Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
28 липня 2022 року справа №520/1700/22
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Кегичівської селищної ради
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Кегичівської селищної ради (далі по тексту - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення XXI сесії VIII скликання Кегичівської селищної ради «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою громадянці ОСОБА_1 » від 01.12.2021 №5282.
- зобов'язати Кегичівську селищну раду на найближчій сесії повторно розглянути клопотання громадянки ОСОБА_1 .
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що відповідачем безпідставно відмовлено у наданні їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, з посиланням на підстави, що не передбачені Земельним кодексом України, а тому, на думку позивача, оскаржуване рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Представником відповідача засобами поштового зв'язку надіслано суду пояснення, в яких вказано, що позовні вимоги позивача є незаконними та безпідставними, відповідачем, Кегичівською селищною радою, не визнаються у повному обсязі з підстав, наведених у оскаржуваному рішенні.
Розглянувши надані документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
Позивач, керуючись частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України, звернувся до відповідача із клопотанням від 09.11.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею до 2,0000 га із земель комунальної власності, яка знаходиться на території місцевої ради.
До зазначеного клопотання позивач додав: копію паспорта, РНОКПП та графічні матеріали, на яких зазначено бажане місцеве розташування земельної ділянки.
Вказане клопотання з документами було направлено позивачем цінним листом з описом вкладення засобами поштового зв'язку та отримано відповідачем 11.11.2021 №8385/04-16).
Кегичівською селищною радою XХIІІ сесії VIІІ скликання 23.12.2021 прийнято рішення №5282 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою громадянці ОСОБА_1 ».
В оскаржуваному рішенні в якості підстави для відмови відповідач зазначив, що бажана до відведення позивачу земельна ділянка, розташована в межах населеного пункту - село Новоіванівка Красноградського району Харківської області, представлена землями загального користування, які згідно з вимогами частини четвертої статті 83 Земельного кодексу України не можуть передаватись у приватну власність та використовуються місцевими жителями для сінокосіння та випасання худоби.
Позивач у позовній заяві вказує, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та таким, що порушує права позивача, оскільки будь-які докази та інформація щодо рішень відповідача, або підтвердження генеральним планом населеного пункту представлення бажаної земельної ділянки землями загального користування, при тому, що загальна площа земельної ділянки орієнтовною площею 25,000 га на території (усередині) якої знаходиться ділянка з кадастровим номером 6323183703:01:007:0002 з цільовим призначенням: 01.03 - для ведення особистого селянського господарства - дата внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 24.11.2021 інженером - розробником ОСОБА_2 , не може бути представлена землями загального користування, що спростовує підставу для відмови відповідача у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. На переконання позивача, за таких обставин відповідачем не доведено та не підтверджено належними доказами підставу відмови.
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Приписами частини другої 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Отже, усі без виключення суб'єкти права на території України зобов'язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб'єкти владних повноважень (органи публічної влади/адміністрації) додатково обтяжені ще й обов'язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.
Правила одержання громадянами від Держави чи органу місцевого самоврядування безоплатно у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства регламентовані, насамперед, приписами Земельного кодексу України, Закону України «Про особисте селянське господарство».
За приписами абзацу 1 частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга статті 116 Земельного кодексу України).
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. (частина третя статті 116 Земельного кодексу України).
Пунктом «б» частини другої статті 121 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Згідно частини першої статті 117 Земельного кодексу України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до положень частини шостої та сьомої статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Отже, законодавцем встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У такому випадку відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб'єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об'єкта вимогам, зазначеним у Земельному кодексі України, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Положеннями частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі по тексту - Закон України №280/97-ВР) встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України, статтями 26, 33, 59 Закону України №280/97-ВР.
Приписами пункту 34 частини першої статті 26 Закону України №280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до статті 59 Закону України №280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.
У ході розгляду даної справи суд встановив, що відповідач як компетентний орган розглянув клопотання позивача із прийняттям рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Проте, оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування містить підставу - належність земельної ділянка до земель загального користування, які не можуть передаватись у приватну власність та використовуються місцевими жителями для сінокосіння та випасання худоби, яка Законом не передбачена.
Зазначене свідчить про порушення відповідачем приписів Земельного кодексу України та Закону України №280/97-ВР у питанні надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Відповідач не надав доказів, які б спростували вказаний факт.
Приписами пункту «а» частини 2 статті 22 Земельного кодексу України встановлено, що до земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
При цьому чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України, а тому відмова у вирішенні заяви на будь-яких інших підставах, які не передбачені даною нормою, суперечить вимогам закону.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №545/808/17 та від 07.02.2019 у справі №814/702/17.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відмовляючи у позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0000 га із земель Кегичівської селищної ради відповідач у порушення частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
Відтак, позовні вимоги про скасування рішення XXI сесії VIII скликання Кегичівської селищної ради «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою громадянці ОСОБА_1 » від 01.12.2021 №5282 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи те, що судом визнано протиправним оскаржуване рішення у даній справі, з метою належного захисту прав позивача, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог щодо зобов'язання Кегичівську селищну раду повторно розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею до 2,0000 га із земель комунальної власності, розташованої в межах населеного пункту - село Новоіванівка Кегичівської селищної ради.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повного задоволення адміністративного позову.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення XXI сесії VIII скликання Кегичівської селищної ради «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою громадянці ОСОБА_1 » від 01.12.2021 №5282.
Зобов'язати Кегичівську селищну раду на найближчій сесії повторно розглянути клопотання громадянки ОСОБА_1 від 09.11.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2,0000 га за рахунок земель комунальної власності, розташованої в межах населеного пункту - село Новоіванівка на території Кегичівської селищної ради, з урахуванням висновків суду.
Стягнути з Кегичівської селищної ради за рахунок бюджетних асигнувань витрати по сплаті судового збору на користь ОСОБА_1 у розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок).
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 з 24.02.2022 був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з бойовими діями на території Харківської області повний текст рішення складено 28.07.2022.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА