Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
28 липня 2022 року справа №520/17527/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Харківської міської ради,
за участю третьої особи,
яка не заявляє самостійних
вимог на предмет спору - Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради,
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської міської ради (далі по тексту - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департаменту містобудування та архітектури Харківської ради (далі по тексту - третя особа), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду клопотання позивача щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку орієнтовною площею 0,06 га, за адресою: АДРЕСА_1 , поруч з земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136600:13:021:0218;
- зобов'язати відповідача розглянути клопотання та надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку орієнтовною площею 0,06 га, за адресою: АДРЕСА_1 , поруч з земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136600:13:021:0218.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно не прийнято рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку орієнтовною площею 0,06 га, яка розміщуються на території міста Харкова по АДРЕСА_1 , поруч з земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136600:13:021:0218. Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у адміністративній справі.
Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі, а третій особі - пояснення у справі.
Представником відповідача надано до суду відзив на позов, в якому Харківська міська рада просила відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що позивач звернулася до відповідача із клопотанням від 25.05.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку. За результатами розгляду зазначеного клопотання листом Управлінням земельних відносин Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради від 30.06.2021 № Ш-5-27358/1-21-08-31 повідомлено позивача, що Управлінням земельних відносин направлено копію клопотання та документів до Департаменту містобудування та архітектури для отримання інформації про відповідність місця розташування земельної ділянки вимогам затвердженої містобудівної документації, вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Після отримання запитуваної інформації буде підготовлено проект рішення, який, згідно з Регламентом Харківської міської ради, затвердженим рішенням 2 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 30.12.2020 №16/20 «Про затвердження Регламенту Харківської міської ради 8 скликання», буде винесено на розгляд засідання сесії Харківської міської ради.
Представник третьої особи засобами поштового зв'язку направлено суду письмові пояснення, в яких Департамент містобудування та архітектури Харківської міської ради зазначив, що клопотання позивача розглянуто Департаментом в межах повноважень.
Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
Суд встановив, що25.05.2021 позивач звернулася до Харківської міської ради із клопотанням, в якому просила надати дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку орієнтовною площею 0,06 га, за адресою: місто Харків, вулиця Порічкова, поруч з земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136600:13:021:0218.
До заяви додано наступні документи: копія паспорту, РНОКПП, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
За результатами розгляду зазначеного клопотання листом Управлінням земельних відносин Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради від 30.06.2021 №Ш-5-27358/1-21.08-31 повідомлено позивача, що Управлінням земельних відносин направлено копію клопотання та документів до Департаменту містобудування та архітектури для отримання інформації про відповідність місця розташування земельної ділянки вимогам затвердженої містобудівної документації, вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Після отримання запитуваної інформації буде підготовлено проект рішення, який, згідно з Регламентом Харківської міської ради, затвердженим рішенням 2 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 30.12.2020 №16/20 «Про затвердження Регламенту Харківської міської ради 8 скликання», буде винесено на розгляд засідання сесії Харківської міської ради.
Не погоджуючись з неприйняттям рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, позивач звернулася до суду за даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно статті 40 Земельного кодексу України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.
Згідно пункту «г» частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.
Згідно частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно частини першої статті 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування (частина перша статті 123 Земельного кодексу України).
Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
Частинами 2 - 3 статті 123 Земельного кодексу України визначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.
Отже, обов'язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 123 Земельного кодексу України.
Приписами пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно частини першої статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Положеннями частини першої статті 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.
На підставі частини четвертої статті 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.
Відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26. пунктами 1.29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.
Враховуючи зазначене, та норми чинною законодавства, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, з регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесією.
Відтак, приписами чинного законодавства встановлено, що розгляд клопотання заінтересованої особи у вирішенні зазначеного питання повинно прийматися у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади.
З системного аналізу зазначених правових норм вбачається, що за результатами розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, орган місцевого самоврядування приймає одне із рішень визначених статтею 123 Земельного кодексу України. При цьому, зважаючи на норми Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», таке рішення приймається на пленарних засіданнях.
Враховуючи, що позивачем, з урахуванням зазначених норм Земельного кодексу України, подано відповідні документи, у Харківської міської ради не було правових підстав щодо неприйняття вмотивованого рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку або про відмову у наданні такого дозволу із наведенням підстав такої відмови.
Проте, за результатами розгляду клопотання позивача від 25.05.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку листом Управління земельних відносин Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської від 30.06.2021 №Ш-5-27358/1-21.08-31 повідомлено позивача, що Управлінням земельних відносин направлено копію клопотання та документів до Департаменту містобудування та архітектури для отримання інформації про відповідність місця розташування земельної ділянки вимогам затвердженої містобудівної документації, вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Після отримання запитуваної інформації буде підготовлено проект рішення, який, згідно з Регламентом Харківської міської ради, затвердженим рішенням 2 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 30.12.2020 №16/20 «Про затвердження Регламенту Харківської міської ради 8 скликання», буде винесено на розгляд засідання сесії Харківської міської ради.
У даному випадку позивач звернулася до відповідача не із зверненням, а із клопотанням, за наслідками розгляду якої суб'єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення, в той час, як останній протиправно направив позивачу відповідь у формі листа, отже уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.
Отже, лист Управління земельних відносин Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської від 30.06.2021 №Ш-5-27358/1-21.08-31, яким повідомлено позивача про результати розгляду його клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, не може сприйматися судом як належна відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку.
При цьому, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку або про відмову в цьому повинне оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення у відповідності до положень Земельного кодексу України.
Таким чином, дії відповідача, які полягають у оформленні листа за результатами розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, а не прийнятті відповідного рішення, як то передбачено Земельним кодексом України, не узгоджуються з критеріями правомірності, які встановлені до рішень суб'єктів владних повноважень та закріплені статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.05.2020 у справі №484/3745/17.
Суд звертає увагу, що згідно частини 3 статті 123 Земельного кодексу України, підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.
При цьому, інших правових підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок положеннями частини 3 статті 123 Земельного кодексу України не передбачено.
Відповідно до пункту 4 частини першої 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких підстав, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності Харківської міської ради щодо неприйняття рішення при розгляді клопотання позивача про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку орієнтовною площею 0,06 га, за адресою: АДРЕСА_1 , поруч з земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136600:13:021:0218 та зобов'язання Харківської міської ради повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку орієнтовною площею 0,06 га, за адресою: АДРЕСА_1 , поруч з земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136600:13:021:0218, та прийняти за результатами її розгляду рішення з урахуванням висновків суду.
Оскільки у спірних правовідносинах владний суб'єкт не досліджував жодного із юридично значимих факторів вчинення управлінського волевиявлення за результатами розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та не прийняв за результатами її розгляду рішення відповідно до статті 123 Земельного кодексу України, отже відсутні правові підстави для зобов'язання Харківської міської ради надати дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, а вважає за доцільне зобов'язати повторно розглянути клопотання позивача про надання відповідного дозволу.
За таких підстав, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у даній частині.
Отже, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог адміністративного позову.
Розподіл судових витрат щодо сплати судового збору здійснюється відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
У заявленому клопотанні представник позивача просив суд відшкодувати понесені позивачем витрати на правничу допомогу при розгляді даної справи у розмірі 6100,00 грн.
Частинами 1, 2, 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частинами 4, 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частиною дев'ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Суд встановив, що між ОСОБА_1 (Клієнт) та ОСОБА_2 (Адвокат) 18.05.2021 укладено договір про надання правової допомоги №18/05-1, за мовами якого Адвокат приймає доручення від Клієнта здійснити у встановлені строки та на умовах визначених договором надання правової допомоги.
У матеріалах справи міститься Додаток №1 від 18.05.2021 до договору про надання правової допомоги від 18.05.2021 №18/05-1, в якому визначено перелік наданих адвокатом клієнту послуг, зокрема: написання позовної заяви - 4000,00 грн. 4 години (1000, 00 грн. *4 год.), написання заяв (про забезпечення позову, про долучення доказів та витребування доказів) - 1000,00 грн. 1 год., опрацювання практики ВС з питання визначеного в договорі - 1000,00 грн. 1 год., фактичні витрати (папір, поштові відправлення) - 100, 00 грн.
Разом з тим, щодо відсутності документа про фактичну сплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу (платіжного документа), то суд враховує таке.
Прибутковим касовим ордером від 09.09.2021 підтверджено сплату позивачем адвокатських послуг, наданих на виконання умов договору про надання правової допомоги від18.05.2021 318/05-1 у сумі 6100,00 грн.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У справі «East/West Alliance Limited» проти України «Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правову допомогу у сумі 3 500,00 грн. пропорційно до задоволених позовних вимог (1/2 від 7000,00 грн).
Таким чином, заява про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Харківської міської ради (майдан Конституції, будинок 7, місто Харків, 61003, код ЄДРПОУ: 04059243), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департаменту містобудування та архітектури Харківської ради (вулиця Квітки-Основ'яненка, будинок 7, місто Харків, 61003, код ЄДРПОУ: -0459243) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Харківської міської ради щодо неприйняття рішення при розгляді клопотання ОСОБА_1 від 25.05.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку орієнтовною площею 0,06 га, за адресою: АДРЕСА_1 , поруч з земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136600:13:021:0218.
Зобов'язати Харківську міську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 25.05.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку орієнтовною площею 0,06 га, за адресою: АДРЕСА_1 , поруч з земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136600:13:021:0218, та прийняти за результатами її розгляду рішення з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог- відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської міської ради .
Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн. (три тисячі п'ятсот гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської міської ради.
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 з 24.02.2022 був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з бойовими діями на території Харківської області повний текст рішення складено 28.07.2022.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА