Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
28 липня 2022 року справа №520/1893/22
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФ України в Харківській області), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо здійснення позивачу перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019, виходячи з 90% сум грошового забезпечення, зазначених у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.10.2020 №ФХ-86916 з обмеженням її максимального розміру - десятьма прожитковими мінімумами, встановлених для осіб, що втратили працездатність;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.04.2019 виходячи з 90 % відповідних сум грошового забезпечення, зазначених у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.10.2020 №ФХ86916 без обмеження її максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, встановлених для осіб, що втратили працездатність.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що з 01.01.2015 йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 90% від грошового забезпечення, загальний розмір якої склав 20 656,29 грн., який обмежено відповідачем десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. На переконання позивача, вказане обмеження є протиправним, оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано неконституційною норму, яка передбачала обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Водночас зазначив, що відсотковий розмір його грошового забезпечення (90%) був предметом розгляду у справі №520/18555/2020. Рішення Харківського окружного адміністративного суду у вказаній справі набрало законної сили.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у адміністративній справі.
Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати суду докази надіслання (подання) копі відзиву іншим учасникам справи.
Копія ухвали про відкриття провадження у дані справі отримана відповідачем, що підтверджується довідкою про отримання електронного листа.
Відповідач у строк, визначений частиною п'ятою статті 162, частини першої статті 61 Кодексу адміністративного судочинства України та встановлений ухвалою суду, правом надання відзиву не скористався.
Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
Позивач є пенсіонером Міністерства оборони України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01.01.2015 у розмірі 90% грошового забезпечення..
З програми «Спеціалізоване діловодство суду» встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі №520/18555/220 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення відсоткового значення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% сум грошового забезпечення з 01.01.2018.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) виходячи з розрахунку 90% сум грошового забезпечення з 01.01.2018, з урахуванням компенсації, передбаченої Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» за період з 01.01.2018 по дату фактичної виплати і здійснити виплату позивачу перерахованої суми пенсії з 01.01.2018 єдиним платежем.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 01.04.2019 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.10.2020 №ФХ-86916, що складена на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 у справі №520/6502/19.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.04.2019 виходячи з 90% відповідних сум грошового забезпечення, зазначених в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.10.2020 №ФХ-86916, здійснивши виплату єдиним платежем, з урахуванням компенсації, передбаченої Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку З порушенням строків їх виплати» за період з 01.04.2019 по дату фактичної виплати. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 у справі №520/18555/2020 доповнено рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі №520/18555/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру підвищення пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати 75% суми підвищеної пенсії з 05.03.2019 згідно Постанови Кабінету Міністрів України №103.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити суму підвищення пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії однією сумою.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями суді першої інстанції ГУ ПФ України в Харківській області звернувся з апеляційною скаргою до Другого апеляційного адміністративного суду.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2021 у справі №520/18555/2020 апеляційну скаргу ГУ ПФ України в Харківській області задоволено частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі №520/18555/2020 скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів за несвоєчасну виплату пенсії.
Прийнято у вказаній частині нове рішення, яким в задоволенні даної частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі №520/18555/2020 залишено без змін.
На виконання рішення суду у справі №520/18555/2020 ГУ ПФ України в Харківській області проведені перерахунки пенсії позивача:
- виходячи з розрахунку 90% сум грошового забезпечення з 01.01.2018;
- на підставі оновленої довідки про грошове забезпечення з 01.04.2019.
Водночас, пенсійний орган повідомив його, що розмір пенсії позивача, яка підлягає виплаті, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
У зв'язку з тим, що відповідач нарахував і виплачує позивачу пенсію з обмеженням її максимального розміру, останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Предметом спору у цій справі є правомірність обмеження відповідачем максимальним розміром пенсії, призначеної на підставі Закону України №2262-XII.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі по тексту - Закон України №2262-XII) десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (далі по тексту - Закон України №3668-VI), який набрав законної сили 01.10.2011.
Відповідно до положень статті 2 Закону України №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» від 13.10.1995, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом України №3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону України №2262-XII, яку викладено у редакції Закону України №3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону України №2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону України №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону України №2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України №2262-XII десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом України №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону України №2262-XII, шляхом викладення її у редакції Закону України №3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону України №2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону України №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон України №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону України №2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону України №2262-XII.
При цьому положення статті 2 Закону України №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон України №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону України №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом України №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та Законом України №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону України №3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас положеннями статті 6 Кодексом адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що прийнята Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у даній справі застосуванню підлягають норми Закону України №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону України №3668-VI.
Відтак, обмеження ГУ ПФ України в Харківській області максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом України №2262-ХІІ, є протиправним.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі 400/2085/19.
Суд зазначає, що відсотковий розмір грошового забезпечення (90%) був предметом розгляду у справі №520/18555/2020. Рішення Харківського окружного адміністративного суду у вказаній справі набрало законної сили.
З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача зобов'язати відповідача перерахувати та здійснити виплату пенсії позивачу з 01.04.2019 виходячи з 90% відповідних сум грошового забезпечення, зазначених у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.10.2020 №ФХ-86916.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про наявність правових підстав для повного задоволення позовних вимог.
Зважаючи на звільнення позивача від сплати судового збору та на відсутність документально підтверджених витрат по сплаті судового збору, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, місто Харків, 61002, код ЄДРПОУ: 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо здійснення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019, виходячи з 90% сум грошового забезпечення, зазначених у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.10.2020 №ФХ-86916 з обмеженням її максимального розміру - десятьма прожитковими мінімумами, встановлених для осіб, що втратили працездатність.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 виходячи з 90% відповідних сум грошового забезпечення, зазначених у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.10.2020 №ФХ86916 без обмеження її максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, встановлених для осіб, що втратили працездатність та виплатити різницю недоплаченої пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Розподіл судового збору не здійснюється.
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 з 24.02.2022 був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з бойовими діями на території Харківської області повний текст рішення складено 28.07.2022.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА