просила перерахувати через платіжну систему термінових переказів «Швидка копійка».
Матеріали справи свідчать, що з метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Маzdа 3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , було проведено його огляд, про що складено акт огляду транспортного засобу від 13.09.2021.
В матеріалах справи містяться ремонтна калькуляція № 3272 від 30.10.2021 та звіт про оцінку колісного транспортного засобу від 30.10.2021, оформлений ФОП Куліш О.В., відповідно до яких вартість відновлювального ремонту автомобіля «Маzdа 3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з урахуванням ПДВ становить 29288,30 грн.
Матеріали справи свідчать, що ТОВ «ВІДІ-СКАЙ» був виписаний рахунок № СКмС-0025585 від 25.10.2021 на оплату за відновлювальний ремонт автомобіля «Маzdа 3», реєстраційний номер НОМЕР_1 на суму 27695,58 грн. з ПДВ.
З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та ТОВ «ВІДІ-СКАЙ» були підписані акти виконаних робіт стосовно автомобіля «Маzdа 3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме:
- акт виконаних робіт № СКмСА-013258 від 16.09.2021 (слюсарні роботи дефектовка автомобіля) на суму 945,00 грн.;
- акт виконаних робіт № СКмСА-018548 від 30.12.2021 на суму 27695,58 грн.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 оплатила на користь ТОВ «ВІДІ-СКАЙ» кошти в сумі 945,00 грн., що підтверджується чеком, який міститься у справі.
04.11.2021 Страховиком (Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВІДІ-Страхування") був складений страховий акт № 11483, відповідно до якого сума страхового відшкодування складає 28640,58 грн. При цьому в страховому акті зазначено, що одержувачем суми виплати в розмірі 945,00 грн. є ОСОБА_1 , а одержувачем суми виплати в розмірі 27695,58 грн. - ТОВ «ВІДІ-СКАЙ».
На підставі вищевказаних документів Страховик здійснив виплату страхового відшкодування на користь ТОВ «ВІДІ-СКАЙ» в сумі 27695,58 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5702 від 09.11.2021, засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.
Разом з тим Страховик здійснив виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_1 в сумі 945,00 грн., що підтверджується звітом про виплати коштів АТ «Ощадбанк» станом на 16.11.2021.
З посиланням на ті обставини, що цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу марки «ЗАЗ 110307», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , на момент вчинення ДТП - 11.09.2021 була застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 205015193 позивач наполягає на стягненні з відповідача суми страхового відшкодування в загальному розмірі 26140,58 грн.
В матеріалах справи міститься заява позивача про страхове відшкодування за вих. № 15/04/8/2/2843-21 від 23.11.2021, адресована відповідачу, в якій позивач просив здійснити виплату страхового відшкодування в розмірі 28640,58 грн. на користь ТДВ «СК «Віді-страхування», відповідь на дану заяву просив надати протягом 15 днів з моменту її отримання. На підтвердження факту надіслання на адресу відповідача: 69068, м. Запоріжжя, просп. Моторобудівників, буд. 34 вказаної заяви позивач надав копію фіскального чеку від 23.11.2021. На підтвердження факту отримання відповідачем вказаної заяви позивач надав копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення - 26.11.2021.
Позивач в позові вказує, що станом на дату написання позовної заяви відповідачем не виплачено страхового відшкодування на користь ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» і при цьому не надано вмотивованого рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування.
З посиланням на п. 36.5. ст. 36 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” позивач просить стягнути з відповідача пеню за загальний період з 25.02.2022 по 31.05.2022 в сумі 1375,07 грн.
З посиланням на приписи статті 625 ЦК України, позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, в зв'язку з чим намагається стягнути з нього три проценти річних за період з 25.02.2022 по 31.05.2022 в сумі 206,26 грн. та інфляційні витрати за загальний період з березня 2022 по квітень 2022 в сумі 2023,15 грн.
Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
За своєю правовою природою між сторонами склалися правовідносини, пов'язані з виконанням умов договорів страхування, сторони досягли всіх їх істотних умов, а саме відносно предмету страхування, у тому числі страхової суми, дотримали його письмову форму, а тому відповідно до вимог ст. ст. 16 Закону України "Про страхування", приписів статей 627, 629, 979 ЦК України, ст. ст. 180, 181 ГК України вони вважаються укладеними. Право регресної вимоги позивача передбачено ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. ст. 993, 1166, 1191 ЦК України.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про страхування" № 85/96-ВР від 07.03.1996 договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Згідно із ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Так, статтею 27 Закону України “Про страхування” № 85/96-ВР від 07.03.1996 та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток, що кореспондується з вимогами статті 1166 ЦК України.
Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Так, в якості доказів на підтвердження розміру страхового відшкодування потерпілій особі, позивачем надано:
- рахунок № СКмС-0025585 від 25.10.2021, виписаний ТОВ «Віді-Скай» на суму 27695,58 грн.;
- акт виконаних робіт № СКмСА-013258 від 16.09.2021 ТОВ «Віді-Скай» щодо виконання слюсарних робіт дефектовки автомобіля «Маzdа 3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на суму 945,00 грн.;
- акт виконаних робіт № СКмСА-018548 від 30.12.2021 ТОВ «Віді-Скай» на суму 27695,58 грн.;
- звіт про оцінку № 07-30/10 від 30.10.2021 ФОП Куліш О.В., відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля «Маzdа 3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , склала 29288,30 грн.;
- ремонтна калькуляція № 3272 від 30.10.2021, згідно з якою вартість відновлювального ремонту автомобіля «Маzdа 3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 29288,30 грн.;
- страховий акт № 11483 від 04.11.2021, відповідно до якого розмір страхового відшкодування становить 28640,58 грн.
В підтвердження завданих пошкоджень автомобілю «Маzdа 3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , позивачем надана довідка № 3021265441165080 від 11.09.2021 про дорожньо-транспортну пригоду, акт огляду транспортного засобу від 13.09.2021, складений за участю ОСОБА_1 , представника ТДВ «СК «ВІДІ-Страхування» та ФОП Куліш О.В.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до заяви страхувальника - ОСОБА_1 про виплату страхового відшкодування за вих. № 15/04/9/1/3314-21 від 25.10.2021, остання просила суму страхового відшкодування перерахувати згідно рахунків СТО, наявних у страховій справі, витрати за дефектовку в сумі 945,00 грн. просила перерахувати через платіжну систему термінових переказів «Швидка копійка».
В матеріалах справи міститься рахунок № СКмС-0025585 від 25.10.2021, виписаний ТОВ «Віді-Скай» на оплату робіт відновлювального ремонту автомобіля «Маzdа 3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на суму 27695,58 грн.
З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та ТОВ «ВІДІ-СКАЙ» були підписані акти виконаних робіт стосовно автомобіля «Маzdа 3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме:
- акт виконаних робіт № СКмСА-013258 від 16.09.2021 (слюсарні роботи дефектовка автомобіля) на суму 945,00 грн.;
- акт виконаних робіт № СКмСА-018548 від 30.12.2021 на суму 27695,58 грн.
Докази у справі свідчать, що ОСОБА_1 оплатила на користь ТОВ «ВІДІ-СКАЙ» кошти в сумі 945,00 грн., що підтверджується чеком, який міститься у справі.
Докази у справі свідчать, що позивач згідно оформлених вище документів, погоджених зі Страхувальником, перерахував страхове відшкодування на користь ТОВ «ВІДІ-СКАЙ» в сумі 27695,58 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5702 від 09.11.2021, засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.
Разом з тим Страховик здійснив виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_1 в сумі 945,00 грн., що підтверджується звітом про виплати коштів АТ «Ощадбанк» станом на 16.11.2021.
Таким чином, загальний розмір виплаченого страхового відшкодування складає 28640,58 грн.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Згідно із частиною першою статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Обов'язковість звернення позивача до страховика, в якого застрахована цивільно-правова відповідальність особи, винної у скоєнні ДТП, з вимогою щодо отримання суми виплаченого страхового відшкодування чинним законодавством не передбачена. Вказана позиція також викладена в Оглядовому листі Вищого господарського суду України № 01-06/15/2014 від 14.01.2014 “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з правовідносин страхування”. Натомість перехід до позивача права вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки узгоджується із вищевказаними нормами.
Отже, в даному випадку позивач отримав право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплатити матеріальне відшкодування.
В матеріалах справи міститься регресна вимога (заява про виплату страхового відшкодування за вих. № 15/04/8/2/2843-21 від 23.11.2021), адресована відповідачу, в якій позивач просив здійснити виплату страхового відшкодування в розмірі 28640,58 грн. на користь ТДВ «СК «Віді-страхування», відповідь на дану заяву просив надати протягом 15 днів з моменту її отримання. На підтвердження факту надіслання на адресу відповідача: 69068, м. Запоріжжя, просп. Моторобудівників, буд. 34 вказаної заяви позивач надав копію фіскального чеку від 23.11.2021. На підтвердження факту отримання відповідачем вказаної заяви позивач надав копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення - 26.11.2021.
У зв'язку з відсутністю регресної виплати зі сторони відповідача позивач у даній справі реалізував своє право вимоги про стягнення суми невиплаченого страхового відшкодування шляхом подання даного позову до господарського суду, що узгоджується з приписами статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування".
У частині 1 статті 1188 Цивільного кодексу України зазначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина 1 статті 1191 Цивільного кодексу України). Отже, підставою для звернення страховика з регресною вимогою є саме виконання ним обов'язку з відшкодування шкоди за іншу особу.
З урахуванням приписів статей 993, 1191 Цивільного кодексу України слід зазначити, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до страховика, який здійснив обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, у розмірі виплаченого страхового відшкодування. Тобто визначальним моментом для звернення з такою вимогою є сам факт виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування.
Таким чином, в розумінні статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат перейшло право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частиною 4 статті 9 Закону України "Про страхування" передбачено, що розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до пункту 36.2. статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" № 1961-ІV від 01.07.2004 страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Із положень вказаної норми Закону вбачається, що під оціненою шкодою в ньому розуміється також і шкода, щодо якої страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування без проведення оцінки та без експертизи пошкодженого майна.
Так, відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Пунктом 22.2. статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" визначено, що відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Як визначено в абзаці 1 пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.
В даному випадку позивач здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 945,00 грн. на користь ОСОБА_1 , та в розмірі 27695,58 грн. (разом 28640,58 грн.) на розрахунковий рахунок ТОВ «ВІДІ-СКАЙ», що підтверджується звітом про виплати коштів АТ «Ощадбанк» станом на 16.11.2021 та платіжним дорученням № 5702 від 09.11.2021.
Згідно із частиною першою статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Приписи статті 9 Закону України "Про страхування" № 85/96-ВР від 07.03.1996 та статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлюють поняття франшизи, а саме франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. Тобто, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами підпункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Вина водія автомобіля «ЗАЗ 110307», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 у вчиненні ДТП встановлена постановою Святошинського районного суду м. Києва від 21.10.2021 у справі № 759/22185/21, засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи. Зокрема вказаною постановою встановлено, що ОСОБА_2 11.09.2021 приблизно о 11:48 год., керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «ЗАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2 , в м. Києві по просп.. Перемоги, 114/2, не вибрав безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Мазда», державний номерний знак НОМЕР_1 , що призвело до пошкодження зазначених транспортних засобів, чим порушив п.п. 12.1., 13.1. Правил дорожнього руху України.
Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду в розумінні вимог ч. 4 статті 75 ГПК України щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Так, з наявного в матеріалах справи полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ЕР № 205015193, яким застрахований автомобіль «ЗАЗ 110307», державний номер НОМЕР_2 , вбачається, що він застрахований ТДВ «СК «Кредо», франшиза складає 2500,00 грн., та поліс є діючим станом на 11.09.2021 (дату настання дорожньо-транспортної пригоди).
З наданого позивачем до матеріалів справи полісу серії ЕР № 205015193 вбачається, що ліміт відповідальності за шкоду майну складає 130 000,00 грн.
Таким чином, наявними у справі доказами доведено, що цивільно-правова відповідальність власника та володільця автомобіля «ЗАЗ 110307», державний номер НОМЕР_2 , на момент вчинення ДТП була застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО".
Відтак, оскільки до позивача перейшло право регресних вимог до відповідача, враховуючи ліміт відповідальності за шкоду майну (130 000,00 грн.) та франшизу за полісом серії ЕР № 205015193 (2500,00 грн.), розмір страхового відшкодування, яке зобов'язаний відшкодувати відповідач складає 26140,58 грн.
Отже, в даному випадку саме відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності автомобіля «ЗАЗ 110307», державний номер НОМЕР_2 , має відшкодовувати збитки, що були завдані внаслідок ДТП в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи, а позивач, як особа, яка виплатила страхове відшкодування набув право вимоги, яке ця особа має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем доведений факт заподіяння шкоди, в розумінні вимог статті 1166 ЦК України, і її розмір, та право регресної вимоги суми в розмірі 26140,58 грн. на підставі статті 27 Закону України “Про страхування”, статті 993 ЦК України. Відповідач докази сплати страхового відшкодування на користь позивача суду не надав, заявлених до нього позовних вимог не спростував.
За такими обставинами, позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВІДІ-Страхування" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" про стягнення страхового відшкодування в розмірі 26140,58 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Матеріали справи свідчать, що позивачем, з огляду на приписи п. 36.5 ст. 36 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” нараховано пеню за загальний період з 25.02.2022 по 31.05.2022 в сумі 1375,07 грн.
Пунктом 36.2. статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" № 1961-ІV від 01.07.2004 визначено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із регресною вимогою (заявою про виплату страхового відшкодування) за вих. № 15/04/8/2/2843-21 від 23.11.2021, в якій просив здійснити відшкодування шкоди в сумі 28640,58 грн. на відповідні реквізити, зазначені в заяві. Зі змісту вказаної вимоги вбачається, що вона була надіслана позивачем відповідачу на адресу: 69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34.
На підтвердження факту отримання відповідачем вказаної регресної вимоги позивач надав суду копію рекомендованого повідомлення, з якого вбачається вручення 26.11.2021 представнику відповідача кореспонденції.
Отже, строк для здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування в сумі 26140,58 грн. на користь позивача настав через 90 днів від 26.11.2021, тобто 24.02.2022, прострочка виникла з 25.02.2022.
Оскільки відповідач не виконав обов'язок з виплати страхового відшкодування у строк, встановлений пунктом 36.2. статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів", а розрахунок пені за період з 25.02.2022 по 31.05.2022 здійснений позивачем у відповідності до приписів п. 36.5 ст. 36 вказаного Закону, відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 1375,07 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Матеріали справи свідчать, що позивач за прострочення виконання зобов'язання з виплати страхового відшкодування нарахував відповідачу три проценти річних за загальний період з 25.02.2022 по 31.05.2022 в сумі 206,26 грн. та інфляційні витрати за період з березня 2022 по квітень 2022 в сумі 2023,15 грн.
Оскільки мало місце прострочення сплати відповідачем страхового відшкодування, а надані позивачем розрахунки трьох процентів річних за період з 25.02.2022 по 31.05.2022 та інфляційних витрат за період з березня 2022 по квітень 2022 здійснені у відповідності з приписами ст. 625 ЦК України, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 206,26 грн. та інфляційних витрат в сумі 2023,15 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Витрати зі сплати судового збору в сумі 2481,00 грн. покладаються на відповідача у справі - Товариство з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” згідно із п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
У судовому засіданні, яке відбулося 18.07.2022, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 126, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240, 247-252 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “ВІДІ-Страхування” до Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” (69068, м. Запоріжжя, проспект Моторобудівників, буд. 34, ідентифікаційний код 13622789) на користь:
- Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “ВІДІ-Страхування” (юридична адреса: 08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 56; адреса для листування: 03194, м. Київ-194, а/с 31, ідентифікаційний код 35429675) страхове відшкодування в сумі 26140 (двадцять шість тисяч сто сорок) грн. 58 коп., пеню в сумі 1375 (одна тисяча триста сімдесят п'ять) грн. 07 коп., три проценти річних в сумі 206 (двісті шість) грн. 26 коп. та інфляційні витрати в сумі 2023 (дві тисячі двадцять три) грн. 15 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп., видавши наказ.
Повне рішення складено - 27.07.2022 року
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.