№566/817/21
28 липня 2022 року смт Млинів Рівненської області
Млинівський районний суд Рівненської області
в складі: головуючої судді Бандури А.П.
при секретарі судового засідання: Назаркевич О.С.,
за участю: позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Халімончука Р.М.,
представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Драгана В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Млинів Рівненської області в режимі відеоконференції в ході розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди, уточнену позовну заяву ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання майна спільною сумісною власністю подружжя від 15 грудня 2021 року і уточнену позовну заяву ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання майна спільною сумісною власністю подружжя від 10 січня 2022 року і клопотання про зміну порядку розгляду справи із спрощеного позовного провадження на загальне позовне провадження.
До Млинівського районного суду Рівненської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди, в якій вона просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошові кошти, передані йому з ціллю ведення с/г бізнесу у розмірі 5 000 доларів США та 10 000,00 гривень в якості відшкодування моральної шкоди і стягнути судові витрати по справі.
Ухвалою суду від 04 жовтня 2021 року провадження у справі було відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
(а.с.25)
18 жовтня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача ОСОБА_2 , в якому він просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.
(а.с.29-30)
04 листопада 2021 року ОСОБА_1 надіслала до суду відповідь на відзив в якій вона просить задоволити заявлені позовні вимоги повністю.
(а.с.34-35)
15 грудня 2021 року до суду від позивачки ОСОБА_3 надійшла уточнена позовна заява про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання майна спільною сумісною власністю подружжя в якій вона просить задовольнити її заяву про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 легковий автомобіль білого кольору, марки «PEUGEOT PARTNER”, зареєстрованого у Сервісному центрі МВД 5642 по м. Дубно 21 березня 2018 року з державним номерним знаком НОМЕР_1 та житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 і визнати за нею, ОСОБА_3 право особистої приватної власності в сумі 5000 доларів США.
(а.с.56-59)
10 січня 2022 року до суду від позивачки ОСОБА_3 надійшла уточнена позовна заява про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання майна спільною сумісною власністю подружжя в якій вона просить задовольнити її заяву про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 легковий автомобіль білого кольору, марки «PEUGEOT PARTNER”, зареєстрованого у Сервісному центрі МВД 5642 по м. Дубно 21 березня 2018 року з державним номерним знаком НОМЕР_1 та житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 і визнати за нею, ОСОБА_3 право особистої приватної власності в сумі 5000 доларів США, які знаходяться у відповідача.
Судові витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача.
(а.с.127-133)
28 червня 2022 року позивачка ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням про зміну порядку розгляду справи із спрощеного позовного провадження на загальне позовне провадження.
(а.с.164-165)
Позивачка ОСОБА_3 та її представника - адвокат Халімончук Р.М., в судовому засіданні, просили задоволити уточнені заяви про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання майна спільною сумісною власністю подружжя від 15 грудня 2021 року та від 10 січня 2022 року та клопотання про зміну порядку розгляду справи із спрощеного позовного провадження на загальне позовне провадження в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Драган В.П. в судовому засіданні заперечував проти прийняття даних заяв та клопотання до розгляду та просив відмовити.
Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов'язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
/Постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року справа № 405/3360/17 провадження № 61-9545сво21/
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22 липня 2021 року справа № 910/18389/20 /
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Отже, суд вбачає, що уточненою позовною заявою ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання майна спільною сумісною власністю подружжя від 15 грудня 2021 року і уточненою позовною заявою ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання майна спільною сумісною власністю подружжя від 10 січня 2022 року фактично змінено як предмет, так і підстави позову, що суперечить положенням ст. 49 ЦПК України, та не допускається і являється по суті новим позовом.
На підставі наведеного,
керуючись ст.ст.2, 4, 12, 13, 49, 81, 84, 182, 185, 189-197, 258-260, 261, 353-354 ЦПК України, суд,
У прийнятті уточненої заяви ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання майна спільною сумісною власністю подружжя від 15 грудня 2021 року і уточненої заяви ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання майна спільною сумісною власністю подружжя від 10 січня 2022 року - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Млинівського райсуду А.П. Бандура