28 липня 2022 р. Справа № 520/15252/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2021, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., м. Харків, повний текст складено 11.10.21 по справі № 520/15252/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні ОСОБА_1 пенсії при здійсненні перерахунку з 90% до 70% грошового забезпечення починаючи з 01.04.2019 на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 15.10.2020 №11/2681 із застосуванням обмеження її максимальним розміром; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України довідки №11/2681 від 15.10.2020 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення у розмірі 90 % грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.04.2019, однією сумою.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні ОСОБА_1 пенсії при здійсненні перерахунку з 90% до 70% грошового забезпечення починаючи з 01.04.2019 на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 15.10.2020 №11/2681 із застосуванням обмеження її максимальним розміром.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України довідки №11/2681 від 15.10.2020 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення у розмірі 90 % грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.04.2019.
В задоволенні іншої частини заявлених вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції Закону № 1166 від 27.03.2014, що діє на час виникнення права на перерахунок) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. У зазначеній редакції положення Закону № 2262-ХІІ були застосовані відповідачем при обчисленні пенсії позивачу при її перерахунку з 01.04.2019. Із посиланням на правові позиції Верховного Суду, які висловлені у постановах від 22 травня 2018 у справі № 205/8204/16-а, від 14 травня 2019 у справі № 591/2109/17, стверджує, що норми законодавства щодо обмеження максимального розміру пенсії є чинними, неконституційними не визнані, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами. Також наголошує на тому, що частина позовних вимог знаходиться за межами передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років, яка була призначена відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" в розмірі 90 % грошового забезпечення.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 відповідачем з 01.01.2018 проведено перерахунок раніше призначеної пенсії, але виходячи з 70% відповідних сум грошового забезпечення. Відповідач зменшив розмір його пенсії з 90% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення з 01.01.2018, у зв'язку із чим ОСОБА_1 звернувся з відповідним позовом до суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2019 по справі № 520/4411/19 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 90 % грошового забезпечення до 70 % грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 року, з 01.01.2018 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію у розмірі 90 % грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018, з 01.01.2018 з нарахуванням компенсації втрати частини доходу.
Після набрання чинності указаним вище рішенням суду у справі №520/4411/19, пенсія виплачувалась у розмірі 90 % грошового забезпечення.
На запит позивача Адміністрацією Державної прикордонної служби України з метою проведення перерахунку пенсії з 01.04.2019 направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку № 11/2681 від 15.10.2020 про розмір грошового забезпечення позивача, станом на 05.03.2019, яка містить наступні складові: посадовий оклад - 7750,00 грн.; оклад за військовим званням - 1480,00 грн.; надбавка за вислугу років (50 %) - 4615,00 грн.; надбавка за особливості проходження служби (95%) - 13152,75 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 1162,50 грн.; премія (135%) - 10462,50 грн.; всього - 38622,75 грн.
Листом № 9195-14461/О-02/8-2000/20 від 10.11.2020 відповідач повідомив позивача про те, що перерахунок пенсії на підставі довідки, яку надана Адміністрацією Державної прикордонної служби України № 11/2681 від 15.10.2020 немає законних підстав.
Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2021 у справі №520/16559/2020 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у не здійсненні ОСОБА_1 , перерахунку пенсії на підставі наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 про додаткові види грошового забезпечення та премії від 15.10.2020 №11/2681.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області вчинити дії щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2019 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавок: за службу в умовах режимних обмежень, за особливості проходження служби та премії) на підставі наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України довідки про розмір грошового забезпечення від 15.10.2020 № 11/2681, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.04.2019.
На виконання вищезазначеного рішення відповідачем було перераховано з 01.04.2019 пенсію позивача з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення, включених до основної довідки про розмір грошового забезпечення позивача, в розмірі 70 % від грошового забезпечення та обмежено розмір виплати десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатнх осіб.
У зв'язку з чим, позивач листом від 14.06.2021 звернувся до відповідача із проханням здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України довідки від 15.10.2020 № 11/2681 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення у розмірі 90 % грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром.
Листом від 08.07.2021 за № 8094-1 відповідач відмовив у нарахуванні пенсії у розмірі 90% із посиланням на те, що судове рішення по справі №520/16559/2020 виконано в межах покладених зобов'язань.
Вважаючи, що відповідачем було протиправно зменшено розмір його грошового забезпечення, зокрема здійснюється виплата пенсії з обмеженням максимальним розміром та виходячи з 70 % грошового забезпечення, вказаного в довідці, позивач звернувся до суду.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, врегульовані Законом України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Спір у цій справі, в тому числі, стосується правомірності обмеження пенсії позивача з 01.04.2019 після проведеного перерахунку на виконання судового рішення максимальним розміром, що становить десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
Обмеження пенсії позивача максимальним розміром у спірних відносинах вмотивовані відповідачем посиланням на частину сьому статті 43 Закону №2262-ХІІ та статтею 2 Закону №3668-VI.
Водночас Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII "Про Конституційний Суд України".
У пункті 2 резолютивної частини згаданого рішення Конституційного Суду України визначено, що положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Системний аналіз норм законодавства з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 дає підстави для висновку, що з 20.12.2016 частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром, а саме 10 прожитковими мінімумами для непрацездатної особи, є нечинною та не підлягає застосуванню у спірних відносинах.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 16.04.2020 у справі №620/1285/19, від 09.02.2021 у справі №1640/2500/18.
Внесені Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до частини сьомої 43 Закону №2262-ХІІ, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Такий висновок узгоджується з позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 522/16882/17, від 31.01.2019 у справі № 638/6363/17, від 12.03.2019 у справі № 522/3049/17, від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 та від 27.01.2022 у справі № 240/7087/20.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів уважає, що положення частини сьомої статі 43 Закону № 2262-XII, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром та яка втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, не повинні застосовуватися при розрахунку пенсії позивача.
Від так, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що полягають у обмеженні максимального розміру пенсії та зобов'язання виплачувати з 01.04.2019 пенсію без обмеження максимальним розміром є правомірними та такими, що належать до задоволення.
Колегія суддів відхиляє посилання на правові позиції Верховного Суду, які висловлені у постановах від 22 травня 2018 у справі № 205/8204/16-а, від 14 травня 2019 у справі № 591/2109/17, адже в межах розгляду цієї справи судом враховується остання правова позиція висловлена Верховним Судом за аналогічних обставин у постанові від 27.01.2022 у справі № 240/7087/20.
Щодо висновку суду про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплачувати позивачу з 01.04.2019 пенсію із збереженням показника основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення, колегія суддів зазначає таке.
Матеріалами справи підтверджується, що призначено пенсію за вислугу років, яка була призначена відповідно до Закону № 2262-ХІІ в розмірі 90 % грошового забезпечення (а.с. 38).
Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII в редакції, чинній на час призначення пенсій, загальний розмір пенсії був обмежений 90% відповідних сум грошового забезпечення.
Пунктом 8 розділу II Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 1 жовтня 2011року, та пунктом 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", який набрав чинності з 1 травня 2014року, до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80", та цифри "80" замінено цифрами "70", відповідно.
В свою чергу, положення ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначають розміри пенсій, які призначаються вперше.
Внесені Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" зміни до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо розміру пенсії у відсотках стосуються лише порядку призначення пенсії особам, звільненим з військової служби, та деяких інших осіб у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, та в жодному разі не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
У Рішенні Конституційного Суду України від 9.02.1999 року № 1-рп/99 суд зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Згідно зі ст. 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Виходячи із вище викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при перерахунку пенсії військовослужбовцям, за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", застосовується норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Колегія суддів звертає увагу на те, що зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії відбулася вже після призначення позивачу пенсії.
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, зміна розміру пенсії з 90% до 70 % сум грошового забезпечення, що відбулася у ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її нового перерахунку, в тому числі на виконання судового рішення.
Внесені Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" зміни до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.
Частиною 3 статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Зако ну України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Однак, як Законом № 2262-ХІІ, так і Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачено зменшення основного розміру пенсії у разі проведення її перерахунку.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що при розрахунку пенсії позивача підлягають застосуванню положення ст.13 Закону № 2262-ХІІ, в редакції, що діяла на момент призначення пенсії, відповідно до якого розмір пенсії позивача повинен становити 90 % від грошового забезпечення.
Вказаний висновок також наведений в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 240/5401/18.
Частиною 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене та той факт, що позивачу зменшено основний розмір пенсії з 90 % до 70 % грошового забезпечення, починаючи з 01.04.2019, що підтверджується матеріалами справи ( а.с. 38,37), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення вимог позову в цій частині.
Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що частина позовних вимог знаходиться за межами передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду колегія суддів відхиляє, адже спірні правовідносини у цій справі виникли не з 01.04.2019, а з моменту коли на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2021 у справі № 520/16559/2020, яке за даними Єдиного державного реєстру судових рішень набрало законної сили 15.04.2021, відповідачем було перераховано з 01.04.2019 пенсію позивача з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення, включених до основної довідки про розмір грошового забезпечення позивача, в розмірі 70 % від грошового забезпечення та обмежено розмір виплати десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб. Позивач звернувся до суду із вказаними позовом в серпні 2021 року, отже ним дотримано шестимісячний строк звернення до суду, який має відліковуватися не раніше дня набрання рішення суду у справі № 520/16559/2020 законної сили та проведення перерахунку пенсії на виконання цього рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: "а", "б", "в", "г" пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
З огляду на результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 по справі № 520/15252/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя І.С. Чалий
Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з активними бойовими діями на території Харківської області повний текст постанови підписаний суддями 28.07.2022.