27.07.2022 Справа № 908/1113/22
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г.,
розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50)
до відповідача: Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 164)
про скасування постанови про арешт коштів боржника
Дочірнє підприємство «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою за вих. № 13/256 від 14.07.2022 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якій просить:
- поновити строк для подання позовної заяви;
- призупинити дію постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про арешт коштів боржника від 30.05.2022 ВП № 28158516 до розгляду справи по суті;
- скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про арешт коштів боржника від 30.05.2022 ВП № 28158516;
- відтермінувати сплату судового збору позивачем у зв'язку з арештом рахунків.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2022 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), що є підставою для залишення позовної заяви без руху відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, далі ГПК України, позовна заява повинна містити, зокрема:
- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Так, позовна заява за вих. № 13/256 від 14.07.2022 Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» не містить:
- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно із ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Такий самий обов'язок покладається на позивача у разі залучення судом до участі у справі іншого відповідача, заміни неналежного відповідача, залучення або вступу у справу третьої особи.
В якості доказів надіслання на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками позивач надав опис вкладення від 15.07.2022.
При цьому із змісту вказаного опису вкладення від 15.07.2022 вбачається, що на адресу відповідача надіслана копія позовної заяви № 12/256 від 14.07.2022, тоді як до суду подано позовну заяву за вих. № 13/256 від 14.07.2022 (тобто номер позовної заяви в описі вкладення не співпадає з номером позовної заяви, яка подана до суду), а тому підстави вважати, що відповідачу надіслана саме позовна заява, яка подана позивачем до суду, відсутні.
Таким чином, вказаний опис вкладення не є належним доказом направлення копії позовної заяви за вих. № 13/256 від 14.07.2022 на адресу відповідача в розумінні приписів ст. 76 ГПК України.
Отже, позивачем не надано до позовної заяви документи, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви за вих. № 13/256 від 14.07.2022, чим порушено вимоги п. 1 ч. 1 ст. 164 та ст. 172 ГПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Положеннями ст. 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Нормою ст. 7 Закону України "Про державний бюджет на 2022 рік" № 1928-ІХ від 02.12.2021 встановлено, що з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2481,00 грн.
Згідно із п. п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір за ставкою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто 2481,00 грн.).
Предметом поданого позову є вимога позивача про скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про арешт коштів боржника від 30.05.2022 ВП № 28158516, що є вимогою немайнового характеру.
Таким чином, за розгляд заявлених позовних вимог позивач повинен був сплатити судовий збір в сумі 2481,00 грн.
В пункті 5 прохальної частини поданої позовної заяви позивач просить відтермінувати сплату судового збору позивачем у зв'язку з арештом рахунків. При цьому позивач зазначив, що судовий збір неможливо сплатити у зв'язку з арештом рахунків. Разом з тим в позовній заяві вказує, що у ДП «Запорізький облавтодор» (офіс головного підприємства) існує єдиний поточний рахунок в установі банку - ПАТ АБ «Укргазбанк», в якому станом на сьогоднішній день обслуговуються у тому числі всі структурні підрозділи, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Також зазначає, що на теперішній час робота підприємства призупинена, більшість основних засобів знаходиться на окупованій території, лише одна філія «Запорізька ДЕД» частково спроможна здійснювати діяльність (на виробничому майданчику, який знаходиться у м. Запоріжжі) і підтримувати на мінімальному рівні фінансово-господарську діяльність підприємства.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Згідно із ст. 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017} враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Тобто, вбачається що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан позивача.
Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Таким чином, обов'язковою умовою для відстрочення від сплати судового збору є наявність обґрунтованих обставин, що свідчать про неможливість сплати судового збору. При цьому, обов'язок по доведенню наявності таких обставин покладається на заявника.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи даний принцип, а також положення ст.ст. 5, 8 Закону України «Про судовий збір», господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні звільнення, відстрочення від сплати судового збору.
Вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору, окрім випадків, встановлених ст. 8 Закону України «Про судовий збір», призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
За змістом положень статті 8 Закону України «Про судовий збір» питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади).
Відтак, відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком. При цьому, це право суду закон пов'язує із встановленням обставин, які свідчать про дійсну складність фінансового становища сторони, яка звертається з відповідним клопотанням.
Водночас, законом не визначено обставин, які беззаперечно свідчать про наявність у суду обов'язку вчинення відповідних дій, а обґрунтування відповідних обставин покладається на заінтересовану сторону.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 сформувала правовий висновок про те, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату.
Разом з тим, позивач до позовної заяви додав копію оскаржуваної постанови про арешт коштів боржника від 30.05.2022 ВП № 28158516, проте, не надав до суду доказів виконання вказаної постанови про арешт коштів боржника банківською установою (суд зауважує, що зазначена постанова могла бути повернута без виконання), як і не надав інших доказів, які підтверджують накладення арешту на момент звернення до суду на грошові кошти, які розміщені на усіх рахунках саме ДП "Запорізький облавтодор" (зокрема, довідки банківських установ про накладення арешту на усі рахунки).
Оскільки суду не надано доказів (зокрема, довідок фінансових установ) про усі банківські установи та усі наявні у них рахунки, які відкриті ДП "Запорізький облавтодор", а також про неможливість розпорядження позивачем коштами на таких рахунках з об'єктивних причин (в т. ч. у зв'язку із арештом), тому суд дійшов висновку про недоведеність обставин для відстрочення сплати судового збору та відсутність фактичних підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
Відтак клопотання Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач в позовній заяві просить скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про арешт коштів боржника від 30.05.2022 ВП № 28158516.
При цьому до позовної заяви позивач надав нечітку копію вищевказаної постанови, з якої суд позбавлений можливості встановити відповідні обставини.
Таким чином, позивачем при поданні позовної заяви до суду порушено приписи п. 6, 7, 9, 10 ч. 3 ст. 162, п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 164, ч. 2 ст. 164 ГПК України, ст. 172 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Виявлені судом недоліки позовної заяви є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати:
- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- докази сплати судового збору в сумі 2481,00 грн. (платіжні документи в оригіналі);
- докази направлення копії позовної заяви за вих. № 13/256 від 14.07.2022 на адресу відповідача (з описом вкладення в оригіналі);
- постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про арешт коштів боржника від 30.05.2022 ВП № 28158516 у чіткій (читаємій) належним чином завіреній копії.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись п. 1 ч. 1 та п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 164, ст. 172, ч. 1 ст. 174, 234, 235 ГПК України, суд
Позовну заяву Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» за вих. № 13/256 від 14.07.2022 залишити без руху.
Повідомити позивачу про необхідність усунути зазначені недоліки до 11.08.2022, проте не більше 10 днів з дня вручення позивачу ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та подати до суду відповідні докази, а саме:
- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- докази сплати судового збору в сумі 2481,00 грн. (платіжні документи в оригіналі);
- докази направлення копії позовної заяви за вих. № 13/256 від 14.07.2022 на адресу відповідача (з описом вкладення в оригіналі);
- постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про арешт коштів боржника від 30.05.2022 ВП № 28158516 у чіткій (читаємій) належним чином завіреній копії.
Роз'яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 27.07.2022 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.Г.Смірнов